Особливості роботи соціального педагога з молодіжними організаціями і неформальними об’єднаннями
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
?івень організованості, колективність, конфліктність, внутрішня структура, типи спілкування і відносин, запити та способи їхнього задоволення, норми і цінності. До методів, яки може використовувати соціальний педагог чи працівник належать спостереження, опитування, соціометричні методики, тести, аналіз продуктів діяльності, метод експрес оцінок. Вибір методів діагности визначається метою дослідження та певними обмеженнями (по часу, ресурсам, професійній компетенції). У діяльності соціальних спеціалістів використовується паспортизація підліткових та молодіжних груп. Паспорт неформальної групи заповнюється в результаті: аналізу бесід з членами груп; співставлення інформації, яка отримана від різних осіб, після чого проводять взаємодоповнення та виключення неправдивої інформації. Як результат заповнюється "Паспорт неформальної групи" [12, с. 72]. У програму діагностики групи слід також включити комплекс методик, які допоможуть у вивченні особистості лідера даної групи. Лідер часто визначає направленість групи, її відкритість зовнішнім контактам, можливість переорієнтації, корекції установок і діяльності групи. Самостійним напрямом виступає діагностика оточення, в якому живе та діє та чи інша група. Увага концентрується на уточненні місця і ролі в групи в структурі того чи іншого колективу та суспільства в цілому. В межах проведення діагностичних процедур необхідно виділити методи прогнозування поведінки групи. Мета прогнозування виявити можливі позитивні моменти в роботі з тією чи іншою групою. Логіка міркування спеціаліста, стосовно прогнозування, повинна бути побудована наступним чином: як змінюються інтереси і потреби групи, яке майбутнє у даної групи. Зясувавши основну структуру та форми роботи соціального педагога з неформальними молодіжними обєднаннями розглянемо діагностичні особливості цієї діяльності.
Наше дослідження проводилося в місті Черкаси з представниками неформальних організацій міста, загальна кількість респондентів, які приймали участь у дослідженні складає 260 осіб, з даною групою людей було проведено такі методики як: "Тестова методика Кеттелла-16, факторний опитувальник (№ 105)", "Тест Е. Туніка на визначення креативного потенціалу", методика А. Фідлера для діагностики емоційного клімату в колективі, методика сферограм “Кому віддам”. Результати проведеного дослідження наведені далі.
Для перевірки динаміки особистісних змін ми використовували тестову методику Кеттелла-16, факторний опитувальник (№ 105).
Для діагностики означень використовували такі фактори:
- фактор А-ступінь комунікабельності людини у групі;
- фактор В-ступінь інтелекту;
- фактор С-активність, емоційна стійкість;
- фактор F-імпульсивність,оптимізм;
- фактор G-ступінь моральності;
- фактор I-емпатія, людяність;
- фактор М- ступінь творчого потенціалу;
- фактор О-тривожність, неврівноваженість;
- фактор Q3-ступінь самоконтролю,самосвідомості;
- фактор МД-адекватність самооцінки.
Обробляючи результати,особливу увагу ми звертали на найбільш низькі і високі показники факторів, тобто на ті, які перебувають у межах від 1 до 3, або від 8 до 10. Збільшення показників високих і середніх ми очікували від: фактора А, фактора В, фактора G, фактора I, фактора М, Q3; за факторами С, F, О прогнозували зменшення цих значень. Фактор МД - адекватність самооцінки є маркером зменшення великих і малих значень, збільшення значень середньої величини.
Результати експерименту відображено на діаграмі 1.
Згідно з даними, ступінь комунікабельності є досить низький. Рівень інтелекту відзначається низькими показниками. Показники емоційної нестабільності та імпульсивності значно вищі. Дещо вищі показники емпатії, і значно вищий творчий потенціал. Досить низькими є показники тривожності, невпевненості.
Діаграма 1
Наступним кроком експерименту було визначення креативного потенціалу за допомогою тесту Е. Туніка, розробленого на основі методик Джонсона та Гілфорда. Результати представлено у таблиці 1.
Таблиця 1. Результати виміру рівня креативності
№ п/п Критерії креативності
Рівень креативностіОригінальність, нестандартністьСамодостатність, упевненістьК-сть
респонд.%К-сть респонд.%1Дуже високий 28142Високий5197273Середній166115574Низький 28285Дуже низький14146Загальна кількість2610026100
Отримані результати дозволяють констатувати, що рівень креативності середній. Показники оригінальності та впевненості теж середні. Здійснюючи експеримент, ми мали на меті дізнатися рівень творчих здібностей шляхом креативної діяльності (література, поетична, образотворча), унаслідок якої сформувати впевненість та саморегуляції, покращити емоційний клімат у колективі та міжособистістні стосунки в яких ресронденти були б більш толерантнішими до близьких та друзів, співчували і співпереживали їм, могли б вільніше проявляти свої почуття до них, не боячись зради чи нерозуміння. Для цього нам потрібно було зробити ще 2 виміри, а саме: діагностику емоційного клімату в колективі та діагностику міжособистісних стосунків.
Для діагностики емоційного клімату в колективі нами використана була методика А.Фідлера, яка дозволяє ще зясувати рівень конфліктності у колективі.
Табл. 2. Середній профіль емоційного стану
№ОзнакаБалиОзнака123456781Дружність*Ворожість2Згода*Протест3Задоволеність*Незадоволеність4Продуктивність*Непродуктивність5Тепло*Холодність6Співробітництво