Особливості реалізації фонеми в мовленні
Контрольная работа - Иностранные языки
Другие контрольные работы по предмету Иностранные языки
. У такій позиції і здебільшого не переходить в й: Сонце підбилося вище і пригрівало (Г. Тютюнник). І от, коли моя добра господиня лягла спати, я оце допіру пішов і взяв їх (три золоті десятки) (В. Підмогильний).
Варіанти ув уві вві поширені лише в художньому та розмовному мовленні, а в інших стилях вживається у або в.
Прийменники з - із уживаються здебільшого паралельно. Варіант з виступає найчастіше між голосними, перед чи після голосного.
Прийменник із здебільшого вживається після голосного кінцевої частини слова перед с, ш або перед сполученням приголосних на початку наступного слова.
Наприклад: У неспокійній ночі Тихович разом із сходом сонця зірвався на рівні ноги (М.Коцюбинський).
Зі вживається перед сполученням приголосних на початку слова незалежно від паузи та закінчення попереднього слова.
Наприклад: Улянка підвелась, підхопила книжки і, перейшовши через струмок по сухій деревині, звернула зі стежки (І. Цюпа). Зі школи на майдан вивалила дітвора (А. Головко).
Варіант зо вживається і в конструкціях на означення приблизної кількості: днів зо три, разів зо два.
Чергування із зі (зо) має певні семантичні відмінності: причинові та просторові відношення передаються частіше сполученням зі + іменник: зі злості, зі (зо) сміху, зі (зо) сну, зі столу, зі сходу; означальні відношення або просторові, спрямовані назовні, передаються сполученням із + іменник: вправи із синтаксису, завдання із стилістики.
? Поясніть потребу авторів у вживанні саме таких прийменників
Він кожному якраз ув очі каже сміло (І. Франко); Засіяла зірка уві млі (П. Воронько); Він тремтів та схоплювався з лави, як хто ввіходив до хати (М. Коцюбинський). Діти стояли мовчки і не зводили очей із своєї веселої їдальні (О. Копиленко); Сподівалася тільки на себе, на свій легкий норов, на добру душу, яка мала тепер поєднати в собі, може, й зло разом із добром (П. Загребельний); І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав (Т. Шевченко).
? Прочитайте текст. Якого він стилю? Які особливості цього стилю? Доберіть заголовок. Проведіть спостереження над інтонуванням речень
Випишіть з тексту слова, в яких наявні історичні і позиційні чергування. Подайте фонетичною транскрипцією перше речення. Знайдіть слово/слова, де наявні приставні звуки, поясніть їх значення
Пізньої осені ми сумовито прислухаємось до жалібних покликів, що падають на нас із неба, спостерігаємо за польотом птахів, які віщують наближення холодів. Ми знаємо? Птахи летять у вирій. А що це за таємничий край? Де він?
За віруванням наших давніх предків, у Всесвіті існує острів першоземля богів і світу. Там живуть боги, його населяють душі померлих, туди злітаються, тікаючи від холодів, птахи. Назвали цей острів Ирій. Пізніше на початку слова, як і в багатьох інших українських словах, зявилась приставна /в/. І тепер восени птахи летять і летять у вирій.
То слово вирій, розповідаючи про вірування прадавніх українців, розкриває нам таємницю не тільки свого значення, а й голосної фонеми /и/. Виявляється, вона була колись повноправнішою, могла стояти і на початку слова. Не так давно вимова початкового и в багатьох словах була нормативною. Та й сьогодні и зберігає надії повернути втрачені права. (Г. Передрій. Т. Карпенко).
Слова, які починалися на голосний а, е, у ще в давньоукраїнській мові дістали протетичний й: ягня (пор. старословянське агньць), Європа, юшка (пор. російське уха).
Пізніше в українській мові перед голосними зявилися приставні звуки: в перед початковим у та і, рідше перед о (вулиця від давнього улиця, око вічі, осі вісь; г перед а та о (гострий від давнього острий (пор. латинське асег), гарбуз.
Поява початкового (протетичного) і в таких словах, як імла, іржа, зумовлена прагненням усунути збіг приголосних в одному складі: ім-ла, ір- жа.
Метатеза це упереставляння звуків чи складів у словах, зумовлене асиміляцією або дисиміляцією: ведмідь рос.медведь, срібло рос.серебро бодня бондар.
? Приставні приголосні і метатеза властива різним українським говорам: Гоксана, гулик, юлиця, госінь, гобідати, узький, оріх. Запишіть ці слова літературною мовою
? Прочитайте виразно вірш. Яка історія цього вірша? Хто написав музику до цього вірша?
Які фонетичні засоби увиразнюють текст? Випишіть з тексту слова, де наявне чи можливе спрощення, приставні звуки, поясніть уживання прийменника в, сполучника і.
Ой ти, дівчино,
з горіха зерня,
Чом твоє серденько
колюче терня?
Чом твої устонька
тиха молитва,
А твоє слово гостре,
як бритва?
Чом твої очі
сяють тим чаром,
Що то запалює
серце пожаром?
Ох, тії очі темніші ночі,
Хто в них задивиться,
й сонця не хоче!
І чом твій усміх
для мене скрута,
Серце бентежить,
як буря люта?
Ой ти, дівчино, ясная зоре!
Ти мої радощі, ти моє горе!
Тебе видаючи,
любити мушу,
Тебе кохаючи,
загублю душу
(І. Франко).
Рефлексія і самоперевірка
1. Чому важлива така риса мови, як милозвучність?
2. Коли не відбувається чергування у в; і й?
3. Перекладіть слова з російської мови. Прокоментуйте зміни в написанні.
Встретились на улице, столовое серебро, острые ощущения, исчезнуть во мле, покрылась ржавчиной, игра в шахматы, накололась иголкой, старый бондарь, вкусный арбуз, большой орех, сильный огонь, моя отчизна, столовое серебро.
Тема для розмови
Не цурайтеся рідної мови,