Особливості реалізації фонеми в мовленні
Контрольная работа - Иностранные языки
Другие контрольные работы по предмету Иностранные языки
иставні приголосні. Метатеза
Одним мовам надає привабливості їх граматична стрункість, іншим ясна будова слів чи своєрідна акустичність приголосних або голосних. Українській мові … краси й чарівності надає …властива їй милозвучність...( Михайло Жовтобрюх)
Давні греки вказували на гармонійність свого мовлення, а баски, абхази, ірландці і сьогодні горді своєю занадто складною вимовою. Давні словяни підкреслювали зрозумілість своєї мови. Що впливає на розмаїтість фонетичних характеристик? Що означає така ознака культури мови, як зрозумілість? Яким шляхом це досягається? Як на ці питання відповідає Михайло Жовтобрюх? Обговоріть це питання в класі.
Михайло Андрійович Жовтобрюх (1905 -1995) професор, доктор філологічних наук, педагог-лінгводидакт, автор праць і підручників з фонетики і морфології української мови.
? Прочитайте текст. Визначіть стильову приналежність тексту й основну думку автора. Хто для вас виступає еталоном досконалої української мови
Виділіть у тексті фонетичні фрази, синтагми, фонетичні слова. Випишіть слова, в яких наявні фонетичні явища. Поставте наголоси.
Досконале оволодіння мовою, висока мовленнєва культура досягаються у процесі мовного навчання і мовного виховання протягом усього життя, від першого крику і до скону. Перші звертання до немовляти це і перші уроки рідної мови. Матриця рідної мови з материнських уст теплом, ніжністю, ласкою огортає дитину, через неї пізнається світ, і це родинномовне пізнання є безперевним. Звучання рідної мови навколо формує у немовляти звуковий образ рідної ще задовго до того, як воно почне артикулювати окремі слова. Заговорить, стане закріпляти у свідомості предметне значення звукових слів. Засвоєння мови таким природним шляхом йде легко й невимушено. Тому дуже важливо, щоб мати це розуміла і сама знала мову, досконало володіла нею. Ще дві тисячі років тому римський ритор Квінтілан радив до дітей брати годувальниць із гарною вимовою (Л.Мацько).
? Прочитайте текст уголос. Чому схвилював вас цей вірш? Які мовні засоби використав автор для створення звукового фону тексту? Що вам відомо про автора вірша? Підготуйте коротке повідомлення про історію появи цього вірша на основі публікацій самого автора, представлених на Інтернет-сайтах
Посіяла людству літа свої літечка житом,
Прибрала планету, послала стежкам споришу,
Навчила дітей, як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко і тихо пішла за межу.
- Куди це ви, мамо? Сполохано кинулись діти.
Куди ви, бабусю? Онуки біжать до воріт,
- Та я недалечко…, де сонце лягає спочити.
Пора мені, діти… А ви вже без мене ростіть.
- Та як же без вас ми? Та що ви намислили, мамо?
- А хто нас, бабусю, у сон поведе по казках?
А я вам лишаю всі райдуги із журавлями,
І срібло у травах, і золото на колосках.
- Не треба нам райдуг, не треба нам срібла і злота,
Аби тільки ви нас чекали завжди край воріт.
Та ми ж переробим усю вашу вічну роботу, -
Лишайтесь, матусю. Навіки лишайтесь. Не йдіть.
Вона посміхнулась, красива і сива, як доля,
Махнула рукою злетіти увись рушники.
"Лишайтесь щасливі", - і стала замисленим полем
На цілу планету, на всі покоління й віки (Б.Олійник).
Милозвучність або евфонічність (гр. еuрhоnіа з еu гарно + рhоnе звук - приємне звучання) це здатність фонетичної системи мови до мелодійного звучання, а також до створення звукових образів у висловлюванні.
Милозвучність виражається у спрощенні груп приголосних (вісник, тижня, серце), появі вставних голосних (огонь, вітер, рота, лева), приставних голосних (іржа, імла, ішов) і приставних приголосних (вулиця, горіх), зникненні початкових фонем (голка, гра, Гнат).
Відомий історик Юрій Мосенкіс доводить, що серед сучасних словянських мов тяжіння до рівномірного чергування голосних і приголосних найяскравіше виявляється в українській мові. Вірогідно, можна припускати трипільське походження звукових явищ, усвідомлюваних як милозвучність української мови.
? Що собою являли трипільці, якою змальовують трипільську культуру мовознавці. Підготуйте виступ до участі в засіданні круглого столу
Українській мові притаманні певні специфічні закономірності, які відрізняють її , зокрема, від російської мови. Однією з таких особливостей є чергування не тільки прийменників у та в, а й префіксів у- та в- для того, щоб уникнути як збігу приголосних, важких для вимови, так і збігу голосних.
Прокоментуйте уживання прийменників у, в і сполучників і й у реченнях, керуючись таблицею параграфу 18.
Порожній млин і без вітру меле (Нар. твор.). Задумався дуб темношатий у сяйва холодного грі (В. Сосюра). Перед нами розляглися поля, рябіючи в очах то зеленими поясами жита, то жовтуватими сходами пшениці, то чорною грудою ріллі (Панас Мирний). Ярослав Мудрий розвинув і удосконалив багато з того, що започаткував Володимир (О. Субтельний). Іній на деревах на мокре літо і недорід (Нар. твор.). Було сказано, що і йому треба взяти участь у цій роботі. У радісній праці, клопоті щоденному ішла весна, несла радість (В. Козаченко). В землі віки лежала мова і врешті вибилась на світ (Олександр Олесь). Як хороше пройтися тобою, земле моя, особливо в жнивну пору. Коли поля стиха подзвонюють струнами стеблин, коли над гречками гудуть арфи і снують свої струни невтомні бджоли, коли жайворон грає в блакиті на першій скрипці, а соняшники бють у литаври (І.Цюпа)