Анализ резервирования кредитных операций КБ и пути повышения его результативности
Реферат - Экономика
Другие рефераты по предмету Экономика
х паперів, дорогоцін. металів, рухомого і нерухомого майна та інших майнових правСтандартна10000000%Під контролем1000000%Субстандарт.500000%Сумнівна200%Безнадійна0%0%0%0%0%0%0%
Відповідно до змін, внесених згідно з Постановою Нацбанку №418 від 24.10.2000. Вартість предмета застави визначається банком при кредитуванні за ринковою вартістю (Якщо предметом застави є цінні папери, то їх ринкова вартість визначається відповідно до Положення про порядок розрахунку резерву на відшкодування можливих збитків банків від операцій з цінними паперами, затвердженого постановою Правління Національного банку від 30.12.99 №629). Застава оформляється договором застави відповідно до Закону України "Про заставу"
Загальною вимогою до розміру забезпечення за кредитною операцією є перевищення його ринкової вартості порівняно із сумою основного боргу та відсотків за ним з урахуванням обсягу можливих витрат на реалізацію застави в разі невиконання позичальником своїх зобовязань.
При розрахунку чистого кредитного ризику не враховується застава, предметом якої є акції, випущені банком-кредитором.
При розрахунку чистого кредитного ризику за кредитами, що надані під заставу майнових прав на грошові депозити позичальника або поручителя, враховується вартість застави в розмірі 100% за умови передавання цих коштів в управління банку на строк дії кредитного договору.
Сума валового кредитного ризику за консорціумним кредитом зменшується в провідному банку на суму кредитних ресурсів, залучених від банків - учасників банківського консорціуму.
За кредитами, класифікованими як "безнадійні", банк формує резерв на всю суму боргу за кредитом незалежно від наявності застави.
Ураховуючи зміни конюнктури ринку, банкам рекомендується щокварталу, а також у разі кожної пролонгації кредитного договору проводити перевірку стану заставленого майна та за потреби переглядати його вартість.
Якщо банк не здійснює перевірку стану заставленого майна, а також відсутні документи, що засвідчують наявність і стан забезпечення, то банк зобовязаний формувати резерв під кредитні ризики на всю суму основного боргу.
1.2.6 Порядок розрахунку резерву під кредитні ризики
На підставі класифікації валового кредитного ризику та врахування прийнятного забезпечення банк визначає чистий кредитний ризик за кожною кредитною операцією і зважує його на встановлений коефіцієнт резервування:
Табл. 1.2.7.1. Визначення відсотку резервування
Категорія кредитної операціїКоефіцієнт резервування"Стандартна"2%"Під контролем"5%"Субстандартна"20%"Сумнівна"50%"Безнадійна"100%
Для врахування ризику країни при розрахунку резерву за коштами, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках, депозитами до запитання в інших банках і сумнівною заборгованістю за цими коштами використовується встановлений міжнародними рейтинговими агентствами рейтинг, який підтверджено в бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Moodys, Standard & Poors тощо).
Розмір резерву визначається шляхом зваження суми коштів, що обліковується на кореспондентському рахунку окремого банку, на відповідний коефіцієнт резервування:
Табл. 1.2.7.2. Визначення відсотку резервування по кор. рахункам
N групиКоефіцієнт резервування (%)10223104205306407508100
До групи 8 відносяться банки (резиденти і нерезиденти), що визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, а також банки, що зареєстровані в офшорних зонах.
Ризики за коштами, що розміщені на кореспондентських рахунках, відкритих в інших банках, які віднесені до груп 1-2, вважаються "стандартними", а віднесені до груп 3-8 - "нестандартними".
Резерв під кредитні ризики розраховується та формується головним банком і його філіями, а відповідальність за повноту формування резервів несе головний банк.
1.2.7. Вимоги щодо кредитної документації та звітності
Критерії, що використовуються банками при аналізі кредитного портфеля, а також у процедурах прийняття і виконання рішень щодо формування та використання резерву під кредитні ризики, мають відображатися у відповідних документах банку, що визначають його кредитну політику.
Банки зобовязані зберігати протоколи засідань кредитних комітетів (кредитних комісій), інформацію про здійснення кредитної операції, класифікацію кредитного портфеля і формування резервів не менше пяти років з часу закінчення дії кредитної угоди, а також подавати ці документи уповноваженим працівникам Національного банку на їх запит.
Звітність про класифікацію кредитних операцій, створення резервів та їх використання, що складається за формами №302 "Звіт про класифіковані кредитні операції за формами власності", №604
"Звіт про розрахунок резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків", №601 "Звіт про списану безнадійну заборгованість", подається: філіями - головному банку і територіальному управлінню Національного банку за місцезнаходженням філії, а головним банком - територіальному управлінню Національного банку за місцезнаходженням головного банку щомісяця в порядку, установленому Національним банком щодо подання статистичної звітності.
Для щомісячного розрахунку резервів банки здійснюють класифікацію кредитних операцій шляхом п?/p>