ОсобистСЦ немайновСЦ права подружжя
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
йновСЦ права СЦ обовязки подружжя в ст. 8 СК мова не йде, але це не означаСФ, що перелСЦк особистих немайнових прав подружжя, передбачених у СК, СФ виключним. При вирСЦшеннСЦ спорСЦв, що виникають мСЦж подружжям з приводу порушених iх особистих немайнових прав, у багатьох випадках потрСЦбно враховувати законодавчСЦ норми СЦнших галузей права (конституцСЦйного, цивСЦльного тощо). Це пояснюСФться тим, що кожен СЦз подружжя, перебуваючи у шлюбСЦ, одночасно СФ правоздатним громадянином СЦ носСЦСФм тих прав, що становлять змСЦст його правоздатностСЦ. Характерним для особистих немайнових прав, у тому числСЦ й для особистих немайнових прав подружжя, СФ те, що вони не мають економСЦчного змСЦсту. РЖншими словами, вони не можуть бути оцСЦненСЦ в грошовому еквСЦвалентСЦ, iх здСЦйснення не супроводжуСФться майновим еквСЦвалентом з боку СЦншого подружжя. ЦСЦ права належать кожному з подружжя незалежно вСЦд його особистого майнового стану. ОсобистСЦ немайновСЦ права повязанСЦ з особою СЦ СФ невСЦдСФмними вСЦд неi. РЗх неможливо продати, подарувати, передати будь-яким СЦншим чином. Водночас особистСЦ немайновСЦ права подружжя мають певнСЦ особливостСЦ порСЦвняно з особистими немайновими правами, що становлять предмет цивСЦльно-правового регулювання. По-перше, особистСЦ немайновСЦ права подружжя виникають не вСЦд народження, а у звязку зСЦ вступом у шлюб, зареСФстрований в установленому порядку. Вони дСЦють лише в сСЦмейних вСЦдносинах. По-друге, особистСЦ немайновСЦ права подружжя СФ не абсолютними, як у цивСЦльному правСЦ, а вСЦдносними. Вони можуть бути порушенСЦ не будь-ким, а лише СЦншим СЦз подружжя. Тому особистим правам одного СЦз подружжя протистоiть обовязок СЦншого з подружжя не перешкоджати iх здСЦйсненню, не порушувати iх. По-третСФ, особистСЦ немайновСЦ права подружжя СФ визначальними в сСЦмейних правовСЦдносинах. Саме з цих прав виникають УСРЖ СЦншСЦ права подружжя. В iх основСЦ лежать одвСЦчнСЦ духовнСЦ ЦСЦнностСЦ, без яких неможливо створити мСЦцну, щасливу сСЦмю. По-четверте, здСЦйснення особистих немайнових прав одним СЦз подружжя можливе не тСЦльки за умови погодження своiх дСЦй з СЦншим СЦз подружжя, а й з урахуванням СЦнтересСЦв сСЦмi в цСЦлому (дСЦтей, батькСЦв, СЦнших ii членСЦв). По-пяте, припинення особистих немайнових прав вСЦдбуваСФться разом СЦз припиненням шлюбу. Припинення шлюбу може вСЦдбутись не тСЦльки з настанням смертСЦ одного з подружжя, а й з СЦнших пСЦдстав. Тому особистСЦ немайновСЦ права подружжя на вСЦдмСЦну вСЦд особистих немайнових прав СЦнших громадян припиняються як природним шляхом, так СЦ з волСЦ учасникСЦв шлюбних вСЦдносин - шляхом розСЦрвання шлюбу. ПСЦдсумовуючи викладене, можна дати наступне визначення поняття особистих немайнових правовСЦдносин з участю подружжя: це врегульованСЦ нормами сСЦмейного права вСЦдносини з приводу особистих немайнових благ та СЦнтересСЦв осСЦб, що перебувають у шлюбСЦ. В основСЦ особистих немайнових правовСЦдносин подружжя лежить правовий статус кожного з подружжя. ПСЦд правовим статусом подружжя розумСЦСФться забезпечена законом можливСЦсть набуття та реалСЦзацСЦi особистих СЦ майнових прав подружжя з метою змСЦцнення сСЦмi, виховання дСЦтей СЦ досягнення особистого щастя.
ОсобистСЦ немайновСЦ права становлять лише частину правового статусу подружжя, але ця частина маСФ суттСФве значення, бо СФ фундаментом для створення мСЦцноi сСЦмi.
ЗмСЦст правового статусу подружжя розкриваСФться в нормах, що визначають конкретнСЦ права СЦ обовязки. Чинний закон даСФ можливСЦсть розрСЦзняти особистий СЦ майновий правовий статус подружжя. Особистий правовий статус - це особистСЦ немайновСЦ права СЦ обовязки подружжя.
2. Види особистих немайнових прав СЦ обовязкСЦв подружжя
Новий СК дещо розширив коло особистих немайнових прав подружжя. Насамперед це сталось завдяки введенню в СК права на материнство та батькСЦвство. АналСЦзуючи ст. 49 та деякСЦ СЦншСЦ статтСЦ СК, можна дати наступне визначення материнства в правСЦ. Право на материнство. Материнство це забезпечена законом можливСЦсть жСЦнки здСЦйснювати репродуктивну функцСЦю (народжувати здорових дСЦтей), належним чином утримувати iх та виховувати в дусСЦ поваги до прав та свобод СЦнших людей, любовСЦ до своСФi сСЦмi та родини, свого народу, своСФi БатькСЦвщини. Материнство як правове явище потрСЦбно розглядати в широкому та вузькому розумСЦннСЦ. Материнство в широкому правовому розумСЦннСЦ - це врегульованСЦ законодавчими нормами суспСЦльнСЦ вСЦдносини, спрямованСЦ на захист СЦнтересСЦв матерСЦ СЦ дитини, iх майнову СЦ моральну пСЦдтримку. Материнство в широкому розумСЦннСЦ включаСФ не тСЦльки заходи державного впливу, а й деякСЦ особистСЦ права жСЦнки як дружини. Про таке поСФднання свСЦдчить п. 3 ст. 49 СК, в якому зазначаСФться, що позбавлення жСЦнки можливостСЦ народити дитину (репродуктивноi функцСЦi) у звязку з виконанням нею конституцСЦйних, службових, трудових обовязкСЦв або в результатСЦ протиправноi поведСЦнки щодо неi СФ пСЦдставою для вСЦдшкодування завданоi iй моральноi шкоди. Включення в систему особистих немайнових прав права жСЦнки на вСЦдшкодування моральноi шкоди за позбавлення ii можливостСЦ народити дитину автоматично вСЦдносить кошти, одержанСЦ за таке вСЦдшкодування, до особистоi власностСЦ дружини. А у разСЦ вСЦдшкодування моральноi шкоди чоловСЦковСЦ за позбавлення його можливостСЦ здСЦйснення репродуктивноi функцСЦi - до особистоi приватноi власностСЦ чоловСЦка (п. 4 ст. 57 СК). КрСЦм того, включення до ст. 49 СК пункту такого змСЦсту свСЦдчить про те, що право на материнство - це не тСЦльки сСЦмейно-правовий СЦнститут, а явище бСЦльш широке. ЗмСЦст цього права становлять не лише сСЦмейно-п