Основнi форми iснування етносу в iсторii украiнськоi культури ХРЖV-ХVРЖРЖРЖ столiття
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
? якому невпинно протiкаi дiалог у межах окремоi свiдомостi, дiалог з соцiальною групою, етносом, культурою, цивiлiзацiiю, Абсолютом. Мистецька творчiсть пропускаi цiлий свiт через творче розумiння автора, i сама авторська позицiя репрезентуi реципiiнту катарсичного впливу субiктивний погляд творчого розумiння, що i вiдмiнним вiд iнших i, разом з тим, торкаючись струн людяного, таким близьким для всiх.
Вкрай нестабiльна полiтична ситуацiя, соцiальнi конфлiкти, полiкультурна наповненiсть соцiальноi iери, широкi звязки зi схiдними i захiдними краiнами та iх культурними менталiтетами породили уявлення про життя як категорiю багатоманiтну, складну та суперечливу. У бароковому мистецтвi вiдобразилась драматична рефлексiя украiнського етносу, що через художню форму магiчного реалiзму (А.Макаров) прагнув до синтезу та узагальнення духовних надбань полiкультурних вимiрiв соцiуму. Бароко (вiд iтал. barocco - химерний) як мистецький стиль та як свiтогляд ХVРЖ - ХVРЖРЖРЖ ст. дiалогiчне за своiю специфiкою мистецького вiдображення та специфiкою онтологiчного усвiдомлення людини, природи, життя. Бароко як мистецький стиль досягало гармонii, парадоксальним чином, через дисгармонiю, дисонанс, конфлiкт. (Невипадково духовнi коренi культури модерну дослiдники знаходять у свiтоглядi епохи бароко, повязують мистецтво бароко з сюрреалiзмом). Мистецтво бароко досягало пiдкресленоi урочистостi, пишноти декоративностi, динамiчностi композицii через дiалог як синтез реалiзму - натуралiстичноi конкретностi та iррацiоналiзму - свiтоглядноi абстрактностi. Онтологiчний свiтогляд особистостi доби ТСрунтувався на екзистенцiальному менталiтетi й досягав гармонii рiзних начал через iнтелектуальнi та художньо-стильовi iмплiкацii полiкультурних вимiрiв соцiуму. Отже, епоха Бароко в украiнськiй культурi вiдiграла важливу iнтегруючу мiсiю у соцiальному та мистецькому досвiдi спiлкування украiнських етносiв, бароко, будучи народним стилем, iнтегрувало полiкультурнi здобутки етносiв у контекст творення духовних цiнностей украiнського етносу.
Категорiя украiнськi етноси повязана з початком формування украiнського етносу як нацii, як дiйсноi особи культурно-iсторичного процесу. Для визначення дефiнiцii украiнськi етноси звернемось до системи понять етнiчна група, нацiя, нацiональна (етнiчна) меншина. Етнiчнi групи, за визнанням Ю.В. Бромлея, - це iншоетнiчнi вкраплення у великих соцiальних органiзмах, осколки етносiв, ядра яких знаходяться в iнших етносоцiальних органiзмах. Нацiональний склад етнiчних груп на територii Украiни протягом iсторii змiнювався. Рiзнонацiональне населення збiльшувалось, коли були до того сприятливi передумови, насамперед економiчного та культурного - толерантне ставлення до iноземцiв мiiевого населення, характеру. Етнiчнi групи iноземцiв здебiльшого жили вздовж торговельних шляхiв та, як вже зазначалося, у мiстах, беручи активну участь у життi держави. Проте бiльш важливим для нашого дослiдження виявляiться подальша доля етнiчноi групи, ii генеза через дiалог культур у конкретних соцiально-iсторичних обставинах розвитку. Можна сказати, що майбутнi етнiчноi групи залежить вiд багатьох закономiрностей дiалогу культур. iормулюiмо, принаймнi, двi обставини. Вiдкритiсть культури Я по вiдношенню до культури РЖншого та ставлення РЖншого до культури Я, де етнiчна група виступаi у ролi культури тАЮЯтАЭ, а нацiональна культура вiдiграi роль РЖншого. Основою нацiональноi культури i категорiя нацii, яка iнтегруi здобутки етнокультурних менталiтетiв. Т.М. Рудницька у спецiальному дослiдженнi Етнiчнi спiльноти Украiни: тенденцii соцiальних змiн, ТСрунтуючись на уявленнях свiтового суспiльствознавства, говорить, що категорiю нацiя можна визначити як сукупнiсть громадян однiii держави, котра створюiться внаслiдок передусiм полiтичноi iнтеграцii етнiчних (або релiгiйних) спiльнот у межах iдиноi держави на основi спiльностi територii, економiчного життя, правовоi системи, iдиноi державноi мови, що поступово веде до формування iдиноi (нацiональноi) самосвiдомостi, а також загальнонацiональноi культури, яка i конгломератом етнiчних культур. Отже, етнiчна група через дiалог з нацiональною культурою, або iнтеграцiю, в процесi iсторичного розвитку потенцiйно може транiормуватись у статус нацiональноi (етнiчноi) меншини. Етнiчнi меншини - це нацiональнi меншини в етнiчному складi нацii; держава, що i основним соцiальним iнститутом нацii, створюi умови для збереження етнiчноi iдентичностi кожнiй з етнiчних меншин, забезпечуючи ii права у полiтичнiй, економiчнiй, культурнiй та iнших iерах суспiльства. Тобто критерiiм приналежностi етносу до нацiонально-культурноi традицii i не тiльки дiалог етносу з культурною традицiiю нацii, iнтеграцiя свiтоглядно-духовних цiнностей етносу та нацii, але й зворотний звязок - ставлення РЖншого (нацiональноi культури) до здобуткiв та мiiя культури Я (нацiональноi меншини) в системi дiалогу культур. Ставлення нацiональноi культури до етнокультурних менталiтетiв на суспiльному рiвнi визначаiться мiрою розвитку демократичних iнститутiв влади, а на особистiсному - рiвнем iндивiдуальноi культури та загальнолюдськими принципами моралi й толерантностi, гостинностi, укорiненими в нацiональнiй самосвiдомостi. Таким чином, украiнськi етноси являють собою конгломерат титульного (украiнського) етносу, що у