Основнi теорii походження мiiевого самоврядування
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
функцiй на кожнiй дiлянцi територii краiни.
Такий пiдхiд отримав вiдображення зокрема в конституцii Куби, де мiiевi асамблеi характеризуються як вищi органи державноi влади на мiiях, що здiйснюють в межах кола своiх повноважень державнi функцii у вiдповiдних територiальних одиницях (ст. 101,102).
Радянська модель також характеризуiться iiрархiчною пiдпорядкованiстю ланок влади. Принципи розподiлу влад, стримань i притиваг заперечуються - всi iншi органи держави вважаються похiдними вiд рад та пiдзвiтними iм (вiдповiднi норми закрiпленi в ст. 3 конституцii КНР). Ця модель iснувала в Радянському Союзi (де в законодавствi поняття тАЬмiiевого самоврядуваннятАЭ взагалi не iснувало), продовжуi дiяти в Китаi, Кубi, КНДР i Вiтнамi. [6]
4.2 Теорiя мунiципального соцiалiзму
Наприкiнцi 19 - на початку 20 ст.ст. набули поширення соцiал-реформiстськi мунiципальнi концепцii, зокрема теорiя мунiципального соцiалiзму.
Мунiципальний соцiалiзм являв собою сукупнiсть програмних положень та установок, спрямованих на забезпечення якомога бiльш повноi демократизацii мiiевого життя. Першою вимогою, що мiстилася у мунiципальних програмах полiтичних партiй, було надання мiськiй та сiльськiй громадам бiльш широкоi автономii. Ще одна вимога полягала у збiльшеннi представництва населення в органах мiiевого самоврядування.
Прибiчники теорii мунiципального соцiалiзму сподiвалися шляхом поступових реформ, змiни державного та суспiльного життя без рiзких стрибкiв i потрясiнь перебудувати тодiшнi життя на нових началах.
Тобто ii iдеологи виходили з можливостi соцiалiстичноi еволюцii буржуазного мiiевого самоврядування як одного iз шляхiв без революцiйноi транiормацii сучасного суспiльства у соцiалiстичне.. Створення на мiiях оплотiв демократii, здатних протистояти центральним органам, розширення прав мiiевого самоврядування в полiтичнiй iерi тлумачилося прихильниками мунiципального соцiалiзму як корiнна змiна влади в суспiльствi. РЗi iдеологами виступали посибiлiсти у Францii, фабiанцi та керiвники Незалежноi робiтничоi партii у Великiй Британii, бернштейнiанцi у Нiмеччинi, економiсти а меншовики у Росii тощо.
Слiд зазначити, що мунiципальний соцiалiзм нiчого спiльного з соцiалiзмом у звичайному для нас розумiннi не маi. Тези мунiципального соцiалiзму висувалися насамперед бiльшiстю буржуазних партiй. Ця iдеологiя знайшла пiдтримку лише у частини соцiал-демократiв. Противник цих iдей В.РЖ. Ленiн вважав доктрину мунiципального соцiалiзму полiтично iлюзорною й теоретично помилковою, адже те, що виходить за межi мiiевих iнтересiв, за межi функцiй державного управлiння, тобто все, що стосуiться основних джерел прибутку пануючих класiв та основних засобiв забезпечення iх панування, все, що стосуiться не управлiння державою, а устрою держави, тим самим виходить зi iери мунiципального соцiалiзму.[3, с.88-89]
4.3 Теорiя дуалiзму
Теорiя дуалiзму являi по сутi симбiоз громадськоi та державницькоi теорiй. Згiдно з нею мунiципальнi органи зберiгають автономiю у мiiевих справах. Однак здiйснюючи державно-владнi повноваження, вони виходять за межi мiiевих iнтересiв i в даному випадку повиннi дiяти як iнструмент урядовоi адмiнiстрацii. Таким чином обстоюiться втручання державних органiв у справи мiiевого самоврядування у тих випадках, коли цього вимагають загальнонацiональнi iнтереси.
Дана теорiя мiiевого самоврядування маi значну пiдтримку в сучаснiй вiтчизнянiй лiтературi. Так, М.П. Орiх вважаi, що саме синтез громадськоi та державноi теорiй самоврядування надасть конституцiйну можливiсть входити в правовi ворота, а не трощити мунiципальнi огорожi, якi небезуспiшно спорудженi на мiiях пiд впливом революцiйноi психологii i суверенного бешкетування мiiевих рад.
На думку прихильникiв даноi точки зору, синтез державного i громадського у самоврядуваннi дуже важливий для суспiльства. За допомогою iдностi цих двох засад вирiшуються найважливiшi громадсько-державнi завдання: виключаiться роздвоiння влади, яке веде до полiтичноi нестабiльностi й послаблення держави та iнститутiв, якi ii складають; утворюються можливостi для бiльшоi частини людей брати участь в управлiннi справами суспiльства i держави; лiквiдуiться розрив мiж суспiльством i державою; досягаiться iдина мета збереження та змiцнення суспiльства та держави за наявностi демократичних iнститутiв.
- Теорiя соцiального обслуговування
В основi теорii соцiального обслуговування робиться наголос на здiйснення мунiципалiтетами одного iз своiх основних завдань: пропозицii послуг своiм мешканцям, органiзацii обслуговування населення. Головною метою всiii мунiципальноi дiяльностi дана теорiя називаi добробут мешканцiв комуни.
Теорiя соцiального обслуговування тлумачить функцii мунiципалiтетiв як один з проявiв надкласовоi природи держави загального добробуту. Нiмецький вчений З. Баллейс пiдкреслюi, що мунiципалiтети i передусiм природними корпоративними одиницями, а iх автономнiсть випливаi не стiльки з державноi влади, скiльки iз суверенiтету народу, який маi поважатися та забезпечуватися державою на практицi. Незважаючи на це, здебiльшого в теорii сучасноi комунальноi полiтики головний акцент змiщуiться з питань свободи та невтручання з боку центральних влад у бiк таких цiнностей, як рацiональнiсть, ефективнiсть, економiя. Мiiеве самоврядування р