Основнi стереотипи Великобританii
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
ету Пiвнiчного Лондона провела, таке опитування з невеликою кiлькiстю респондентiв, просто в рамках навчальноi програми. Результати опитування настiльки вразили професуру Унiверситету, що вони, зв'язавшись iз колегами з iнших англiйських навчальних закладiв, повторили опитування вже в масштабах краiни. Результати були приголомшуючi. Спереду з гiгантським вiдривом: вiд всiх iнших пунктiв iшло money-making (59% опитаних), на другому мiii - кар'iру (близько 40 вiдсоткiв) (у чому рiзниця мiж кар'iрою й money-making я, зiзнатися, не знаю). Традицiйнi i природнi, як здалося б росiйськiй людинi, цiнностi - родина, дружба, любов, дiти - або посiдали останнi мiiя цього хiт-параду, або взагалi були вiдсутнi. Цим, по-моiму, можна пояснити й моторошне навiть по наших мiрках пияцтво. Це в киборгах прокидаються людськi почуття, думки, переживання, якi iншi шiсть днiв у тиждень загнанi вглиб пiдсвiдомостi.
Бездуховностi нацiй супроводжуi невеликий iнтелектуальний рiвень людей, точнiше, що потрясаi неерудованiсть. ДАЛЕКО НЕ КОЖНИЙ АНГЛРЖРДЦЬ ЗНАРД, ХТО ТАКИЙ ШЕКСПРЖР!!! Джон працюi в Лондонi теслею. Завдяки своiй високiй квалiфiкацii вiн потрапив на престижну високооплачувану роботу - реставрувати будинок Парламенту. Жоден iз працiвникiв будiвництва (а цей мiй знайомий, зацiкавившись, опитав усiх - вiд чорноробiв до директора, солiдного британця, навiть на будiвництвi при краватцi - noblese obligee) не знав, що Парламент побудувала лорд Байрон. Бiльше того, майже нiхто не знав, хто такий цей Байрон.
Одна iз самих популярних лондонських газет -"The Sun" складаiться на одну третину з фотографiй оголених англiйок, на одну третину з новин футболу, тенiсу й регбi, а третину, що залишилася, займаi реклама. Дуже, по-моiму, красномовно. Взагалi, лондонськi газети мають цiкаву особливiсть. Раз на мiсяць перебуваi яка-небудь персона й роздягаiться, просвiчуiться рентгеном i т.д. РЖнших людей у цей момент на свiтi не iснуi. Поки я жив у Лондонi, об'iктами журналiстських екзерсисiв були всi Спайс Герлз (по черзi)
При цьому лондонцi, i англiйцi взагалi, моторошнi шовiнiсти. Одержати англiйське громадянство надзвичайно складно, але й надзвичайно вигiдно. Мiж правами громадянина й негромадянина лежить цiла прiрва. Не британець нi за яких умов, не пiднiметься вище кухарi в ресторанi, або, скажемо, продавця в магазинi. Британець же може прожити все життя, палець об палець не вдаривши, але при цьому буде забезпечений житлом, iжею i якимись дрiбними грошима. Абсолютно реально прийти в яку-небудь благодiйну органiзацiю й, довiвши, що ти алкоголiк, все життя одержувати beer-money. При величезнiй кiлькостi благодiйних фондiв англiйцi залишаються досить скупим народом, по росiйських мiрках - просто жадiбним.
Можливо, дана оцiнка, надто суб'iктивна, але, з iншого боку, хiба можуть стереотипи носити об'iктивний характер.
4.3 "Типовий" британський мiльйонер
На вiдмiну вiд свого заокеанського колеги, американського мiльйонера, англiйський! мiльйонер найчастiше одержуi своi багатство в спадщину. Тiльки 7% британських багатiiв ставляться до категорii self-made man. Три чвертi успадкували вiд 25 тисяч фунтiв до 25 тис., iншi - бiльше.
Серед сучасних британських багатiiв видiляються три елiтарнi групи традицiйна аристократiя, тобто титулованi землевласники; нащадки лондонських фiнансистiв XIX столiття, що створили великi компанii; спадкоiмцi пiдприiмцiв Пiвнiчноi Англii, що розбагатiли на текстильнiй промисловостi. Всi вони сповiдали англiканство й вiддавали дiтей у тi самi школи й унiверситети. У результатi мiж цими групами виник тiсний зв'язок, а до початку XX столiття вони повнiстю злилися й утворили так званий клас власникiв.
Ще з XVIII сторiччя iснувала практика продажу титулiв за грошi, тому багатi ставали аристократами. Переконання, що "старi" грошi, отриманi в спадщину, мають бiльше цiнностi, чим заробленi особисто, до цих: пор становлять суть британського менталiтету. Тому для британцiв багатство не i метою саме по собi, а являi собою спосiб вступу у вище суспiльство з його особливим життiвим стилем.
Типовий англiйський мiльйонер живе в замiському маiтку (воно в нього, як правило, не iдине), тримаi слуг, включаючи покоiвок, садiвникiв, яiчного лiкаря й перукаря. Вiн витрачають грошi на твори мистецтва, коней, яхти й подорожi, якi здаються екзотичними всiм, крiм самих британцiв. Для них РЖндiя й Пiвденна Африка - скорiше предмет ностальгii по колишнiй iмперськiй моцi.
Спосiб життя багатих англiйцiв пiдлеглий безлiчi ритуалiв. Вони мiстять у собi регулярна поява на балах i обiдах, аристократичнi види спорту (полювання й поло), присутнiсть на щорiчних перегонах в Ескоте й Уимблдонському турнiрi.
Британське вище суспiльство утворить замкнуту касту, скрiплену родинними зв'язками, шлюбами й участю в спiльних фiнансових пiдприiмствах. Доступ у це вузьке коло символiзуiться членством у привiлейованих закритих клубах, У цей мир майже неможливо проникнути ззовнi. Щасливий пiдприiмець або робiтник, що виграв мiльйон у лотерею, нiколи не стануть його членами. Для цього потрiбно народитися в певнiй родинi й учитися в РЖтоне або Харроу, Окiордi або Кембриджi. Саме там зав'язуються особистi й дiловi знайомства, що визначають фiнансовий i свiтський статус [1,7].
У континентальнiй РДвропi ситуацiя трохи бiльш демократична. Наприклад, у Францii до вищого суспiльства належать не тiльки аристократи й буржуа але й великi державнi чиновники. Взагалi, перебування на державнiй службi в