Основнi стереотипи Великобританii
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
ираються люди iз всiх iер життя суспiльства: iз уряду, збройних сил, дипломатичного корпуса. Запрошення розсилаються Лорд-камергером (Lord. Chamberlain) вiд iменi королеви. На прийомi, час проведення якого звичайно з 4 до 6 ч. вечора, i присутнiм до 8 тисяч гостей. Королева й герцог Единбургський разом з iншими членами королiвськоi родини проходжуються мiж гiстьми пiсля того, як зiграють нацiональний гiмн Великобританii. Кожний iз представникiв королiвськоi, родини йде по саду своiм шляхом з такою метою, щоб у кожного з гостей була можливiсть бути представленими й поспiлкуватися iз царственими особами. Пiд час прийомiв музику грають по черзi два вiйськовi оркестру. Королева й iншi члени ii родини, зрештою, прибувають до королiвського тенту, де вони п'ють чай. Також на прийомi ставлять окремий тент для дипломатичного корпуса й всiх iнших гостей. Подаiться чай i насолоди. Близько 6 годин вечора королiвська родина залишаi сад, а оркестр граi гiмн Великобританii ще раз, щоб вiдзначити кiнець прийому.
Офiцiйнi вiзити
Королева i офiцiйною главою З'iднаного Королiвства, а також Британськоi Спiвдружностi Нацiй: "Мiнiстерство закордонних справ Великобританii розсилаi запрошення главам iнших держав. Звичайно в рiк королева приймаi представникiв двох iноземних держав. Кожний з таких вiзитiв триваi з вiвторка по п'ятницю, пiд час якого глава iноземноi держави не тiльки встигаi зустрiтися з королевою, прем'iр-мiнiстром, мiнiстрами, лiдерами полiтичних партiй i главами дипломатичних мiсiй у Лондонi, але також побувати на державному банкетi в його честь, дати вiдповiдний банкет i провести день поза Лондоном, i Единбурга, пiд час якого вiн або вона знайомиться з iншими аспектами життя британцiв.
3.2.2 Традицii парламенту
За столiття, свого iснування парламент обростив численними традицiями.
Деякi з них актуальнi i являють собою правила поведiнки у верхнiй i нижнiй палатах, iншi ж застарiли й зберiгаються тiльки з любовi до традицiй.
Молитви
Кожне засiдання нижньоi палати парламенту починаiться з молитви. Члени палати моляться коштуючи, повернувшись особою до стiни за iхнiми спинами (молитися, коштуючи на колiнах, члени палати не могли, коли, було прийнято носити мечi в парламентi). Священик читаi молитви вголос. З 1997 року читаiться додаткова молитва в тi днi, коли один зi членiв парламенту вмираi. Ця традицiя бере своi корiння з 1558 року, коли члени палати почали молитися перед засiданням, а близько 20 рокiв через вона вже твердо устоялась i молитви читав спецiально запрошений священнослужитель.
"Непарламентська мова"
Вираження, уживанi в палатi, повиннi пiдкорятися особливим правилам. У парламентi не можна вимовляти слова й вираження, якi можуть образити iнших членiв парламенту, не можна вживати грубi вираження, натякати або вiдверто заявляти про те, що iнший член палати бреше або п'яний, i перебрiхувати слова iнших. Маленький глосарiй заборонених у парламентi слiв; blackguard, coward, git, guttersnipe, hooligan, rat, swine, stoolpigeon i traitor. Якщо ж хтось порушив цi правила. Спiкер попросить цього "когось" забрати iх назад. Якщо ж його не послухаються, то винуватець може бути покараний i навiть вiдсторонений вiд засiдань на певний строк.
Полiцiя
У годину закiнчення засiдань у парламентi полiцейськi кричать "Who goes home?" ("Хто йде додому?). Ця традицiя почалася в тi днi, коли в Лондонi ще не було центрального висвiтлення вулиць, i парламентарii йшли додому невеликими групками, знижуючи ризик бути пограбованими на темних, вулицях мiста. До речi, це, напевно, актуально й зараз, тим бiльше що за розкладом вечiрнi засiдання закiнчуються в 10 вечори, але можуть тривати далеко за пiвнiч. Полiцейськi не входять у зал засiдань доти, поки обговорення не закiнчиться.
Вiтання спiкера
Члени нижньоi палати звичайно кланяються спiкеровi, коли залишають зал засiдань. Передбачаiться, що цей звичай вiдбувся вiд тих часiв, коли Палата Громад засiдала в каплицi Св. Стивена (St Stephen's Chapel), де спiкер сидiв поруч iз вiвтарем i члени парламенту, кланялися саме вiвтарю, а не спiкеровi. Пiсля завершення черговоi сесii парламенту, а особливо пiсля його розпуску перед новими виборами, члени нижньоi палати, залишаючи зал засiдань, тиснуть руку спiкера.
Форма одягу
Офiцiйний одяг спiкера описаний, в "Формi одягу спiкера". Одяг iнших членiв парламенту являi собою костюм, що, скажемо, одягають на дiлову зустрiч або переговори. Однак в останнi роки деякi члени парламенту були замiченi у Вестмiнстерському палацi не тiльки без краваток, але навiть без пiджакiв. У вiсiмнадцятому столiттi були прийнятi носити перуки, але до наших днiв перуки залишилися лише на головах, спiкера й клеркiв. Однак дiючий спiкер Палати Громад не носить перуку.
Капелюха були iншим атрибутом парламентського етикету... РЗх носили в залi засiдання, але знiмали при входi й виходi iз залу, а. також пiд час висловлень. Капелюх також служив вiдмiнним способом зайняти мiiе на лавi в залi засiдань, тому що без капелюха людина не могла далеко пiти, i, вiдповiдно, повинен був обов'язково повернутися. Ця система була зруйнована тими членами палати, якi носили iз собою по двох капелюха.
У наш час капелюха необхiдно носити всiм парламентарiям-чоловiкам пiд час звертання до спiкера, Жiнки можуть не носити капелюх. Медалi й iншi знаки вiдмiнностi, що показують прихильнiсть або подяку монарха, не можна носить у парламентi.
Тютюн
РЖнший "пережиток минулого" у парламентi - нюхальний тютюн, нада?/p>