Основні етапи українського національного відродження
Информация - История
Другие материалы по предмету История
субсидіям Івана Мазепи вона стала однією з найкращих шкіл в усьому православному світі, і в якій щорічно вчилися 2 тисячі студентів. Серед викладачів академії були такі світила, як Иосафат Крюковський, Стефан Яв орський, Феофан Прокопович. Ті, хто осилив сувору 12-річну програму навчання в академії, користувався повагою у всій імперії, і самі імператори залюбки вербували академічних викладачів і випускників на вищі церковні та урядові посади.
Приблизно з середини 17 і до кінця 18 століття художня та інтелектуальна творчість українців була так чи інакше обумовлена розвитком стилю бароко. Поява цього стилю тісно повязано з тією дивовижною епохою та її зворушуючи події, і сам він допомагав краще відобразити і підняти дух епохи. Задовольняючи смаки знаті, барочний стиль підкреслював велич та розкіш, підносив життя як захоплююче театральне дійство, а талановито розіграний в розкішних декораціях спектакль міг перетворити в живе життя. Змісту він віддавав перевагу формі, простоті складності, новітності синтезу.
Всі ці особливості барочного стилю відобразились і творчості так званих „перелітних птахів” українців, які отримали освіту в польських або західноєвропейських університетах, а потім повернувшихся до Києва та викладавши в академії. Особливо відомими були Феофан Прокопович, Стефан Яв орський, Дмитро Туптало, Симеон Полоцький.
Оригінальним жанром літератури тієї доби були проповіді, які завжди в Україні мали велике значення. В 17 столітті були славетні проповідники: Кирило Ставровецький, Петро Могила, Мелетій Смотрицький та інші. Найбільш самобутнім інтелектуалом того часу був Григорій Сковорода.
Улюбленим видом літератури 17-18 століть була драма, яка зародилась на Україні під впливом польських шкіл і була повязана з Київською Колегією: професори писали пєси, а „Спудеї” виступали як дійові особи.
Другу половину 17 століття вважають золотим віком українського мистецтва. В Україні відтворюється своєрідний стиль, що постав із сполуки українських тринавних церков із західноєвропейською базилікою і пізніше дістав назву українського бароко. Кульмінаційним часом розвитку цього стилю пишного, урочистого була доба Мазепи, великого мецената і фундатора низки пишних храмів.
В 17-18 століттях різьба на дереві досягла в Україні виняткової краси. Стиль бароко з його пишними орнаментами вимагав високої досконалості майстрів. Вікна, двері храмів та житлових будинків прикрашалися складними орнаментами з каменю та глини.
Малярство досягло в 17-18 століттях високого рівня. Наприкінці 17 століття шириться новий стиль церковного розпису: священні події подаються на тлі детально розробленого краєвиду, з тваринами, птахами. На іконах часто відображують постаті осіб, що офірують ікони. Розвивається світське малювання, особливо портретне.
Високого ступеня досконалості досягло в Україні граверство, осередком якого був Київ.
В 17 столітті розвивається в Україні музикальне життя, чому в значній мірі сприяли братства та спеціальні музичні цехи в Києві, Львові, Чернігові, Харкові. Основою хорового співу в Україні був „партесний” спів поділ на голоси. Осередком музичного життя була Київська Академія.
Важливим музичним осередком України був двір К. Розумовського в Глухові, де плекали італійську музику, ставили італійські опери. Бібліотека Розумовського була одною з найстарших та найбільших на Сході Європи. З його школи вийшли видатні композитори: Артем Ведель, М. Березовський і Д. Бортнянський.
Таким чином, в 17-18 століттях настало певне оживлення культурного життя.
ВИСНОВОК
Існування Гетьманської держави охоплює короткий час з 1648 року до 1781 року і являє собою винятково цікаву картину швидкого політичного і культурного зросту країни, звільненої від польського панування. Не зважаючи на війну, на татарські напади, на величезні втрати людей, країна розвивалась. На чолі Гетьманської держави стояли видатні діячі з широкою освітою, здобутою в європейських університетах, з багатим політичним досвідом, набутим в Польській Державі. Під проводом Богдана Хмельницького та його найближчих дорадників Україна здобула видатне місце серед держав Східної Європи.
З середини 17 століття Україна потрапляє в орбіту Москви, і тоді починається вперта боротьба між Україною та Москвою. Поступово, рік за роком, обмежувалась суверенність Української держави, а далі її автономія. Однак Україна відіграла величезну роль в історії Московського царства: вона стала мостом, який сполучав Москву з Західною Європою, стала посередницею між двома культурами європейською і московською.
Однак Україна не дивлячись на всі негаразди, здобула великий авторитет, як педагоги, українські письменники познайомили Росію з силабічною поезією та тонічним розміром; багато українців працювало як перекладачі в різних установах Росії, бо серед них було багато знавців грецької, латинської, німецької, французької, польської, італійської, турецьких мов.
Україна, крок за кроком, втрачаючи свої права, незалежність свій устрій, церковну автокефалію, навіть своє імя, зберігала ідею незалежності, прагнення суверенності. Ця ідея не згасала в найтяжчі часи, її успадкували українські діячі 19 століття і вона лягла підвалиною Відродження України 20 століття.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.Борисенко В.Й. Курс української історії: З найдавніших часів до XX століття: Навч. посібник. К.: Либідь, 1996.-616с.
2.Вииниченко В. Відродження наці