Основнi етапи та особливостi розвитку украiнськоi культури 20 ст.
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
Вµханiзми фiнансування та оподаткування закладiв культури, необхiдним i залучення iнвестицiй та пiдтримка органiзацiй культури усiх видiв i форм власностi.
Порiвняно iз законодавством iнших краiн законодавство Украiни в галузi культури i досить широким i специфiкованим по рiзних iерах. Загалом Верховною Радою Украiни ухвалено понад 300 нормативно-правових актiв, що стосуються питань культури. Такий широкий масив законодавчих актiв з обiктивних причин маi непослiдовний i в багатьох випадках неузгоджений та суперечливий характер. Зокрема у законодавчих актах положення щодо ринкових вiдносин спiвiснують поряд з елементами державного монополiзму в галузi культури.
Основними причинами, що зумовили iснуючий незадовiльний стан у iерi культури i:
1. Невиконання або iгнорування органами державноi влади ухвалених законодавчих актiв у iерi культури, якi стосуються фiнансування культури чи соцiального захисту працiвникiв культури.
2. Систематичне порушення органами державноi влади конституцiйних прав громадян i невiдповiднiсть украiнського законодавства мiжнародно-правовим зобовязанням у частинi гарантованого доступу до культурних цiнностей, що виявляiться у скороченнi мережi закладiв культури i зниженнi якостi культурних послуг.
3. Недостатнi врахування iнтересiв культури в законах, що регулюють суспiльно-економiчнi iери життя, зокрема в податкових фiнансово-бюджетних.
4. Недосконалiсть галузевого законодавства у iерi культури (потребують оновлення закони про мови в Украiнi, про державнi соцiальнi стандарти у iерi культурних послуг, про неприбутковi органiзацii в галузi культури тощо); деякi iери дiяльностi в галузi культури досi перебувають поза межами законодавчого регулювання (не прийнято закони про гастрольно-концертну дiяльнiсть, про механiзми громадського контролю над прийняттям рiшень у iерi культури, про соцiальний захист митцiв тощо).
5. Недотримання норм законодавства Украiни про культуру та невiдповiднiсть деяких його положень iвропейським нормам у цiй галузi.
6. Найнижча заробiтна плата працiвникiв галузi культури порiвняно iз середньою у народному господарствi.
Учасники парламентських слухань "Украiнська культура: стан та перспективи розвитку", якi вiдбулися в червнi 2004 року, обговоривши питання реалiзацii державноi полiтики в галузi культури, вiдзначили, що стан розвитку культури в Украiнi та ii державна пiдтримка i незадовiльними. Вони не вiдповiдають прагненням i можливостям незалежноi держави, яка декларуi своi намiри щодо створення суспiльства загального добробуту. Виходячи з цього, учасники слухань рекомендували органам державноi влади зробити рiшучi кроки у вирiшеннi проблем у цiй важливiй iерi життя суспiльства.
Актуальною у iерi культури залишаiться проблема реформування середньоi та вищоi освiти. Це зокрема перехiд на 12-рiчну середню школу, впровадження сучасних навчальних технологiй, компютеризацiя навчального процесу тощо.
Система вищоi освiти Украiни сьогоднi налiчуi близько тисячi навчальних закладiв, у яких навчаiться понад 1,5 млн. студентiв. За чисельнiстю населення з вищою освiтою Украiна випереджаi такi розвиненi краiни, як Великобританiя, Нiмеччина, Францiя. Але безумовним i й той факт, що нi змiст, нi якiсть навчання ще не задовольняють потреб суспiльства. Тому в краiнi триваi напружена робота по реформуванню вищоi школи. Пошук новоi моделi вищоi освiти в Украiнi повязаний з полегшенням доступу до вищоi освiти, розширенням ii масштабiв, створенням умов для безперервного навчання, переходом до багаторiвневоi пiдготовки, посиленням фундаменталiзацii, гуманiзацii та iнформатизацii навчання, органiчним поiднанням освiти й науки, iнтеграцiiю у свiтовий освiтнiй простiр тощо. Заплановано, що в 2005 роцi Украiна приiднаiться до Болонського процесу.
Украiнський народ маi багату й самобутню культуру. Однак протягом столiть ii вiдтiсняли на периферiю суспiльного буття та людськоi свiдомостi. Нинi ж вiдбуваiться складний i суперечливий процес повернення украiнського суспiльства до свого культурного "Я". У час переходу суспiльства вiд тоталiтарного до демократичного ладу держава покликана забезпечити реальну свободу творчостi, матерiально-фiнансову пiдтримку справжнiм талантам, творцям нацiонально-культурноi духовностi, одночасно сприяти формуванню новоi культурноi iнфраструктури, що вiдповiдала б умовам ринковоi економiки, принципам демократii та громадянського суспiльства. Вiдроджена, демаргiналiзована украiнська культура в усiй повнотi й рiзнорiдностi ii компонентiв, збагачена здобутками свiтовоi культури i свiтового життя, маi стати основою дальшого державницького й економiчного прогресу Украiни.