Основнi етапи та особливостi розвитку украiнськоi культури 20 ст.
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
?.
На середину 30-х, пiсля припинення украiнiзацii, прийшлася хвиля репресiй проти майстрiв слова. Жертвами стали Остап Вишня (П. Губенко), М. Хвильовий (доведений до самогубства). Загинули багато письменникiв, проте декому вдалося врятуватись: Максима Рильського звiльнили завдяки вiршу тАЬПiсня про Сталiна".
Незважаючи на утиски i репресii, лiтература 30-х мала вагомi творчi доробки: тАЬГолубi ешелони" П. Панча, тАЬБурянтАЭ А. Головка, тАЬДитинствотАЭ Ю. Смолича. Водночас талант багатьох лiтераторiв був деформований в тих умовах. Це торкнулося М. Рильського, П. Тичини, М. Бажана.
У 20-х рр. завдяки процесу украiнiзацii бурхливо почали розвиватися музика й театр. Виникають професiйнi музичнi колективи: капела тАЬДумкатАЭ, Киiвський симфонiчний ансамбль. Плiдно працюють композитори Г. Верьовка, П. Козицький, Л. Ревуцький, а пiзнiше - Б. Лятошинський, М. Верикiвський, В. Косенко, К. Данькевич. У 30-х рр. - були вiдкритi консерваторii Киiвська, Харкiвська, Одеська. Проте музичнi кадри також зазнали репресiй: було заарештовано В. Верховинця, а в застiнках режиму загинуло багато молодих композиторiв.
Становлення украiнського театру звязано з iменами Л. Курбаса, Г. Юри, А. Бучми, Ю. Шумського. Але й тут стали жертвами репресiй Лесь Курбас - автор i керiвник театру тАЬБерезiль" у Харковi, Ф. Лопатинський. Проти них i багатьох iнших виступили майстри iени М. Донець, З. Гайдай, драматург О. Корнiйчук.
Незважаючи на негативнi явища розвою, театральна справа набуваi поступу: у 30-тi рр. iснуi вже 80 театрiв.
Образотворче мистецтво в тi роки представлене М. Дерегусом, Б. РЖвановим, А. Петрицьким та iн., якi разом з майстрами старшого поколiння М. Бойчуком, РЖ. РЗжакевичем поповнили украiнську культуру новими творами. Художники творили за складних умов: звинувачено М. Бойчука i його учнiв. Пiзнiше його, В. Седляра, РЖ. Падалку розстрiляли.
В кiнематографi працюi режисер О. Довженко. Вiн виступив 1928 р. з першим своiм значним фiльмом тАЬЗвенигора", невдовзi поставив картини тАЬАрсенал", тАЬЗемля", потiм тАЬЩорс". В останньому вiн яскраво вивiв постатi героiв громадянськоi вiйни М. Щорса та В. Боженка. В той час режисер не знав, що Щорса було пiдступно вбито, а Боженка отруiно прихильниками Троцького в армii. Усього за перiод 1929-1934 рр. в Украiнi було знято 180 фiльмiв рiзних жанрiв.
Украiнська культура несла i втрати, повязанi з ii iсторичним минулим. Йдеться про знищення культурних памяток, насамперед церков. У Киiвi були зруйнованi Михайлiвський Златоверхий собор XI - XII ст., церква Богородицi Пирогощi XII ст., яка згадуiться в тАЬСловi о полку РЖгоревiм". В Харковi зруйновано Миколаiвську церкву, в Сумах - Покровську XVII ст. Було лiквiдовано девять з десяти монастирiв, шiсть церков XVII ст., шiстнадцять церков XVIII ст., чотирнадцять XIX ст., Чернiгiвський Преображенський собор XV ст., в якому поховано князя РЖгоря, церкву Св. Бориса Х ст. перетворено на мясопереробний цех.
До кiнця 1939 р. перестало iснувати 70% дiючих церков. РЖнiцiаторами закриття i знищення храмiв були украiнськi урядовцi В. Затонський, П. Постишев, С. Косiор, Л. Каганович, Г. Петровський та iншi.
40-50-тi рр. Культурне життя 1945-1955 рр. було невiдiмною частиною пiслявоiнного вiдродження. У важкому станi опинилися заклади освiти, i все ж у 1953 р. в Украiнi здiйснено перехiд до обовязковоi 7-рiчноi освiти. Почали дiяти унiверситети.
У 1948 р. було вiдновлено науково-технiчну базу АН УРСР. Проте в обстановцi нового витка репресiй в наукових колах склалася напружена обстановка.
Значним досягненням украiнськоi прози став цикл романiв тАЬВелика рiдня", тАЬКров людська - не водицятАЭ, тАЬХлiб i сiльтАЭ М. Стельмаха, тАЬХазяiтАЭ С. Скляренка.
Тема минулоi вiйни була домiнуючою у творчостi художникiв: тАЬБабин ЯртАЭ В. Овчинникова, тАЬВизволителi Киiва" С. Бесiдiна.
В Украiнi дiяли три кiностудii - Киiвська, Одеська, Ялтинська. Популярностi набули фiльми тАЬСiльська вчителькатАЭ, тАЬПедагогiчна тема", тАЬВесна на Заречнiй вулицiтАЭ; у 1950 вийшов шедевр украiнського кiно - фiльм тАЬТарас ШевченкотАЭ режисера РЖ. Савченка з С. Бондарчуком у головнiй ролi.
50-60-тi рр. У перiод з середини 50-х до середини 60-х рр. розвиток культурного життя в Украiнi теж носив суперечливий характер.
Певних успiхiв досягла украiнська наука. Розвиток кiбернетики звязаний з iмям В. Глушкова. Проте в розвитку точних наук були i нерозвязанi проблеми з вини керiвництва Украiни. Вченi РЖнституту теоретичноi фiзики АН УРСР так i не змогли досягти мiжнародного рiвня обмiну результатами дослiджень. Керiвництво АН не змогло вiдстояти думку про недоцiльнiсть обраного мiiя для будiвництва Чорнобильськоi АЕС, що реактори академiкiв О. Александрова та М. Доллежаля недосконалi за конструкцiiю.
У лiтературi червоною ниткою проходили теми Жовтневоi революцii та Великоi Вiтчизняноi вiйни. Проте зявлялися неординарнi твори: роман тАЬСобортАЭ О. Гончара, тАЬДума про тебетАЭ М. Стельмаха, поезii РЖ. Драча, Б. Олiйника, Д. Павличка.
РЖдеологiчний апарат знов завдав шкоди розвою творчоi думки: зазнав утискiв О. Гончар, зi Спiлки письменникiв були виключенi РЖ. Дзюба, Г. Кочур, М. Лукош, заарештований фантаст О. Бердник i багато iн.
У музичному мистецтвi працювали Г. Майборода, В. Губаренко, РЖ. Шамо. Стало помiтним зникнення iнтересу до нацiональноi музики. РЗi традицii намагалися зберегти капела тАЬДумкатАЭ, Державний заслужений академiчний украiнський народний хор iм.Г. Верьовки.
В образотворчому мистецтвi багато уваги придiлялося образу Ленiна, темi народа-т