Основи культурології
Методическое пособие - Культура и искусство
Другие методички по предмету Культура и искусство
?у соціокультурну систему, де панують матеріально-предметні, в завершеному вигляді товарно-грошові відносини і звязки.
На відміну від міжособистісних, товарно-грошові звязки породжують анонімне суспільство, суспільство тотальної рівності всезагального еквівалента грошей. Це є типовим для розвиненого капіталістичного суспільства. Товарно-грошові відносини домінують над усіма іншими й опосередковують усі інші. На Сході переважають саме міжособистісні відносини, що домінують над товарно-грошовими й опосередковують їх. Гроші не мають тут анонімно-абстрактної сили, їх спроможність залежить від приналежності власника до каст, клану, верстви, що може бути безсумнівно важливим.
Звичайно, ці відмінності не слід сприймати як абсолютні, але вони існують.
ТЕМА 4. ТЕХНІКА, КУЛЬТУРА ТА ПРИРОДА ЛЮДИНИ
4.1 Виникнення та сутність техніки
Світ стоїть на порозі грандіозних соціальних змін, технічних та культурних нововведень. Потужними каталізаторами прогресу наразі стали мікроелектроніка, обчислювальна техніка, приладобудування, індустрія, інформатика. Людина оволодіває енергією термоядерного синтезу й освоює космос. Технологія в цілому стала важливим фактором суспільної динаміки і прискореного сучасного розвитку.
Глибинне і вражаюче розгортання потенціалу техніки впливає на всі аспекти соціального життя. По суті народжується новий цивілізаційний устрій життя, в якому принципово іншими стають сфери праці, керівництва тощо.
Е. Капп намагався зрозуміти феномен техніки на базі органопроекції, тобто шляхом вичленування її з розвитку самої природи. Техніка є деяким штучним середовищем, але йде від природи і зовсім не є витвором субстрату. Машина не що інше, як проекція органів людини на природний матеріал. Соціальна техніка це результат вирішення протиріч між органами тіла та їх функціями, проекція анатомічних і фізіологічних особливостей органів людської істоти. Така проекція детермінує становлення свідомості, яке своєрідно продовжує априродну душу.
Ф. Дессауер висловив думку про існування деяких верховних, передбачених технічних ідей, які не народжуються в людському розумі, а лише вловлюються ним. Технічні ідеї це думка Бога, проявлення світлого розуму Творця. Предмет техніки може існувати матеріально, але може знаходити себе у світі ідей, у сфері можливого буття.
М. Хайдеггер тлумачить техніку як спосіб самореалізації людства, як першоджерело, кореневе людське начало. Техніка найважливіший спосіб знаходження глибинних властивостей буття. Однак, імпульс може бути вгаданий невірно, оскільки техніка провокує людину на неправдиве саморозкриття. На його думку, головна небезпека є не в техніці, не в технізації життя, а в непорозумінні її сутності. Найголовніше завдання це знайти для техніки позатехнічне обґрунтування, визначити її істинну перспективу в історії людської культури.
На думку М. Бердяєва, техніка це остання любов людини, і вона може змінити свій образ під впливом предмету своєї любові. Усе, що відбувається у світі, залежить від цієї нової віри людини. За його словами, техніку можна розуміти як у широкому, так і у вузькому значенні. Тесhnе і tесhnаха слова грецького походження, перше з яких означає як індустрію, так і мистецтво, а друге фабрикувати, створювати за мистецтвом. Ми говоримо не тільки про техніку економічну, військову, техніку, повязану з життєвим комфортом, але й про техніку мислення, живопису, права, навіть про техніку духовного життя. Наприклад, існує своєрідна духовна техніка. Вона скрізь вчить досягати найбільшого результату при найменшому використанні сили. Це особливо характерне для техніки нашого економічного століття.
На відміну від техніки старих культур, в сучасній техніці кількісні досягнення перевищують якісні. О. Шпенглер у книзі Людина і техніка визначив техніку як боротьбу, а не як зброю. Безперечно, техніка завжди є засобом, зброєю, а не метою. Не може бути технічної мети життя, мета життя завжди залежить від духу. Засоби життя, на думку М. Бердяєва, дуже часто замінюють мету життя. Учений вважав, що техніка для вченого або інженера, що займається наукою, може стати головним смислом і метою життя. Але при цьому заміна мети життя технічними засобами може означати занепад духу.
У своїй праці М. Бердяєв розглядав характерний парадокс: без техніки неможлива культура, з нею повязана сама поява культури, але остаточна перемога техніки в культурі, входження людства до технічної ери веде культуру до знищення. Учений виділив у культурі два етапи: технічний і природно-органічний. Остаточна перемога першого над другим означає переродження культури в щось інше, не подібне до культури. Він виділив три стадії в історії людства:
- природно-органічну;
- культурну;
- технічно-машинну.
Цим стадіям притаманне різне ставлення духу до природи та утворення особливої сфери духовності. Ці стадії, напевно, ідеальні типи, а не хронологічно зафіксовані стадії якогось процесу. Людина ж культури все ще жила в природному світі, який був створений не самою людиною, а Богом. Ця людина повязувала себе із землею, рослинами та тваринами. У звязку з цим велику роль відіграли рослинні та тваринні релігійні культи.
На природно-органічній стадії люди хотіли розуміти культуру, державу. Розквіт культур та держав уявлявся їм як рослинно-тваринний процес. Культура була сповнена символів, в ?/p>