Орендно-майнові відносини в сільськогосподарських підприємствах: досягнення і проблеми
Статья - Экономика
Другие статьи по предмету Экономика
ОРЕНДНО-МАЙНОВІ ВІДНОСИНИ В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ: ЗДОБУТКИ ТА ПРОБЛЕМИ
ПЛАН
Постановка проблеми
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Мета статті
Викладення основного матеріалу
Висновки
Список використаних джерел інформації
Постановка проблеми
Невизначеність та відсутність цілісної позиції держави відносно концептуальних засад орендно-майнових відносин в аграрному секторі може призвести до суттєвих проблем його подальшого розвитку. Суть цієї проблеми в тому, що дана ситуація не задовольняє власників землі, оскільки вони вважають що це занадто малі рентні платежі, вони становлять близько 1,5%, а у розвинених економіках такі платежі повинні становити не менше банківського відсотка за довгостроковими депозитами, нині розмір такого відсотку складає 12-14. З іншого боку, вона не задовольняє власників та керівників сільськогосподарських підприємств, оскільки при сьогоднішній ціновій політиці та при фінансовому стані підприємств, навіть такі мізерні виплати є обтяжливими і фінансово тиснуть на сільськогосподарські підприємства.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Вагомий внесок у розробку теоретико- методологічних засад процесу формування та використання фінансових ресурсів в сільськогосподарських підприємствах зробили В. Борисова, М. Демяненко, П. Лайко, М. Малік, Б. Пасхавер, П. Саблук, А. Чупіс та ін. Вони збагатили економічну науку глибокими, фундаментальними ідеями. Під впливом їх досліджень суттєво змінилися уявлення про систему кредитного забезпечення, ціноутворення, оподаткування сільськогосподарських підприємств, що ознаменувало новий етап в їх вивченні.
На противагу цьому залишається малодослідженою проблема орендно-майнових відносин в сільськогосподарських підприємствах, умов та факторів, що впливають на ці багатовекторні процеси, їх специфіку, взаємозумовленість та взаємозвязок. Більшість дослідників розглядають окремо економічні, організаційні, фінансові аспекти цієї складної широкоспекторної проблеми, що обмежує можливості комплексного її розвязання.
Мета статті. Здійснити моніторинг здобутків та проблем орендно-майнових відносин в сільськогосподарських підприємствах у контексті реалій сучасної аграрної економіки, а також окреслити пріоритетні напрями їх розвитку.
Викладення основного матеріалу
В силу обставин, характерною особливістю функціонування сільськогосподарських підприємств України є те, що переважна більшість з них орендує землю та майно у великої кількості власників. 91,5 % сільськогосподарських угідь взято сільськогосподарськими підприємствами в оренду (табл. 1).
Таблиця 1
товариствапідприємствакооперативипідприємстваСума орендної плати за1031530,0388683,0205584,81625793,8землю, тис. грн.Сума орендної плати за4138720436,2765369476,2майно, тис. грн.Орендна плата на 1 га110,4104,6105,2108,3орендованих угідь, грн.Орендовано землі, ,998,295,395,8Сума орендної плати за1022819,6394798,2178091,71595709,5землю, тис. грн.Розраховано за даними Держкомстату
При цьому спостерігається значна варіація за регіонами: від 65,3% у Закарпатській до 97,2% у Тернопільській областях. Слід зазначити, що повноцінна обєктивна статистика орендних виплат сільськогосподарськими підприємствами в Україні поки що відсутня. Крім того, проведене вибіркове обстеження та анкетне опитування не завжди підтверджує статистичні дані за цими виплатами, особливо по великих акціонерних сільськогосподарських підприємствах. У нашому дослідженні ми використовували, крім статистичних даних, публікації Мінагрополітики та спеціально зібрані дані.
Обсяг продукції сільського господарства, виданої пайовикам в рахунок орендної плати за землю та майнові паї (частки) в 2000-2005 рр. сягав до 6,6 % (табл. 2).
А витрати на ці цілі сільськогосподарських підприємств сягають понад 10% виручки (табл. 3), і більше ніж 14% усіх витрат.
Виявлено, що збільшення обсягів орендних виплат мало залежить від збільшення виробництва валової продукції (rxy= 0,4383, а В = 0,1921), від надходжень від реалізації (rxy= 0,1576, а В = 0,0248), і зовсім немає звязку з обсягами прибутків (rxy= 0,224, а В = 0,0005).
Такий стан суттєво впливає на забезпечення сільськогосподарських підприємств фінансовими ресурсами.
У наших умовах орендна плата за своєю сутністю виступає специфічною формою розподілу доходів сільськогосподарських підприємств, як і дивіденди. Але дивіденди це частина чистого прибутку, розподілена між: учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у статутному (пайовому) фонді підприємства.
В сільськогосподарських підприємствах орендна плата формально виплачується не з прибутків, а відноситься на собівартість продукції, що теж є специфікою вітчизняних умов.
На нашу думку, віднесення орендних виплат на собівартість продукції відбувається з кількох причин. По-перше, така схема реформування мала найвищу політичну підтримку, і виплати їх з доходів в умовах збиткового функціонування переважної кількості підприємств, зумовило б зневіру селян до здійснюваних реформ і суперечило б задекларованій всебічній підтримці соціально-економічного розвитку села. По-друге, таке рішення не впливало на доходну частину бюджету, оскільки прибуток сільськогосподарських підприємств не є базою о?/p>