Організація обліку орендних операцій
Курсовой проект - Менеджмент
Другие курсовые по предмету Менеджмент
Зміст
Вступ
1.Теоретичні основи обліку орендних операцій
2.Організація обліку орендних операцій на прикладі ВАТ “Василівський сирзавод”
2.1Організаційно-економічна характеристика досліджуваного підприємства
2.2Облік орендних операцій
2.3Організація синтетичного і аналітичного обліку орендних операцій на підприємстві
2.4Документування обліку орендних операцій
3.Шляхи вдосконалення обліку орендних операцій
4.Автоматизація обліку
Висновки та пропозиції
Список використаної літератури
Вступ
Одним із найважливіших факторів підвищення ефективності виробництва являється забезпеченість їх основними фондами в необхідній кількості та асортименті та більш повне їх використання. Формування ринкових відносин передбачає конкурентну боротьбу між різними товаровиробниками, перемогти в якій зможуть ті із них, хто найбільш ефективно використовує всі види наявних ресурсів.
Становлення та формування ринкових відносин передбачає подальше удосконалення організації обліку основних засобів на досліджуваному підприємстві, зокрема орендних операцій. Основні засоби являють собою сукупність засобів праці, які функціонують у виробничому процесі в натуральному вигляді на протязі довгого періоду, на протязі якого їх вартість по частинам переноситься на випущену продукцію.
Організація обліку основних засобів та їх оренди сприяє ефективному використанню машин, обладнання.
Враховуючи актуальність поставленого питання, була обрана тема курсової роботи “Облік орендних операцій”.
Метою написання курсової роботи є висвітлення організації обліку надходження орендованих основних засобів, їх наявності та вибуття, а також пошук шляхів вдосконалення обліку орендних операцій.
Для досягнення вказаної мети необхідно виконати слідуючі завдання:
визначити економічну сутність оренди основних засобів, характеристику, класифікацію та оцінку оренди;
розкрити порядок організації обліку орендних операцій на діючому підприємстві.
Обєктом дослідження був обраний Василівський сирзавод.
1. Теоретичні основи обліку орендних операцій
Основні засоби (ОЗ) матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва чи поставки товарів, надання послуг, здачі в аренду іншим особам чи для виконання адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуємий термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року.
Відповідно до діючої типової класифікації ОЗ групуються за її функціональним призначенням, галузями, речовим натуральним характером і видами, за використанням і належністю.
За визначенням, даним у П(С)БО 14, оренда це угода, за якою орендар набуває права користування необоротним активом за плату протягом погодженого з орендодавцем строку.
Закон про лізинг так визначає цей термін:
Лізінг - підприємницька діяльність, якя спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізйнгодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за
дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна за умови сплати лідингоодержувачем відповідних лізингових платежів.
П(С)БО 14 розрізняє фінансовий і оперативний лізинг (оренду) так:
“Фінансова оренда оренда, що передбачає передачу орендарю всіх ризиків та вигод, повязаних з правом користування та володіння активом”.
“Операційна оренда оренда інша, ніж фінансова”
У Законі про лізинг дається повніше визначення цих термінів:
“Фінансовий лізинг це договір лізингу, у результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця обєкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизуємся 60 відсотків вартості обєкта лізингу, визначеної в день укладення договору”
“Оперативний лізинг договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувлч на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця обєкт лізингу на строк менший строку, за який амортизується 90 відсотків вартоєті обєкта лізингу, визначеної в день укладення договору”.
Ці визначення суттєво розходяться з визначеннями, наведеними в Законі про оподаткування прибутку. Отож і їх варто процитувати:
“Фінансовий лізинг (оренда) - господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає придбання орендодавцем за замовленням орендаря основних фондів з подальшим їх переданням у
користування орендарю на строк, що не перевищує строку повної амортизації таких основних фондів, з обовязковою подальшою передачею права власності на такі основні фонди орендарю”
“Оперативний лізинг (оренда) господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає передачу орендарю права користування основними фондами на строк, що не перевищує строку їх повної амортизації, з обовязковим поверненням таких основних фондів їх власнику після закінчення строку дії лізингової (орендної) угоди”
Враховуючи те, що останні два визначення дані Законом про оподаткування прибутку, слід розуміти, що в них мається на увазі не “справжня”, а “податкова” амортизація.
Отже, деякі обєкти оперативного лізингу (якщо врахувати те, що термін їх “податкової” амортизації може тягнутися десятки років) набагато раніше можуть при?/p>