Geum.ru


Органiзацiя локальноi обчислювальноi мережi агентства нерухомостi

Дипломная работа - Компьютеры, программирование

Другие дипломы по предмету Компьютеры, программирование



сигналу з рiвнями, що перевищують нормативнi вимоги до випромiнювання.

4.2.2 Схема побудови

Для прокладання кабельноi проводки (додаток В) я рекомендую застосувати для зiднання кабелiв з кабелями iнших пiдсистем або активним устаткуванням Комутатори Cisco Catalist WS-CE500-24TT та конвектори RJ-45.

4.2.3 Органiзацiя робочого мiiя

Згiдно до санiтарних вимог, робочi мiiя знаходяться на вiдстанi 1.20 м одне вiд одного, мають природне та штучне освiтлення (додаток В).

В кабiнетах 1 та 2 можливе збiльшення кiлькостi компютерiв.

Кожне робоче мiiе складаiться зi ПК, монiтору, клавiатури та мишi.

На робочому мiii адмiнiстратора мережi агентства нерухомостi знаходиться серверний ПК, монiтор, клавiатура та миша.

4.3 Клiiнт-сервернi компоненти

Одна з моделей взаiмодii компютерiв в мережi отримала назву клiiнт-сервер Кожен зi складових цю архiтектуру елементiв вiдiграi свою роль: сервер володii i розпоряджаiться iнформацiйними ресурсами системи, клiiнт маi можливiсть скористатися ними.

Сервер бази даних являi собою версiю СУБД, паралельно обробну запити, що надiйшли з усiх робочих станцiй. У його завдання входить реалiзацiя логiки обробки транзакцiй iз застосуванням необхiдноi технiки синхронiзацii - пiдтримки протоколiв блокування ресурсiв, забезпечення, запобiгання та / або усунення тупикових ситуацiй.

У вiдповiдь на користувальницький запит робоча станцiя отримаi не сировина для подальшоi обробки, а готовi результати. Програмне забезпечення робочоi станцii при такiй архiтектурi граi роль лише зовнiшнього iнтерфейсу (Front - end) централiзованоi системи управлiння даними. Це дозволяi iстотно зменшити мережевий трафiк, скоротити час на очiкування блокованих ресурсiв даних в общем режимi, розвантажити робочi станцii i при досить потужноi центральноi машинi будуть використанi для них бiльш дешеве обладнання.

Як правило, клiiнт i сервер територiально вiдокремленi один вiд одного, i в цьому випадку вони входять до складу або утворюють систему розподiленоi обробки даних.

Для сучасних СУБД архiтектура клiiнт-сервер стала фактично стандартом. Якщо передбачаiться, що проектована iнформацiя буде мати архiтектуру клiiнт-сервер, то це означаi, що прикладнi програми, реалiзованi в ii рамках, будуть мати розподiлений характер, тобто частину функцiй додаткiв буде реалiзована в програмi-клiiнтi, iнша - у програмi-серверi. Основний принцип технологii клiiнт-сервер полягаi в роздiленнi функцiй стандартного iнтерактивного додатки на чотири групи:

  1. функцii введення i вiдображення даних;
  2. прикладнi функцii, характернi для предметноi областi;
  3. фундаментальнi функцii зберiгання та управлiння ресурсами (базами даних);
  4. службовi функцii.

Виходячи з цього подiлу будь-який додаток може складатися з наступних компонентiв:

  1. компонент подання (функцii 1-i групи);
  2. прикладноi компонент (функцii 2-i групи);
  3. компонент доступу до iнформацiйних ресурсiв (функцii третiй групи та протокол iх взаiмодii).

Вiдмiнностi визначаються чотирма чинниками:

  1. якi види програмного забезпечення в логiчних компонентах;
  2. якi механiзми програмного забезпечення використовуються для реалiзацii функцiй трьох груп;
  3. як логiчнi компоненти розподiляються компютерами в мережi;
  4. якi механiзми використовуються для звязку компонент мiж собою.

5. Стратегiя адмiнiстрування й керування

Якщо не вдаватися в деталi, то задачi, розвязуванi в данiй областi, розбиваються на двi групи: контроль за роботою мережного устаткування й управлiння функцiонуванням мережi в цiлому. У першому випадку мова йде про монiторинг окремих мережних пристроiв (концентраторiв, комутаторiв, маршрутизаторiв, серверiв доступу й iн.), настроюванню i змiнi iхньоi конфiгурацii, усуненнi виникаючих збоiв. Ця достатньо традицiйна група задач одержала назву реактивного адмiнiстрування (reactive management). Друга група нацiлена на монiторинг мережного трафiка, виявлення тенденцiй його змiни й аналiз подiй iз метою реалiзацii схем прiоритеризацii для забезпечення максимальноi пропускноi спроможностi (proactive management). Сюди ж вiдноситься задача внесення змiн у конфiгурацiю мережi, управлiння IP-адресами користувачiв, фiльтрацiя пакетiв в цiлях забезпечення iнформацiйноi безпеки i ряд iнших задач.

Потреба в контролi за мережею в цiлому з однiii керуючоi станцii стала причиною появи рiзних архiтектур платформ i додаткiв адмiнiстрування. Найбiльше поширення серед них набула двохрiвнева розподiлена архiтектура тАЬменеджерагентитАЭ. Програма-менеджер функцiонуi на керуючiй консолi, постiйно взаiмодii з модулями-агентами, що запускаються в окремих пристроях мережi. На агенти в такiй схемi покладаються функцii збору локальних даних про параметри роботи контрольованого ресурсу, внесення змiн у його конфiгурацiю по запитi вiд менеджера, надання останньому адмiнiстративноi iнформацii.

Незважаючи на очевиднi зручностi двохрiвневоi архiтектури, ii застосування в реальному мережевому середовищi призводить до зростання обсягiв службового трафiка i, як наслiдок, до зниження пропускноi спроможностi, доступноi додаткам. Цей ефект особливо замiтний у складних сегментованних мережах, що мiстять велику кiлькiсть активних пристроiв. У якостi часткового рiшення проблеми вичерпання пропускноi спроможностi була запропонована трьохрiвнев?/p>