Органiзацiя локальноi обчислювальноi мережi агентства нерухомостi
Дипломная работа - Компьютеры, программирование
Другие дипломы по предмету Компьютеры, программирование
?пецифiкацiю Ethernet наприкiнцi сiмдесятих рокiв запропонувала компанiя Xerox Corporation. Пiзнiше до цього проекту приiдналися компанii Digital Equipment Corporation (DEC) i Intel Corporation. В 1982 роцi була опублiкована специфiкацiя на Ethernet версii 2.0. На базi Ethernet iнститутом IEEE був розроблений стандарт IEEE 802.3. фаст
У цей час технологiя, що застосовуi кабель на основi кручена пари (10BaseT), i найбiльш популярною. Такий кабель не викликаi труднощiв при прокладцi.
Мережа на основi крученоi пари, на вiдмiну вiд тонкого й товстого коаксiального, будуiться по топологii зiрка. Щоб побудувати мережу по зiркоподiбнiй топологii, потрiбне бiльша кiлькiсть кабелю (але цiна крученоi пари не велика). Подiбна схема маi й неоцiненну перевагу високу стiйкiсть до вiдмови. Вихiд з ладу однiii або декiлькох робочих станцiй не приводить до вiдмови всiii системи. Правда якщо з ладу вийде хаб, його вiдмова торкнеться всього пiдключеного через нього обладнання.
Ще однiiю перевагою даного варiанту i простота розширення мережi, оскiльки при використаннi додаткових хабiв (до чотирьох послiдовно) зявляiться можливiсть пiдключення великоi кiлькостi робочих станцiй ( до 1024). При застосуваннi неекранованоi крученоi пари (UTP) довжина сегмента мiж концентратором i робочою станцiiю не повинна перевищувати 100 метрiв, чого не спостерiгаiться в пiдприiмствi.
РЖснуi два основнi пiдходи до побудови локальних мереж: мережi типу клiiнт-сервер i одноранговi мережi.
Мережi, в яких компютер одночасно може бути клiiнтом i одночасно виконувати функцii серверу для iнших називаються одноранговими. В таких мережах видiленi сервери не використовуються.
РЖснуi багато способiв звязати персональнi компютери в iдиний обчислювальний комплекс. Найпростiший полягаi в тому, щоб зiднати iх через послiдовнi порти. В цьому випадку i можливiсть копiювати файли з жорсткого диска одного компютера на iнший, використовуючи файловi менеджери або стандартнi засоби операцiйноi системи.
Технологiя клiiнт-сервер, яка широко застосовуiться при роботi з базами даних в мережi, вiдома вже давно i найчастiше застосовувалась у великих органiзацiях. Сьогоднi, з розвитком РЖнтернет, ця технологiя все частiше приваблюi погляди розробникiв програмного забезпечення, оскiльки в свiтi нагромаджено величезну кiлькiсть iнформацii по рiзноманiтних питаннях i найчастiше ця iнформацiя зберiгаiться в базах даних.
В моiму проектi буде використовуватися архiтектура клiiнт-сервер, тому, що у мережi постiйно знаходиться адмiнiстратор, який слiдкуi за компютерною мережею. Персональний компютер адмiнiстратора може виступати в ролi сервера.
3.5 Мережнi ресурси
Наступним важливим аспектом планування мережi i спiльне використання мережних ресурсiв (принтерiв, факсiв, модемiв).
Перерахованi ресурси можуть використовуватися як в однорангових мережах, так i в мережах з видiленим сервером. Однак у випадку одноранговоi мережi вiдразу виявляються ii недолiки. Щоб працювати з перерахованими компонентами, iх потрiбно встановити на робочу станцiю або пiдключити до неi периферiйнi обладнання. При вiдключеннi цiii станцii всi компоненти й вiдповiднi служби стають недоступними для колективного користування.
У мережах iз сервером такий компютер iснуi по визначенню. Мережний сервер нiколи не вимикаiться, якщо не вважати коротких зупинок для технiчного обслуговування. Таким чином, забезпечуiться цiлодобовий доступ робочих станцiй до мережноi периферii.
На пiдприiмствi i десять принтерiв: у кожнiм вiдособленiм примiщеннi. Адмiнiстрацiя пiшла на витрати для створення максимально комфортних умов роботи колективу.
Для цього iснуi кiлька способiв:
- пiдключення до робочоi станцii - принтер пiдключаiться до тiii робочоi станцii, яка перебуваi до нього ближче всього, у результатi чого дана робоча станцiя стаi сервером друку. Недолiк такого пiдключення в тому, що при виконаннi завдань на друк продуктивнiсть робочоi станцii на якийсь час знижуiться, що негативно позначиться на роботi прикладних програм при iнтенсивнiм використаннi принтера. Крiм того, якщо машина буде виключена, сервер друку стане недоступним для iнших вузлiв.
- Пряме пiдключення до сервера - принтер пiдключаiться до паралельного порту сервера за допомогою спецiального кабелю. У цьому випадку вiн постiйно доступний для всiх робочих станцiй. Недолiк подiбного рiшення обумовлений обмеженням у довжинi принтерного кабелю, що забезпечуi коректну передачу даних. Хоча кабель можна простягнути на 10 i бiльш метрiв, його слiд прокладати в коробах або в перекриттях, що пiдвищить витрати на органiзацiю мережi.
- пiдключення до мережi через спецiальний мережний iнтерфейс - принтер обладнуiться мережним iнтерфейсом i пiдключаiться до мережi як робоча станцiя. РЖнтерфейсная карта працюi як мережний адаптер, а принтер реiструiться на серверi як вузол ЛОМ. Програмне забезпечення сервера здiйснюi передачу завдань на друк по мережi безпосередньо на пiдключений мережний принтер. У мережах iз шинною топологiiю мережний принтер, як i робочi станцii зiднуiться з мережним кабелем за допомогою конектора, а при використаннi зiрки - через концентратор.
- Пiдключення до видiленого сервера друку - Альтернативою третьому варiанту i використання спецiалiзованих серверiв друку. Такий сервер являi собою мережний iнтерфейс, скомпонований в окремому корпусi, з одним або декiлькома рознiманнями (портами) для пiдключення при