Органiзацiя локальноi обчислювальноi мережi агентства нерухомостi
Дипломная работа - Компьютеры, программирование
Другие дипломы по предмету Компьютеры, программирование
В° архiтектура, у якiй частина керуючих функцiй делегувалася найважливiшим мережним вузлам. РЖнстальованi в цих вузлах програми-менеджери через власну мережу агентiв управляють роботою тАЬпiдзвiтнихтАЭ iм пристроiв i в той же час самi виступають у ролi агентiв стосовно основноi програми-менеджера (менеджеру менеджерiв), запущеноi на керуючiй станцii. У результатi основна частина службового трафiка надаiться локалiзованим в окремих мережних сегментах менеджерам, оскiльки спiлкування локальних менеджерiв з адмiнiстративною консоллю здiйснюiться тiльки тодi, коли в цьому дiйсно виникаi необхiднiсть.
Необхiднiсть контролювати роботу рiзноманiтного устаткування в гетерогенному середовищi зажадала унiфiкацii основних керуючих процедур. Згадана схема менеджер - агенти знайшла вираження в протоколi Simple Network Management Protocol (SNMP), що швидко став базовим протоколом мережевого адмiнiстрування, i в стандартi дистанцiйного монiторингу RMON. Управлiння настiльними системами звичайно здiйснюiться на базi стандарту Desktop Management Interface (DMI), розробленого органiзацiiю Desktop Management Task Force (DMTF).
Результат такого розвитку подiй неважко передбачити наперед: iндустрiя ПЗ мережневого управлiння виявилася роздiленою на три частини. Першу утворюють платформи мережного управлiння - аналоги операцiйних систем, що формують середовище для запуску додаткiв, але при цьому вони володiють обмеженою функцiональнiстю. Друга група мережевих програм повязана з керуючими додатками виробникiв мережних апаратних засобiв. Проте вони розрахованi на управлiння тiльки визначеною групою пристроiв i рiдко дозволяють обслуговувати вироби iнших компанiй. Подiбнi додатки пропонуються практично усiма вiдомими постачальниками устаткування. Третя група - численнi програми третiх фiрм, нацiленi на рiшення вузьких задач мережного адмiнiстрування.
- Мережне адмiнiстрування
Функцiональна область управлiння, що вiдносяться до цiii iери, чiтко визначенi в специфiкацiях ISO:
рiшення проблемних ситуацiй (дiагностика, локалiзацiя й усунення несправностей, реiстрацiя помилок, тестування);
управлiння ресурсами (врахування, контроль використання ресурсiв, виставлення рахункiв за використанi ресурси й обмеження доступу до них);
управлiння конфiгурацiiю, спрямоване на забезпечення надiйного й ефективного функцiонування всiх компонентiв iнформацiйноi системи;
контроль продуктивностi (збiр i аналiз iнформацii про роботу окремих ресурсiв, прогнозування ступеня задоволення потреб користувачiв/додаткiв, заходи для збiльшення продуктивностi);
захист даних (управлiння доступом користувачiв до ресурсiв, забезпечення цiлiсностi даних i управлiння iхнiм шифруванням).
Основним результатом тривалого розвитку галузi системного адмiнiстрування стало те, що з функцiональноi точки зору основнi платформи управлiння мережею в даний час досить схожi один на одного. Розходження мiж ними криються в iерi структурного виконання i, повязанi з тими вихiдними цiлями, що ставилися на початкових етапах iх розробки.
Серед численних категорiй користувачiв ПЗ системного адмiнiстрування усе бiльшоi популярностi набувають продукти фiрм середнього розмiру, якi забезпечують потужними засобами вирiшення досить широкого кола задач, мають iнтуiтивний Web-iнтерфейс i прийнятну цiну.
Останнiм часом у закордоннiй лiтературi усе активнiше обговорюiться концепцiя динамiчного адмiнiстрування. РЗi поява вiдповiдаi загальнiй тенденцii у свiтi мережного i системного адмiнiстрування - переносу акцентiв iз контролю за окремими ресурсами, або iхнiми групами, iз керування робочими характеристиками РЖС на максимальне задоволення запитiв кiнцевих користувачiв iнформацiйних технологiй.
Такий пiдхiд припускаi насамперед наявнiсть засобiв аналiзу поводження користувачiв. Результати, отриманi на цьому етапi, повиннi служити вiдправною точкою для так званого активного керування взаiмодiiю мiж основними обiктами адмiнiстрування - користувачами, додатками i мережею. Термiн тАЬактивнетАЭ означаi постiйне вiдслiдковування характеру роботи користувацьких додаткiв i оперативне втручання в цей процес у тому випадку, коли рiвень сервiсу, одержуваний користувачем, не вiдповiдаi очiкуваному. Для найбiльш адекватного реагування на виникаючi проблеми прихильники концепцii активного адмiнiстрування закликають використовувати аналiтичнi засоби пiдтримки прийняття рiшень.
5.1 Захист iнформацii в мережi. Загальнi положення
Дослiдження й аналiз численних випадкiв впливiв на iнформацiю й несанкцiонованого доступу до неi показують, що iх можна роздiлити на випадковi й навмиснi.
Для створення засобiв захисту iнформацii необхiдно визначити природу погроз, форми й шляху iх можливого прояву й здiйснення в автоматизованiй системi. Для рiшення поставленого завдання все рiзноманiття погроз i шляхiв iх впливу приводиться до найпростiших видiв i формам, якi були б адекватнi iхнiй безлiчi в автоматизованiй системi.
Дослiдження досвiду проектування, виготовлення, випробувань i експлуатацii автоматизованих систем говорять про те, що iнформацiя в процесi введення, зберiгання, обробки й передачi зазнаi рiзним випадковим впливам.
Причинами таких впливiв можуть бути:
- вiдмови й збоi апаратури;
- перешкоди на лiнii звязку вiд впливiв зовнiшнього середовища;
- помилки людини як ланки системи;
- системнi й системотехнiчнi помил?/p>