Організація дослідження рівня пам‘яті учнів початкових класів
Курсовой проект - Психология
Другие курсовые по предмету Психология
Зміст
Вступ
Розділ І. Проблема вікових особливостей памяті молодших школярів у психологопедагогічній літературі
1.1Загальна характеристика памяті
1.2 Особливості памяті у дітей молодшого шкільного віку
Розділ ІІ. Експериментальне дослідження рівня памяті учнів початкових класів
2.1 Організація експериментального дослідження
2.2 Аналіз результатів експериментального дослідження памяті молодших школярів
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Вступ
Актуальність проблеми. Багато відомих психологів займалися дослідженням вікових особливостей дітей вивчаючи память учнів молодшого шкільного віку. Проблемами памяті займалися нейрофізіологи та біохіміки, медики та зоологи. Питаннями: "Що таке память?", "Як вона діє?", "Як її покращити?" людство займалось давно. Вже в Древній Греції була розроблена мнемонологічна система. З древніх часів до нас надійшли поради щодо покращення памяті. А.О. Смирнова, З.М.Істоміна, М.М. Шардакова, О. М. Леонтєва, П.І. Зінченко у своїх працях говорили, що запамятовування не є відбитком предмета [3;42]. В.І.Самофанова, З.М. Істоміна, П.П. Пальцева, С.Г. Бархотова показали, що є певні відношення між повнотою, швидкістю і міцністю запамятовування [2;114]. За даними С. Г. Бархатової міцність запамятовування зростає в період від 2го до 5 го класу. За А. Біне, А.А. Смірновим, Є.Мейманом, О.П. Нечаєвим змістова память має великі переваги порівняно з механічною. Нас зацікавили такі аспекти вивчення даної теми, як опосередкована та короткочасна память учнів молодшого шкільного віку.
Обєкт дослідження - процес розвитку памяті у молодшому шкільному віці.
Предметом дослідження вибрано особливості короткочасної та опосередкованої памяті учнів молодших класів.
Мета дослідження полягає у виявленні особливостей короткочасної та опосередкованої памяті у різних вікових групах молодших школярів (2 -4 класи).
Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що в учнів 2,3 і 4 класів середній розвиток короткочасної та опосередкованої памяті.
Відповідно до мети дослідження визначаємо такі завдання дослідження:
1. Проаналізувати проблему розвитку памяті в молодшому шкільному віці у психолого педагогічній літературі.
2. Визначити рівень впливу памяті на учнів 2-4 класів у навчальній діяльності.
Теоретична значущість дослідження полягає в узагальненні наукової літератури з проблеми розвитку.
Практичне значення дослідження :
матеріали дослідження можуть бути використаними вчителями для молодших класів.
Структура роботи: курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.
Розділ І. Проблема вікових особливостей памяті молодших школярів у психологопедагогічній літературі
1.1 Загальна характеристика памяті
Запамятовування, збереження і відтворення індивідом його досвіду називають памяттю. Память це відображення предметів і явищ дійсності у психіці людини в той час, коли вони вже безпосередньо не діють на органи чуття. Жодна дія не можлива поза процесом памяті, без неї людина „залишилася б, за словами Сєченова, завжди у стані новонародженого ”. Єдність і цілісність особистості забезпечується памяттю. Людина усвідомлює наступність кожного моменту її життя, його звязок з попереднім і наступним.
Сучасні дослідження в галузі фізіології памяті показали, що механізми її дуже складні. Запамятання, а потім відтворення зумовлені особливою властивістю нервової тканини пластичністю, що звязано з наявністю в нервовій тканині особливих білкових сполук. Роль асоціацій у діяльності памяті показав ще старогрецький філософ Аристотель, хоч під цим він розумів звязки, що їх субєктивно встановлює сама людина. Тобто такі, які вона вносить в навколишній світ, а не ті, що відображають субєктивні відношення між явищами. Характеризуючи память вчені виділяють види, типи, форми, процеси памяті. Розглядаючи їх ширше можна визначити і підтипи, підвиди памяті це взагалі досить непростий психічний процес. Відповідно до того змісту, який зберігає людина, розрізняють рухову, емоційну, змістовну памяті. Також залежно від особливостей звязків, що утворюються між частинами сприйнятого матеріалу, розрізняють так звану механічну, логічну память. Залежно від аналізатора, за допомогою якого сприймається зорова, слухова і рухова памяті.
Охарактеризуємо память за її видами. Два найголовніших види памяті образна (сенсорна, перцептивна) та словесно логічна память. Третій вид емоціональна память, та четвертий рухова. Образна память це память на образи. Вона характерна для художників, архітекторів, письменників.
Словесно логічна память це память на думки, на хід розмірковувань, на значення слів, висловлювань. Вона переважає у науковців і вчених. Під емоціональною памяттю розуміють память на почуття, переживання, та різні емоції. Вперше її ввів у психологію П. Станіславський [3;68].
Рухова ж память це відповідно память рухи, яка генетично виникає найпершою. Вона переважає у людей, які займаються спортом, танцями. Залежно від протікання процесу памяті вона є мимовільна та довільна. За тривалістю закріплення і зберігання виділяють короткочасну, довготривалу та оперативну.
Зі слів психолога П.П. Блонського процеси памяті подібні містку, перекинут