Информация по предмету Социология

  • 1361. Соціальний аналіз особистості
    Другое Социология
  • 1362. Соціальний патронаж з дітьми, що мають особливі потреби
    Другое Социология
  • 1363. Соціальний портрет молоді України: структура цінностей та потреби
    Другое Социология
  • 1364. Соціальні інститути.
    Другое Социология

    Інституалізація процес визначення і закріплення соціальних правил і норм, ролей і статусів, приведення їх до системи, здатної діяти в інтересах задоволення певних суспільних і соціальних потреб, забезпечення передбачуваних, схвалюваних певним соціальним середовищем, поведінкою людей. В будь-якому інституалізованому середовищі особа здійснює певну соціальну роль. Соціальні інститути діють в системі соціальних структур суспільства від імені суспільства і в інтересах людей з метою задоволення їх потреб. Процес інституалізації включає в себе ряд моментів:

    1. Однією з необхідних умов появи соціальних інститутів слугує відповідна соціальна потреба. Інститути покликані організовувати спільну діяльність людей з метою задоволення тих чи інших соціальних потреб. Виникнення визначених суспільних потреб, а також умови для їхнього задоволення є першими необхідними моментами інституалізації.
    2. Соціальний інститут утворюється на основі соціальних зв'язків, взаємодії і відносин конкретних особ індивідів, соціальних груп і інших спільнот. Але він, як і інші соціальні системи, не може бути зведений до зведення цих особ і їхніх взаємодій. Соціальні інститути носять надіндивідуальний характер, мають свою власну системну якість. Тобто, соціальний інститут являє собою самостійне суспільне утворення, що має свою логіку розвитку. З цього погляду соціальні інститути можуть бути розглянуті як організовані соціальні системи, що характеризуються стійкістю структури, інтегрованістю їх елементів і визначеною мінливістю функцій. Що ж це за системи? Які їхні основні елементи? Насамперед, це система цінностей, норм, ідеалів, а також зразків діяльності і поводження людей і інших елементів соціокультурного процесу. Ця система гарантує подібну поведінку людей, погоджує і направляє в русло їхні визначені прагнення, встановлює способи задоволення їхніх потреб, вирішує конфлікти, що виникають у процесі повсякденного життя, забезпечує стан рівноваги і стабільності в рамках тієї чи іншої соціальної спільності і суспільства в цілому. Сама по собі наявність цих соціокультурних елементів, ще не забезпечує функціонування соціального інституту. Для того, щоб він працював, необхідно, щоб вони стали надбанням внутрішнього світу особистості, були засвоєні ними в процесі соціалізації, втілилися у форму соціальних ролей і статусів. Засвоєння індивідами всіх соціокультурних елементів, формування на їхній основі системи потреб особистості, ціннісних орієнтацій і сподівань, є другим важливим елементом інституалізації.
    3. Третім важливим елементом інституалізації є організаційне оформлення соціального інституту. Зовні соціальний інститут являє собою сукупність особ, установ, які мають визначені матеріальні засоби і виконують визначену соціальну функцію. Отже, кожен соціальний інститут характеризується наявністю мети своєї діяльності, конкретними функціями, що забезпечують досягнення такої мети, набором соціальних позицій і ролей, типових для даного інституту.
  • 1365. Соціальні наслідки міграцій сільського населення України (1989-2001 рр.)
    Другое Социология
  • 1366. Соціальні проблеми сім'ї і сімейно-шлюбних відносин
    Другое Социология

    Можна виділити деякі найбільш характерні особливості неблагополучних сімей:

    • надзвичайно емоційне, раниме і хворобливе ставлення підлітків до своїх батьків та їхніх проблем. Якщо при цьому в родині домінує холодна в спілкуванні, не емоційна, сувора мати, то ситуація набуває найбільшої гостроти;
    • використання дитини як засобу тиску при вирішенні питань взаємин між подружжям;
    • непослідовність у відносинах з дитиною: від максимального прийняття до максимального відхилення. Дитину то наближають до себе, то віддаляють незалежно від особливостей її поведінки;
    • незалученість членів сім'ї в життя і справи один одного;
    • директивний стиль відносин та емоційне відкидання;
    • сплутані відносини і розмиті (невизначені) міжпоколінні межі, коли прабатьки активно втручаються в життя сім'ї, продовжуючи виховувати вже дорослих дітей, при цьому найчастіше по відношенню до онуків, виявляється гіперпротекція і потурання;
    • використання прямих провокацій у поводженні з дитиною;
    • занижена оцінка досягнень дитини, або негативні очікування по відношенню до її дій і вчинків;
    • сексуальне насильство;
    • генетична схильність до алкоголізму або наявність у сім'ї алкоголіка чи наркомана;
    • відсутність у найближчому оточенні дитини значущого дорослого.
  • 1367. Соціальні установи по реабілітації інвалідів
    Другое Социология

    Виходячи із сукупності засобів, які входять до процесу реабілітації і їх спрямованості, реабілітаційні процеси можна виділити наступним чином:

    • медична реабілітація включає в себе систему лікувальних заходів, що спрямовані на відновлення порушених чи втрачених функцій організму особи, на виявлення та активізацію компенсаторних можливостей організму з метою забезпечення умов для повернення особи до нормальної життєдіяльності, на профілактику ускладнень та рецидивів захворювання;
    • психолого-педагогічна реабілітація включає в себе систему психологічних та педагогічних заходів, спрямованих на формування способів оволодіння знаннями, уміннями і навичками, надання психологічної допомоги, зокрема щодо формування самоутвердження і належної самооцінки особою своїх можливостей, засвоєння правил суспільної поведінки шляхом здійснення системної навчально-виховної роботи;
    • професійна реабілітація включає систему заходів, спрямованих на підготовку особи до професійної діяльності, відновлення чи здобуття професійної працездатності шляхом адаптації, реадаптації, навчання, перенавчання чи перекваліфікації з можливим подальшим працевлаштуванням та необхідним соціальним супроводженням з урахуванням особистих схильностей та побажань особи;
    • трудова реабілітація включає систему заходів, розроблених з урахуванням схильностей, фізичних, розумових і психічних можливостей особи і спрямованих на оволодіння трудовими навичками забезпечення трудової діяльності та адаптацію у виробничих умовах, у тому числі шляхом створення спеціальних чи спеціально пристосованих робочих місць;
    • фізкультурно-спортивна реабілітація включає систему заходів, розроблених із застосуванням фізичних вправ для відновлення здоров'я особи та спрямованих на відновлення і компенсацію за допомогою занять фізичною культурою і спортом функціональних можливостей її організму для покращення фізичного і психологічного стану;
    • фізична реабілітація включає систему заходів, спрямованих на вироблення і застосування комплексів фізичних вправ на різних етапах лікування і реабілітації, що забезпечують функціональне відновлення особи, виявляють і розвивають резервні і компенсаторні можливості організму шляхом вироблення нових рухів, компенсаторних навичок, користування технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення;
    • соціальна реабілітація включає систему заходів, спрямованих на створення і забезпечення умов для повернення особи до активної участі у житті, відновлення її соціального статусу та здатності до самостійної суспільної і родинно-побутової діяльності шляхом соціально-середовищної орієнтації та соціально-побутової адаптації, соціального обслуговування задоволення потреби у забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації;
    • психологічна реабілітація включає систему заходів, спрямованих на відновлення, корекцію психологічних функцій, якостей, властивостей особи, створення сприятливих умов для розвитку та утвердження особистості. [11]
  • 1368. Соціальність і культура. Життєвий простір
    Другое Социология
  • 1369. Соціально-класова структура суспільства
    Другое Социология
  • 1370. Соціально-політичні проблеми у творчій спадщині Петра Могили
    Другое Социология
  • 1371. Соціокультурні риси пострадянського підприємця
    Другое Социология
  • 1372. Соціологічне вчення Спенсера
    Другое Социология
  • 1373. Соціологічне дослідження права як форма пізнавальної діяльності
    Другое Социология

    2. Ïîëüîâèé åòàï (çáèðàííÿ ïåðâèííî¿ ñîö³îëîã³÷íî¿ ³íôîðìàö³¿ ïðî îáºêò, ùî âèâ÷àºòüñÿ). ϳä ïåðâèííîþ ñîö³îëîã³÷íîþ ³íôîðìàö³ºþ ðîçóì³þòüñÿ îòðèìàí³ â õîä³ ñîö³îëîã³÷íîãî äîñë³äæåííÿ íåóçàãàëüíåí³ â³äîìîñò³, íàïðèêëàä, â³äïîâ³ä³ îïèòóâàíèõ â àíêåòàõ, ³íòåðâþ, çàïèñè íà êàðòêàõ, ñïîñòåðåæåííÿ, àíàë³ç äîêóìåíò³â òîùî. Ïîëüîâèé åòàï öå òàêå îòðèìàííÿ ³íôîðìàö³¿, êîëè ÿê îáðàç óÿâëÿþòü ïîëå, ç ÿêîãî çáèðàþòü óðîæàé ó âèãëÿä³ íàä³éíî¿ (ùî ìຠäîâ³ðó) ³íôîðìàö³¿, êîòðà çäàòíà äîïîìîãòè â îñìèñëåíí³ ñêëàäíèõ ïðîáëåì, à òàêîæ ó ðîçðîáö³ ïîäàëüøèõ ð³øåíü. Íà öüîìó åòàï³ ñë³ä çàñòîñîâóâàòè ð³çíîìàí³òí³ ìåòîäè, êîæíèé ç ÿêèõ çàâæäè ìຠñâî¿ ïåðåâàãè, îñîáëèâîñò³ é âèìîãè. Òàê, þðèñòè, çÿñîâóþ÷è ó ñâ³äê³â îáñòàâèíè ÿêîãîñü âèïàäêó, ùî ðîçãëÿäàºòüñÿ â ñóä³, çàâæäè âèêîðèñòîâóþòü óñ³ äîñòóïí³ ìîæëèâîñò³ îö³íêè äîñòîâ³ðíîñò³ â³äïîâ³ä³. Ùî æ òîä³ ãîâîðèòè ïðî á³ëüø ñêëàäíó ôîðìó äîñë³äæåííÿ âïëèâó ïðàâà, óñ³º¿ ïðàâîâî¿ ñèñòåìè íà ðîçâèòîê ñóñï³ëüíèõ â³äíîñèí. Ùîá ðåàë³çóâàòè äîñë³äíèöüê³ âèìîãè, ïåðåäáà÷àþòü ð³çíîìàí³òí³ ìåòîäè îïèòóâàííÿ, òàê³ ÿê àíêåòóâàííÿ, ïîøòîâ³ îïèòóâàííÿ, ³íòåðâþ, ð³çí³ âèäè ñïîñòåðåæåíü, ìåòîäè àíàë³çó äîêóìåíò³â, åêñïåðòíî¿ îö³íêè åêñïåðèìåíòó.

  • 1374. Соціологія - наука про суспільство
    Другое Социология
  • 1375. Соціологія конфлікту
    Другое Социология
  • 1376. Соціологія освіти
    Другое Социология
  • 1377. Соціологія особистості
    Другое Социология

    Структура особистості як соціологічна проблема потребує визначень з усвідомленням «обсягів» особистості. Саме відповідь на питання, якою була особистість раніше, якою постає вона в конкретний час і що її очікує в майбутньому, допоможе краще зрозуміти реально існуючі можливості людей творити дійсність, перетворювати себе і світ. Невпинні спроби людства змоделювати всесвіт породили уявлення про форми руху матерії. Сьогодні відомо, що модель реально існуючого всесвіту охоплює сім форм руху матерії, структура яких розкриває зміст неорганічної, органічної та духовної природи. Зокрема, неорганічну природу розкриває взаємодія структурно впорядкованих механічних, фізичних форм руху матерії. Органічна природа представлена геологічною (Земля та інші космічні тіла), ботанічною (світ рослин) і зоологічною (світ тварин) формами руху. Духовна природа перебуває ще у початковій фазі становлення і на сьогодні відома лише одна соціальна форма руху матерії, яка започатковує собою процеси розгортання уявлень про особистість.

  • 1378. Соціологія політики
    Другое Социология

    Більшість сучасних соціологів надає перевагу саме соціально-психологічній концепції. Але обидві вони є дещо статичними, зорієнтованими на суспільства зі стійкою системою невеликої кількості парламентських партій, що постійно перебувають на політичній арені (демократична та республіканська партії у СІЛА, демократична, консервативна та ліберальна партії у Великобританії). За великої кількості політичних партій, що є основою політичних систем більшості європейських країн, в тому числі й на пострадянському просторі, ні статусний, ні соціально-психологічний підходи не можуть чітко обґрунтувати особливості електоральних уподобань громадян. Зокрема, у більшості європейських країн принципово незначним є показник їх політичної ідентифікації. Так, за даними європейських досліджень, проведених у другій половині 90-х років, на запитання «Наскільки Вам близькі політичні партії?» відповіли позитивно («дуже близькі» та «достатньо близькі»): в Італії - 44%, Нідерландах - 32%, Німеччині - 30%, у Франції - 23%, Росії - 22%.

  • 1379. Соціологія та аналіз ціннісного світу молоді
    Другое Социология
  • 1380. Соцпортрет женщины-военнослужащей
    Другое Социология

    Трудно очертить границы женского влияния на все стороны социальной и нравственной жизни воинов. Женщина носитель огромного нравственного потенциала. Женщины-военнослужащие отличаются большей исполнительностью, добросовестностью, дисциплинированностью, чем мужчины. Вместе с тем армейская служба в мирной и военной обстановке далеко не одно и то же. В период ВОВ в армии служили 100 тысяч женщин, а просились на фронт еще больше. Жестокая необходимость толкала их на этот шаг. С благодарностью вспоминаем женщин - медиков, вынесших на фронтах войны тысячи раненых и спасшие им жизнь. Танк "боевая подруга" М. Октябрьской, подводная лодка "Месть", построенная на деньги вдов североморцев и другие женские подвиги.