Geum.ru

Курсовой проект по предмету Сельское хозяйство

  • 281. Организация производства лесосеки
    Курсовые работы Сельское хозяйство

    Разрабатывают лесосеки с применением ЛП-19 прямолинейными ходами по лентам, перпендикулярным усу или параллельным ему, и по кругу. При работе по первой схеме машина валит лес на лентах, последовательно удаляясь от него и приближаясь к нему, по концам лент разворачивается и смещается на расстояние равное ширине ленты. При движении к усу машина укладывает пачки за собой, а при движении от уса впереди себя, под углом 30-600 к направлению своего хода. При строгом выдерживании ширины и параллельности лент и укладке пачек сзади пачек по оси волока работа по этой схеме обеспечивает частичное сохранение подроста. Технологический цикл при срезании и укладке дерева машиной ЛП-19 состоит из наводки захватно-срезающего устройства, зажима дерева, натяжения ствола вверх, срезания, подъема, подтягивания дерева, поворота платформы с деревом, укладки его в пачки, поворота платформы без дерева. Кроме того, обязательным элементом является переезды машины со стоянки на стоянку. Объем пачки, формируемой ЛП-19, зависит от среднего объема хлыста, запаса древесины на 1 га, ширины разрабатываемой ленты и расстояния переездов с одной стороны на другую. Расстояние переездов колеблется от 2 до 14 м, что обусловлено в основном неравномерным расположением деревьев и наличием редин. Обычно расстояние одного переезда 4-6 м, а объем формируемой пачки 3,5 5,5 м3. Специальные трелевочные тракторы ЛТ-157 имеют технологическое оборудование для сбора и формирования пачки деревьев и хлыстов, их размещения и удержания пакета при транспортировке и разгрузке. Трактор ЛТ-157 оснащен технологическим оборудованием для бесчокерной и чокерной трелевки. В первом случае для захвата и трелевки пачки деревьев за кабиной трактора устанавливают стрелу в виде арки, щит и лебедку. На верхнем кронштейне арки навешивают пачковый захват, который удерживает пачку тяговым канатом лебедки. При чокерном варианте в качестве погрузочного устройства используют ту же арку, но без захвата и кронштейна. С помощью лебедки деревья или хлысты подтаскивают к трактору, конец сформированной пачки размещают на щите, удерживают ее при движении и освобождают пачку после сбрасывания со щита. Максимальный вылет стрелы 1,8 м, грузоподъемность 5,4 т, ширина захвата до 2,8 м, масса машины 12,5 т, наибольший объем пачки 6 м3. Трелевка леса тракторами включает следующие основные приемы: движение трактора без груза к месту набора пачки деревьев или хлыстов, формирование и прицепку пачки, движение с грузом к верхнему лесоскладу и отцепку пачки, а также дополнительные маневрирование трактора, выравнивание комлей деревьев и др. на лесосеке трактор передвигается в основном по волокам, от состояния которых во многом зависит скорость передвижения. На пасеке трактор разворачивают и устанавливают так, чтобы обеспечить формирование пачки с наименьшими затратами труда и времени. Формирование пачки чокерным технологическим оборудованием включает три приема: оттаскивание каната, чокеровку (прицепку) деревьев или хлыстов и сбор их лебедкой с одновременным подтаскиванием. Наиболее сложной и трудоемкой операцией технологического процесса заготовки леса является очистка деревьев от сучьев. Специфические особенности характера разрушения древесины при обрезке сучьев обусловлены в основном физико-механическими свойствами древесины сучьев и углом их примыкания к стволу. Дерево как объект труда при очистке от сучьев характеризуется диаметром на расстоянии 1,3 м от комля, общей длинной, длинной бессучковой зоны, числом сучьев, средним их диаметром и т.д. все эти величины являются случайными. В основном они характеризуются усеченным нормальным законом распределения. Характеристики данного распределения для практических целей достаточно полно определяются средними значениями и коэффициентами вариации. На основе их анализа, в частности, установлено, что угол примыкания сучьев зависит главным образом от породы дерева и составляет в среднем для ели 960, осины 300; число сучьев на дереве у ели от 50 до 280 штук, сосны от 10 до 18 штук, березы и осины от 12 до 17 штук; ударная твердость сучьев в их основании больше твердости стволовой части у ели в 2,3-3,7 раза, у березы и осины в 1,2-1,5 раза. Очистку сучьев выполняют на пасеках, волоках. Основное требование обрезка всех сучьев заподлицо. На лесосеке это требование выполняется не всегда. Поэтому обрезка сучьев проводится в две стадии: сначала проводится первичная, грубая обработка, затем окончательная на хлыстах или сортиментах до полного соответствия требованиям нормативно-технической документации. В технологическом отношении очистка деревьев от сучьев состоит из двух разнообразных операций: отделения сучьев от ствола и их сбора. Выбор места обрезки сучьев имеет важное значение для повышения производительности труда и механизации этой трудоемкой операции. На очистке деревьев от сучьев применяются бензопилы и сучкорезные машины. ЛП-33 предназначена для срезания сучьев с деревьев хвойных и лиственных пород со средним объемом хлыста от 0,25 до 1,6 м3. Диаметр обрабатываемых деревьев в комле до 0,75 м, в зоне срезания до 0,5 м. Диаметр срезаемых сучьев до 0,2 м. Сучкорезная машина ЛП-33 может обрабатывать протаскиванием за комли или вершины. Способ обработки связан со способом трелевки. В ЛПХ при использовании валочно-пакетирующих машин и трелевочных тракторов со стреловыми манипуляторами обрезка осуществляется протаскиванием за комли. Оператор подводит машину к дереву со стороны комлей, поворачивает стрелу из транспортного положения в рабочее (перпендикулярно продольной оси трактора), боковыми ножами сучкорезной головки захватывает комель, приподнимает и вкладывает его в раскрытый захват каретки протаскивающего устройства и с помощью лебедки протаскивает дерево. В конце хода приемное устройство с ножами захватывает комель, каретка возвращается к вершинной части. Таким образом обрабатываются деревья, длина которых в 2-2,5 раза превышает вылет стрелы. После протаскивания ствола приемное устройство, захват и сучкорезная головка раскрываются и хлыст падает в штабель. Обработав деревья, машина подъезжает к очередной пачке деревьев. За машиной остаются штабель хлыстов и вал срезанных сучьев. К основным лесосечным работам относится операция погрузки леса на подвижной состав лесовозных дорог. Погрузка возможна деревьями, хлыстами и сортиментами. Различают два основных способа погрузки леса на лесосеке: поштучно и пачками. Наиболее производительна крупнопакетная погрузка. Наиболее эффективны челюстные лесопогрузчики. На ЛПХ используются перекидные погрузчики с гидравлическим приводом ЛТ-65. Процесс погрузки состоит из набора пачки челюстным захватом, обжатия ее, подъема, перемещения лесопогрузчика к подвижному составу, укладки пачки на коники и возвращении погрузчика для набора следующей пачки. Погрузчик работает в зоне между деревьями (хлыстами), уложенными параллельно лесовозной дороге, и подвижным составом. Базовой машиной ЛТ-65 служит ТТ-4. Грузоподъемность лесопогрузчика 3,4 т, наибольшая высота подъема груза 3,8 м, средняя скорость подъема груза 0,4 м/с.

  • 282. Организация производства продукции в сельскохозяйственном предприятии
    Курсовые работы Сельское хозяйство

    ООО "Ягодное" Петровский р-н, г. Петровск, ул Рабочая, д 1форма №1II. ОБОРОТНЫЕ АКТИВЫ2006 год2007 год2008 годАКТИВкод строкиНа начало отчетного годаНа конец отчетного периодакод строкиНа начало отчетного годаНа конец отчетного периодакод строкиНа начало отчетного годаНа конец отчетного периода1234234234Запасы210639974412107441906121090618601в т.ч.: сырье,материалы и др. аналогичные ценности (10,12,13,16)211291833332113333405021140503584животные на выращивании и откорме (И)212153714622121462170321217031711затраты в незавершенном производстве(издержках обращения) (20,2 1,23,29,30,36,44)213184825842132584309821330983173готовая продукция и товары для перепродажи (16,40,41)214966221462210214210133Дебиторская задолженность (платежи по которой ожидаются в течении 12 месяцев после отчетной даты)240269163240163168240168195ИТОГО по рзделу II (сумма строк 210+220+230+240+250+260+270)290666876042907604922929092298796БАЛАНС1633541706617066III Капитал и резервыУставной капитал (80)410191941019194101919Собственные акции, выкупленные у акционеров (81)Добавочный капитал (98)420155071550742015507155074201550715507Резервный капитал (стр 431+432)430430430Нераспределенная прибыль (непокрытый убыток) (84)460-12457-5841460-5841456246045624562ИТОГО ПО РАЗДЕЛУ III490306996854909685109644901096410964IV ДОЛГОСРОЧНЫЕ ОБЯЗАТЕЛЬСТВА

  • 283. Организация производства продукции птицеводства
    Курсовые работы Сельское хозяйство

    2009Изменения +,- к базисному годуРост по отношении к базисному году,%Произведено на 100 га с/х угодийВаловой продукцииТыс.руб.198981993032100Чистого доходаТыс.руб.67,310234,7151,5ПрибылиТыс.руб.67,310234,7151,5Молокац27330532111,7Мясац34417120,5Урожайность:Зерновыхц/га16,319,83,5121,4Картофеляц/га7910223129,1Других основных культурц/га1,95,43,5284,2Произведено зерна на 100га пашниц69870810101,4Стоимость валового продукта в сопоставимых ценахМлн.руб10131210197119,4В том числе:РастениеводстваМлн.руб.47552550110,5ЖивотноводстваМлн.руб532680148127,8Проанализировав данные таблицы можно сделать выводы, что производство валовой продукции на 100га. с/х угодий в отчётном году по отношению к базисному увеличилось на 35%. Увеличилось производство молока на 32ц. Производство мяса увеличилось на 7ц. Увеличение продукции животноводства произошла за счёт проведённой большой селекционной работы по формированию продуктивного стада, как молочного так и мясного,а также улучшению кормовой базы и подбору трудового коллектива на молочно товарной ферме хозяйства. Из-за длительной весны и большого снежного покрова в зимний период в результате чего были повреждены многие озимые культуры урожайность зерновых в отчётном году по отношению к базисному уменьшилась на 1,8 . Благодаря грамотному подходу к соблюдению всех агротребований к производству картофеля, урожайность картофеля, не смотря на засуху увеличилась на 23 ц/га. Прирост в % эквиваленте картофеля составил 46% в отчётном году по отношению к базисному. Также увеличилась производство основных с/х культур.

  • 284. Организация производства технических культур
    Курсовые работы Сельское хозяйство

     

    1. Архипов, А.В., Технологический основы производства и переработки продукции: учеб. пособие / Багай А.В, Ерохин А.И. М.: МГТУ, 2006. 291 с.
    2. Голубев, А.А. Резервы повышения эффективности сельскохозяй-ственного производства. \\ АПК: экономика и управление, 2006.-№ 5. - С.23-29.
    3. Курцев, И. Перспективы развития и повышения эффективности агропромышленного комплекса Сибири. \\ АПК: экономика и управление. -2006.-№5.-С.54-61.
    4. Лещиловский, П.В. Экономика предприятий и отраслей АПК: / П.В. Лещиловский; под ред. П. В. Лещиловского. - Минск БГЭУ, 2006. 299 с.
    5. Макарец, Л.И. Экономика производства сельскохозяйственной продукции: Учебное пособие / Макарец М.Н. СПб.: Лань, 2006. 224 с.
    6. Малыш, М.Н. Экономика сельского хозяйства: Практикум / Волкова Т.Н., Смирнова Т.В., Суховольская Н.Б.; под общ. ред. М.Н. Малыша. - СПб.: Издательство «Лань», 2006. 224 с. (Учебники для вузов. Специальная литература).
    7. Организация производства на предприятиях АПК/ Ф.К. Шакиров, С.И. Грядов, А.К. Пастухов и др., Под ред. Ф.К. Шакирова. М.: КолосС,2003. 224с.
    8. Петряков, А.В. Спецификация сельского хозяйства и современная аграрная реформа в России: / А.В. Петряков. - М.: 2006. 213 с.
    9. Шакиров, Ф.К. Организация сельскохозяйственного производства / Ф.К. Щакиров. - М.: ИКЦ «ДИС», 2006. - 528с.
    10. Цыпкин Ю.А., Люкшинов А. Н., Эриащвили Н.Д. Агромаркетинг и консалтинг: Учебное пособие для вузов-М.:ЮНИТИ- ДАНА, 2000. - 637 с.
    11. Яковлев, Б.И., Яковлев, В.Б. Организация производство и предпринимательство в АПК. М.: КолосС, 2004.- 423с.
  • 285. Организация производства яровой пшеницы в ЗАО "Козыревское"
    Курсовые работы Сельское хозяйство

     

    1. Организация сельскохозяйственного производства/ Ф. К. Шакиров, В.Н. Ариничев, В. В. Бердников и др.; Под ред. Ф. К. Шакирова. М.: КолосС, 2003. 504 с: ил.
    2. Попов Н.А. Организация сельскохозяйственного производства: Учебник. М.: Финансы и статистика, 2000. 320 с.
    3. Бартая Т.Н. Методические указания по выполнению курсовой работы по дисциплине «Организация производства и предпринимательство в АПК». Челябинск, 2004.
    4. Бартая Т.Н. Методические указания по выполнению практического задания по теме «Расчет технологических карт возделывания сельскохозяйственных культур». Челябинск, 2000.
    5. Бартая Т.Н. Организация производства и предпринимательство в АПК. Курс лекций. Челябинск, 2002.
    6. Козаченко А.П. Состояние почв и почвенного покрова Челябинской области по результатам мониторинга земель сельскохозяйственного назначения. Челябинск, 1996.
    7. Пруцков Ф.М. Растениеводство с основами семеноводства. М.: Колос, 1984.
    8. Шакиров Ф.К. Организация сельскохозяйственного производства. М.: КолосС, 2003.
    9. Яковлев Б.И. Организация и предпринимательство в АПК. М.: КолосС, 2004.
  • 286. Организация производства яровой пшеницы в ОАО ПЗ "Птицефабрика Челябинская"
    Курсовые работы Сельское хозяйство

    к итогу1234567Озимые зерновыеЗатраты всего, в том числе: --2016100,02090100,01. Оплата труда с отчислениями--49324,525112,02. Семена и посадочный материал--1507,4101348,53. Удобрения минеральные и органические--35517,623711,34. Содержание основных средств. --98348,857627,6Яровые зерновыеЗатраты всего, в том числе: 145136100,0164595100,0174567100,01. Оплата труда с отчислениями2323416,04121725,03418119,62. Семена и посадочный материал3581624,741302,52442514,03. Удобрения минеральные и органические122218,451823,12707215,54 Содержание основных средств5981641,27988448,58402248,1Зернобобовые Затраты всего, в том числе: 2088100,013091100,023792100,01. Оплата труда с отчислениями1165,6321324,5487720,52. Семена и посадочный материал116655,8198515,2413017,43. Удобрения минеральные и органические1075,110808,2518221,84. Содержание основных средств. 44921,5647849,5888437,3Многолетние травы (сено) Затраты всего, в том числе: 18406100,017802100,016210100,01. Оплата труда с отчислениями385821,0477926,8442927,32. Семена и посадочный материал2151,210275,84452,73. Удобрения минеральные и органические10295,6205711,69656,04. Содержание основных средств/1243067,5992055,7843052,0Однолетние травы (сено) Затраты всего, в том числе: 2482100,02404100,02067100,01. Оплата труда с отчислениями34714,061125,447022,72. Семена и посадочный материал45018,11877,831115,0 3. Удобрения минеральные и органические2239,025410,6743,64. Содержание основных средств/129052,0132455,0109753,0

  • 287. Организация ремонта машинотракторного парка
    Курсовые работы Сельское хозяйство

    Полученная таблица является предварительным (опорным) решением, т.к. трудоемкости кузнечных, сварочных и станочных работ в отдельные месяцы выходят за допустимые пределы (95-115%). Для этих видов работ проводят корректировку (в первую очередь рассматриваются кузнечные работы) в следующей последовательности:

    1. В заключительной таблице, выданной ЭВМ находятся трудоемкости кузнечных, сварочных и станочных работ, значения которых выходят за допустимые пределы, при этом, если значения трудоёмкостей меньше нижнего предела, то ставится знак «+», а если больше верхнего, то ставится знак «-».
    2. Определяем месяцы с максимальной и минимальной трудоёмкостью кузнечных работ. Вычисляет трудоемкость, на которую можно уменьшить максимальную трудоёмкость, и трудоёмкость, на которую можно увеличить минимальную трудоёмкость.
    3. Определяем объекты, с помощью которых можно уменьшить максимальную трудоёмкость или увеличить минимальную трудоемкость, перенося их с одного месяца на другой. При этом учитывается сезонность проведения с\х работ и соотношение кузнечных, сварочных и станочных работ.
    4. Проводится дальнейшая корректировка. В нашем случае трудоёмкости кузнечных, сварочных и станочных работ до корректировки имели вид.
  • 288. Организация севооборотов сельскохозяйственного предприятия "Петровское" Первомайского района Нижегородской области
    Курсовые работы Сельское хозяйство

    67Отклонение площади поля от среднего размера, %18,277,38Валовый выход продукции, ц11549,311696,87Отклонение проектной структуры использования пашни от плановой, %00Технико-экономические показателиСтоимость валовой продукции полеводства, тыс.руб. 12351330,95Производственные затраты на возделывание с.х. культур с учетом плодородия и технических свойств земли, тыс.руб.29,32129,19Дополнительные производственные затраты на поддержание почвенного плодородия, тыс.руб.106,17114,11Затраты на холостые переезды тракторных агрегатов, тыс.руб.127,9889,1Потери продукции, занятой дополнительными дорогами, тыс.руб.33,3128,45Потери продукции на поворотных полосах и клиньях, тыс.руб.4,64,3Потери продукции в остаточных треугольниках, тыс.руб.1,70,9Стоимость транспортных работ в общей сумме прямых затрат, тыс.руб.4,14,3Стоимость потерь продукции за счет проведения полевых работ в неоптимальные сроки, тыс.руб.--Экономия затрат на холостые повороты, тыс.руб. 53,2354,78Чистый доход, тыс.руб.874,591005,82

  • 289. Организация труда работников птицеводства в СХПК "ХХХ" Вологодской области, Вологодского района
    Курсовые работы Сельское хозяйство

    Показатели2001 г.2002 г.2003 г.отклонение, ±нормативКоэффициент независимости (автономии)0,790,740,79-?0,5Коэффициент устойчивости0,820,790,85+0,03?0,8Коэффициент соотношения собственных и заемных средств0,260,350,27+0,01?1,0Коэффициент реальной стоимости внеоборотных активов0,420,480,48+0,06?0,5Коэффициент маневренности собственных средств0,460,350,38-0,08?0,5Коэффициент обеспеченности материальных запасов собственными оборотными средствами0,820,560,68-0,14?0,6-0,8Коэффициент обеспеченности собственными оборотными средствами0,640,50,58-0,06?0,1Коэффициент абсолютной ликвидности0,0310,0150,036+0,005?0,2-0,25Промежуточный коэффициент покрытия0,690,260,52-0,17?1,0Общий коэффициент покрытия (текущей ликвидности)3,072,463,48+0,41?2,0Фондоотдача внеоборотных активов2,42,622,56+0,16-Коэффициент оборачиваемости оборотных средств2,032,192,88+0,85?2,0Коэффициент оборачиваемости запасов2,62,772,88+0,28-Коэффициент оборачиваемости дебиторской задолженности10,2714,2519,9+9,63-Период погашения дебиторской задолженности, дни35,525,618,3-17,2-Коэффициент оборачиваемости кредиторской задолженности 12,212,7516,9+4,7-Период погашения кредиторской задолженности, дни29,928,621,6-8,3-Коэффициент соотношения дебиторской и кредиторской задолженности1,280,581,31+0,03-Коэффициент деловой активности1,101,191,23+0,13-Рентабельность продаж11,418,67,9-3,5-Рентабельность основной деятельности12,922,88,5-4,4-Рентабельность долгосрочных активов по прибыли до налогообложения38,232,89,9-28,3-Рентабельность текущих активов по прибыли до налогообложения32,227,411,2-21,0-

  • 290. Организация угодий и севооборотов сельскохозяйственного предприятия
    Курсовые работы Сельское хозяйство
  • 291. Организация управления сельскохозяйственными организациями в условиях изменяющейся коньюктуры рынка на примере СПК Племзавод "Овцевод"
    Курсовые работы Сельское хозяйство

    %20%d1%82%d1%80%d1%83%d0%b4%d0%b0%20<http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D1%83%D0%B4>%20%d1%81%d0%bd%d0%b0%d1%87%d0%b0%d0%bb%d0%b0%20%d1%80%d0%b0%d0%b7%d0%b4%d0%b5%d0%bb%d1%8f%d0%b5%d1%82%d1%81%d1%8f%20%d0%bd%d0%b0%20%d0%be%d1%82%d0%b4%d0%b5%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d1%8b%d0%b5%20%d1%80%d0%b0%d0%b1%d0%be%d1%87%d0%b8%d0%b5%20%d0%b7%d0%b0%d0%b4%d0%b0%d1%87%d0%b8%20<http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0>,%20%d0%b0%20%d0%b7%d0%b0%d1%82%d0%b5%d0%bc%20%d0%b4%d0%be%d1%81%d1%82%d0%b8%d0%b3%d0%b0%d0%b5%d1%82%d1%81%d1%8f%20%d0%ba%d0%be%d0%be%d1%80%d0%b4%d0%b8%d0%bd%d0%b0%d1%86%d0%b8%d1%8f%20%d0%b4%d0%b5%d0%b9%d1%81%d1%82%d0%b2%d0%b8%d0%b9%20%d0%bf%d0%be%20%d1%80%d0%b5%d1%88%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d1%8e%20%d0%b7%d0%b0%d0%b4%d0%b0%d1%87.%20%d0%9e%d1%80%d0%b3%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d0%b7%d0%b0%d1%86%d0%b8%d0%be%d0%bd%d0%bd%d0%b0%d1%8f%20%d1%81%d1%82%d1%80%d1%83%d0%ba%d1%82%d1%83%d1%80%d0%b0%20%d0%a1%d0%9f%d0%9a%20%d0%bf%d0%bb%d0%b5%d0%bc%d0%b7%d0%b0%d0%b2%d0%be%d0%b4%20%c2%ab%d0%9e%d0%b2%d1%86%d0%b5%d0%b2%d0%be%d0%b4%c2%bb%20%d0%bf%d1%80%d0%b5%d0%b4%d1%81%d1%82%d0%b0%d0%b2%d0%bb%d0%b5%d0%bd%d0%b0%20%d0%b2%20%d0%9f%d1%80%d0%b8%d0%bb%d0%be%d0%b6%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d0%b8%20%d0%90.%20%d0%92%20%d0%a1%d0%9f%d0%9a%20%d0%bf%d0%bb%d0%b5%d0%bc%d0%b7%d0%b0%d0%b2%d0%be%d0%b4%20%c2%ab%d0%9e%d0%b2%d1%86%d0%b5%d0%b2%d0%be%d0%b4%c2%bb%20%d1%81%d0%bb%d0%be%d0%b6%d0%b8%d0%bb%d0%b0%d1%81%d1%8c%20%d0%bb%d0%b8%d0%bd%d0%b5%d0%b9%d0%bd%d0%b0%d1%8f%20%d1%81%d1%82%d1%80%d1%83%d0%ba%d1%82%d1%83%d1%80%d0%b0%20%d1%83%d0%bf%d1%80%d0%b0%d0%b2%d0%bb%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d1%8f%20(%d0%9f%d1%80%d0%b8%d0%bb%d0%be%d0%b6%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d0%b5%20%d0%91).">Организационная структура - совокупность способов, посредством которых процесс <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%81> труда <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D1%83%D0%B4> сначала разделяется на отдельные рабочие задачи <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0>, а затем достигается координация действий по решению задач. Организационная структура СПК племзавод «Овцевод» представлена в Приложении А. В СПК племзавод «Овцевод» сложилась линейная структура управления (Приложение Б).

  • 292. Организация учёта выпуска и движения готовой продукции крупного рогатого скота
    Курсовые работы Сельское хозяйство

     

    1. Белов Н.Г.; Костяной В.И. Бухгалтерский учёт на сельскохозяйственных предприятиях : Учебник.2-е изд., перераб. и доп.М.: Агропромиздат. 1985-368 с
    2. Портфель бухгалтера и аудитора. Всё об инвентаризации на предприятии. Мн.: Экономика и право 1997 116 с
    3. Гринман Г.И. и др. Бухгалтерский учёт при внутрихозяйственном расчёте.- Мн.: Ураджай, 1989 367 с
    4. Гринман Г.И. Совершенствование бухгалтерского учёта в сельском хозяйстве М. 1973 187 с
    5. Гетьман В.Г. Организация оперативного учёта в сельскохозяйственных предприятиях. М., «Статистика», 1976 152 с
    6. Федяев А.М., Кириченко В.Е. Организация первичного и аналитического учёта (пособие) М.: Россельхозиздат, 1979 445 с
    7. Гринман Г.И., Стешиц Л.И., Стещиц М.И. и др. Бухгалтерский учёт на предприятиях АПК: Учеб.пособие Мн.: Ураджай 2001 548 с
    8. Михалкевич А.П. Бухгалтерский учёт на сельскохозяйственных предприятиях: Учебник Мн.: БГЭУ, 2000 508 с
    9. Ефремова А.А. Учётная политика предприятия : содержание и формирование. М. Книжный мир 2000- 478с
    10. Закон Республики Беларусь «О бухгалтерском учёте и отчётности». Мы: ООО «Информпресс» - 2001
    11. Воспухов В.К. Механизация производственных процессов в животноводстве , Мы: Ураджай, 1997
  • 293. Органические продукты питания
    Курсовые работы Сельское хозяйство

     

    1. Безносиков В.А., Мокиев В.В., Хмелинин И.Н. Система обеспечения устойчивого развития земледелия // Столетний вклад Российской академии наук в становление и развитие сельского хозяйства на европейском Севере: перспективы использования достижений фундаментальной науки. Сыктывкар: Коми НЦ УрО РАН, 1999
    2. Большая советская энциклопедия. Второе издание. М.: ГНИ «Большая советская энциклопедия». 1956. Том 44. 663 с. Будет ли в XXI веке в достатке продовольствие? // Экономика сельского хозяйства России. 2001.
    3. Гатаулина Е. Тенденции развития крупных сельских хозяйств США // АПК:экономика и управление. 2000.
    4. Гигиенические требования безопасности и пищевой ценности пищевых продуктов. Санитарно-эпидемиологические правила и нормативы. СанПиН 2.3.2.1078-01. М.: ЗАО «РИТ ЭКСПРЕСС», 2002
    5. Господдержка экоземледелия в Великобритании // Экономика сельского хозяйства России. - 2000.
    6. ГОСТ Р 51074-97 Продукты пищевые. Информация для потребителя. Общие требования. М.: ИПК Издательство Стандартов, 2008 г. с Изменением
    7. Европейские тенденции // Экономика сельского хозяйства России. 2008.
    8. Иванов В.А. Интенсификация сельскохозяйственного производства: проблемы развития и эффективности. М.: Наука, 1990
    9. Кальнер В.Д. Альтернативное сельское хозяйство // Экология и промышленность России. 2009. - Сентябрь.
    10. Коровко И.З., Баннова З.В. Необходимость перехода к экологическому земледелию в России // Информационный бюллетень. Центр гражданских инициатив. 2009. Май.
    11. Мерик М. Экологически чистое сельское хозяйство. Таллин: Центр экологических технологий, 2003.
    12. Юсфин Ю.С., Леонтьев Л.И., Доронина О.Д. Экологически чистое производство: содержание и основные требования // Экология и промышленность России. 2009. - Март.
    13. Чечилова С. Трансгенная пища. // Здоровье, 2000
    14. Всё что вы хотели знать про органические продукты питания. Режим доступа: http://organicproducts.narod.ru/
  • 294. Організація виробництва і реалізації продукції сільського господарства на перспективу в сільськогосподарському підприємстві
    Курсовые работы Сельское хозяйство

     

    1. Закон України «Про власність» // Сільський вісник, 24 квітня 1991р.
    2. Господарський кодекс України.- Харків: «Одісей», 2003 р.
    3. Бізнес план для сільськогосподарського підприємства. К.: Століття, 2000. 132 с.
    4. Азізов С.П. Організація виробництва в сільськогосподарських підприємствах. К.: НАУ, 2000.-272с.
    5. Азізов С.П. Про стан та стабілізацію тваринництва України // Економіка АПК.- 1998. - №10.
    6. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств. К- ІЗМІХ. 1996. 512с.
    7. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник, друге видання, 2002.- К: КНЕУ.- 622 с.
    8. Березівський П.С., Михайлюк П.І. Організація прогнозування та планування агропромислового комплексу. Львів: «Магнолія плюс», 2006. 443 с.
    9. Бечко П.К., Бурик А.Ф., Бутило І.А. Організація та функціонування фермерських господарств: Навчальний посібник. К.: ЗАТ «Булава», 2002. 400 с.
    10. Економічний довідник аграрника: В.І. Дробот, Г.І. Зуб, М.П. Кононенко та ін./ за ред. Ю.Я. Лузана, П.Т. Саблука. К.: «Преса України», 2003. 800 с.
    11. Зрібняк Л.Я., Ільчук М.М. Організація і планування сільськогосподарського виробництва. К.: ЗАТ «Нічлава», 2004. 304 с.
    12. Канінський П.К. Організація виробництва і аграрного бізнесу в сільськогосподарських підприємствах. К.: ННЦІАЕ, 2006. 790 с.
    13. Москалюка В.Є. Планування діяльності підприємства: Підручник. К.: КНЕУ, 2005. 304 с.
    14. Нелеп В.М. Планування діяльності аграрних підприємств. К.: Вища школа, 1999. 365 с.
    15. Пасічник В.І. Планування діяльності підприємства: Навч. пос. К.: ЦУЛ, 2005. 300 с.
    16. Тарасенко Г.С., Зрібняк Л.Я., Ільчук М.М. Організація сільськогосподарського виробництва. К.: ФАДА, ЛТД, 2000. 446с.
    17. Тарасюк Г.М., Шват Л.І. Планування діяльності підприємств. К.: «Каравела», 2003. 432 с.
    18. Топалов А.Д.,Скоробагатько С.В., Ільяненко В.А. Огранізація виробництва в підприємствах АПК. К.: Центр навчальної літератури, 2006. 384 с.
    19. Хорунжий М.Й. Організація агропромислового комплексу. К.: КНЕУ, 2001. 382 с.
    20. Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навч. посібник.-К.: Каравела, 2004.- 539 с.
    21. Швайка Л.А. Планування діяльності підприємства: Навчальний посібник 2-е вид. Львів: «Магнолія 2006», 2007. 268 с.
  • 295. Організація і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна
    Курсовые работы Сельское хозяйство

    Показники2006р.2007р.2007р.(+,-) до 2006р.1234

    1. Площа посіву, га
    2. пшениця озима600330-270
    3. жито озиме20-
    4. ячмінь ярий450670220
    5. овес405010
    6. кукурудза на зерно14018040
    7. гречка405010
    8. горох-30
    9. Урожайність, га
    10. пшениця озима49,641,6-8
    11. жито озиме45,4-
    12. ячмінь ярий38,931,4-7,5
    13. овес4727,9-19,1
    14. кукурудза на зерно41,593,752,2
    15. гречка11,23,2-8 - горох-15,6
    16. Валовий збір, ц
    17. пшениця озима2979613729-16067
    18. жито озиме908-
    19. ячмінь ярий17501210933592
    20. овес18801397-483
    21. кукурудза на зерно582016867110471234
    22. гречка 450160-290
    23. горох-470
      24. З поданої таблиці випливає, що площа у 2007 році в порівнянні з 2006 роком на деякі культури зменшилась,а на деякі і збільшилась. Так, площа посіву пшениці озимої у 2007 році зменшилась майже у 2 рази, що сказалося на показниках урожайності та валового збору урожаю досить негативно. Особливу увагу можна приділити площі посіву вона склала 140 га, а у 2007 році на 40 га більше. Відповідно урожайність та валовий збір суттєво зросли. 2.2 Організація основних виробничих процесів при вирощуванні культури Зернові належать до числа найважливіших культурних рослин. Вони мають найвищу питому вагу в структурі посівних площ та валових зборів продукції серед інших сільськогосподарських культур. Це пояснюється їх винятковим значенням та різнобічним використанням. При організації основних виробничих процесів, а також для складання робочих планів у рільництві використовують технологічні карти вирощування сільськогосподарських культур. В організації виробництва зерна основними є два періоди :підготовка грунту і сівба;збирання врожаю. Важливу роль відіграє раціональна організація кожного виробничого процесу. Саме це визначає рівень економічної ефективності виробництва. Оранка основний процес обробітку грунту, від якого значною мірою залежить урожайність. Оранка може бути полицевою і безполицевою. Її слід виконувати з дотримуванням таких вимог:оптимальні строки й глибина;добре прилягання стикових гребенів та подрібнення скиби;прямолінійність борозен; повне загортання гною й післяжнивних рослинних решток;мінімальна кількість розгінних борозен та звальних гребенів;добре розорювання кінців гонів і поворотних смуг тощо. Оранку здійснюють загінним способом. Тому спочатку поле потрібно розбити на загінки, які можна зорати за 2-3 дні. При виконанні робіт загінним способом, площу потрібно збільшити відповідно до кількості агрегатів. Оптимальними є прямокутні загінки із співвідношенням сторін 1:8-1:10. Орють поле у склад та врозгін. По краях його треба залишити поворотні смуги на чотири ширини захвату агрегату, які розорюють останніми. На оранці використовують пяти і чотирикорпусні плуги з тракторами ДТ-75, Т-150, восьми - та дев`ятикорпусні плуги з енергонасиченими тракторами, а також трикорпусні начіпні з тракторами МТЗ. Для безналицевого обробітку використовують плоскорізи -глибоко розпушувачі КПТ-2-150, КПТ-250. Сівба один з найважливіших і найскладніших виробничих процесів у рослинництві. Від її якості значною мірою залежить урожайність сільськогосподарських культур. Тому необхідно своєчасно підготуватися до неї. Для цього на період підготовки грунту й сівби складають робочі плани по кожному виробничому підрозділу, а також по підприємству в цілому. Згідно з робочим планом слід укомплектувати кожний підрозділ технікою, а кожний агрегат обслуговуючим персоналом. Потрібно також розробити чітку систему матеріального заохочення виробничих підрозділів та окремих працівників. Доцільно скласти щоденні маршрути переміщення посівних агрегатів. Щоб високоякісно провести сівбу, необхідно дотримуватися відповідних агротехнічних вимог: оптимальні строки та норми висіву;рівномірне загортання насіння на потрібну глибину; прямолінійність рядків; нормальна ширина міжрядь; відсутність огріхів і просівів. При сівбі доцільно організувати процес за погодинним графіком, коли перед початком роботи механізатором зазначають час на проходження одного гону, а також на заправлення сівалок і повороти. Це дає змогу здійснювати самоконтроль за виконанням одного завдання. Високоефективною є організація сівби на створення насінних загонів та комплексу входять такі ланки: підготовки поля до сівби; заправлення сівалок насінням і добривами; сівби; технічного обслужування; культурно-побутового обслужування. Зернові висівають сівалки СЗ-3,6, СЗА-3,6, СЗТ-3,6. Залежно від довжини гонів посівні агрегати складаються з 1-5 сівалок і відповідно до цього добирають трактор. Для заправлення сівалок використовують автонавантажувачі АС-2УМ, а також списані зернові комбайни. Потрібні засоби механізації і працівників для проведення сівби визначають за обсягом робіт по операціях, строком їх виконання, нормами виробітку та нормами обслужування агрегатів. Збирання врожаю найскладніший і найвідповідальніший процес, на який припадає більше половини витрат на виробництво зерна. Тому заздалегідь потрібно розробити відповідні виробничі плани, напрямки маршруту рухів комбайнів, виконати іншу підготовчу роботу. Збирають зерно прямим комбайнуванням, розділеним двофазним збирання, коли хлібну масу в фазі воскової стиглості скошують у валки, а через 3-5 днів обмолочують. Для низьких та зріджених хлібів, а також у зонах нестійкими кліматичними умовами розділене збирання не рекомендується. Прогресивним є груповий метод роботи збиральних агрегатів, особливо при організації збиральнотранспортних загонів, або комплексів. У їхньому складі створюють такі ланки: підготовки полів до збирання; комбайноветранспортні; збирання незернової частини врожаю; післязбиральної доробки зерна; первинного обробітку грунту; технічного обслугування; культурнопробутового обслужування. Розмір цих загонів і комплексів залежить від площі зернових, наявності відповідної техніки й транспортних засобів та інших умов. Вони дають змогу значно підвищити продуктивність агрегатів і скороченими строки збирання. Для скошування хлібів у валки, крім комбайнів, використовують жатки ЖНС-12, ЖВН-6, ЖШН-6 та інші, для обмолоту й прямого комбайнування комбайни СК-5 «Нива», СК-6 «Колос», «Дон - 1800» тощо; на відвезення подрібненої соломи візки 2-ПТС-4 із трактором МТЗ; на скиртування стогоклад СНУ-0,5; для доробки зерна зерноочисно-сушильні комплекси КЗС-40, КЗС-20 Ш. 2.3 Оплата праці Розмір оплати праці в рослинництві залежить від складності і умов виконання робіт, професійноділових якостей робітника,результатів його праці. Основою для нарахування оплати праці в рослинництві є первинні документи. До них відносять: обліковий лист тракториста машиніста (ф.№67), дорожній лист тракториста(ф.№68), обліковий лист праці та виконання робіт бригади (ф.№66) та індивідуальний (ф.№66а), дорожній лист вантажного автомобіля (ф.№2) Оплата праці в рослинництві здійснюється за виконання обсягу робіт відповідно встановлених норм та розцінок в господарстві, а також за відпрацьований час. Вся виконана робота працівника фіксується в обліковому листі тракториста машиніста. У ньому відображається склад агрегату, виконана робота, розцінка за одиницю роботи, норма виконання та оплата праці за кожний вид роботи. Тобто, якщо тракторист сім днів здійснював поверхневий обробіток грунту і обробив 22 га в перший день, при нормі 16 га за день і розцінці за норму 3,00 гривень, то оплата праці буде нараховуватися наступним чином: 1. нараховується оплата праці за норму: 3.00 Ч22га = 66,00грн.

  • 296. Організація території постійного лісового розсадника в ДП "Жовтневому ДЛГ"
    Курсовые работы Сельское хозяйство

    12Самохідне шасі Т-16М, Т25А Комплекс робіт у відкритому Груні та теплиці 13Плуг ПРП-3-40К Оранка ґрунту 14Плуг ПСГ-3-30А Оранка міжрядь у шкільному відділенні 15Культиватор КПС-4 Культивація ґрунту та внесення хімікатів 16Розкидач добрив навісний НРУ-5 Внесення мінеральних добрив 17Сівалка зерново-туковотрав'яна СЗТ-36 Сівба насіння сидератів 18Сівалка лісова СЛУ-5-20 Сівба дрібного сипучого насіння лісових деревних т чагарникових порід 19Саджалка шкільна навісна СШ-315 чи ЕМН-5 Садіння сіянців та живців 110Культиватор фрезерний КФП-І,5А Міжрядний обробіток ґрунту в посівному та шкільному відділеннях 111Обприскувач ранцевийОбробок сіянців і саджанців хімікатами з метою захисту їх від шкідників і хвороб512Причеп тракторний двохосьовий ГКБ-887БПеревезення сіянців і саджанців213Коток кільчасто-шпоровий ЗККШ-6Прикочування ґрунту з одночасним розпушуванням поверхневого шару114Борони зубові: БЗТС-1,0 БЗСС-1,0 ЗБП-0.6А ШБ-2,5 Боронування ґрунту 115Розкидач мульчі та добрив РУМ-0,8 Загортання насіння та мульчування 116Фрези ФПШ-200 та ФПШ-1,3.Фрезерування ґрунту1

  • 297. Організація технологічних процесів виробництва доброякісної продукції в умовах радіоактивного забруднення
    Курсовые работы Сельское хозяйство

    Проведення меліоративних робіт та здійснення протиерозійних заходів на територіях, забруднених радіоактивними речовинами. Надзвичайно велику роль у міграції радіоактивних речовин у навколишньому середовищі і, відповідно, надходженні їх в сільськогосподарські рослини, відіграє рельєф місцевості та окремі ландшафтногеографічні особливості території. Вони можуть посилювати рух радіонуклідів як в горизонтальному, так і у вертикальному напрямах і, відповідно, впливати на їх перехід в рослини. У цьому відношенні умови більшості території Лісостепу є досить несприятливими. Висока еродованість ґрунтів вказує на необхідність проведення на територіях з підвищеними рівнями забруднення радіоактивними речовинами системи протиерозійних заходів. Вона повинна включати низку взаємоповязаних та взаємодоповнюючих гідромеліоративних, агромеліоративних та лісомеліоративних прийомів. Основні з них такі:

    1. Проведення осушувальнообводнювальної меліорації, яка забезпечує зниження рівня ґрунтових вод і зменшує вертикальну та горизонтальну міграцію радіонуклідів з водою. Проте проведення таких робіт не повинно призводити до переосушення ґрунтів, так як це значно посилює вітрову ерозію. З цією ж метою необхідне проведення снігозатримання та регулювання сніготанення.
    2. Проведення заорювання поверхневого шару ґрунту на максимально можливу глибину з наступним обробітком безвідвальними знаряддями на схильних до ерозії дуже забруднених радіонуклідами ділянках.
    3. Задерновування і залісення виведених із землекористування внаслідок високого вмісту радіоактивних речовин відкритих територій з метою послаблення вітрового перенесення частинок ґрунту та їх міграції з водними стоками.
    4. Застосування для боротьби з виникненням ярів та балок водозатримуючих споруд для скиду води, закріплення дна ярів, терасування схилів, використання на схилах від 4 до 12о ґрунтозахисних сівозмін, головними компонентами яких повинні бути багаторічні трави на зелений корм з підсівом багаторічних трав, озима пшениця, кукурудза. В цілому ж зведення до мінімуму механічного обробітку ґрунту, який руйнує його структуру і посилює ерозійні процеси, особливо на водозборах.
    5. Внесення на сільськогосподарських угіддях підвищених норм мінеральних та органічних добрив, проведення інших заходів, що сприяють збереженню і збагаченню гумусового шару ґрунту, котрі в свою чергу відіграють важливу роль у фіксації та утриманні радіоактивних речовин.
    6. Посилення протипожежних заходів, оскільки зола і попіл, що містять кількості радіонуклідів, на декілька порядків вищі, ніж ґрунти, на яких вони утворюються, можуть переноситись вітром на значно більші відстані, ніж ґрунтові частинки.
  • 298. Орендні відносини в сільському господарстві України. Проблеми і перспективи розвитку
    Курсовые работы Сельское хозяйство

    Без сумніву, сучасний і перспективний стан економіки потребують законодавчого врегулювання процесу проведення грошової оцінки земель та земельних ділянок, яка узгоджувалася б з міжнародними стандартами. Саме в проекті Закону України "Про оцінку земель" [33] і визначаються засади проведення грошової оцінки земель та земельних ділянок, основні положення відповідної документації, права, обов'язки та відповідальність учасників землеоціночної діяльності, її державне регулювання. Розкрито методи нормативної та експертної грошової оцінки земель та земельних ділянок, їх основні положення, особливості оцінки земель, земельних ділянок сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення. Ухвалення законопроекту сприятиме удосконаленню плати за землекористування, розвитку ринку земель і, зокрема, системи іпотечного кредитування. Воно матиме позитивні правові, соціально-економічні та міжнародні наслідки. Все це фактично унеможливить проведення некваліфікованої або недобросовісної оцінки, отже захищеними будуть інтереси мільйонів громадян, які набули або набувають у власність земельні ділянки. Суттєвим вбачається і розвиток інвестування при одночасному зниженні ризиків деформацій на земельному ринку України.

  • 299. Орошение сельскохозяйственных культур дождевальными машинами
    Курсовые работы Сельское хозяйство

    л/с/га (q) M, неттоM, бруттоначалосере-динаконецпродол, сут (t) началосере-динаконецпродол, сут (t) Огурцы0,3319272753122021.0522.0524.0540,2121.0522.0523.0530,322303.064.066.0640,221.062.063.0630,3329011.0612.0614.0640,2812.0613.0614.0630,3435020.0622.0624.0650,2618.0619.0620.0640,352001.072.073.0730,2530.0630.061.0720,32004.075.076.0730,252.3072.073.0720,3623011.0712.0714.0740,228.079.0710.0730,323015.0716.0718.0740,2218.0719.0720.0730,3Капуста поздн0,3318532647123017.0518.0520.0540,2217.0518.0519.0530,3227027.0528.0530.0640,2627.0528.0529.0530,333009.0611.0513.0650,238.069.0611.0640,3424019.0620.0622.0640,2315.0616.0617.0630,324023.0624.0626.0640,2324.0625.0626.0630,3528011.0712.0714.0740,2711.0712.0713.0730,328015.0716.0718.0740,2720.0721.0722.0730,3Морковь0,332430347113406.068.0610.0650,264.065.066.0640,3230023.0624.0626.0640,2921.0622.0623.0630,330027.0628.0630.0640,2927.0628.0628.0630,333009.0711.0713.0850,234.075.077.0740,330014.0716.0818.0850,2314.0715.0717.0740,343009.0811.0813.0850,239.0810.0812.0840,330014.0816.0818.0850,2314.0815.0817.0840,330019.0821.0823.0850,2319.0820.0822.0840,36. Подбор дождевального оборудования

  • 300. Основи обліку готової продукції рослинництва
    Курсовые работы Сельское хозяйство

     

    1. Береза А.М.. Основи створення інформаційних систем. Підручник. - Київ, 2004, 410с;
    2. Бутинець Ф.Ф. та ін. Інформаційні системи бухгалтерського обліку. Підручник. - Ж.: ПП «Рута», 2002, 520с;
    3. За редакцією професора Ф.Ф. Бутинця та доцента М.М. Коцупатого. Бухгалтерський облік у сільському господарстві. Підручник. Ж., ПП «Рута», 2003. 504с;
    4. Всеукраїнська професійна бухгалтерська газета «Все про бухгалтерський облік» від 02.10.2002 р. № 90 (758);
    5. Всеукраїнська професійна бухгалтерська газета «Все про бухгалтерський облік» від 18.06.2003 р. № 90 (845);
    6. Всеукраїнська професійна бухгалтерська газета студентам «Все про бухгалтерський облік» , «Фінансовий облік» за 2007р.;
    7. Гужва В.М.. Інформаційні системи і технології на підприємствах. Підручник. - Харків, 2002, 406с;
    8. Загородній А.Г., Усач Б.Ф., Хом'як Р.Л.. Бухгалтерський облік та аудит підприємницької діяльності. Підручник. НУ «Львівська політехніка», 1995, 208с;
    9. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» від 16.07.1999 року № 996 - XIV;
    10. Закон України «Про внесення змін до Закону України» «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» від 14.09.2006р. № 140-V;
    11. Методичні рекомендації № 132 «Калькулювання»
    12. Михайлов М.Г., Телегунь М.І., Кабацька А.М., Баранік О.О.. Бухгалтерський фінансовий облік в сільськогосподарських підприємствах. Навчальний посібник. К.: Центр учбової літератури, 2008. 472с;
    13. Плаксієнко В.Я., Пісьмаченко Л.М., Рябий Є.І.. Бухгалтерський облік у сільському господарстві України. Підручник. Під редакцією В.Я. Плаксієнко. - Дніпропетровськ, 2005, 490с.
    14. План рахунків бухгалтерського обліку Міністерством фінансів України від 30.11.1999року. № 291;
    15. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року № 87;
    16. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 2 «Баланс», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року № 87;
    17. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №3 «Звіт про фінансові результати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року № 87;
    18. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №9 «Запаси» затверджене Міністерством фінансів України від 20.10.1999року № 246;
    19. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318;
    20. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 30 «Біологічні активи», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 18.11.2005 року № 790;
    21. Покропивний В.В.. Економіка підприємства. Підручник. - Харків, 2002, 506с;
    22. Секретарева І.О., Озеран В.О., Павлюк І.М., Грушина Н.В.. Бухгалтерський облік на виробничих підприєствах споживчої кооперації. Підручник. - Київ. 314с;
    23. Собко В.Г.. Бухгалтерський облік у підприємництві. Підручник.- Харків, 2002 , 408с;
    24. Чебанов Н.В., Василенко Ю.А.. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник. - Київ, 2003, 490с.