Geum.ru

Информация по предмету Экономика

  • 3721. Реформирование трудовых отношений и социальное партнерство
    Другое Экономика

    Изменения и дополнения в КЗОТ (кроме наиболее крупного пакета - в сентябре 1972 г.), носили в основном технический и редакционный характер, а также приводили его (не всегда последовательно) в соответствие с иными законодательными актами, содержащими нормы о труде. Изменения и дополнения, внесенные в КЗОТ в сентябре 1992 г., коснулись 171 ст. из 278-ми (учитывая отмененные и внесенные вновь). Во многих случаях они усилили социально консервирующие (под видом усиления правовой и социальной защиты работника) черты Кодекса. Это относится и к изменениям в главе о трудовом договоре, а также в ряде норм о льготах, гарантиях и компенсациях. С одной стороны, законодатель снял положения о необходимости согласования с профсоюзом увольнения по инициативе работодателя по ряду оснований (но не отказался от таких согласований в принципе), с другой - сделал еще менее гибкой систему заключения трудовых договоров. Так, законодатель приравнял понятия "трудовой договор" и "контракт", тем самым отказавшись от интересного опыта 1990-1991 гг. по применению к ряду категорий работников контракта как особой формы трудового договора, отличающегося повышенной гибкостью условий, заключением на определенный срок, сочетанием позиций, регулируемым трудовым и гражданским правом. Были дополнительно ограничены возможности заключения срочных трудовых договоров. Инкорпорирование в КЗОТ ряда норм Закона "О занятости…" закрепило усложненный порядок увольнений работников с предприятий, попавших с тяжелое экономическое положение, во многих случаях сделало его просто невозможным.

  • 3722. Реформирование унитарных предприятий
    Другое Экономика

    Анализ финансового состояния предприятия показал необходимость проведения реформирования и финансового оздоровления. В качестве мероприятий, способствующих финансовому оздоровлению и поддержке эффективной хозяйственной деятельности ГУП ОЭМЗ "Рекорд" предусматривается (таблица 10):

    • освоение выпуска новых видов изделий, в том числе манежа детского, фляжки нержавеющей, нагревателя длинномерного гибкого, 15 наименований товаров хозяйственного обихода для инвалидов, 5 наименований новых изделий хозяйственного обихода, что обеспечит увеличение объема производства. Затраты на организацию выпуска новых видов изделий составят 4505тыс. рублей.
    • внедрение новых технологий, позволяющих значительно улучшить качество и товарный вид продукции и довести их до уровня лучших импортных аналогов. В частности, предполагается освоение технологических процессов блестящего цинкования, электроимпульсного полирования, напыления пластмассовых деталей в вакууме, блистерной упаковки. Стоимость реализации указанных тех. Процессов 2235 тыс. рублей;
    • снижение издержек производства, которое будет достигнуто за счет внедрения ресурсосберегающих технологий, способствующих экономии тепла, электроэнергии, воды. В настоящее время доля затрат на энергоресурсы в себестоимости продукции составляет до 60%. За счет увеличения объемов выпуска продукции на тех же площадях и внедрения ресурсосберегающих технологий, она будет снижена до 8-10%, что позволит, без изменения отпускных цен, увеличить в структуре себестоимости долю расходов на улучшение товарного вида, зарплату и повысить рентабельность производства. На внедрение ресурсосберегающих технологий потребуется 335 тыс. рублей;
    • капитальный ремонт оксидного отделения, щитовой и кровли в основном корпусе, затраты на который составят 620 тыс. рублей;
    • создание службы маркетинга, улучшение сбытовой и рекламной деятельности, что связано с необходимостью восстановления утерянных, и завоевания новых рынков сбыта. Стоимость мероприятий по маркетингу и рекламе оцениваются в размере 520 тыс. рублей.
  • 3723. Реформирование экономики Восточной Германии
    Другое Экономика

    Налоги на собственность:

    1. Подоходным налогом облагаются только физические лица (единоличные предприниматели) и пайщики компаний (полных и коммандитных товариществ). Размер налога определяют на базе облагаемого дохода, полученного за один календарный год. «Тарифные ставки увеличиваются прогрессивно, причем их максимальный размер соответствует облагаемому годовому доходу более 120 042 немецких марок для состоящих в браке и составляет 53%. Максимальная ставка для доходов от экономической деятельности, объемом более 100 278 германских марок, составляет 47%». В соответствии с законом о подоходном налоге доходы от экономической деятельности соответствуют прибыли, определяемой после подведения годового баланса. Иностранные инвесторы, которые намерены учредить предприятия в Германии, в точности так же, как аналогичные немецкие компании, определяют прибыль в соответствии с положениями торгового и фискального законодательства.
    2. Налог на заработную плату. Им облагаются только доходы от деятельности, основанной на трудовых отношениях. Работодатель обязан удерживать положенный налог на заработную плату и переводить его в соответствующее фискальное учреждение, причем несет за это личную ответственность.
    3. Налог на доходы с капиталов. Компании, выплачивающие дивиденды, обязаны учредить и переводить фискальным учреждениям соответствующий налог за счет получателя доли прибыли. Общая налоговая ставка составляет 25% общего размера причитающегося дохода с капитала.
    4. Корпоративным налогом облагаются доходы юридических лиц. 45% нераспределенной прибыли налог составляет для юридических лиц с неограниченной фискальной ответственностью, 42% - для лиц с ограниченной фискальной ответственностью (компании с деловым капиталом без юридического адреса и главного управления в Германии).
    5. Налог на доходы от экономической деятельности. Фиску подлежит любая хозяйственная деятельность, управляемая и осуществляемая из постоянного места в Германии, а также различных филиалов и подразделений предприятий с местом нахождения за рубежом.
    6. Налог на недвижимость. Муниципалитеты облагают этим налогом всю недвижимую собственность (земельные угодья, здания), находящиеся на территории Германии.
  • 3724. Реформирование экономики Китая в 80-90 гг.
    Другое Экономика

    Вообще, говоря об этой аграрной реформе и о китайской экономической реформе в целом, возникает мысль, что они ведутся на лезвии между капиталистическим и социалистическим способом производства. И фактический крен реформ в капиталистическую сторону пока что компенсируется официальным курсом на строительство социализма "с китайской спецификой". Несмотря на неуклонное и весьма успешное продвижение китайских реформ, все усилия по наращиванию национального производственного потенциала почти полностью "съедаются" бешеными темпами прироста населения. Из-за сохраняющейся низкой степени интегрированности китайской экономики в мировую систему разделения труда, которую можно еще назвать и неравноправной интегрированностью, рассчитывать в ближайшем будущем на некоммерческие иностранные финансовые вливания Китаю не приходится. Темпы роста населения не позволят Китаю такой роскоши, как торможение демократизации экономики ради идеологических и даже политических соображений; то есть переход-возврат к более приближенным к социалистическим формам производства, неминуемо грозящий снижением экономической эффективности народного хозяйства, невозможен. Следовательно, рано или поздно Китай, как бы ни старался он оттянуть официальное признание этого факта, придет к чисто рыночной концепции экономики. Принцип наивысшей экономической целесообразности, из нее вытекающий, грозит такой безработицей, (в будущем с повышением производительности труда она может принять вообще трудновообразимые размеры), а за нею и таким падением среднего уровня жизни в КНР, что с учетом численности населения этой страны последствия при таком ходе событий могут быть не просто катастрофическими, но и гибельными для всей планеты. Всемирная продовольственная, ресурсно-сырьевая проблема, которая абсолютно неизбежно проявится уже через 50-100 лет на экономике всех стран, только увеличивает вероятность такого развития событий. То же самое произойдет и если Китай официально заявит о переходе к рыночной концепции экономики. Возможная помощь и инвестиции зарубежных промышленных компаний могут быть нивеллированы неизбежным политическим кризисом в "переходный период". Все вопросы, конечно, начинаются со слова "насколько". Насколько подготовленным окажется китайское общество к отказу от социалистической концепции развития? Насколько будет подготовлен амортизационный механизм для борьбы с негативными последствиями перехода к рыночной концепции? Насколько быстро пройдет подвергшаяся психологическому кризису часть китайского общества этот "период адаптации"? Насколько действенна и велика будет поддержка Китая мировым экономическим сообществом? Насколько велик будет накопленный Китаем экономический потенциал и насколько долго будет он способен поддерживать необходимые темпы экономического роста? От всех этих "насколько" и зависит судьба далеко не только одного Китая.

  • 3725. Реформування економіки
    Другое Экономика

    Велика робота ведеться зараз по перебудові цінового і фінансово-кредитного механізму як найважливіших важелів державного економічного управління. В документах червневого (1987 р.) Пленуму ЦК КПРС прямо сказано, що «необхідно провести не часткове удосконалення системи цін, а взаємозв'язану перебудову цінового механізму оптових, закупівельних, роздрібних цін і тарифів». План на майбутню п'ятирічку (1991 1995 рр.) повинен бути складений у нових цінах. Комплексний підхід до реформи цін має за мету відбити в цінах суспільно необхідні затрати на виробництво і реалізацію продукції, її споживних властивостей, якість і платоспроможний попит. У цінах повинні бути закладені платежі підприємств у бюджет за виробничі фонди, трудові і природні ресурси, а також витрати на охорону навколишнього середовища. Це принципово нові явища в ціно творчому процесі нинішнього етапу господарської реформи, пов'язані з процесами подорожчання. Водночас новою концепцією формування планової системи цін передбачається надання їй проти-затратної спрямованості, підвищення стимулюючої ролі у прискоренні науково-технічного прогресу і поліпшенні якості продукції, в ресурсозбереженні. Мається на увазі також скорочення невиправданих перерозподільних процесів і дотацій, створення економічних передумов для переходу всіх галузей народного господарства на повний госпрозрахунок із самоокупністю і самофінансуванням соціалістичних підприємств. Для цього важливо добиватися такого становища, щоб паливно-сировинні ресурси, всі продукти і вироби, незалежно від місця, яке посідають галузі, що виробляють їх, першого і другого підрозділів, груп «А» і «Б», реалізовувались за цінами, які відповідають їхній реальній вартості. Тільки такий підхід гарантує від суб'єктивних помилок і перекосів, які деформують економічну структуру. Хоча відхилення планових цін від швидкозмінної суспільної вартості й неминучі, але вони не повинні виходити за економічно не виправдані межі об'єктивної дії закону вартості. В ціноутворенні зовсім неприпустимий штучний поділ різних видів виробництв на «синів» і «пасинків», суб'єктивне завищування ціни для одних і заниження для інших, що ставить тим самим останніх у принизливе становище постійних прохачів допомоги. Так історично склалась, наприклад, ситуація з постійним заниженням цін на вугілля і деякі види сировини, продукти сільського господарства, що значною мірою і створило продовольчу проблему, яку ми ніяк не можемо вирішити і донині.

  • 3726. Реформы в России: с аллюра на шаг
    Другое Экономика

    В рамках реформы с 1 июля 2002 г. вступил в силу новый уголовно-процессуальный кодекс (УПК), с 1 сентября 2002 г. - арбитражно-процессуальный кодекс (АПК), а с 1 февраля 2003 года вступит в силу гражданско-процессуальный кодекс (ГПК). Новый УПК направлен, в первую очередь, на защиту интересов рядового гражданина - к его достоинствам можно отнести изменение процедуры ареста и обыска, которые отныне могут быть проведены только с санкции суда. В соответствии с новым АПК, экономические споры отнесены к исключительной юрисдикции арбитражных судов, и ограничены процессуальные права прокуратуры. Новый ГПК определяет порядок судопроизводства в федеральных судах общей юрисдикции и у мирового судьи. В ходе реформы были также приняты такие основополагающие законы, как закон о судебной системе, закон о судебных приставах и закон об исполнительном производстве.

  • 3727. Реформы в экономике России в 60-х - 80-х годах, достижения и неудачи
    Другое Экономика

    Повышение цен, появление новых дефицитов было отражением нарастания кризисных явлений в экономике страны в целом. После 3-4 лет благоприятной конъюнктуры в промышленности темпы её роста стали замедляться. Нарастали явления несогласованности, нарушения хозяйственных связей. Замедлился технический прогресс. Совнархозы, в первые три года позволившие дать ощутимую прибавку темпов, стали обнаруживать и некоторые отрицательные стороны. Прежде всего партийное руководство краёв и областей которые были включены в большие экономические административные районы, стали стремиться к выделению своих областей в самостоятельные районы. Они боролись за принцип - каждой области - свой совнархоз. Это было престижно и выгодно. Часть прибыли полученной предприятиями административного района, оседала, таким образом, в области. Численность совнархозов стала быстро расти, росли расходы на содержание административного аппарата. Руководители госплана предложили Хрущеву создать специальные органы в Москве. Ноябрьский (1962) пленум ЦК КПСС принял важные решения по изменению руководства народным хозяйством. В целях проведения единой технической политики создавались отраслевые государственные комитеты в Москве,которым предавались ведущие научные, проектные и конструкторские институты, конструкторские бюро заводов с опытными и экспериментальными базами. На них возлагалась ответственность за внедрение новой техники. Им передавались опытные предприятия из ведения и подчинения совнархозов. Однажды возникнув,госкомитеты стали расширять свою экспансию, обирать совнархозы, отнимать у них все новые и новые десятки "опытных баз и производств". Так создалось двоевластие в управлении промышленностью, так возникли ядра новых министерств, готовивших полное возрождение централизованной административно-командной системы. При этом госкомитетам создавался тепличный режим: совнархозы отвечали за план, а госкомитеты только за внедрение технологии. Но внедрять технику без власти было невозможно, и поэтому экономическая власть очень быстро стала перетекать к комитетам. К тому же комитеты находясь в столице были гораздо ближе к соответствующим отраслевым отделам ЦК, чем местные совнархозы. В марте 1963 года, "в целях дальнейшего совершенствования руководства промышленностью и строительством" был создан Высший Совет Народного Хозяйства СССР. Эта бюрократическая надстройка создавалась над Советом Народного Хозяйства СССР, Госпланом, Госстроем и Госкомитетом по координации научно-исследовательских работ. Таким образом, обнаруживающиеся сбои в работе промышленности, Хрущев и его окружение пытались выправить путем дрейфа к воссозданию централизованной бюрократической командно-административной системы типа сталинской.

  • 3728. Реформы Людвига Эрхарда (1948-50 гг.)
    Другое Экономика

    В 1945 году Германии повезло - она потерпела поражение. Тысячелетний рейх скончался, не дотянув до подросткового возраста. Не все это поняли сразу. Гросс-адмирал Карл Дёниц, сменивший Гитлера на посту рейхсканцлера, признал, что Германия проиграла войну, но объявил при этом, что государство остается прежним, а идеи национал-социализма живут и крепнут пуще прежнего. Сидя в своей канцелярии, он издавал указы, распоряжения и приказал расстрелять офицера, который за день до объявления капитуляции сложил оружие самовольно. На то, чтобы кого-нибудь расстрелять, у адмирала власти еще хватало, но другим его указам уже никто не подчинялся. Тем не менее еще почти две недели он указывал и приказывал, пока его не увезли в Нюрнберг, где за свои заслуги он получил 10 лет тюрьмы. Потом начался процесс денацификации, согласно которому, как было сказано в решении Берлинской конференции 1945 года глав союзных держав, "все члены нацистской партии, которые были больше, чем номинальными участниками ее деятельности, и все другие лица, враждебные союзным целям, должны быть удалены с общественных или полуобщественных должностей и с ответственных постов в частных предприятиях". Активных нацистов и тех, кто с ними активно сотрудничал, увольняли с работы, подвергали бойкоту. Это касалось и деятелей искусства. Известных писателей, актеров, режиссеров, замаравших себя услужением рухнувшему режиму, не печатали, не давали выступать на сцене или в кино и не заказывали им государственных гимнов. Бывших эсэсовцев не брали на работу даже в охранные службы. Рядовых обывателей, которые, по их утверждению, ничего не знали и не видели, подвергли жестокому испытанию, показав им лагеря уничтожения людей, газовые камеры, крематории, рвы, набитые трупами, изделия из человеческой кожи и фильмы реальных ужасов на ту же тему. Вот где была настоящая шоковая терапия! Люди не хотели этого видеть, закрывали глаза, падали в обморок, сходили с ума. Вскоре после войны кто-то из журналистов бросил фразу: Германия - это куча мусора, в которой копошатся 40 млн. голодных немцев. Меткий образ наглядно характеризовал состояние побежденной страны.

  • 3729. Решение многокритериальной задачи линейного программирования
    Другое Экономика

    Лишь в редких случаях цели, которые лицо принимающее решение (ЛПР) стремится достичь в планируемой им операции, удается описать с помощью одного количественного показателя. Поэтому специалисты Системного анализа и Исследования операций считают целесообразным избегать термина «оптимизация», так как поиск оптимального решения х, доставляющего функции F(x) экстремальное значение, имеет вполне определенный смысл и давно входит в арсенал основных понятий математики. Многообразие целей ЛПР более адекватно может быть описано с помощью некоторой совокупности частных критериев (ч-критериев), характеризующих степень достижения частных целей. Противоречивый характер целей обуславливает, как правило, и противоречивость ч-критериев. С формальной точки зрения это приводит к тому, что свои экстремальные значения ч-критерии получают в различных точках ОДР Dx. Следовательно, ЛПР принимая решение х, всегда должно идти на компромисс, в разумных пределах допуская ухудшение значений одних ч-критериев во имя улучшения значений других. Именно этот этап творческой деятельности ЛПР наименее формализуем и требует привлечения предыдущего опыта, интуиции и даже искусства ЛПР, обладающего практическим опытом в соответствующей предметной области. Решение, принимаемое ЛПР с привлечением совокупности ч-критериев, будем называть компромиссным, рациональным или просто решением ЛПР, избегая при этом термина «оптимальный», имеющего определенный и вполне точный смысл.

  • 3730. Риелторские фирмы. Их структура и характеристика
    Другое Экономика

    Следует заметить, что к фирмам, осуществляющим риелторскую деятельность, нет правовых требований относительно их регистрации, они могут действовать на рынке недвижимости в качестве юридических лиц или в качестве индивидуальных предпринимателей. Не существует и законом определенного перечня услуг, оказываемых риелторской фирмой, поэтому риелторская фирма всегда сама определяет, какие услуги она будет предлагать своим клиентам, мы же рассмотрим наиболее широкий перечень услуг, которые может оказывать риелторская фирма. Как правило, в каждой риелторской фирме есть свои должностные инструкции агента по недвижимости, во многом из должностных инструкций можно проследить и сделать вывод об услугах, которые может оказать риелторская фирма. Вот примерный перечень обязанностей агента по недвижимости:

    1. осуществлять работу по покупке, продаже или аренде недвижимости от имени и по поручению клиента;
    2. получать информацию о продаваемом или сдаваемом в аренду имуществе и о требованиях потенциальных покупателей или арендаторов;
    3. изучать спрос и предложения на рынке недвижимости;
    4. регистрировать поступающие предложения по продаже или передаче в аренду объектов недвижимости, проводить их ознакомительный осмотр. В отдельных случаях заключать эксклюзивные договоры между собственниками и агентством;
    5. осуществлять поиск потенциальных покупателей и арендаторов, устанавливать с ними деловые контакты;
    6. организовывать ознакомление покупателей или арендаторов с продаваемым или сдаваемым объектом недвижимости;
    7. оформлять заявки покупателей, подбирать или предлагать варианты продаж или сдачи внаем;
    8. согласовывать договорные условия, оформлять операции с недвижимостью;
    9. оказывать помощь клиентам в сборе необходимых документов и оформлении сделок;
    10. обеспечивать своевременное получение платежных документов по окончании сделок;
    11. информировать клиентов о поступивших подходящих предложениях, консультировать по вопросам, касающимся характеристики рассматриваемых объектов недвижимости и степени соответствия их определенным требованиям;
    12. организовывать подписание договоров о купле-продаже или передаче в аренду объектов недвижимости;
    13. содействовать своевременному оформлению необходимых клиентам для заключения сделки документов, обеспечивать их сохранность;
    14. представлять интересы клиентов при осуществлении взаимодействия с другими специалистами агентства и иных учреждений, участвующих в оформлении сделок;
    15. составлять установленную отчетность о выполняемой работе.
      Рассмотрим подробнее каждый вид деятельности риелторской фирмы.
  • 3731. Ринкова інфраструктура
    Другое Экономика

    Використана література:

    1. Міжнародне підприємництво: аналіз закордонного досвіду / П.И. Хвойник, Ю.В. Аджубей, И.Е. Артем'єв і інші. - М.: Наука, 1992. - с. 165-167
    2. Кубай Н.Е. Становление і розвиток приватного підприємництва в перехідній економіці (на прикладі України): автореферат дисертації на одержання наукового ступеня кандидата економічних наук.- Львів: Державний університет ім. И. Франка, 1999 р.- с3-10
    3. Щербина О.В. Формирование механізмів реалізації державної підтримки малого підприємництва в Україні (на матеріалах суб'єктів малого підприємництва): автореферат дисертації на одержання наукового ступеня кандидата економічних наук.- К.: Національний економічний університет, 1999 р.- с. 2-5
    4. Основи економічної теорії: Підручник. У 2 книгах. Книга 1. : Суспільне виробництво. Ринкова економіка / Евтушевский і ін.; під ред. Ю.В. Николенка. - К.: Лыбидь, 1998 р.- с. 133-140
    5. Задоя А.А., Петруня Ю.Е. Основы економіки: Навчальний посібник. - К.: Выща школа. - 1998г. - с. 130-145
    6. Макогон Ю., Ляшенко В. і ін. Регіональні економічні зв'язки і вільні економічні зони: Навчальний посібник. - Донецьк: ДонГУ, 1999 р.- с. 44-46
    7. Чмырь Е.С. Свободные економічні зони: підходи і класифікація / Організація і регулювання економіки. - 1993, с. 130-135
    8. Статистичний щорічник України за 1996 рік / Державний комітет статистики України: Відповідальний за випуск О.Г. Осадленко. - К.: Українська енциклопедія, 1997 р.- с. 354, 360
    9. Рузавін. Г.І. Основи ринкової економіки. М.: ЮНИТИ. 1996.
    10. Основи економічної теорії/За ред. Гальчинського А.С., Єщенко П.С., Палкіна Ю.І.-К. :Вища школа, 1995.
    11. Основи економічної теорії (суспільне виробництво. Ринкова економіка.). -К. :Либідь, 1994
    12. Основи економічної теорії/За ред. Климка Т.Н., Нестеренко В.П.-К. :Вища школа, 1994
    13. «Курс економічної теорії». Під ред. Чепурина М.Н., Кіров, 1994
    14. Алімова Т.Д. «Проблеми теорії ринку: ДО аналізу загального»; Вісник, СПБ. ГУ. Серія 5, Випуск 4,№26;
    15. Батуріна М., Луков В. «Ринок: сутність, основні поняття і структура»
    16. «Введення в економічну теорію» під ред. А.Я. Лівшиця, И.Н. Никулиной.
    17. Гершафт М. «Система ринків і ринкова взаємодія»
  • 3732. Ринкова пропозиція та її еластичність
    Другое Экономика

    1. Найкоротший ринковий період. Найкоротший ринковий період настільки короткочасний, що виробники не можуть відреаґувати на зміни величини попиту та ціни. Припустімо, що дрібний фермер привіз на ринок весь сезонний врожай вантажівку помідорів. Крива пропозиції буде повністю нееластичною (вертикальною); фермер продасть увесь врожай незалежно від того, високою чи низькою буде ціна. Чому? Тому що фермер не може запропонувати більше ніж вантажівку помідорів, якщо їхня ціна виявиться вищою, ніж він сподівався. Йому, можливо, і хотілося б запропонувати більше, але помідори не можна виростити за ніч. Щоб відреаґувати на вищу за сподівану ціну і виробити більше помідорів, потрібний новий сільськогосподарський сезон. Крім того, продукт швидко псується, і тому фермер не може вилучити його з ринку. Якщо ж ціна нижча за сподівану, фермер все одно продаватиме всі помідори. У цьому випадку витрати виробництва не матимуть значення при прийнятті рішення. Навіть якщо ціна помідорів буде нижчою за витрати виробництва, фермер продаватиме всю продукцію, щоб уникнути ще більших втрат через псування помідорів. Упродовж дуже короткого часу пропозиція помідорів з боку нашого фермера фіксована; він може запропонувати тільки одну вантажівку помідорів незалежно від того, якою б високою не була, ціна. Можливість псування продукту змушу фермера продавати всю свою продукцію, якою низькою не була б ціна.

  • 3733. Ринок
    Другое Экономика

    На початку XX ст. сформувалися чотири основних типи бірж:
    перший - як доступне для всіх зібрання; другий - як замкнене, всебічно регламентоване державою зібрання; третій - як всебічно регламентована державою корпорація; четвертий - як вільна корпорація чи приватний заклад останньої. Всі вони мають свої особливості. Однак їх об'єднує те, що вони вдосконалюють і полегшують ринкові взаємовідносини, регламентують і впорядковують (через писані й неписані правила) найактивніших агентів ринкової економіки, зв'язують їх між собою, полегшують переливання капіталів, виступають індикаторами ринкової орієнтації. З практики відомі біржі праці, товарні, фондові біржі. Біржа праці - елемент ринкової інфраструктури, що регулярно здійснює посередницькі операції на ринку праці. Система бірж праці сприяє здійсненню узгодженої державної політики в галузі зайнятості населення.
    Біржа праці виконує такі функції: аналізує стан ринку праці; прогнозує попит і пропозицію робочої сили; веде облік громадян, що звертаються за працевлаштуванням; сприяє працевлаштуванню працездатних; здійснює професійну орієнтацію молоді; виплачує допомогу по безробіттю тощо. Біржа праці виступає певним гарантом конституційного права на працю як державна організація. Поряд з державними біржами праці існують і платні приватні агентства (контори), що є посередниками в галузі праці, а також: посередницькі бюро при профспілках, молодіжних, релігійних організаціях та ін. В Україні розвивається безплатна державна система центрів і служб зайнятості.

  • 3734. Ринок - економічна основа комерційної діяльності
    Другое Экономика

    Отже, розглянувши дану тему, можна зробити наступні висновки:

    1. комерційна діяльність оперативно-організаційна діяльність із здійснення операцій обміну товарно-матеріальних цінностей з метою задоволення потреб споживачів та отримання максимального прибутку при мінімальних затратах;
    2. ринок це взаємодія покупців та продавців, направлена на купівлю продаж товарів;
    3. з переходом до ринку роль торгівлі стрімко зростає. Вона повинна сприяти зрісту виготовленої продукції, більш повному задоволенню потреб споживачів, успішному розвитку економічних процесів, притаманних ринку;
    4. функціонування ринкового механізму для комерційної діяльності потребує певних умов: наявність нормативно-правової бази, наявність різноманітних форм власності, повна оперативно-господарська самостійність комерційного підприємства; неприпустимість адміністративного втручання державних органів управління в господарську діяльність підприємств; наявність основних елементів ринкового механізму; вільне ринкове ціноутворення; створення можливості для нових підприємств вільно, швидко затверджуватись на ринку; наявність інфраструктури ринку;
    5. ринок економічна основа комерційної діяльності. В умовах ринкових відносин домінуючими є товарно-грошов відносини. Тому майже кожний продукт праці, виготовлений на підприємстві, обов`язково продається або покупається, тобто проходить стадію обміну. Комерція як різновид людської діяльності асоціюється з торгівлею. Це цілком зрозуміло, адже походить даний термін від латинського COMMERCIUM (торгівля). Однак таке визначення комерції є дуже вузьким для визначення поняття та сутності комерційної діяльності.
  • 3735. Ринок зерна в Україні
    Другое Экономика

    Маркетингові роки Показники 1996/97 1997/98 1998/99 1999/2000 (прогноз) 1999/2000 до 1998/99, % Загальна пропозиція 30014 37491 33384 30005 89,9 в тому числі:

    • початкові запаси 5221 1930 6823 2560 37,5
    • виробництво 24571 35472 26471 27365 103,4
    • імпорт 222 89 90 80 88,9 Загальний попит 28084 30668 30824 28255 91,7 в тому числі: Внутрішній попит 26281 29190 26224 24455 93,3 з нього на:
    • продовольство 8416 8420 8400 8150 97,0
    • корми 12200 13700 11850 10900 92,0
    • насіння 4528 4250 4380 4035 92,1
    • промислову переробку 400 1050 800 550 68,8 Втрати 737 1770 794 820 103,3 Експорт 1803 1478 4600 3800 82,6 Запаси на кінець року 1930 6823 2560 1750 68,4 Відношення кінцевих запасів до загального використання 0,07 0,22 0,08 0,06 х Попит
      • Загальний попит на зерно продовольчої та непродовольчої груп прогнозується як очікувана сума внутрішнього попиту та можливого експорту такої продукції. За розрахунками він досягне 28,3 млн т зерна. Внутрішній попит складається з попиту на зерно для продовольчих цілей і промпереробки (на спирт, пиво, крохмаль), для фуражу, у якості посівного матеріалу, включаючи страховий фонд. Попит на зерно продовольчого призначення, визначений у обсягах 8,1 млн т, відбиває потреби суспільства, виходячи з чисельності населення та середньодушового споживання хліба і хлібопродуктів (в перерахунку на борошно і зерно). В розрахунках прийнято, що середньорічна кількість населення на кінець прогнозованого маркетингового року складе 49,5 млн чоловік, за умови, що залишається тенденція до зменшення кількості населення на 350-400 тис. чол. в рік, а річне середньодушове споживання складатиме не менше 125 кг. Останнє залежить від рівня реальних доходів населення, які зменшилися на 4,7 % за 1998 р. і продовжуватимуть зменшуватися протягом 1999/2000 р. Найбільший обсяг зерна 11,0 млн т буде використано господарствами всіх форм власності для фуражних цілей, тобто ці витрати порівняно з 1998/99 р. зменшаться на 1 млн т (8 %). З них 7 млн т надійде за рахунок фуражних культур, а 3,9 млн т - за рахунок гірших за якістю продовольчих культур (пшениця, круп яні). Суттєвих змін у попиті комбікормових заводів на фуражне зерно не очікується.
    Витрати зерна для переробки на спирт можуть зменшитися, з причини затоварення спиртових заводів готовою продукцією та втрати зарубіжних ринків збуту. Стримуючим фактором виступає також зростання цін на зерносировину. Проте, зниження акцизного збору на спирт і введення мінімальних цін на горілку стимулюватимуть попит на продукцію спиртової промисловості, яка може закупити біля 350 тис. т зерна. Пивоварні та крохмалопаточні заводи споживають біля 200 тис. т зерна, в т.ч. ячменю пивоварного - 180 тис. тонн. Загальний обсяг зерна, що може бути використаний в майбутньому році для промпереробки складе близько 550 тис. т. Насінневі фонди зерна, зменшаться на 8 % проти попереднього року, коли була найбільша за останній час площа пересіву ярих.

  • 3736. Ринок овочів і баштанних в Україні
    Другое Экономика

    ц/га тис. т в % до 1998/99 р. Овочі відкритого грунту 443,1 118,9 5266,4 443,8 124,2 5509,8 104,6 в тому числі:

    • капуста 67,0 144,4 967,4 71,2 151,7 1079,9 111,6
    • огірки 53,1 95,7 508,1 54,9 97,2 533,8 105,1
    • помідори 93,4 116,7 1090,2 84,5 103,0 870,2 79,8
    • буряки 35,2 141,3 496,6 34,8 145,5 506,5 102,0
    • морква 32,9 115,4 379,7 35,9 121,7 436,8 115,0
    • цибуля ріпчаста 57,2 79,0 451,8 55,8 83,4 465,5 103,0
    • часник 20,9 37,6 78,6 21,5 37,0 79,6 101,3
    • зелений горошок 4,5 19,5 8,8 5,1 22,0 11,2 127,3
    • інші овочі 78,9 162,9 1285,2 80,1 190,5 1526,3 118,8 Овочі закритого грунту 2,72 829,8 225,9 2,54 848,0 215,4 95,4 Овочі всього 5492,3 5725,2 104,2 Баштанні культури 57,6 45,9 264,0 71,2 50,6 360,5 136,6 Овочі і баштанні культури разом 5756,3 6085,7 105,7 Кількість і якість пропонованих на ринку продуктів овочівництва і баштанництва обумовлюватимуться, перш за все, біологічними особливостями культур та природними умовами їх вирощування, котрі досить відрізняються по окремих регіонах країни. Так, основна маса помідорів і цибулі ріпчастої надходитиме на ринок з господарств Херсонської, Донецької, Миколаївської, Одеської областей та Автономної Республіки Крим, капусти - з Львівської, Київської, Харківської, Дніпропетровської, Полтавської областей, огірків - з Київської, Харківської, Черкаської, Чернігівської областей.
      • Імпорт. У формуванні загального обсягу пропозиції овочів і баштанних культур імпорт цих продуктів займає незначну частину - всього лише біля 1 %. Надходять вони в Україну переважно у переробленому стані (80-85 % всього імпорту). У структурі асортименту свіжих імпортних овочів найбільша частка припадає на цибулю ріпчасту (73 % у 1998 р.) і помідори (11 %). Основними постачальниками в Україну цибулі ріпчастої є Узбекистан (60,7 % імпорту в 1998 р.), Туреччина (10,3 %), Російська Федерація (9,5 %); помідорів - Італія (54,5 %), Ізраїль (13,4 %), Туреччина (10,3 %); часнику - Китай (68,7 %), Іран (29,7 %); капусти - Франція (35,2 %), Іспанія (29,7 %), Нідерланди (20,1 %); огірків - Туреччина (39,5 %), Іспанія (37,3 %). У найближчій перспективі очікувані девальвація української гривні і соціально-економічна нестабільність в країні обмежуватимуть імпорт овочів та баштанних культур. Прогнозується зниження його обсягу на 5-6 % відносно 1998/99 маркетингового року. Таким чином, в 1999/2000 р. очікується загальний обсяг пропозиції овочів і баштанних культур 6,56 млн т, із них вітчизняне виробництво складе 92,8 %, імпорт - 0,7 і запаси - 6,5 % (табл. 2). Попит Продовольство. Основна маса овочів та баштанних культур (74-78 % загальної їх пропозиції) споживається населенням у свіжому та переробленому стані. Рівень та структура споживання цих продуктів знаходяться у прямій залежності від обсягів виробництва та розміру доходів населення. Спостерігається стійка тенденція збільшення споживання овочів та баштанних культур з підвищенням доходів. Якщо у групі міських жителів із сукупним місячним доходом на 1 члена сімї понад 300 грн споживання овочів і баштанних культур досягло 136,4 кг, то при доході до 60 грн - лише 61,2 кг (табл. 3). З підвищенням доходів населення зменшується в структурі споживання овочів частка капусти, цибулі, коренеплодів, консервованих овочів та збільшується питома вага огірків, помідорів, баклажан, кавунів.
    Таблиця 2. Баланс овочів та баштанних культур в Україні, тис. т

  • 3737. Ринок праці молодих спеціалістів в умовах становлення ринкової економіки
    Другое Экономика

    Ринок праці впливає на розвиток народного господарства, діє в певних напрямах, проявляється в різноманітних формах і виконує різні функції. Під останніми розуміють рід та вид діяльності. Сучасний ринок праці виконує такі функції:

    • Суспільного поділу праці. Ринок праці розмежовує найманого працівника та роботодавця, розподіляє найманих працівників за професіями та кваліфікацією, галузями виробництва та регіонами.
    • Інформаційну. Дає учасникам процесу купівлі-продажу товару робоча сила інформацію щодо умов найму, рівня зарплати, пропозиції робочих місць, якості робочої сили тощо.
    • Посередницьку. Ринок праці встановлює зв'язок , між роботодавцями та найманими працівниками, які виходять на ринок праці для задоволення взаємних інтересів і потреб.
    • Ціноутворюючу. Це основна функція ринку праці, що встановлює рівновагу між попитом і пропозицією робочої сили. Лише на ринку праці відбувається загальне визнання затрат праці на відтворення товару «робоча сила» і визначається його вартість.
    • Стимулюючу. Завдяки механізму конкуренції ринок праці стимулює більш ефективне використання трудових ресурсів з метою підвищення прибутковості виробництва, також стимулює найманих працівників підвищувати свій професійно-кваліфікаційний рівень.
    • Оздоровлюючу. Завдяки конкуренції суспільне виробництво звільняється від економічно слабких, нежиттєздатних підприємств.
    • Регулюючу. Певною мірою ринок впливає на формування пропорцій суспільного виробництва, розвиток регіонів, сприяючи переміщенню робочої сили з одних регіонів, галузей в інші більш ефективні. Ринок праці регулює надлишки трудових ресурсів, їх оптимальне розміщення, а, отже, і ефективне використання.
  • 3738. Ринок праці, політика зайнятості, відтворення робочої сили
    Другое Экономика

    Неокласична оцінка ринку праці виділяє чотири основних підходи до аналізу його функціонування. В основі першої концепції лежать постулати класичної політекономії. Її прихильники думають, що ринок праці, як і всі інші ринки, діє на основі цінової рівноваги, тобто основним ринковим регулятором служить ціна у даному випадку робочої сили (заробітна плата). Саме за допомогою заробітної плати, на їхню думку, регулюється попит та пропозиція робочої сили, підтримується їхня рівновага. Інвестиції в утворення і кваліфікацію (у людський капітал) це аналоги інвестицій у машини й устаткування. Відповідно до маргінальної концепції індивід “інвестує в кваліфікацію” доти, поки не знижується норма прибутку на ці вкладення. З неокласичної концепції випливає, що ціна робочої сили гнучко реагує на потреби ринку, збільшуючись чи зменшуючись у залежності від попиту та пропозиції, а безробіття неможливе, якщо на ринку існує рівновага. Заперечення класичною теорією можливості недостатнього рівня витрат частково ґрунтується на законі Сея (пропозиція породжує свій власний попит, тому що сам процес виробництва створює доход, у точності рівний вартості зроблених товарів), що, однак, не враховує заощадження, тобто вилучення засобів з потоку доходів, і, у результаті, непродані товари, скорочення виробництва, безробіття і падіння доходів. Цей закон був би справедливий за умови короткострокової затримки засобів у домашніх господарств і не заважав би інвестиціям підприємців тоді б він не привів до скорочення обсягу реального виробництва за умови, що ціни на продукцію знижувалися пропорційно зниженню доходів. При збереженні ставок заробітної плати це моментально приведе до появи надлишків робочої сили, тобто викликає безробіття. Тому економісти-класики прийшли до висновку, що вимушене безробіття неможливе: будь-який бажаючий працювати по визначеній ринковій ставці, у тому числі досить низкою, може легко знайти роботу. Еластичність співвідношення цін і заробітної плати здатне підтримувати повну зайнятість. Оскільки серйозно говорити про зміну заробітної плати в точній відповідності з коливаннями попиту та пропозиції, тим більше про відсутність безробіття, не приходиться, прихильники цієї концепції посилаються на деякі недосконалості ринку, що і приводять до невідповідності їхньої теорії з життям. До них відносять вплив профспілок, установлення державою мінімальних ставок заробітної плати, відсутність інформації і т.п. Висувається теза про нібито добровільний характер безробіття. Однак з цієї позиції важко пояснити її коливання в залежності від фази економічного циклу. Але все-таки головне питання, на який не можуть відповісти прихильники неокласичного підходу, - чому всі наймані робітники у випадку перевищення їхньої пропозиції над попитом не пропонують свою робочу силу по більш низькій ціні?

  • 3739. Ринок фруктів і ягід
    Другое Экономика

    Кількість та якість пропонованих на ринку продуктів садівництва і виноградарства обумовлюватимуться, перш за все, біологічними особливостями порід і сортів, та природними умовами їх вирощування - мінімальною температурою повітря і грунту та частотою її повторюваності, кількістю опадів та їх розподілом у вегетаційний період, сумою активних (вище +10 0С) температур повітря, кількістю днів з середньодобовою температурою повітря вище +15 0С. Тому обсяги і види продуктів виробництва, а відповідно і пропозиція їх, будуть обмежені і диференціюються по регіонах країни. Так, основна маса зимових сортів яблук і груш, пізніх сортів слив надходитиме на ринок із південно-західних районів правобережного Лісостепу (Вінницької, Хмельницької, Чернівецької областей) та Криму; ягід суниці - із Полісся (Львівської, Житомирської, Рівненської, Волинської областей); абрикос - із районів Степу та південно-західних районів правобережного Лісостепу; винограду - із Криму, задніпровських районів Одеської області, придніпровських районів центрального і південного Степу (Херсонської, Запорізької, Миколаївської областей), південно-західних районів Закарпаття. Імпорт. Однією з позитивних тенденцій формування внутрішнього ринку фруктів і ягід є зменшення імпорту цих продуктів у 1998 р. порівняно з 1997 р. на 1159,6 тис. дол. США, або на 2,9 %. Негативне сальдо балансу зовнішньої торгівлі України плодами, горіхами і ягодами (імпорт перевищував експорт) також зменшилося з 33,2 млн в 1997 р. до 31,2 млн дол. США в 1998 р. Це досягнуто, головним чином, державними методами регулювання ринкових відносин - завдяки наданню чинності Закону України від 17.07.97 р. “Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції” та постанові Кабінету Міністрів України № 754 від 28.05.98 р. “Про встановлення термінів дії сезонних, ввізних (імпортних) мит на сільськогосподарську продукцію в 1998 році.” Згідно з даними Держкомстату України в 1998 році імпортовано в Україну 88,3 тис. т плодів, горіхів і ягід, із них 84,9 тис. т надійшло у свіжому виді, сушених – 3,3 тис. т, консервованих для короткострокового зберігання - 66 тонн і заморожених - 22 тонн. Найбільшу питому вагу в структурі імпортної продукції займали плоди цитрусових культур (апельсини, мандарини, лимони) та банани, відповідно 57,8 і 29,6 % (рис. 1). Серед цитрусових доля мандаринів складала 42 % і апельсинів - 41 %.

  • 3740. Ринок цінних паперів та перспективи розвитку в Україні
    Другое Экономика

    Відповідно до цієї тенденції та згідно з «Концепцією функціонування і розвитку фондового ринку в Україні», яка схвалена постановою Кабінету Міністрів України, основними елементами та учасниками централізованої стстеми електронного обігу цінних паперів в Україні є:

    1. Українська фондова біржа як єдине місце котирування (визначення курсів) цінних паперів, прийнятих до обігу і котирування на УФБ.
    2. Національний депозитарій, який створюється на базі Центрального Депозитарію цінних паперів при УФБ згідно з Указом Президента України «Про електронний обіг цінних паперів та Національний депозитарій». Національний депозитарій забезпечує єдиний в Україні глобальний обіг цінних паперів у формі компютерних (безготівкових) записів на рахунках і працює у межах єдиного програмного забезпечення системи «Біржа - Депозитарій - Клірингбанк.
    3. Єдиний Кліринговий банк, який здійснює розрахунки за укладеними угодами з купівлі-продажу цінних паперів, виплати дивідендів, процентів, тощо. Функції клірингового банку виконує Акціонерний банк «Україна».
    4. Брокерські контори (брокери), банки-брокери, які зареєстровані на УФБ та є учасниками Національного депозітарію і Клірингового банку. Брокерські контори ведуть рахунки клаєнтів в цінних паперах і грошових коштах, здійснюють біржові угоди з купівлі-продажу та інші біржові операції з цінними паперами.
    5. Інші професійні учасники - фінансові посередники, банки, інвестиційні компанії, довірчі товариства, які не є брокерами УФБ, але стають учасниками Національного депозитарію і Клірингового банку в порядку, що встановлюється Біржовою радою. Професійні учасники ведуть рахунки клієнтів в цінних паперах і грошових коштах, а також здійснюють через брокерів біржові угоди з купівлі-продажу та інші біржові операції з цінними паперами.
    6. Емітенти, цінні папери яких допущені до обігу й котирування на УФБ, і які є учасниками Національного депозитарію.
    7. Інвестори - фізичні та юридичні особи України та інших країн світу, які є клієнтами брокерів, банків, інших фінансових посередників. Тобто особи, які стали чи мають намір стати власниками паперових акцій й облігацій або власниками цінних паперів в записах на рахунках, що котируються на УФБ.
    8. Біржова рада, яка здійснює контроль та регулювання діяльності усіх емітентів та учасників централізованої системи електронного обігу цінних паперів, встановлює порядок і правила ринкової взаємодії між учасниками щодо здійснення операцій з цінними паперами, в тому числі виконання укладених угод з купівлі-продажу цінних паперів.