Geum.ru

Информация по предмету Экономика

  • 3741. Риск и доходность в принятии финансовых решений
    Другое Экономика

     

    1. Гражданский кодекс Российской Федерации. М.: Инфра-М, 2004.
    2. Адамов В.Е., Ильенкова С.Д. и др. Экономика и статистика фирм. М.: Финансы и статистика, 1997.
    3. Белолипецкий В.Г. Финансы фирмы: Курс лекций./ Под ред. И.П. Мерзлякова- М.: ИНФРА-М, 2003.
    4. Бердникова Т.Б. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия: Учебное пособие. М.: ИНФРА-М, 2001.
    5. Виханский О.С. Стратегическое управление: Учебник. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Гардарика, 2005.
    6. Дубров А.М. Моделирование рисковых ситуаций в экономике и бизнесе. М.: Дело, 1999.
    7. Маркова В.Д., Кузнецова С.А. Стратегический менеджмент: Курс лекций. М.: Инфра-М; Новосибирск: Сибирское соглашение, 2003.
    8. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Учеб. пособие. М.: ИП «Экоперспектива», 1997.
    9. Томпсон А.А., Стрикленд А.Дж. Стратегический менеджмент: концепции и ситуации: Учебник для вузов. Пер. с 9-го англ. изд. М.: Инфра-М, 2000.
    10. Управление организацией: Учебник / Под ред. А.Г. Поршнева, З.П. Румянцевой, Н.А. Соломатина.- 2-е издание, переработанное и дополненное М.: ИНФРА-М, 2002.
    11. Финансы предприятий: Учебник / Под ред. М.В. Романовского.- СПб.: «Издательский дом «Бизнес-пресса», 2004.
    12. Фомин П.А. Хохлов В.В. Оценка эффективности использования финансов предприятий в условиях рыночной экономики (Электронная версия книги http://publish.cis2000.ru/p_finance/books/book_6/ch1_1.shtml, дата просмотра 20.11.2005 г.)
  • 3742. Риски предприятия как составная часть рисков
    Другое Экономика

    В процессе исследования рисков коммерческой организации большое внимание следует уделять учету специфики ее деятельности. Это, во-первых, позволит на начальном этапе анализа ограничить круг исследуемых рисков до тех из них, которые оказывают непосредственное воздействие на работу компании. Например, для фермерских хозяйств имеет смысл исследовать климатические риски и исключить из рассмотрения валютные риски. Во-вторых, учет специфики деятельности коммерческой организации позволит установить приоритет исследования профильных рисков, требующий рассмотрения в первую очередь тех из них, которые оказывают на деятельность организации наибольшее воздействие.

  • 3743. Риски, существующие для предприятия на макроуровне
    Другое Экономика

    Управление рисками макроуровня относится к числу тех проблем, которые должны быть поставлены во главу угла государственной политики, поскольку от решения вопросов создания общегосударственной системы управления рисками макроуровня зависит нормальное развитие и функционирование национальной хозяйственной системы страны. Обеспечение приемлемой величины рисков макроуровня позволяет добиться стабильного социально-экономического развития, результатом которого будет экономическая независимость государства, благоприятный инвестиционный климат, увеличение производительности труда, низкий уровень безработицы, повышение благосостояния и социальной защищенности граждан страны, лидирующие позиции России на международной арене. При этом нейтрализуется или уменьшается негативное воздействие разрушительных процессов, влияющих на развитие социально-экономической системы страны в целом и входящих в ее состав структурных элементов (отраслей, рынков и т.д.). Без обеспечения приемлемой величины рисков макроуровня, очень сложно решать какие либо задачи, стоящие перед страной, как на внутригосударственном, так и на международном уровне. В этом отношении обеспечение приемлемой величины рисков макроуровня выступает реальной основой жизнедеятельности общества, ближайших и более отдаленных перспектив его социально-экономического развития.

  • 3744. Рискология. Методы верификации информации: сопоставительный анализ, метод поиска противоречий
    Другое Экономика

    - игнорирование степени осознания потребности в новом товаре. Необходимо давать рекламу, чтобы потребитель знал зачем ему нужен товар, его характеристики. Возможность рассрочки , возврата товара. Существует фактор «зона молчания» это значит, что при увеличении цены на товар потребитель перестаёт на это реагировать и не покупает товар, а затем начинает реагировать в той же последовательности, но на более высоком уровне, поэтому стартовая цена на новый товар может быть определена начиная со второго, третьего или другого уровня.

  • 3745. Рискообразующие факторы: характеристика и влияние на риски
    Другое Экономика

    Первая проблема заключается в том, что не акцентируется факт наличия целого ряда рискообразующих факторов, оказывающих воздействие, причем иногда взаимоисключающее, на динамику сразу нескольких видов рисков. Так, инфляция существенно влияет на валютные, кредитные и процентные риски в сфере вложений в ценные бумаги. Ухудшение политической ситуации, в свою очередь, ведет к повышению инвестиционных, политических, страновых рисков. Представляется целесообразным ввести понятие так называемых нейтивных (от англ. native присущий) рискообразующих факторов, воздействующих только на конкретный вид риска, и интегральных (обобщенных) рискообразующих факторов, оказывающих влияние на риски сразу нескольких видов. Причем наличие в группе рискообразующих факторов для конкретного вида риска хотя бы одного интегрального фактора должно являться основанием для обязательного комплексного анализа всех связанных с ним видов рисков. Так, неточно определенный размер обеспечения кредита (один из факторов кредитных рисков) ведет к возникновению риска ликвидности и операционного риска, поскольку использование обеспечения "требует наличия комплексной информационной системы и значительных возможностей для внутреннего контроля"[10].

  • 3746. Рівень життя населення України
    Другое Экономика

    Економічні перетворення в Україні за десять років державного будівництва супроводжувались не лише класичними економічними кризами (гіперінфляція 1992-1994 років, стагнація виробництва аж до 1998 року, розбалансованість економіки, платіжна криза), але й криміналізацією економіки, глибокою диференціацією доходів населення, в тому числі заробітної плати, зміною соціальної структури суспільства, виникненням "тіньової" економіки, зрештою гострою соціальною кризою. Валовий внутрішній продукт в Україні скоротився у 2,3 рази, а реальні грошові доходи населення і реальна заробітна плата зайнятих в офіційному секторі економіки - у 3,4 рази, тобто темпи зниження реальних доходів населення у півтора рази перевищували темпи зниження ВВП. Рівень життя в країні катастрофічно знизився. Споживання основних продуктів харчування за цей період скоротилось: м'яса - у 2,1 рази, молока і молочних продуктів - у 1,9 рази, яєць - 1,7, риби - 2,1, фруктів - в 1,6 рази. У декілька разів скоротилась також забезпеченість населення товарами тривалого користування. Навіть економічне зростання 2000-2001 років не сприяло підвищенню середнього рівня споживання населенням матеріальних благ. Стали реаліями для нашого суспільства явне і приховане безробіття, дитяча бездоглядність, поширення до рівня епідемій небезпечних інфекційних хвороб, жебрацтво, криміналізація суспільства. За оцінками, рівень бідності в Україні складає майже 30 відсотків, крайньої бідності - 14 відсотків, тобто майже 15 млн. осіб в Україні перебувають за межею бідності.

  • 3747. Рівень життя населення України: сучасний стан і тенденції
    Другое Экономика

    Зберігаються значні регіональні розбіжності показників відтворення населення. За коефіцієнтом народжуваності, який безпосередньо характеризує перебіг процесів відтворення, Україна значно відстає від свого досить високого дореформеного рівня. Вищий рівень народжуваності спостерігається у західних регіонах (Закарпатська, Рівненська, Волинська обл.), що більше як у півтора разу перевищує рівень сумської, луганської та Чернігівської областей, які замикають рейтингову таблицю за цим показником. Найвищий коефіцієнт смертності має місце в Чернігівській, сумській, Полтавській та Кіровоградській областях, а найбільш благополучними є м. Київ та західні регіони (Закарпатська, Івано-Франківська та львівська області). За узагальненим індексом демографічного розвитку, що враховує показник очікуваної тривалості життя та коефіцієнти народжуваності і смертності населення, рейтинг очолюють західні регіони: Закарпатська, Рівненська та Чернівецька області. у найгіршому становищі перебувають Чернігівська, сумська та луганська області (рис. 6.8).

  • 3748. Рождение традиционного институционализма
    Другое Экономика

    Возникновению институтов, закрепляющих устойчивые образцы поведения в обществе, способствует инстинкт подражания. Веблен утверждает, что людям в огромной мере свойственно стадное чувство, которое и определяет их экономическое поведение. Отсюда характерное для людей демонстративное потребление. Люди, по мнению Веблена, тратят огромные деньги на совершенно бессмысленные вещи, следуя определенному примеру, моде. Так, если бы люди среднего достатка не делали глупостей в течение своей жизни, они могли бы построить себе дом, а не жить в наемной квартире. Однако люди максимизируют не благосостояние, а собственный престиж в глазах других.

  • 3749. Розвиток земельних відносин на сучасному етапі земельної реформи
    Другое Экономика

    Прийнятий Верховною Радою України Закон від 02.10.2003 р. № 1211 -IV "Про внесення змін до Закону України "Про оренду землі" (у новій редакції) сприятиме залученню продуктивних земель в активний сільськогосподарський обіг. Орендні відносини у державі стимулюватимуть ефективну господарську діяльність з використанням землі як основного засобу виробництва в аграрній сфері та територіального базису в інших галузях. Поліпшаться умови укладання договорів оренди. Права орендодавців і орендарів набудуть належного правового захисту. Розшириться база справляння орендної плати, забезпечуватиметься суспільний контроль за ставками орендної плати. У розпитку орендних земельних відносин заінтересовані 4,9 мли власників сертифікатів на право на земельну частку (ний), які передали свої паї в оренду, проте розмір землекористувннь яких поки що недостатній для ведення конкурентоспроможною високорентабельного господарства.

  • 3750. Розвиток персоналу як фактор підвищення конкурентоспроможності підприємства
    Другое Экономика

    Окрім підвищення конкурентоспроможності підприємства, розвиток персоналу може також вирішити проблему безробіття. Випереджаюча підготовка персоналу потребує відповідного законодавчого закріплення відповідальності роботодавців за розвиток персоналу. До напрямів професійного розвитку підприємства відносяться: первинне професійне навчання, враховуючи специфіку і сферу діяльності підприємства; навчання з метою наближення знань і якостей найманого працівника, до вимог посади, яку він займає; навчання з врахуванням нових напрямів розвитку організації; навчання для підвищення загального рівня кваліфікації найманого працівника тощо. Конкурентоспроможність підприємства на ринку визначається шляхом визначення позицій підприємства у порівнянні з іншими за такими показниками: здатність адаптування до змін; технологія, яка застосовується підприємством; властивості і якість обладнання, яке використовується; знання і практичний досвід персоналу; система управління і комунікацій [1]. У зазначеному комплексі одним з найважливіших напрямів є показники кваліфікаційнопрофесійного розвитку персоналу підприємств. На сучасних конкурентних ринках головним є якість продукції, тобто система управління якістю, функціонування якої залежить від найманих працівників, їх кваліфікації, здатності постійно навчатися і вдосконалювати свої знання і вміння. Що обумовлює необхідність приділення особливої уваги стратегії розвитку персоналу підприємства на ґрунті формування відповідної організаційної, культури [3].

  • 3751. Розвиток РПС
    Другое Экономика

    Íèí³øíÿ ñèñòåìà ðåã³îíàëüíîãî óïðàâë³ííÿ â Óêðà¿í³ ä³ñòàëàñü ó ñïàäîê â³ä ðàäÿíñüêî¿ äîáè. Çà ñâî¿ì çì³ñòîì âîíà ïðàêòè÷íî íå çì³íèëàñÿ, ³ õî÷à ¿¿ ðåôîðìóâàííÿ ïî÷àëîñÿ, ö³ çì³íè ìàþòü ëèøå ÷àñòêîâèé, à íå êîìïëåêñíèé õàðàêòåð. ßêùî êëàñèô³êóâàòè ä³þ÷èé ìåõàí³çì óïðàâë³ííÿ ðåã³îíàëüíèì ðîçâèòêîì çà ñèñòåìî ôîðìóþ÷èìè åëåìåíòàìè, òî éîãî ìîæíà â³äíåñòè äî ìîäåëåé ïåðøîãî òèïó âçàºìî䳿 ì³æ îðãàíàìè çàãàëüíîäåðæàâíîãî ³ ðåã³îíàëüíîãî ð³âí³â, òîáòî ïåðø³ ï³äïîðÿäêîâóþòü 䳿 ðåã³îíàëüíèõ îðãàí³â óïðàâë³ííÿ. Òàêèì ÷èíîì, âîíè âèêîíóþòü ðîëü âèêîíàâö³â äåðæàâíî¿ ðåã³îíàëüíî¿ ïîë³òèêè. ¯õ ôóíêö³¿ çâîäÿòüñÿ äî âèçíà÷åííÿ ïåðåë³êó åêîíîì³÷íèõ ïðîáëåì, õàðàêòåðíèõ äëÿ ïåâíîãî ðåã³îíó, à òàêîæ îö³íêè ¿õ ç ìåòîþ âèçíà÷åííÿ ð³âíÿ ïð³îðèòåòíîñò³ â ðàìêàõ ö³ëüîâîãî áëîêó äåðæàâíî¿ ðåã³îíàëüíî¿ ïîë³òèêè, à òàêîæ ïîäàëüøîãî âèð³øåííÿ ìîæëèâîñò³ âêëþ÷åííÿ öèõ ïðîãðàì, äî â³äïîâ³äíèõ (êîðîòêî-, ñåðåäíüîñòðîêîâèõ) äåðæàâíèõ ïðîãðàì ñîö³àëüíîãî ðîçâèòêó êðà¿íè, ðîçâ'ÿçàííÿ ïèòàíü ðåñóðñíîãî çàáåçïå÷åííÿ òàêîãî ï³äõîäó ïîëÿãຠâ òîìó, ùî ðåã³îíàëüí³ ïðîáëåìè ðîç÷èíÿëî. Ôóíêö³îíàëüíà (ï³äòðèìêà ï³äïðèºìíèöòâà, ðåãóëþâàííÿ ïðîáëåìàòèêè ó ïëàí³ ðîçâÿçàííÿ ðåã³îíàëüíèõ ïðîáëåì çàáåçïå÷óºòüñÿ ÷åðåç îðãàí³çàö³¿ ðåã³îíàëüíîãî ð³âíÿ, ¿õ ðåã³îíàëüí³ ñòðóêòóðè òà ÷åðåç îðãàíè âèêîíàâ÷î¿ âëàäè, îðãàíè ôàêòè÷íî ï³äïîðÿäêîâàí³ çàçíà÷åíèì ñòðóêòóðàì. Ïðàâîâå ïîëå ó ðåã³îí³ , ðåãóëþº (Çàêîí Óêðà¿íè "Ïðî ì³ñöåâ³ äåðæàâí³ àäì³í³ñòðàö³¿"), â³í äåìîíñòðóº ìîæëèâ³ñòü (äåöåíòðàë³çàö³¿ ôóíêö³é ó ñèñòåì³ äåðæàâíîãî óïðàâë³ííÿ - Çàêîí Óêðà¿íè "Ïðî ì³ñöåâå ñàìîâðÿäóâàííÿ".  íüîìó âèíèêຠñóïåðå÷í³ñòü ì³æ çàâäàííÿìè, ïîâíîâàæåííÿìè ³ â³äïîâ³äàëüí³ñòüþ çà ðåçóëüòàòè âëàäè. Ìåõàí³çì öåíòðàë³çîâàíîãî óïðàâë³ííÿ ðåã³îíàëüíèìè óòâîðåííÿìè äîïîâíþº ñèñòåìà ô³íàíñîâîãî çàáåçïå÷åííÿ ïðîâåäåííÿ äåðæàâíî¿ ïîë³òèêè, ÿêà ñïèðàºòüñÿ íà äåðæàâíèé áþäæåò.

  • 3752. Розвиток сукупної пропозиції в Україні
    Другое Экономика

    Кейнсіанський відрізок відбиває ситуацію, коли економіка перебуває у стані спаду і значна частка виробничих потужностей і робочої сили не використовується. На цьому відрізкові фактичний обсяг виробництва менший за природний. Залучення у виробництво невикористовуваних ресурсів не генерує значного тиску в напрямі зростання цін. Річ у тім, що обсяг національного продукту ще такий невеликий, що його збільшення не супроводжується виникненням дефіциту ресурсів або слабин у виробництві, котрі стимулюють зростання цін. Люди, які місяцями були без роботи, не вимагають підвищення зарплати одразу після повернення на робочі місця. Оскільки підприємці можуть отримати працю та інші вхідні ресурси за більш-менш стабільними цінами, витрати виробництва за збільшення його обсягу не зростають, і не має причин для підвищення цін на товари і послуги. Отже, збільшення обсягу виробництва на кейнсіанському відрізкові не веде до помітного зростання цін, бо витрати на одиницю продукції відчутно не змінюються.

  • 3753. Розвиток та розміщення хімічної промисловості України
    Другое Экономика

    Основні перспективи розвитку хімічної промисловості України

    1. Хімізація народного господарства України сприяє широкому використанню мінеральних добрив у різних галузях та сферах народного господарства, впровадженню хімічних технологій у промисловості й сільському господарстві, інтенсифікації виробничих процесів, економії витрат суспільної праці.
    2. Україна має потужну сировинну базу для розвитку хімічної промисловості: унікальні родовища самородної сірки у Прикарпатті (Роздол, Язів, Яворів), значні родовища калійних солей (Калуш-Голинська і Стебницька групи), практично необмежені поклади камяної солі в Донбасі (Артемівськ, Словянськ), Закарпатті (Солотвин) і Прикарпатті (Болехів. Дрогобич). Невичерпні запаси самосадної солі в озерах і лиманах Причорноморя та Криму. Особливо багате на хлоридні солі натрію, магнію і брому озеро Сиваш. Сировинну базу хімічної промисловості України становлять також вугілля, продукти коксового виробництва, горючі гази і нафта. Завдяки розгалуженій системі трубопроводів підприємства органічної хімії наближаються до районів масового споживання її продукції.
    3. Непогані перспективи для розвитку має фармацевтика. Останнім часом в галузі йде процес запровадження сучасних технологій, модернізація заводів, що виробляють найнеобхідніші ліки. Деякі зарубіжні фірми почали виробництво запатентованих препаратів на українських заводах. Фармацевтична промисловість України має у своєму складі близько 90 підприємств. В Україні ведеться будівництво потужного заводу “Фармація”, який належить концерну “Стирол”. Цей завод буде виготовляти біля 950 млн. таблеток і капсул на рік. Розміщується він у м. Горлівка.
    4. У хімічній промисловості використовуються різні види енергії: електричну, теплову, механічну, світлову, штучний холод. Енергоносіями є електричний струм, пара. гаряча вода, паливо, охолоджена вода. повітря, інертні гази. Хімічна промисловість наложить до енергомістких. За енергомісткістю її продукції можна виділити три групи підгалузей (табл. 5.2). Однією із перспектив розвитку хімічної промисловості є зменшення енергомісткості виробництва за рахунок впровадження досягнень науково-технічного прогресу.
  • 3754. Роздержавлення та приватизація
    Другое Экономика

    Державна та регіональні програми підтримки малого підприємництва спрямовані на реалізацію таких головних заходів:

    1. удосконалення нормативно-правової бази з питань розвитку і підтримки малого підприємництва;
    2. фінансово-кредитної підтримки малого підприємництва;
    3. створення бізнес-інкубаторів, бізнес-центрів, консультаційних та інформаційних систем тощо;
    4. удосконалення системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів для малого підприємництва;
    5. створення сприятливих умов для залучення до підприємницької діяльності соціальне незахищених категорій населення -інвалідів, жінок, молоді, звільнених у запас військовослужбовців, безробітних тощо;
    6. сприяння в отриманні суб'єктами малого підприємництва приміщень (будівель), обладнання, потрібних для ведення підприємницької діяльності, а також інформаційних матеріалів;
    7. залучення суб'єктів малого підприємництва до виконання науково-технічних і соціально-економічних програм, поставок продукції (робіт, послуг) для державних потреб;
    8. фінансового забезпечення програм підтримки малого підприємництва з коштів державного та місцевих бюджетів, позабюджетних коштів, у тому числі, одержаних від приватизації державного майна та інших джерел фінансування.
  • 3755. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка
    Другое Экономика

    2. Соціальна політика. Складовими соціальної політики є: забезпечення зростання рівня добробуту населення; соціальний захист; забезпечення громадянам рівних прав і можливостей щодо вибору місця проживання та працевлаштування. Ефективність соціальної політики дуже залежить від економічних можливостей держави, тобто від частки національного доходу, що спрямовується на споживання. Головним завданням соціальної політики є забезпечення соціального захисту різних верств населення регіонів, який здійснюють органи регіонального та місцевого управління в межах своїх можливостей. Це може бути фінансова підтримка, працевлаштування, продаж товарів за зниженими цінами, безкоштовне харчування, медичне обслуговування інвалідів тощо. Найважливішою складовою соціальної політики є забезпечення громадянам прожиткового мінімуму.

  • 3756. Розничный товарооборот
    Другое Экономика

    Стратегическое планирование представляет собой набор действий и решений, предпринятых руководством, которые ведут к разработке специфических стратегий. Эти стратегии предназначены помочь организациям достичь своих целей. Процесс стратегического планирования является инструментом, помогающим обеспечивать основу для управления предприятием. Его задача состоит в том,, чтобы :з достаточной мере обеспечить нововведения и изменения в организаций предприятия. Так, выделяют четыре основных вида управленческой деятельности в рамках процесса стратегического планирования:

    • распределение ресурсов, в основном ограниченных, таких как фонды, управленческие таланты, технологический опыт;
    • адаптация к внешней среде (все действия стратегического характера, которые улучшают отношения компании с ее окружением. Здесь необходимо выявить возможные варианты и обеспечить эффективное приспособление стратегии к окружающим условиям. Такая деятельность может проходить с линии совершенствования производственных систем, взаимодействия с правительством и обществом в целом и т.д.);
    • внутренняя координация ( координация стратегической деятельности для отображения сильных и слабых сторон фирмы с целью достижения эффективной интеграции внутренних операций);
    • осознание организационных стратегий (осуществление систематического развития мышления менеджеров путем формирования организации, которая может учиться на прошлых
  • 3757. Розподіл прибутку
    Другое Экономика

     

    1. Закон України “Про підприємства в Україні” // Відомості ВРУ, 1991, № 24, С. 611-629.
    2. Білик М.Д. Управління фінансами державних підприємств. К., Знання, 1999.
    3. Будищева И.А. Регулирование затрат на обеспечение качества продукции. М., Изд-во стандартов, 1989.
    4. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії. К., Вища школа, 1995.
    5. Економіка підприємства: Підручник в 2-х т. За ред. С.Ф. Покропивного. К., Хвиля-Пресс, 1995.
    6. Економічна теорія. Мікроекономіка. Навчальний посібник. К., Заповіт, 1997.
    7. Киперман Г.Я., Шевляков А.В. Хозрасчет и показатели прибыли и дохода. М., Финансы и статистика, 1991.
    8. Кожанова Є.П., Коюда О.П. Факторний аналіз прибутку // Фінанси України, № 4, 1999, С. 3340.
    9. Лыкова Л.Н. От нормативов к налогообложению (распределение доходов предприятий). М., Наука, 1991.
    10. Макконнелл Кэмбелл P., Брю Стенли Л. Экономика / Пер. с англ. М.: Республика, 1992.
    11. Недов П., Желнин А. Экономический анализ капитальных инвестиций. Х., Плеяда, 1998, 255 с.
    12. Современная экономика. Под. ред. О.Ю. Мамедова. Ростов-на-Дону, Феникс, 1995.
    13. Экономика предприятия. Под ред. проф. Н.А. Сафронова. М., Юристъ, 1998.
  • 3758. Розрахунки чеками
    Другое Экономика

    Основною відмінністю простого векселя від переказного є те, що при розрахунках за допомогою простого векселя векселедавець і платник є однією особою. Трасат (платник) стає боржником за векселем тільки після того, як акцептує вексель, тобто дасть згоду на його оплату, поставившії на ньому свій підпис. Лише після акцепту вексель стає повноцінним виконавчим документом. Вексель може виписати як платнир;, так і постачальник. Якщо вексель виписується постачальником, то платник повинен обов'язково акцептувати такий вексель. Отже, головним вексельним боржником за переказним векселем є акцептант (за простим векселем векселедавець).

  • 3759. Розрахунок строкiв одержання, погашення банківського кредиту
    Другое Экономика

    Для одержання права на такі кредити підприємства подають необхідні документи Міжвідомчій комісії з питань санації державних підприємств. Комерційні банки одержують в централізованому порядку узгоджений з урядом перелік підприємств, яким доцільно надавати державну кредитну підтримку. Остаточне рішення про можливісв надання тому чи іншому підприємству державної кредитної підтримки приймає комерційний банк (на основі одержаних від підприємства матеріалів про об'єкт кредитування і аналізу кредитоспроможності позичальника), оскільки він бере на себе повну відповідальність за цільове використання і своєчасне повернення кредиту. Лише при позитивній оцінці комерційного банку заявка підприємства приймається для участі у цільовому кредитному аукціоні, що проводить Національний банк України. Якщо заявка підприємства на аукціоні одержує підтримку, комерційний банк отримує відповідну суму кредитних ресурсів і укладає з підприємством кредитну угоду. Термін видачі таких кредитів до 12 місяців, обов'язкова умова застава майном підприємства-позичальника або векселями, отриманими ним від споживачів.

  • 3760. Розробка концептуальних основ структурної політики України
    Другое Экономика

    Розвиток реального сектора економіки України, у свою чергу, відбувався в умовах загострення суперечностей між національними й інтернаціональними структурами в процесі реалізації стратегічних державних інтересів і можливостей отримання надприбутків великими транснаціональними корпораціями; посилення глобальної конкуренції, яка спонукала компанії до розширення масштабів їх діяльності темпами, що відповідають або випереджають темпи зростання ринку; зростаючого дефіциту енергетичних і матеріально-сировинних ресурсів і посилення диспропорцій у їх розподіліміж країнами; погіршення економічних (зростання цін, збільшення в структурі витрат виробництва частки трансакційних й авансованих витрат, зниження норми прибутку тощо) та інституційних (вплив політичних пріоритетів, штучні обмеження конкуренції з боку інтегрованих виробничих структур тощо) умов промислового використання основних виробничих ресурсів; нарощування панівних позицій розвинутих країн на глобальних ринках товарів, послуг, на яких усе більшого значення набували не стандартні матеріальні блага, а послуги, науково-технічні розробки, а також складні технічні комплекси на індивідуальні замовлення [1, 5, 7].