Geum.ru

Контрольная работа

  • 3141. Еквімаржинальний принцип досягнення раціонального вибору та рівновага споживача
    Экономика

    За кількісною функцією (2) можна простежити залежність між зміною кількості одиниць одного споживаного блага X за незмінної кількості інших благ і відповідною зміною рівня корисності, що також має кількісний вимір (скажімо, в умовних одиницях ютилях). При цьому сумарна корисність усіх споживаних одиниць блага називається сукупною корисністю (TU), а прирощення сукупної корисності за збільшення споживання блага на одиницю граничною корисністю (MU).

  • 3142. Екологічна економіка та управління природокористуванням
    Экология

    До обєму добутої мінеральної сировини включаються ресурси, підняті з надр землі на поверхню при підземних розробках або вивезені з карєрів при відкритому добуванні мінеральних ресурсів. До обєму збагаченої мінеральної сировини включаються ресурси, які після збагачення відповідають вимогам державних стандартів на сировину, придатну для використання у народному господарстві. Коефіцієнт вилучення корисних копалин з надр землі у процесі їх розробки визначається шляхом ділення добутих корисних копалин на їх балансові запаси. Обсяги втрат корисних копалин при їх добуванні це частина балансових запасів корисних копалин, яка залишилась в надрах, потрапила у відвали, а також залишена в місцях складування. Коефіцієнт вилучення компонентів мінеральної сировини у процесі збагачення визначається діленням обєму збагаченої мінеральної сировини на обєм сировини, що надійшла для збагачення. Коефіцієнт використання відходів збагачення визначається шляхом ділення використаних відходів збагачення на їх потенційні ресурси.

  • 3143. Екологічна проблема міста Києва
    Экология

    На відкрите питання щодо запропонування своїх методів покращення сучасної екологічної ситуації, окрім вже наведених у анкеті, ми отримали такі відповіді:

    1. написати чітку програму з покращення екологічної ситуації;
    2. вести активну пропаганду в ЗМІ, розклеювати рекламні плакати, що агітують людей до свідомого піклування про природу;
    3. запровадити систему штрафів і контролювати її виконання, стежити за порядком у місцях найбільшого скупчення людей;
    4. за екологію своєї частини довкілля мають нести конкретну відповідальність фірми, заводи, торгові точки, власники ділянок;
    5. використання біопалива транспортними засобами;
    6. будівництво підприємств з переробки побутових відходів;
    7. запровадження жорстких штрафних санкцій до підприємств та громадян, забруднюючих природне середовище;
    8. реформувати громадський транспорт: збільшити кількість тролейбусів, трамвайних маршрутів, відмінити маршрутки;
    9. будувати очисні споруди, парки та сквери;
    10. винести заводи та фабрики за межі міста;
    11. замість пластикових пляшок використовувати скляні;
    12. пересадити автомобілістів на велосипеди;
    13. частіше влаштовувати "суботники";
  • 3144. Екологічне право
    Юриспруденция, право, государство

    Що ж до реалізації уже набутого права власності на природні ресурси, то правомочності їх власника обмежені законом в інтересах охорони і збереження природних об'єктів і ресурсів, які є основою життєдіяльності людства, а значить, в інтересах всього суспільства. Так, законодавство вимагає тільки цільового використання природних об'єктів відповідно до умов їх надання. Власник не повинен завдавати їм шкоди, негативно впливати на їх якісний стан, допускати погіршення екологічної обстановки на природних об'єктах і територіях в результаті реалізації його права власності. Саме з цією метою закон встановлює, наприклад, обмеження господарської діяльності в прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах. Там забороняється розорювання земель, зберігання та застосування пестицидів, влаштовування літніх таборів для худоби і т.ін. (ст. 89 Водного кодексу України). У разі зміни форм власності на землю, на якій знаходяться заказники, пам'ятники природи, заповідні урочища, парки-пам'ятники садово-паркового мистецтва, нові землевласники відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» зобов'язані забезпечувати режим їх охорони і збереження незалежно від їх наміру використовувати набуту у власність землю.

  • 3145. Екологічні проблеми енергетики
    Экология

    Високу ефективність дає використання термальних станцій у сільському господарстві. Так, на Північному Кавказі собівартість тепличних овочів, вирощених на геотермальних водах, у 1,5 рази нижча, ніж там, де парники обігріваються від котелень, що працюють на мазуті. У деяких районах Ставропольського краю, Омської області, у Казахстані, Грузії, Азербайджані термальні води також використовуються на тваринницьких фермах і парникових господарствах. За рахунок підземних вод у СНД можна теплофікувати 60 міст і 100 сільських районів. Перспективними в плані розвитку геотермічної енергетики є Камчатка, Курильські острови, Чукотка, Західний Сибір, Північне Забайкалля, Дагестан, Кавказ, Середня Азія. Тільки Західно-Сибірський підземний басейн гарячої води має площу близько 3 млн. км2, за розмірами це ціле Середземне море гарячої води під землею. На Камчатці та Курильських островах у зоні активного вулканізму (тільки діючих вулканів там понад 60) розташовані численні джерела гарячих вод із температурою 100°С та джерела пари, яка має значно вищу температуру. Перша в колишньому СРСР геотермальна станція почала працювати на Камчатці на р. Паужетці. В Україні досі немає жодної установки такого типу, проте перспективними зонами для використання геотермальної енергії є Карпати, Закарпаття та Крим. На території України (600 тис. кв. км) виявлено 9,5 тисяч теплових потоків, а Європа в цьому плані ще лишається майже невивченою - тут (а це приблизно 10 млн. кв. км) поки що зафіксовано 3,5 тисячі теплових потоків. Науковцями Інституту геофізики НАН України складено карту теплових потоків землі на всій її території. Завдяки карті стали відомими місця, де виявлено донедавна невідомі аномалії теплових потоків. Зі складеної науковцями карти видно, де можна добувати підземне тепло. Вже є проекти електростанцій, які могли б працювати в Закарпатті. Непогані шанси щодо цього має Крим.

  • 3146. Екологічні проблеми сільськогосподарського виробництва
    Экология

    Інтенсивні ерозійні процеси посилюють винос мінеральних добрив, пестицидів, а також твердих часток ґрунту у водойми, що спричиняє їх замулення, погіршення санітарно-гігієнічних властивостей питної води. Ще одним джерелом забруднення середовища є також підприємства, які переробляють сільськогосподарську продукцію, котельні, тракторні бригади, тваринницькі комплекси та ферми. Вплив великого тваринницького комплексу на природу прирівнюється до впливу чималого міста. Типовий свинарський комплекс дає щорічно близько 1 млн. кубометрів органічних стоків, маленька ферма на 100 корів рівносильна за рівнем забруднення селищу з 10 тис. жителів. Поблизу ферм у ґрунти, підземні води та відкриті водойми у значних кількостях надходять вуглець, фосфор, калій, азот, сірка та інші елементи. Проте випадки розміщення тваринницьких комплексів та птахофабрик на недопустимо близьких відстанях від водоймищ є досить частими.

  • 3147. Екологічні проблеми сучасного суспільства
    Экология

     

    1. Специфика философского знания и проблема человека в истории философии.-М.,1989.
    2. Эрих Фромм «ИМЕТЬ ИЛИ БЫТЬ» Перевод: Н.Войскунской, И.Каменкович, Е.Комаровой, Е.Рудневой, В.Сидоровой, Е.Фединой и М.Хорькова, Москва. изд. "АСТ", 2000
    3. Моисеев Н.Н. Экология глазами математика. М.:1988. - 368 с.
    4. Толстоухов А.В., Хилько М.І. Екобезпечний розвиток: пошуки стратегам. К., 2001. - 406 с.
    5. Кисельов М.М., Канак Ф.М. Національне буття серед економічних реалій. К., 1998. - 325 c.
    6. Хесле В. Философия и экология. М.,1994, с.7
    7. Злобін Ю.А., Кочубей Н.В. Загальна екологія: Навч. посібник. - Суми: ВТД “Університетська книга”, 2003. - 416 с.
    8. Білявський Г.О. та інші. Основи екологічних знань К.: Либідь, 2000. - 336 с.
    9. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячо-літь/А.С. Філіпенко,В.С. Будкін,А.С. Гальчинський та ін. - К.:Либідь, 2002. - 470 с.
    10. Україна на зламі тисячоліть: історичний екскурс, проблеми, тенденції та перспективи: (Кол.моногр.)/ Г.В. Щокін, М.В. Попович, М.С. Кармазіна та ін.; За заг. ред. В.Г. Щокіна, М.Ф. Головатого - К.: МАУП, 2000. - 384 с.
    11. Голубець М.А., Кучерявий В.П., Генсірук С.А. та ін. Конспект лекцій з курсу "Екологія і охорона природи". К., 1990.
    12. Екологічна безпека України: аналіз, оцінка та державна політика /А.Б. Качинський, Г.А. Хміль. - К.: НІСД, 1997. - 127 с.
    13. Кондратюк Є.М., Харкота Г.І. Словник-довідпик з екології. К., 1987.
    14. Костецький В.В. Екологія перехідного періоду: держава, право, економіка (економіко-правовий механізм охорони навколишнього природного середовища в Україні). - К., 2001.
    15. Кучерявий В.П. Екологія. - Львів: Світ, 2001. - 500 с.
    16. Ситник К.М., БрайонА.В., Городецкий А.В. Биосфера, экология, охрана природы. К., 1980.
    17. Стегній О.Г. Неурядові екологічні організації України: сучасний стан і перспективи розвитку (за рез. нац. соціол. досл.). - К.: Наук, думка, 1996. - 111 с.
    18. Хилько М.І. Екологічна культура: стан та проблеми формування. - К.: Знання, 1999. - 36 с.
    19. Экологические движения в странах Запада / Аспекты теории и практики. - М.: Прогресе, 1990. - 258 с.
  • 3148. Економіка інтелектуальної власності
    Экономика

    Потреба в оцінці вартості інтелектуальної власності виникає у зв'язку з:

    1. визначенням бази оподаткування в процесі придбання та продажу об'єктів інтелектуальної власності;
    2. здійсненням корпоративних операцій, пов'язаних з емісією (ремісією) статутних фондів господарських товариств;
    3. визначенням вартості виключних прав, що передаються на підставі договору купівлі-продажу об'єктів інтелектуальної власності чи ліцензійних договорів на право використання таких об'єктів;
    4. визначенням розміру компенсації (розміру відшкодування), яку потрібно сплатити відповідно до діючого законодавства власнику інтелектуальної власності за порушення його виключних прав;
    5. внесенням об'єктів інтелектуальної власності при здійсненні інноваційних чи інвестиційних проектів;
    6. поширенням ринків збуту (шляхом надання франшизи (межі відхилення кількості поставленого товару від зазначеного у договорі) та ін.);
    7. організацією страхування;
    8. передачею інтелектуальної власності під заставу з метою отримання кредитів;
    9. визначенням збитків, отриманих неправомірним використанням об'єктів інтелектуальної власності;
    10. банкрутством підприємства у процесі його ліквідації з метою задоволення позивів кредиторів;
    11. проведенням приватизації (відчуження) державного майна.
  • 3149. Економіка підприємства: теоретичні узагальнення
    Экономика

    Облік витрат за окремими переділами застосовується на підприємствах, де виробництво продукції є серійно масовим і здійснюється за кількома стадіями (переділами). Цей метод називають також попроцесним. Щодо калькулювання собівартості продукції, то однозначно вважати, що за умови застосування попередільного (попроцесного) методу обліку витрат він автоматично застосовується і при калькуляції, на наш погляд, не можна. Наприклад, при випалюванні цегли витрати, обліковані за третім переділом (перші два заготівля глини, піску та виготовлення цегли-сирцю), доводиться розподіляти мінімум між двома сортами цегли цілою і битою, що можливо завдяки застосуванню нормативного методу калькуляції собівартості продукції. Так само ускладнюється калькуляція собівартості продукції за наявності незавершеного будівництва, що є окремим переділом. У ряді випадків навіть за наявності переділів недоцільно обліковувати витрати за ними, оскільки тривалість технологічного процесу невелика, і в підсумку витрати за кожною окремою стадією повною сумою входять у собівартість готової продукції. Наприклад, у мясопереробній галузі можна визначити такі переділи: жилкування мяса й виготовлення фаршу; варіння ковбас; копчення ковбас; охолодження і зберігання ковбас. Проте в управлінському обліку витрат цього немає, хоч при їхньому нормуванні враховують втрати за кожним переділом. При визначенні відхилень їх контролюють за кожним переділом, але лише за кількісними параметрами, оскільки нормативи витрат у вартісному виразі визначені у розрахунку на одиницю готової продукції. Таким чином, застосовується облік витрат не за процесами, а за виробництвом загалом. Слід зауважити, що виробництво, як виняток, не має окремих відособлених технологічних стадій (процесів) основи для управлінського обліку витрат за попередільним методом. Хоч вважається, що попередільний метод можна застосовувати лише в промисловості, однак у будівництві його також практично використовують, але як облік витрат за етапами робіт. Технологія виробництва сільськогосподарської продукції також має чітко визначені стадії: підготовка ґрунту; посів; догляд за культурами; збирання. У видобутку корисних копалин розрізняють розкривальні роботи, підготовчі роботи, власне видобуток і транспортування покладів.

  • 3150. Економіка праці й соціально-трудові відносини
    Экономика

    Державним органом, який забезпечує додержання наданих державою громадянам гарантій зайнятості та соціального захисту від безробіття, є державна служба зайнятості. Основними завданнями державної служби зайнятості є:

    1. надання громадянам, які до неї звертаються, соціальних послуг та здійснення матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" і Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття";
    2. надання роботодавцям за їх заявами послуг щодо добору працівників, у тому числі шляхом професійного навчання громадян, які звернулися до державної служби зайнятості з метою подальшого їх працевлаштування;
    3. здійснення контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення та про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;
    4. інформування населення та органів виконавчої влади про послуги, що надаються державною службою зайнятості, та результати її діяльності;
    5. створення банку даних про вільні робочі місця та вакантні посади на підставі інформації роботодавців;
    6. забезпечення громадянам вільного доступу до інформації про вільні робочі місця, вакантні посади, умови праці та її оплату, юридичну адресу роботодавців;
    7. надання громадянам, інформаційних і консультаційних послуг з питань сприяння у працевлаштуванні або започаткуванні власної справи;
    8. облік громадян, які звертаються до служби зайнятості, реєстрація їх у встановленому порядку як безробітних, облік наданих послуг;
    9. підбір підходящої роботи та сприяння зареєстрованим безробітним у працевлаштуванні або започаткуванні власної справи, в тому числі шляхом професійної освіти;
    10. систематизація одержаної в установленому законодавством порядку від роботодавців інформації про наявність вільних робочих місць, чисельність вивільнюваних, прийнятих та звільнених працівників, чисельність працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), або які не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з незалежних від них причин, про передбачувані зміни в організації виробництва і праці, інші заходи, що можуть призвести до вивільнення працівників;
    11. здійснення у порядку, встановленому законодавством, збирання та опрацювання адміністративних даних, ведення та опрацювання статистичної інформації, яка відображає стан ринку праці та становище у сфері зайнятості населення;
    12. участь у розробленні та виконанні державної і територіальних програм зайнятості населення та інших програм соціального і економічного спрямування в межах своїх повноважень.
  • 3151. Економіко-математична модель оптимізації раціону годівлі великої рогатої худоби
    Экономика

    силос кукурудзянийсіно багаторічних трав (конюшини )сіно однорічних трав(вівса)солома ячміннакартоплякормовий бурякзерно пшениці норми обмежуняХ1Х2Х3Х4Х5Х6Х7 5652,171250,5 собівартість0,060,040,020,050,050,30,262,9798 корм.од.кг0,210,580,460,371,250,141,1723,949>=14,7обмін.енер.мДж2,277,286,366,111,31,611,27250,07>=148суха реч.кг 0,2460,840,840,880,90,150,85924,344>=15,8перет.прот.г13784812529851511,8>=1380сира клітковина г772202513462613414110>=4110крохмал г24,32429,69,1140 4492341,1>=1750цукор г4,541,746,312,15075,847,31534,3>=1135кальцій г1,810,74,774,940,70,61,75120,08>=80фосфор г 0,642,141,731,012,10,32,7355>=55каротин мг2650019101 3258,8>=491силос кукур(min)1 5>=5силос кукур(max)1 5<=30сіно баг.трав(min) 1 6>=2сіно баг.трав(max) 1 6<=6сіно однор.трав(min) 1 5>=2сіно однор.трав(max) 1 5<=5солома(min) 1 2,1731>=1солома(max) 1 2,1731<=5картопля(min) 1 12,024>=5картопля(max) 1 12,024<=25кормовий бур(min) 1 5>=5кормовий бур(max) 1 5<=30зерно пшениці(min) 10,5>=0,5зерно пшениці(max) 10,5<=4,5

  • 3152. Економіко-математичне програмування
    Экономика

    На підприємстві виготовляються вироби двох видів А і В. Для цього використовується сировина чотирьох типів І, ІІ, ІІІ, ІV, запаси якої дорівнюють, відповідно, 21; 4; 6; 10 од. Для виготовлення одного виробу А необхідна така кількість одиниць сировини чотирьох видів: 2; 1; 0; 2. Для виробу В 3; 0; 1; 1 од. відповідно. Випуск одного виробу А дає 3 грн. од. прибутку, типу В 2 грн. од. Скласти план виробництва, який забезпечує найбільший прибуток.

  • 3153. Економіко-математичні методи і алгоритми
    Экономика

    Якщо запас другого дефіцитного ресурсу збільшити на 1 ум. од. , то цільова функція max Z збільшиться за інших однакових умов на y2 = 0,1 ум. од. і становитиме max Z = 710,1 ум. од. Елементи стовпчика «х6» останньої симплекс-таблиці, який відповідає двоїстій оцінці y2 дають інформацію про зміни в оптимальному плані. У новому оптимальному плані значення змінної х4 збільшиться на 1, значення х5 збільшиться на 1,3, а значення х2 зменшиться на 2,3. Нові оптимальні значення змінних будуть такими: . Отже, збільшення запасу другого дефіцитного ресурсу за інших однакових умов приводить до зростання випуску продукції Д та зменшення випуску продукції В, а обсяг використання першого ресурсу збільшиться. За такого плану виробництва максимальний дохід підприємства буде max Z = 710,1, тобто зросте на y2 = 0,1.

  • 3154. Економічна безпека підприємства
    Экономика

    Функціональний аналіз заходів для дотримання необхідного рівня економічної безпеки підприємства:

    1. Визначення структури негативних впливів за функціональними складовими економічної безпеки. Розподіл об'єктивних і суб'єктивних негативних впливів
    2. Фіксація вжитих превентивних заходів для запобігання негативним впливам за всіма функціональними складовими економічної безпеки
    3. Оцінка ефективності вжитих заходів з погляду нейтралізації конкретних негативних впливів за кожною складовою економічної безпеки
    4. Визначення причин недостатньої ефективності заходів, ужитих для подолання вже наявних і можливих негативних ^впливів на економічну безпеку
    5. Виявлення неусунених та очікуваних негативних впливів на рівень економічної безпеки, а також тих, що можуть з'явитися в майбутньому
    6. Опрацювання рекомендацій шодо усунення існуючих негативних впливів на економічну безпеку і запобігання можливій появі нових
    7. Оцінка вартості кожного з пропонованих заходів щодо усунення негативних впливів на рівень економічної безпеки і визначення відповідальних за реалізацію таких заходів
  • 3155. Економічна ефективність організації виробництва пальто
    Экономика

    ПоказникиПозначенняОдиниці вимірюванняЗначенняПервісна балансова вартість -будівель цехуФпбтис.грн75 -спорудФпстис.грн94Балансова вартість -нововведених будівельФбнтис.грн8,6 -вибуваючих спорудФбвтис.грн5,5Середньорічна вартість -машин і обладнанняФсрмтис.грн180 -транспортних засобівФсрттис.грн30Місячний фонд заробітної плати персоналу за штатним розкладомЗмшгрн855Основна і додаткова зарплата робітників за виконання робіт - ремонтнихФОПргрн2670 -по утриманню і експлуатації обладнанняФОПугрн5200 -по відновленнб інструменту і пристосуваньФОПвгрн2180Додаткова заробітна плата працівників цехуЗд%20Місяць вводу в експлуатацію будівельМвб5Місяць виводу із експлуатації спорудМвив.б7Витрати пари на опалення будівліВпоГкал95Витрати електроенергії на освітлення приміщенняВептис.квт-год6Витрати води для побутових потреб на рікВвтис.м330Витрати на канц.товариВктгрн.300Витрати на відрядженняВвідр.грн.4000Річні витрати на поточний ремонт будівель і спорудВпот.рем.грн.5000Оплата послуг інших госпрозрахункових підрозділівВпосл.грн.8000Витрати на матеріали за заходами по охороні праціВмо.грн.3500Вартість 1Гкал париЦпгрн.35Вартість 1квт-год. ЕлектроенергіїЦелкоп.20Вартість 1м3 водиЦвкоп.45Вартість 1м3 каналізаційних стоківЦккоп.30Річний фонд часу роботи обладнання цехуФзрстанко-год.1400Послуги допоміжного виробництваОпосгрн.5100Витрати електроенергіїВелтис.квт-год40Витрати допоміжних матеріалів, що припадають в середньому на 1 станко-години роботи обладнанняВднгрн.0,55Вартість інструметів і матеріалів для відновлення інструментів і пристосувань за стат. "Доп. Матеріали"Вінгрн.4870Витрати на матеріали для поточного ремонтуВмргрн.2640Норматив позавиробничих витрат від виробничої собівартостіНпв%1,5ПоказникиПозначенняОдиниці вимірюванняЗначенняТарифний фонд оплати праці основних працівниківФт.річгрн.38400Доплати за досягнення кінцевих результатівФдпгрн.30200Фонд додаткової заробітної плати основних робітниківФдзгрн.14800Трудомісткість річної програми цехуНрічн.тис.год60

    1. Матеріальні витрати на виробництво одиниці продукції
  • 3156. Економічна і національна безпека України
    Экономика

    В АТ коло як об'єктів, так і суб'єктів конфліктів значно ширші, порівняно з більш простими формами підприємницьких утворень, що пов'язане з рядом суттєвих специфічних особливостей корпоративного підприємництва. Найголовнішими з них є такі. По-перше, "природно" суперечливою є покладена в основу корпоративного підприємництва "двоїстість" його капіталу, який розщеплюється на реальний функціонуючий виробничий капітал та фіктивний, "паперовий" капітал, який не слідує пасивно за рухом реального капіталу, суттєво і досить суперечливо впливаючи на конфігурацію реального капіталу, особливо на можливості його відтворення та розвитку, а також на перерозподіл доходів між різними суб'єктами корпоративних взаємовідносин (індивідуальними акціонерами, фінансовими менеджерами кредитно-банківських та інвестиційних установ, формальними та тіньовими "гравцями" на фондовому ринку, чиновниками регуляторних інститутів тощо). По-друге, характерною особливістю корпоративного підприємництва є розподіл функцій власності та управління між різними інститутами та фізичними особами, які мають специфічні і досить часто взаємно суперечливі інтереси, стратегічні та тактичні наміри, очікування.

  • 3157. Економічна інформатика
    Компьютеры, программирование

     

    1. Інформатика: Компютерна техніка. Компютерні технології. Посіб./ За ред. О.І. Пушкаря К.: Видав-ничий центр "Академія", 2001. 696 с.
    2. Информатика. Базовый курс / Под ред. Симоновича С.В. СПб., 1998.
    3. Бойс Д. Осваиваем Windows 95 (русская версия). М. Восточная Книжная Компания, 1996. 400 с.
    4. Ливингстон Б., Штрауб Д. Секреты Windows 95. К.: Диалектика, 1996. 560 с.
    5. Мэлони Э., Носситер Д. Использование Microsoft Word 97. К.: Диалектика, 1997. 432 с.
    6. Бернс П., Берроуз Э. Секреты Excel 97. К.: Диалектика, 1997. 528 с.
    7. Бакаревич Ю.Б., Пушкина Н.В. Microsoft Access 2000. СПб.:БХВ Санкт-Петербург, 1999.
    8. Уолл Д и др. Использование World Wide Web. К.: Диалектика, 1997. 432 с.
    9. Войтков В.Г. Лабораторний практикум з інформатики, част.1. Хмельницький: ТУП, 2001. 108 с.
  • 3158. Економічна суть, значення і завдання управління витратами
    Менеджмент

    Так як існуюча роз'єднаність окремих функцій ні до чого позитивного не привела, то в сучасний період система управління формуванням затрат на виробництво повинна органічно включати планування, нормування, облік, контроль та регулювання собівартості. Ця проблема не нова, ще в колишньому Радянському Союзі ставилося питання комплексного вирішення проблеми собівартості продукції. Для цього було запропоновано формування системи управління собівартістю продукції, яка повинна була включати планування і прогнозування собівартості, нормування виробничих затрат, облік фактичних затрат, калькулювання фактичної собівартості, аналіз собівартості продукції і відхилень від норм, контроль і регулювання собівартості. Отже, комплексний підхід в управлінні собівартістю означає доповнення існуючого в сучасний період обліку, виробничих затрат і калькулювання собівартості продукції (виробничого обліку) функціями вшанування, нормування, аналізу собівартості продукції і підготовки проектів управлінських рішень, тобто в системному підході до управління собівартістю продукції (в системі управлінського обліку). Останнє співзвучне зі світовою практикою, яка свідчить, що в ході зростання потреби в ефективному управлінні підприємством облік виробничих затрат і калькулювання собівартості продукції трансформувалися в управлінський облік.

  • 3159. Економічна та торгово-політична роль митного збору
    Юриспруденция, право, государство

    Якщо ціни коливаються, останні два види мита поводяться по-різному: у разі збільшення ціни сума, що сплачується як адвалерне мито, збільшується пропорційно підвищенню вартості товару, тоді як специфічна залишається на попередньому рівні. Навпаки, у разі зниження цін сума, що сплачується як адвалерне мито, зменшується, а специфічна, як і раніше, залишається на тому самому рівні. Звідси доходимо висновку: якщо ціни зменшуються, ефективнішим є специфічне мито, у противному разі - адвалерне. Незалежність специфічного мита від ціни товару позбавляє його певної еластичності й знижує ефективність його використання в торгово-політичних цілях.

  • 3160. Економічна теорія фізіократів
    Экономика

    В той час українська наукова думка включала різноманітні напрямки дослідження. В 1920 р. було засновано Товариство економістів, до якого входили такі видатні вчені як Є.Слуцький, К.Воблий, Р.Орженцький, М.Птуха, Ф.Задорожний та інші, що займались теоретично-економічним та прикладним аналізом народного господарства. В теоретичних концепціях того часу відстоюється думка про регулюючу роль ринку та ринкових цін, про неможливість зведення їх в економічних відносинах до системи натурального та трудового (вартісного ) обліку. Вказувалось на те, що не зважаючи на декларування цієї системи, держава повинна орієнтуватись на ринок та ринкові показники. В той час українська економічна думка досягла значних наукових висот і за рівнем та напрямами досліджень знаходилась в авангарді світової економічної думки. Праці Є.Слуцького, К.Воблого, Р.Орженцького, М.Птухи, Л.Яснопольського, О.Чаянова, О.Фелінцева та їнших отримали світове визнання. Проте орієнтація владних структур на тоталітаризм поклала край розвитку економічної думки в Україні, перетворила її на складову радянської економічної теорії. Були закриті щойно створені інститути та кафедри, припинені економічні дослідження, багато вчених було вислано з країни. З 30-х років змістом наукових досліджень стає доведення переваг економічної політики, що будується за “класовим принципом”, а самі дослідження проникаються ідеями планування, директивності, централізму. Науковців, що підносили ці ідеї, відносили до складу “офіційних” і лише вони могли розраховувати на визнання, оскільки їхні ідеї не розходились з ідеологічними постулатами Компартії. До них можна віднести таких, як В.Чубар, О.Шліхтер, В.Введенський, Т.Жигалко та ін. Роботи цих економістів майже нічим не відрізнялись за спрямуванням, але все ж містили наукові положення щодо визначення принципів соціалістичного планування (серед яких балансовий метод), планового ціноутворення, планування товарообігу (особливо в частині побудови економіко-математичних моделей), кредитного планування та ін.