Geum.ru

Компьютеры, программирование

  • 3001. Інформаційна безпека, пошук інформації
    Контрольная работа пополнение в коллекции 20.02.2010

    Невідомі кілоґґери. До даної категорії відносяться кілоґґери, сигнатура яких не включена до сигнатурних баз основних відомих фірм-виробників анти-шпигунських програмних продуктів і/або антивірусних програмних продуктів і, ймовірно, ніколи не буде в них включена з різних причин, а саме:

    • кілоґґери (модулі), що розробляються під егідою різних урядових організацій;
    • кілоґґери (модулі), які можуть створюватися розробниками різних закритих операційних систем і включатися до складу ядра операційної системи;
    • кілоґґери, які розроблені в обмеженій кількості (часто тільки в одній або декількох копіях) для вирішення конкретного завдання, пов'язаного з отриманням критичної інформації з комп'ютера користувача (наприклад, програмні продукти, що вживаються мережевими адміністраторами, а можливо й зловмисниками). Дані програмні продукти можуть бути трохи видозміненими відкритими початковими кодами кілоґґерів, що взяті з мережі Інтернет та скомпільовані самим зловмисником, що дозволяє змінити сигнатуру кілоґґера;
    • комерційні, особливо, включені як модулі в корпоративні програмні продукти, які дуже рідко вносяться до сигнатурних баз відомих фірм-виробників анти-шпигунських програмних продуктів і/або антивірусних програмних продуктів. Це приводить до того, що публікація зловмисниками в мережі Інтернет повнофункціональної версії даного комерційного моніторингового програмного продукту перетворює останній на програмний продукт, який не виявляється анти-шпигунськими програмними продуктами і/або антивірусними програмними продуктами;
    • кілоґґери, що є модулями для перехоплення натискань клавіш на комп'ютері користувача, що включаються до складу програм-вірусів. До моменту внесення сигнатурних даних до вірусної бази ці модулі є невідомими. Приклад всесвітньо відомі віруси, що натворили багато бід в останні роки, мають в своєму складі модуль перехоплення натиснень клавіатури і відправки отриманої інформації в мережу Інтернет.
  • 3002. Інформаційна система "Облік мобільних терміналів"
    Дипломная работа пополнение в коллекции 23.02.2011

    Звичайно, залежно від конкретної області застосування інформаційні системи можуть дуже сильно розрізнятися за своїми функціями, архітектурі, реалізації. Можна виділити, принаймні, дві властивості, які є загальними для всіх інформаційних систем. По-перше, будь-яка інформаційна система призначена для збору, зберігання й обробки інформації. Тому в основі будь-якої інформаційної системи лежить середовище зберігання й доступу до даних. Середовище повинна забезпечувати рівень надійності зберігання й ефективність доступу, які відповідають області застосування інформаційної системи. Помітимо, що в обчислювальних програмних системах наявність такого середовища не є обов'язковим. Основною вимогою до програми, що виконує чисельні розрахунки (якщо, звичайно, говорити про рішення дійсно важливих завдань), є її швидкодія. Інформаційна система зобов'язана володіти простим, зручним, легко освоюваним інтерфейсом, що повинен надати кінцевому користувачеві всі необхідні для його роботи функції, але в той же час не дати йому можливість виконувати які-небудь зайві дії. Іноді цей інтерфейс може бути графічним з меню, кнопками, підказками й т.д. Зараз дуже популярні графічні інтерфейси, і як ми побачимо в наступних частинах курсу, багато сучасних засобів розробки інформаційних додатків насамперед орієнтовані на розробку графічних інтерфейсів. З іншого боку, небагато дивним фактом є те, що багато кінцевих користувачів (наприклад, банківські операціонисти) не люблять графічні термінали, більше вбогі интерфейсні засоби доступу до інформаційної системи із сучасного, але традиційного алфавітно-цифрового терміналу. Це здається дійсно трохи дивним, тому що на Заході, де практично будь-який касовий апарат є в дійсності персональним комп'ютером, неможливо побачити жодного алфавітно-цифрового монітора. Якщо система призначена для продажу, то вона повинна мати гарний інтерфейс хоча б з метою маркетингу.

  • 3003. Інформаційна система будівельної організації
    Контрольная работа пополнение в коллекции 17.12.2010

    type TForm1 = class(TForm) ADOConnection1: TADOConnection; ADOConnection2: TADOConnection; ADOTable1: TADOTable; ADOQuery1: TADOQuery; DBGrid1: TDBGrid; DataSource1: TDataSource; DataSource2: TDataSource; MainMenu1: TMainMenu; ComboBox1: TComboBox; DBNavigator1: TDBNavigator; OpenDialog1: TOpenDialog; SaveDialog1: TSaveDialog; File1: TMenuItem; N1: TMenuItem; N2: TMenuItem; Button6: TButton; Button7: TButton; procedure ComboBox1Change(Sender: TObject); procedure N2Click(Sender: TObject); procedure N1Click(Sender: TObject); procedure FormShow(Sender: TObject); procedure Button6Click(Sender: TObject); procedure Button7Click(Sender: TObject); private { Private declarations } public { Public declarations } end;

  • 3004. Інформаційна система на допомогу консультанту з продажу побутової техніки
    Курсовой проект пополнение в коллекции 23.01.2011

    Поля бази даних не просто визначають структуру бази вони ще визначають групові властивості даних, записуваних в осередки, що належать кожному з полів:

    • Ім'я поля визначає, як варто звертатися до даних цього поля при автоматичних операціях з базою (за замовчуванням імена полів використовуються як заголовки стовпців таблиць).
    • Тип поля визначає тип даних, які можуть утримуватися в даному полі.
    • Розмір поля визначає граничну довжину (у символах) даних, які можуть розміщатися в даному полі.
    • Формат поля визначає спосіб форматування даних в осередках, що належать полю.
    • Маска введення визначає форму, в якій вводяться дані в поле (засіб автоматизації введення даних).
    • Підпис визначає заголовок стовпця таблиці для даного поля (якщо підпис не зазначений, то як заголовок стовпця використовується властивість Ім'я поля).
    • Значення за замовчуванням те значення, що вводиться в осередки поля автоматично (засіб автоматизації введення даних).
    • Умова на значення обмеження, використовуване для перевірки правильності введення даних (засіб автоматизації введення, що СКБД, як правило, для даних, що мають числовий тип, грошовий тип або тип дати).
    • Повідомлення про помилку текстове повідомлення, що видається автоматично при спробі введення в поле помилкових даних.
    • Обов'язкове поле властивість, що визначає обов'язковість заповнення даного поля при наповненні бази.
    • Порожні рядки властивість, що дозволяє введення порожніх строкових даних (від властивості «Обов'язкове поле» відрізняється тим, що ставиться не до всіх типів даних, а лише до деяких, наприклад до текстового).
    • Індексоване поле якщо поле має цю властивість, всі операції, пов'язані з пошуком або сортуванням записів за значенням, що зберігається в даному полі, істотно прискорюються. Крім того, для індексованих полів можна зробити так, що значення в записах будуть перевірятися по цьому полю на наявність повторів, що дозволяє автоматично виключити дублювання даних.
  • 3005. Інформаційна система як частина організаційної системи, її основні характеристики
    Контрольная работа пополнение в коллекции 03.01.2011

     

    1. Конституція України від 28 червня 1996 р. К.: Юрінком, 1996.
    2. Розпорядження КМУ від 04.03.2004 р. №109-р.„Про затвердження Комплексної програми розвитку системи зв'язку, оповіщення та інформатизації МНС на 2004-2010 роки”.
    3. „Правила увлаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення”. Наказ МНС України від 15.05.2006 р. № 288, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.07.2006 р. за № 785/12659.
    4. „Про затвердження Технічного рішення побудови компютеризованої системи контролю за функціонуванням потенційно небезпечних обєктів”. Наказ МНС України від 24.05.2007 р. № 370.
    5. „Про затвердження Комплексної програми розвитку системи зв'язку, оповіщення та інформатизації МНС на 2004-2010 роки”. Розпорядження КМУ від 04.03.2004 р. №109-р.
    6. Комплекс стандартов на автоматизированные системы. Техническое задание на создание автоматизированной системы. ГОСТ 34.602-89
    7. Копылов В. А. Информ. право. М., 1997; Держ. управління: теорія і практика. К, 1998;
    8. Горьовий Л. Є. [та ін]. Комп'ютеризована система інформ.-аналіт. забезпечення законотв. та правозастос. діяльності. К, 1998;
    9. Селіванов А. М, Семко В. В. Правові питання інформатизації держ. регулювання підприємництва в Україні. «Право України», 1998, № 11.
    10. Іванов В. Ф. Законод. забезпечення механізму доступу до інформації (зарубіж. досвід). К, 1997; Зак-во України про інформацію. К, 1998;
    11. Костецька Т. А. Право на інформацію в Україні. К, 1998.
    12. "Інформаційні системи в економіці "Автоматизовані інформаційні технології в банківській діяльності / Під ред. Г.А. Тіторенко.- М.: Фінстройінформ, 1998.
    13. Закарян І., Філатов І. Інтернет як інструмент для фінансових інвестицій. - Спб.: BHV, 2000
    14. Автоматизовані інформаційні технології в економіці. Підручник / Під общ. ред. І.Т. Трубіліна. - М.: Фінанси і статистика, 2000. - 416 с.
    15. Автоматизовані інформаційні технології в економіці // Під ред. Г.А. Тіторенко. - М.: ЮНІТІ., 2002 . - 399 с.
    16. Андрєєв а.А. Автоматизовані інформаційні технології в економіці. План-конспект лекційного курсу. Міжнародний інститут економіки і права, 1997. - 46 с.
    17. Банки і банківська справа/ Під ред. І.Т. Балабанова. - Спб.: Пітер, 2001.
    18. Глазиріна І.Б.,супонін А.Д., Худенко т.Н. Сучасні інформаційні технології і мережі. Навчальний посібник для студентів вузів. - М.: Вид-во сучасного гуманітарного університету, 2000. - 86 с.
    19. Інформатика. Енциклопедичний словник для початківців. М.: Педагогіка Прес, 1994. - 352 с.
    20. Інформаційні системи в економіці / Під ред. В.В. Дика. - М.: Фінанси і статистика, 1998.
    21. Комп'ютерні технології обробки інформації. Під ред. Назарова с.В. М.: "Фінанси і статистика", 1995. - 248 с.
    22. Корнєєв і.К., Машурцев в.А. Інформаційні технології в управлінні. - М: ІНФРА-М, 2001. - 158 с.
    23. Шафрін Ю. Основи комп'ютерної технології. Навчань. допомога для 7-11 кл. М.: ABF, 1996. - 560 с.
    24. Бухвалов А.В. и др. Финансовые вычисления для профессионалов.- СПб.: БХВ-Петербург, 2001.-320с.
    25. Гарнаев А.Ю. Excel, VBA, Internet в экономике и финансах.- СПб.: БХВ-Петербург, 2001.- 816с.
    26. Евдокимов В.В. и др. Экономическая информатика. Учебник для вузов. Под ред. Д.э.н., проф. В.В.Евдокимова. СПб.: Питер, 1997. 592с.
    27. Згуровський М.З., Коваленко І.І., Міхайленко В.М. Вступ до компютерних інформаційних технологій: Навч.посіб. К.: Вид-во Європ. ун-ту (фінанси, інформ. системи, менеджм. і бізнес), 2000.- 265 с.
    28. Информатика. Базовый курс/ Симонович С.В. и др.- СПб.: Питер, 2000.- 640с.
    29. Карлберг, Конрад. Бизнес-анализ с помощью Excel.: Пер с англ.- К.: Диалектика, 1997.- 448с.
    30. Лукянова В.В. Компютерний аналіз даних: Посібник. К.: Видавничий центр „Академія”, 2003. 344с. (Альма-матер)
  • 3006. Інформаційне забезпечення АіС
    Информация пополнение в коллекции 22.01.2011

    Надходження товарів на склад магазину. Вступники на склад магазину товари направляються на контроль відповідності кількості і якості товару даним, зазначеним у специфікаціях. Результати операції контролю є підставою для приймання товару або відмови від її прийняття. Товари надходять на склад магазину у вигляді великої партії в контейнерах, в дерев'яній, картонній або який-небудь іншій тарі, на які наклеєна супровідна етикетка. Різні етикетки можуть оформлятися з використанням або без використання штрихового коду EAN-14. Надходження товару супроводжується накладною. Прийнятий товар оформляється товарознавцем, який оперативно вносить дані з накладних в комп'ютерну базу даних. При надходженні товару з нанесеним на етикетку ШК код зчитується сканером. Лічені дані передаються в БД, після чого виробляється порівняння на відповідність штрихового коду вимогам, що пред'являються до EAN-14 стандартами Російської Федерації, а також попередня обробка даних. Цією операцією підтверджується надходження товару на склад магазину. Якщо штриховий код на етикетці відсутній, за допомогою спеціалізованої програми товарознавець кодує товари і друкує етикетки з штриховими кодами. Для цього робоче місце товарознавця оснащується технічними пристроями для маркування товарів - термотрансферним принтером для друку етикеток, сполученим з персональним комп'ютером, і етикет-пістолетом для наклеювання етикеток на упаковку товару.

  • 3007. Інформаційне забезпечення інформаційних систем
    Контрольная работа пополнение в коллекции 07.02.2010

    При організації робіт по МЗ АСУ ТП слід більш повно враховувати як конкретні властивості систем, так і деякі особливості їх проектування і експлуатації, які зводяться до наступного:

    1. Оскільки у ряді випадків не забезпечується єдиний підхід до проблем нормування МХ засобів вимірювань, контролюючих технологічні процеси і сировину, а також окремих компонентів системи, що приводить до метрологічної несумісності при їх використанні у вимірювальних каналах (ПК) АСУ ТП, необхідно максимально використовувати що випускаються в рамках ГСП агрегатовані комплекси, мінімально урізноманітнити вживані методи вимірювань, що зведе до мінімуму відмінності в номенклатурі МХ використовуваних систем вимірювання і методів їх нормування.
    2. Оскільки наявні відомості про характеристики вимірюваних величин різних технологічних процесів часто недостатні для науково обґрунтованого проектування системи, то при вирішенні питань застосування конкретних технічних засобів на стадії розробки ТЗ і технічного проекту АСУ ТП необхідно проводити додаткові дослідницькі роботи по уточненню методик виконання вимірювань, а якщо буде потрібно, то і їх атестації.
    3. У тих випадках, коли методики розрахунку МХ вимірювальних каналів по МХ їх ланок і інших розрахункових методиках неможливо застосувати для розрахунку МХ вимірювального каналу АСУ ТП в цілому, слідує такий розрахунок проводити для окремих частин каналу з подальшою стиковкою для отримання МХ каналу в цілому. При неможливості проведення і таких розрахунків слід визначити МХ експериментально на макетах ПК або в процесі дослідної експлуатації АСУ ТП.
    4. Методики випробувань і перевірки ПК АСУ ТП повинні бути орієнтовані на використання зразкових СІ, що випускаються в країні. Бракуючі зразкові СІ повинні бути розроблені і атестовані до початку випробувань СІ.
    5. Нормативно-технічна документація, що регламентує порядок проведення випробувань будь-якого вигляду (внутрішніх, відомчих, міжвідомчих), метрологічну експертизу систем і метрологічний нагляд за ними в процесі експлуатації, повинна бути розроблена як мінімум на рівні стандартів підприємства.
  • 3008. Інформаційне забезпечення маркетинга на підприємстві
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Розвитку електронної комерції як перспективного виду інформаційної технології бізнесу приділяється пильна увага на урядовому рівні в країнах Великої сімки і багатьох інших країнах, а також на міждержавному рівні. Зокрема, 7-9 жовтня 1998 р. в Оттаві (Канада) проходила міжнародна конференція “Світ без кордонів: реалізація потенціалу глобальної електронної комерції”. У ній взяли участь міністри з 29 країн, що входять у OECD (Organization for Economic Cooperation and Development - Організація економічного співробітництва і розвитку) і спостерігачі з 12 інших країн. Україна не входить у дану організацію, тому в конференції не брала участь. Міністри обговорювали проблеми і перспективи електронної комерції по чотирьох напрямках: 1) формування довіри виробників і споживачів; 2) розробка правил електронної комерції; 3) розвиток інформаційної інфраструктури електронної комерції; 4) максимізація вигоди електронної комерції. На конференції прийнятий глобальний план дій для електронної комерції, підготовлений діловими колами, із рекомендаціями для урядів. План поданий п'ятьма міжнародними організаціями: BIAC (Business and Industry Advisory Committee to the OECD), GIIC (Global Information Infrastructure Commission), ICC (International Chamber of Commerce), INTUG (International Telccomunication Users Group), WITSA CWorid Information Technology and Services Alliance) на основі пропозицій 145 національних організацій різних країн і узгоджений із 48 міжнародними і національними організаціями. Він визначає основні напрямки і шляхи подолання деяких принципових складностей і рішення ряду принципових проблем розвитку електронної комерції. Серед них необхідно виділити такі: захист інформації, інтелектуальної власності, авторського права і суміжних прав; розробка і реалізація єдиного кодексу електронної комерції; сумісність державної політики електронної комерції, правової бази і технічних стандартів різних країн; сумісність і захищеність електронних систем оплати; оподатковування і митні тарифи. У числі головних висновків конференції відзначається таке: 1) електронна комерція буде приносити великі соціальні й економічні вигоди; 2) прогнозується, що з 2000 року практично весь світовий ринок буде використовувати електронну комерцію. [17]

  • 3009. Інформаційні ресурси економічної діяльності
    Методическое пособие пополнение в коллекции 21.11.2010

    Додаткова література

    1. Брижко В. М., Базанов Ю. К., Харченко Л. С. Ліцензування прав на інформаційні ресурси. К., 2008. 132с
    2. Вертузаєв Михайло Сергійович, Юрченко Олександр Михайлович. Захист інформації в комп'ютерних системах від несанкціонованого доступу: Навч. посіб. / Європейський ун-т / С.Г. Лаптєв (ред.). К. : Видавництво Європейського університету, 2007. 322с. (Безпека). Бібліогр.: с. 309-318. ISBN 966-7942-09-0.
    3. Захист економічної інформації: Навч. посібник / Національний авіаційний ун- т / Володимир Олексійович Хорошко (ред.), Микола Миколайович... Браіловський (уклад.). К. : НАУ, 2009.
    4. Інтернет-ресурси України: Каталог адрес українських сайтів:Довідкове видання / Український ін-т науково-технічної і економічної інформації (УкрІНТЕІ) / В.Д. Пархоменко (ред.)Володимир Вікторович... Камишин (уклад.). К. : УкрІНТЕІ, 2007. 228с.
    5. Коваленко Микола Миколайович. Комп'ютерні віруси і захист інформації: Навч. посібник / Національна академія внутрішніх справ України. К. : Наукова думка, 2008. 268с. Бібліогр.: с. 264-266.
    6. Мастяниця Йосип Устинович, Соснін Олександр Васильович, Шиманський Леонід Євгенович. Інформаційні ресурси України: проблеми державного управління / Адміністрація Президента України ; Національний ін-т стратегічних досліджень ; Центр інформаційних ресурсів і технологій. К. : НІСД, 2007. 140с.
    7. Національна електронна бібліотека України: проектні рішення, інформаційні ресурси, вхідні формати http://www.nbuv.gov.ua/eb/ / Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського / М.М. Єрмошенко (наук.ред.)Анатолій Олексійович... Чекмарьов (уклад.). К., 2008. 17с.
    8. Попович Олександр Сергійович. Науково-технологічна та інноваційна політика: основні механізми формування та реалізації / Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва НАН України / Б.А. Маліцький (ред.). К. : Фенікс, 2007. 248с. Бібліогр.: с. 234-244. ISBN 966-651-233-5.
    9. Халер Міхаель. Пошук і збір інформації: Навч. посіб. / Костянтин Макєєв (пер.з нім.), Павло Демешко (пер.з нім.). К. : Академія Української Преси, 2008. 308с. Тит. арк. парал. укр., нім. мовами. Бібліогр.: с. 299-307.
    10. Щедрин Александр Николаевич. Электронные информационные ресурсы в информационной экономике / НАН Украины; Институт экономики промышленности. Донецк : Ин-т экономики промышленности, 2009.
    11. Бутова Раїса Костянтинівна. Системи оброблення економічної інформації: Конспект лекцій для студ. спец. 7.050102 всіх форм навч. / Харківський національний економічний ун-т. Х. : ХНЕУ, 2007. 219с. : рис., табл. Бібліогр.: с. 214-216.
    12. Захист економічної інформації: Навч. посібник / Національний авіаційний ун- т / Володимир Олексійович Хорошко (ред.), Микола Миколайович... Браіловський (уклад.). К. : НАУ, 2008. 78с. Бібліогр.: с. 77.
    13. Інтернет-ресурси України: Довідкове видання / Український ін-т науково- технічної і економічної інформації (УкрІНТЕІ) / В.Д. Пархоменко (ред.)Володимир Вікторович... Камишин (уклад.). 2.вид. К. : УкрІНТЕІ, 2007. 239с.
    14. Інтернет-ресурси України: [Каталог] / Український ін-т науково-технічної і економічної інформації (УкрІНТЕІ) / В.Д. Пархоменко (ред.)Володимир Вікторович... Камишин (уклад.). 3.вид., оновлене та доп.- Довід. вид. К. : УкрІНТЕІ, 2008. 312с.
    15. Інноваційні підходи до обслуговування споживачів економічної інформації / Я. Сошинська // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В.І.Вернадського. 2008. Вип. 12. С. 164-172. Бібліогр.: 17 назв. укp.
    16. Інформаційні організації та служби науково-технічної інформації України: довідник:станом на 1 лютого 2008 року / Український ін-т науково- технічної і економічної інформації (УкрІНТЕІ) / Лариса Хомівна... Каретнікова (упоряд.). К. : УкрІНТЕІ, 2009. 160с. : табл. ISBN 966-7505-62-6.
    17. Пархоменко Володимир Дмитрович, Пархоменко Олексій Володимирович. Інформаційна аналітика у сфері науково-технічної діяльності / Український ін-т науково-технічної і економічної інформації (УкрІНТЕІ). К. : УкрІНТЕІ, 2009. 224с. : рис., табл. Бібліогр.: с. 213-221. ISBN 966-7505-73-1.
    18. Черняк Олександр Іванович, Ставицький Андрій Володимирович, Чорноус Галина Олександрівна. Системи обробки економічної інформації: Підручник. К. : Знання, 2009. 448с. : рис., табл. (Серія "Вища освіта ХХІ століття"). Бібліогр.: с. 438-440. ISBN 966-346-098-9.
    19. Економічна інформація і практичні проблеми її реферування / Т. Рогаченко // Вісн. Кн. палати. 2009. N 8. С. 16. Бібліогр.: 5 назв. укp.
      Економічна інформація та її вплив на планування господарської діяльності промислового підприємства: моногр. / А.М. Ткаченко, Т.В. Лівошко; Запоріз. держ. інж. акад. Запоріжжя, 2007. 182 с. Бібліогр.: с. 150-159. укp.
    20. Використання інформації інтернет-видань як засіб підвищення ефективності інформаційно-аналітичної та управлінської діяльності / Т. Гранчак // Бібл. вісн. 2007. N 3. С. 7-10. Бібліогр.: 6 назв. укp.
    21. Загальні проблеми формування електронних інформаційних ресурсів з науково-технологічної і економічної діяльності / В.І. Воронков // НТІ. 2008. N 4. С. 7-11.
    22. Захист економічної інформації: Навч. посіб. / Ред.: В.О. Хорошко; Нац. авіац. ун-т. К., 2009. 77 с. Бібліогр.: 15 назв. укp.
    23. Інформаційні системи і технології в банківській сфері: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Г.Т. Кравчук, Т.В. Шевчук, У.М. Коновал; Нац. банк України. Львів. банк. ін-т. Л., 2007. 135 с. Бібліогр.: с. 135. укp.
    24. Інформаційні системи і технології в обліку: Конспект лекцій: Навч. посіб. для студ. дистанц. форми навчання / В.Д. Шквір, Б.М. Романишин, А.Г. Загородній, О.С. Височан; Нац. ун-т "Львів. політехніка". Ін-т дистанц. навчання. Л., 2007. 211 с.
    25. Інформаційні системи і технології в обліку: Навч. посіб. / М.М. Бенько; Київ. нац. торг.-екон. ун-т. К., 2009. 361 c. Бібліогр.: с. 357-361. укp.
    26. Інформація як основa ефективної діяльності підприємств в умовах ринкової економіки / Т.М. Іванюта // Наук. пр. Нац. ун-ту харч. технологій. 2008. N 17. С. 89-91.
    27. Кредитні бюро і бюро економічної інформації у польській банківській системі / Г. Жуковська, Р. Олейнюк // Журн. європ. економіки. 2008. 4, N 2. С. 216-222. \
    28. Информационная экономика: вопросы теории: Моногр. / И.В. Пенькова; Донец. нац. техн. ун-т. Донецк, 2008. 295 с. Библиогр.: 370 назв. рус.
    29. Информационная экономика: Учеб. пособие для студ. вузов / Л.Г. Мельник. Сумы: ИТД "Унив. кн.", 2009. 288 с.
    30. Информация: социально-экономический аспект: Моногр. / И.В. Пенькова; Донец. нац. техн. ун-т. Донецк, 2007. 224 с.
    31. Экономика и информация: экономика информации и информация в экономике: Энциклопед. слов. / Л.Г. Мельник. Сумы: Унив. кн., 2008. 384 с.
  • 3010. Інформаційні системи
    Контрольная работа пополнение в коллекции 02.05.2010

    місяці1234567891011121314151617181920собівартість Сприбуток ПЧистий прибуток ЧПРентабельність Rсічень1251621000512115058913221164131113397761225710112164910265949395448597777лютий12015696049111045651270111812591285745117668110766239855709015228247777березень14518811605941334683153413511521155390014218231300753119068910896319967777квітень14018211205731288639148113041469150086913727951250727114966510516099627777травень149194119261013717021570138815631596925146084613307741223708111964810247777червень13517510805531242636142814581416144683813237661211701110864210145879277777липень158205126464714547441672147216571693980154989714178211297751118068710867777серпень159207127265114637491683148116681701987155890314268261305756119469210927777вересень151196120861813897111598140713841618937148085713547841239718113465710377777жовтень1301691040532119661213751211136413938071274738116067510676189765658937777листопад12015696049111005651270111812591285745117668110706239855709015228247777грудень11815394448310805561248109912381264732115767010546139685618865138117777разом777777777777777777777777

  • 3011. Інформаційні системи і технології підприємства
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Державні ІС призначені для вирішення найважливіших народногосподарських проблем країни. На базі обчислювальних, комплексів та економіко-математичних методів складають перспективні та поточні плани розвитку країни, розробляють державний бюджет та контролюють його виконання тощо. Центральне місце в мережі державних ІС займає автоматизована система державної статистики (АСДС), яка є основним джерелом статистичної інформації і необхідна для функціонування державних та регіональних ІС. АСДС взаємодіє з автоматизованою системою планових розрахунків (АСПР) Міністерства економіки України, автоматизованою системою фінансових розрахунків (АСФР) Міністерства фінансів, автоматизована система обробки інформації з цін (АСОІ цін), автоматизована система обробки науково-технічної інформації (АСО НТІ) тощо.

  • 3012. Інформаційно-вимірювальна система для пасажирських вагонів залізничного транспорту
    Курсовой проект пополнение в коллекции 22.03.2011

    Система має в своєму складі наступні функціональні вузли: пристрій зберігання і відтворення голосової інформації; мікроконтролер; датчики: вологості, температури, тиску; блок живлення, пристрою введення інформації KB та послідовний RS232 інтерфейс. Перераховані пристрої та блоки відносяться до головної частини інформаційно-вимірювальної системи. В свою чергу абонентський модуль складається з наступних блоків: мікроконтролера, послідовного RS232 інтерфейсу, пристрою введення інформації KB, блоку відтворення голосового повідомлення, Розглянемо конкретніше кожен з блоків структурної схеми інформаційно-вимірювальної системи для пасажирських вагонів залізничного транспорту.

  • 3013. Інформаційно-вимірювальна система температури
    Курсовой проект пополнение в коллекции 24.01.2011

    Загальні особливості побудови цифрових вимірювачів температури (ЦВТ) зв`язані з низьким рівнем сигналів первинних вимірювальних перетворювачів, високим рівнем завад нормального та спільного видів (як правило, співвимірним з корисним сигналом), необхідністю лінеаризації загальної функції перетворення, забезпеченням високої часової стабільності та малих змін їх показів у широкому діапазоні зміни температури довкілля. Спеціальні вимоги випливають з особливостей використання первинних вимірювальних перетворювачів: необхідність компенсації впливу зміни температури вільних кінців термоелектричних перетворювачів, суттєве зменшення похибок від перегріву терморезистивних перетворювачів вимірювальним струмом, забезпечення інваріантності результату вимірювання до значення вимірювального струму, а також опорів з`єднувальних ліній. Для врахування вказаних особливостей ЦВТ виконуються з автоматичною корекцією адитивної складової похибки в цифровій частині приладу ата цифровою лінеаризацією загальної функції перетворення. Значного послаблення завад досягають використанням методу АЦП з ваговим двотактним інтегруванням та гальванічним розділенням аналогової та цифрової частини приладів.

  • 3014. Інформаційно-вимірювальна система тиску газу в газопроводі
    Курсовой проект пополнение в коллекции 07.12.2009

    Принцип роботи системи наступний. Тиск, різниця тисків та розрідження, що вимірюються в перших трьох каналах відповідно, поступають на вхід датчиків, що складаються з пружного елемента (мембрани), який перетворює прикладений до нього тиск у деформацію мембрани , передаючи таким чином навантаження на тензорезистори, включені в мостове коло. Відносна зміна опорів тензорезисторів викликає розбалансування моста, і на виході датчика ми отримаємо напругу, що залежить від прикладеного тиску. Значення цієї напруги підсилюється підсилювачем і поступає на вхід АЦП, що працює і режимі безперервного перетворення. Мікропроцесор виставляє на шину обміну даними адресу відповідного каналу, в залежності від того, яке значення тиску необхідно виміряти в даний момент часу. За сигналом від мікропроцесора АЦП виставляє на шину код, відповідний значенню тиску, який зчитується мікропроцесором. Для вимірювання температури використовується датчик температури, вихідним інформативним параметром якого є шпаруватість імпульсів. Вихідний сигнал цього датчика поступає на вхід аналогового компаратора, вбудованого в мікропроцесор. Для звязку ІВС з ПЕОМ передбачено використання інтерфейсу.

  • 3015. Історія виникнення мобільних телефонів
    Информация пополнение в коллекции 07.02.2010

    В мережах другого покоління дані між базовими станціями і мобільними телефонами передаються в цифровому вигляді. Таким чином, одна базова станція може обслуговувати до декількох сотень телефонів одночасно. А потужності передатчиків в мобільних телефонах другого покоління були знижені, так як витрати при передачі цифрованого звуку набагато менші. Найпопулярнішим стандартом мобільного звязку є стандарт другого покоління GSM Global System for Mobile Communications (Глобальна система мобільного звязку). Мобільними телефонами цього стандарту зараз користуються більше мільярду людей по всьому світу. Головним наслідком переходу до цифрової форми сигналу стала можливість використовувати мобільні телефони для передачі не тільки голосу (звуку), але й інших різновидів інформації. Першою подібною послугою, зробившою можливим передачу тексту між мобільними телефонами, був так званий "сервіс коротких повідомлень" - Short Message Service (скорочено SMS). Пізніше, з вдосконаленням мобільних телефонів і розвитком компютеризації, в мережах GSM були введені технології для передачі компютерних даних, доступу до мережі Інтернету. На основі цих технологій передачі даних також були створені додаткові сервіси для мобільних телефонів наприклад, MMS(Multimedia Messaging System, система передачі мультимедійних повідомлень).

  • 3016. Історія і розвиток глобальної мережі Інтернет в Україні і світі
    Курсовой проект пополнение в коллекции 09.05.2010

    Сьогодні відомо не дуже багато країн, де створюється національна система законодавчого регулювання у глобальному інформаційному просторі. Міжнародні угоди з цих проблем ще тільки розробляються, судова практика тільки формується. Проте нинішня ситуація містить у собі своєрідну загрозу для ряду країн, які не приділяють належної уваги цим питанням. Загроза полягає в можливій юридичній експансії, яка полягатиме у спробах поширити юрисдикцію національної системи законодавства однієї чи кількох країн на відносини в усьому Інтернеті. Уже починають розгортатися юридичні баталії. Так, правові системи США й Канади зіштовхнулись у справі компанії Braintech Inc. (Ванкувер, Канада), що вела свої справи у штаті Техас, проти Джона Костюка (John Kostiuk). Канадська апеляційна інстанція суду відмовилася визнати рішення суду штату Техас у справі та заявила, що юрисдикція США не поширюється на інформаційний простір Канади, де було організовано ресурс відповідача. Тож багато країн почали активно працювати над створенням законодавства, що регулюватиме відносини в Інтернеті. У Канаді підготовлено доповідь «Кіберпростір - не антитериторія закону». У ній розглядаються проблеми, повязані з кримінальною та цивільною відповідальністю, яка виникає під час роботи в Інтернеті, як користувачів, так і постачальників змісту й інформаційних послуг. У контексті канадського кримінального кодексу розглянуто такі дії в Інтернеті, як передача непристойних, образливих повідомлень, дитячої порнографії, порушення прав на торговельні марки. Крім того, розглянуто випадки настання цивільної відповідальності в результаті дій в Інтернеті, які шкодять репутації, порушують таємницю приватного життя, є зловживанням або розповсюдженням недостовірної інформації, розголошують таємні дані, кваліфікуються як недобросовісна конкуренція. Цікава ситуація склалась у США. З одного боку, офіційні органи підкреслюють необхідність обмеження державного втручання в Інтернет. Саме обмеженим втручанням у розвиток Інтернету держави пояснюється його швидкий розвиток. А з другого боку, Конгрес США вже ухвалив або розглядає понад десяток законопроектів, які стосуються Інтернету. Проект закону про захист персональної інформації в Інтернеті передбачає заборону для федеральних відомств доступу до конфіденційних записів про індивідів через Інтернет. Проект закону про сімейний доступ до Інтернету спрямовано на забезпечення батьків засобами контролю змісту, до якого мають доступ їхні діти через Інтернет. Провайдери послуг Інтернету повинні надавати програмне забезпечення, що дозволяє здійснювати такий контроль. Заборону використовувати Інтернет для азартних ігор, укладання парі, проведення лотерей та інших способів вилучення грошей у населення передбачає законопроект «Про заборону азартних ігор в Інтернеті». Ради справедливості слід зазначити, що існують і спроби реалізувати методи саморегуляції в Інтернеті, приміром у Канаді, у Франції. Перед нашою юридичною системою стоїть дуже важливе завдання - розробити систему національного законодавства в царині відносин у глобальному інформаційному просторі, яке необхідно максимально гармонізувати з зароджуваним міжнародним законодавством. Це нормативно-правові акти, що встановлюють юридичний статус електронного документа, цифрового підпису, ЗМІ в Інтернеті, регулюють особливості авторського права, економічних відносин в умовах мережних технологій, установлюють відповідальність за компютерні злочини тощо. А перед інтернет-співтовариством, зокрема перед створеними асоціаціями, стоїть завдання осмислити нинішню ситуацію, опрацювати пропозиції щодо формування такої правової політики у сфері Інтернету, яка створювала б максимально комфортні умови і для розвитку мережі в Україні, і для її користувачів. Насамперед потрібно говорити про гарантію права користування Інтернетом. Відповідно до статті 34 Конституції України, юридично нікого не можна обмежувати в доступі до Інтернету. Але такі гарантії повинні підкріплюватися реальними практичними можливостями. Моніторинг в Інтернеті. Дискусії навколо моніторингу в Інтернеті вельми поширені не тільки в нас, а й в інших країнах. Спонукає до них побоювання, що правоохоронні органи здійснюватимуть тотальний контроль над змістом інформаційних потоків в Інтернеті. На мій погляд, передусім необхідно відповісти на запитання: чи потрібен принципово моніторинг як засіб, що потенційно дозволяє визначити відправника тієї чи тієї інформації або користувача, котрий зробив ту чи ту дію в Інтернеті. Відповідь очевидна - потрібен. Підтвердження цього - численні приклади мережної компютерної злочинності, зокрема діяльність хакерів, осіб, які поширюють руйнівні компютерні віруси, розповсюджують протиправну інформацію. Для їх виявлення необхідно вживати відповідних слідчих заходів, а це можливо за наявності системи моніторингу. Інший аспект цієї проблеми - регламентація роботи з системою моніторингу. Така регламентація може існувати лише на законодавчій основі, а самі дії щодо проведення моніторингу стосовно конкретних осіб чи дій мають бути санкціоновані відповідно до законодавства. Дискусійне зараз питання - визначення статусу ЗМІ в Інтернеті. Формування електронних аналогів друкованого засобу масової інформації в Інтернеті практично врегульовано частиною третьою ст. 1 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»: «Вказані в частинах першій і другій цієї статті Закону друковані видання можуть включати до свого складу інші носії інформації (платівки, дискети, магнітофонні й відеокасети тощо), розповсюдження яких не заборонено чинним законодавством України». Справді, розширене тлумачення цієї статті дозволяє зарахувати до інших носіїв інформації і Інтернет. Набагато складніше питання з виданнями, що виходять лише в електронному вигляді. Пряме застосування частини першої ст. 1 цього закону («У цьому Законі під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміються періодичні й такі, які продовжуються, видання, що виходять під постійною назвою, із періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на основі свідоцтва про державну реєстрацію») дає формальну підставу зарахувати до ЗМІ усі веб-сайти. Це абсурдно. Певне, доцільно статус веб-сайта як ЗМІ визначати на основі добровільної реєстрації. Але водночас необхідно мати правову норму, яка дозволяє громадянам вимагати вилучення неправдивої інформації про них, розміщеної на будь-якому веб-сайті.

  • 3017. Історія розвитку баз даних
    Информация пополнение в коллекции 19.10.2009

    Персональні комп'ютери нестримно увірвалися в наше життя і буквально перевернули наше уявлення про місце і роль обчислювальної техніки в житті суспільства. Тепер комп'ютери стали ближчими і доступніше кожному користувачеві. Зник благоговійний страх рядових користувачів перед незрозумілими і складними мовами програмування. З'явилася безліч програм, призначених для роботи непідготовлених користувачів. Ці програми були прості у використанні і інтуїтивно зрозумілі: це перш за все різні редактори текстів, електронні таблиці та інші. Простими і зрозумілими сталі операції копіювання файлів і перенесення інформації з одного комп'ютера на іншій, роздрукування текстів, таблиць і інших документів. Системні програмісти були відсунуті на другий план. Кожен користувач міг себе відчути повним господарем цього могутнього і зручного пристрою, що дозволяє автоматизувати багато аспектів діяльності. І, звичайно, це позначилося і на роботі з базами даних. З'явилися програми, які називалися системами управління базами даних і дозволяли зберігати значні об'єми інформації, вони мали зручний інтерфейс для заповнення даних, вбудовані засоби для генерації різних звітів. Ці програми дозволяли автоматизувати багато облікових функцій, які раніше велися уручну. Постійне зниження цін на персональні комп'ютери зробило їх доступними не тільки для організацій і фірм, але і для окремих користувачів. Комп'ютери стали інструментом для ведення документації і власних облікових функцій. Це все зіграло як позитивну, так і негативну роль в області розвитку баз даних. Простота, що здається, і доступність персональних комп'ютерів і їх програмного забезпечення породила безліч дилетантів. Ці розробники, вважаючи себе за знавців, почали проектувати недовговічні бази даних, які не враховували багатьох особливостей об'єктів реального миру. Багато було створено систем-одноднівок, які не відповідали законам розвитку і взаємозв'язку реальних об'єктів. Проте доступність персональних комп'ютерів змусила користувачів з багатьох галузей знань, які раніше не застосовували обчислювальну техніку в своїй діяльності, звернутися до них. І попит на розвинені зручні програми обробки даних примушував постачальників програмного забезпечення поставляти все нові системи, які прийнято називати настільними (desktop) СУБД. Значна конкуренція серед постачальників примушувала удосконалювати ці системи, пропонуючи нові можливості, покращуючи інтерфейс і швидкодію систем, знижуючи їх вартість. Наявність на ринку великого числа СУБД, що виконують схожі функції, зажадало розробки методів експорту-імпорту даних для цих систем і відкриття форматів зберігання даних.

  • 3018. Історія розвитку обчислювальної техніки
    Курсовой проект пополнение в коллекции 08.12.2010

    Z3 програмована обчислювальна машина, що володіє всіма властивостями сучасного комп'ютера. Створена німецьким інженером Конрадом Цузе і представлена увазі науковій громадськості 12 травня 1941 року. Сьогодні багато хто вважає його першим реально діючим програмованим комп'ютером, хоча головною відмінністю від першої машини Цузе Z1 (1938) було можливість обчислення квадратного кореня. Машина була двійковим обчислювачем з обмеженим програмуванням, виконаним на основі телефонних реле. На таких же реле було реалізовано і пристрій зберігання даних. Їх загальна кількість складала близько 2200. Порядок обчислень можна було вибрати заздалегідь, проте умовні переходи і цикли були відсутні. Тактова частота Z3 складала 5,33 Гц. Z3 була створена Цузе на основі його перших обчислювачів Z1 і Z2. У свою чергу, вона послужила основою створення досконалішого комп'ютера Z4. У 1942 році, разом з австрійським інженером-електриком Хельмутом Шрайером, Цузе запропонував створити на базі Z3 комп'ютер нового типа, замінивши телефонні реле вакуумними електронними лампами, що повинне було сильно підвищити надійність і швидкодію машини. Передбачалося, що новий комп'ютер можна буде використовувати для криптографії і розшифровки закодованих повідомлень. Проте, у зв'язку із забороною на довготривалі наукові розробки в роки війни, пропозицію інженерів відхилювали. Через деякий час в інших країнах також з'явилися перші обчислювальні машини. Це були комп'ютери "Марк I", "Колос" і "ЕНІАК". У той час, оригінальна машина Конрада Цузе займала значно менше місця і коштувала набагато дешевше, ніж створений двома роками пізніше американський комп'ютер "Марк I". Z3 використовувався для розрахунків, пов'язаних з конструюванням літаків і керованих ракет німецьким дослідницьким інститутом аеродинаміки (Aerodynamische Versuchsanstalt). Єдиний зразок комп'ютера разом з іншими ранніми розробками Цузе був знищений під час нальоту союзницької авіації в 1945 році. У 1960 році компанією Zuse KG була виконана реконструкція Z3. У 1967 році ця модель була виставлена і привернула велику увагу відвідувачів монреальської виставки, а в сьогодення вона розміщена в експозиції "Німецького музею" в Мюнхені (Німеччина). Z4 обчислювальна машина німецького інженера Конрада Цузе, створена їм на основі досвіду розробки першого програмованого комп'ютера Z3. Цузе почав створювати Z4 в кінці Другої світової війни. Його лабораторія, разом з більшою частиною розробленого устаткування, загинула при нальоті авіації союзників.

  • 3019. Історія розвитку прикладного програмного забезпечення персонального комп'ютера
    Информация пополнение в коллекции 11.03.2010

    Перейдемо тепер до розгляду пакетів прикладних програм (ППП) як самостійної форми прикладного програмного забезпечення. Для цього перш за все необхідно уточнити саме поняття пакету. В даний час не існує визнаної всіма фахівцями єдиної точки зору з цього питання. Відсутня також єдина термінологія в пакетній проблематиці. Це пояснюється перш за все новизною даного наукового напряму, який склався, в основному за останні 30 років (приблизно з початку 70-х років). Крім того, різні визначення ППП розглядають це поняття з різних точок зору, виділяючи ті або інші функціональні або структурні особливості пакетів. ППП визначається і як сукупність програм для вирішення певного класу завдань, до якої звертаються за допомогою простої символіки (мови) і як сукупність програм, сумісних по структурі даних, способам управління, об'єднуваних спільністю функціонального призначеннями тих, що є засобом рішення класу завдань певним кругом користувачів. При цьому під класом завдань розуміється безліч прикладних проблем, вживаних алгоритмів, що володіють спільністю, і інформаційних масивів, а також визначення пакету як комплексу взаємозв'язаних програм, що володіють спеціальною організацією, яка забезпечує значне підвищення продуктивності праці програмістів і користувачів пакету. В даному випадку не робиться спроби виділити ППП серед інших форм програмного забезпечення ЕОМ.

  • 3020. Історія та створення СУБД
    Информация пополнение в коллекции 04.12.2010

    З появою магнітних дисків почалася історія систем управління даними в зовнішній пам'яті. До цього кожна прикладна програма, якою потрібно було зберігати дані в зовнішній пам'яті, сама визначала розташування кожної порції даних на магнітній стрічці або барабані і виконувала обміни між оперативною пам'яттю і пристроями зовнішньої пам'яті за допомогою програмно-апаратних засобів низького рівня (машинних команд або викликів відповідних програм операційної системи). Такий режим роботи не дозволяє або дуже утрудняє підтримка на одному зовнішньому носієві декількох архівів інформації, що довго тривало зберігається. Крім того, кожній прикладній програмі доводилося вирішувати проблеми іменування частин даних і структуризації даних в зовнішній пам'яті.