Экономика

4701. Економічний аналіз підприємства "Західполімербуд"
Отчет по практике пополнение в коллекции 13.08.2010

Назва податків та зборівСтавкиОбєкти оподаткуванняТерміни сплатиПДВ20% від обєкта оподаткуванняОперації, повязані з продажем товарів, робіт, послуг усередині держави, їхнім імпортом та експортомПротягом 40 днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталуПодаток з прибутку підприємств25% від обєкта оподаткуванняПрибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого ВД на суму ВВ та амортизаційних відрахуваньПротягом 40 днів, наступних за останнім днем звітного кварталуПодаток з доходів фізичних осіб15% від обєкта оподаткуванняСума ЗП зменшена на суму збору до ПФ та внесків до фондів ЗДСС, які відповідно до ЗУ справляються за рахунок доходу найманої особиПідлягає сплаті до бюджету під час виплати оподаткованого доходу єдиним платіжним документомЗбір на обовязкове державне пенсійне страхуванняПри нарахуванні 32,2%, при утриманні 0,5% якщо ЗП менше 561 грн., 2% - якщо більше 561 грн.Фактичні витрати на оплату основної і додаткової ЗП та інших видів заохочувальних і компенсаційних витрат, та також оплата перших 5-ти днів тимчасової непрацездатностіПротягом 20 календарних днів після закінчення звітного періодуВнески на ЗДСС на випадок безробіттяПри нарахуванні 1,3%, при утриманні 0,5%Фактичні витрати на оплату основної і додаткової ЗП та інших видів заохочувальних і компенсаційних витрат, у тому числі у натуральній формі, які визначаються згідно ЗУ “Про оплату праці”Строк подання звітності до 10.04, 10.07, 10.10, 15.01Внески на ЗДСС у звязку з тимчасовою втратою працездатностіПри нарахуванні 1,5%, при утриманні 0,5% якщо ЗП до прожиткового мінімуму, якщо більше - 1%Фактичні витрати на оплату основної і додаткової ЗП та інших видів заохочувальних і компенсаційних витрат, у тому числі у натуральній формі, які визначаються згідно ЗУ “Про оплату праці”Протягом 20 календарних днів після закінчення звітного періоду
4702. Економічний аналіз прямих і непрямих витрат
Информация пополнение в коллекции 07.03.2011

з/пГрупа витратПричини змін витрат1-ий рівень витрат1Виробничі накладні витрати (утримання та експлуатація обладнання і транспортних засобів): енергія, заробітна плата, матеріали, амортизація, вартість спожитого газу, послуг допоміжних виробництв, ремонт обладнання, внутрішньозаводське переміщення вантажівпонаднормовий час роботи, заміна матеріалів, зміна цін на енергоресурси, зміна витрат на оплату праці, вартість необоротних активів, методика нарахування амортизації. ремонт, складність робіт, простої, зношеність, стан доріг тощо2Експлуатаційні управлінські витрати або невиробничі експлуатаційні витрати (цехового призначення)зміна цін, масштабів управлінської діяльності (чисельності працівників, тарифних ставок, рівня доплат тощо), управлінські рішення2-ий рівень витрат3Адміністративні витрати (утримання апарату управління): юридичні, аудиторські та інші послуги, зв'язок, розрахунково-касове обслуговування банку тощозміна масштабів управлінської діяльності (чисельності працівників, розміру посадових окладів, доплат тощо), зміна договорів, управлінські рішення тощо4Адміністративні витрати (утримання і ремонт будівель і споруд): матеріали, основна і додаткова заробітна плата, енергоресурси, вартість послуг допоміжних підрозділів, послуги сторонніх організацій, амортизація нематеріальних активівуправлінські рішення, зміна цін на матеріали, сезонність, вартість необоротних активів, методика нарахування амортизації тощоЗокрема визначають вплив наступних факторів:Заробітна плата працівників апарату управліннязміна чисельності працюючих і середньої заробітної плащ (зміна окладів, виплата премій тощо)Утримання і відрахування від заробітної платизміна суми нарахованої заробітної плати і відсотків відрахувань та утримань за кожним видомУтримання основних засобів: - амортизація - освітлення, опалення, водопостачання тощо - затрати на поточний ремонтзміна вартості засобів і норм амортизації зміна норм споживання і вартості послуг зміна обсягу робіт і їх вартостіВитрати на відрядженнякількість відряджень, середня тривалість, середня вартість одного дня відрядженняОплата простоївкількість людино-днів простоїв і рівень оплати за 1 день простоюВитрати на утримання сторожової охороникількість працівників і їх заробітна плата
4703. Економічний аспект створення та функціонування об'єднань підприємств в Україні
Информация пополнение в коллекции 09.03.2011

засновниками їх є власники і уповноважені органи, а не самі підприємства. Зокрема, це стосується державних концернів і корпорацій. Так, українські корпорації та концерни загальнодержавної власності створюються, реорганізуються та ліквідуються рішеннями Кабінету міністрів України (декретами, постановами). Склад членів і статути цих об'єднань затверджують відповідні галузеві міністерства і держкомітети. Статутні об'єднання галузевого масштабу створюють безпосередньо галузеві міністерства і держкомітети. Територіальні статутні об'єднання комунальної власності створюються, реорганізовуються і ліквідовуються відповідними радами народних депутатів чи держадміністраціями.
4704. Економічний зміст податків і платежів
Информация пополнение в коллекции 30.09.2010

На сьогодні в Україні порядок обчислення та сплати різних видів податків і відрахувань регулюється 28 законами. Усього за чинним законодавством передбачено 20 загальнодержавних податків, зборів і відрахувань та 14 місцевих податків і зборів. До загальних податків і зборів відносяться: податок на додану вартість, акцизний збір, податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, митний збір, державне мито, податок на нерухоме майно, сплата за землю, рентні платежі, податок з власників транспортних засобів, податок на промисел, збір за геолого розвідні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, збір за спеціальне використання природних ресурсів, збір за забруднення навколишнього середовища, збір на обов`язкове соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, сплата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності. Загальнодержавні податки і збори встановлюються Верховною Радою України та сплачуються по всій території України. До місцевих податків відносяться: податок з реклами, комунальний податок. До місцевих зборів відносяться: готельний збір, збір за паркування автотранспорту, ринковий збір, збір за участь в бігах на іподромі, збір за видачу ордеру на квартиру, курортний збір, збір за участь в бігах на іподромі, збір з осіб, що беруть участь в бігах на іподромі, збір за право використання місцевої символіки, збір за право проведення кіно- і телез`ємок, збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей, збір за проїзд на території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон, збір за видачу дозволу на розміщення об`єктів торгівлі і сфери послуг, збір з власників собак. Місцеві податки і збори, механізм їх нарахування і сплати встановлюється сільськими, селищними, міськими радами згідно з переліком та в межах граничних розмірів ставок, встановлених законами України. Конституцією України закріплено положення про те, що система оподаткування встановлюється лише законами України. Це потребує приведення усього податкового законодавства у відповідність із Конституцією України і водночас створює підґрунтя для удосконалення системи оподаткування.
4705. Економічний прибуток як чинник ринкової саморегуляції
Информация пополнение в коллекции 15.11.2010

Феномен суспiльної ефективностi ринку як системи виробничих вiдносин випливає з двоякої природи товару. Оскiльки споживча вартiсть є носiєм мiнової вартостi, остiльки iндивiдуальний iнтерес до виробництва пов'язаний з iнтересом до виробництва споживчої вартостi, тобто задоволення потреб суспiльства. Ринок найкращим чином вiдповiдає базовiй потребi iндивiда - до максимiзацiї споживання для самовiдтворення. Оскiльки людина є суспiльною iстотою, вона змушена задовольняти свої потреби у вiдносинах з iншими людьми, тим самим сприяючи задоволенню їхнiх потреб. З точки зору Ф. Хайека, ринок вiдiграє координуючу i об'єднавчу роль як єдиний доступний спосiб отримувати iнформацiю, яка дає змогу iндивiдам бачити порiвняльнi переваги того чи iншого ресурсу, про якi він дає необхідне знання i які слугують потребам незнайомих їм людей. "Кожний iндивiд, - пише вчений, - стає ланкою в численних ланцюгах передачi, i по цих ланцюгах вiн отримує сигнали, якi дають змогу йому пристосовувати свої плани до обставин, яких вiн не знає" [6, с. 147]. Як результуюча сила, ринок використовує бiльше iнформацiї, нiж та, якою може володiти будь-який iндивiд. Тому людина, на думку Хайека, не може одержати повного знання, яке зробило б її господарем ситуацiї, вона повинна, скорiше, сприяти самодiї ринку, зрощувати необхiдне середовище.
4706. Економічний ризик
Методическое пособие пополнение в коллекции 09.12.2009

Припустимо, що загальна частота виникнення утрат фірми визначається по формулі 2.1.; у 2000 році, у 2001 році, у 2002 році. Це відповідає сумі частот виникнення втрат у 25 областях ризику (див. мал. 2.1.) з розподілом у крапках А1, Б1, У1, Г1, згідно даних, приведених у таблиці 1. Рівень ризику визначається по частоті виникнення втрат. Для побудови графіка частоти вибудовуються у висхідний ранжирований ряд по обсязі явищ, потім обчислюються кумулятивні (накопичені) підсумки. У нашому прикладі кумулятивні підсумки за 2002 рік означають, що частота утрат у II області 5%, III-я 25%, IV-я 65%, і в V-й 100% усіх утрат. Далі береться квадрат 100х100 і на вертикальній осі відкладають кумулятивні підсумки частот, а на горизонтальної кількість областей, для чого відкладений відрізок розбивається на рівні частини по числу цих областей. Відклавши на графіку проти відповідних кумулятивних підсумків крапки і з'єднавши їхньої плавної кривої, одержимо лінію Лоренца (мал. 2.2.). При відсутності втрат, тобто при роботі фірми в безризиковій області, , лінія Лоренца буде представляти пряму. Якщо , тобто рівень ризику підвищується, частота виникнення втрат буде розподілятися нерівномірно.
4707. Економічний ризик та методи його вимірювання
Контрольная работа пополнение в коллекции 15.12.2010

Для того, щоб виконати усі необхідні розрахунки і зробити відповідні висновки потрібно спочатку розрахувати ймовірність виникнення кожної суми прибутку. Так, для заходу А , ймовірність виникнення прибутку 1856 гривень визначається як 75/150=0,5 ; прибутку 680 гривень 25/150=0,17 ; прибутку 1420 гривень 50/150=0,36. Для заходу Б ймовірність виникнення прибутку 500 гривень визначається як 55/117=0,47 ; прибутку 860 гривень 40/117=0,34 ; прибутку 1100 гривень 22/117=0,18. Тут потрібно памятати, що ймовірність визначається в долях одиниці і сума альтернативних ймовірностей за кожним заходом повинна дорівнювати одиниці.
4708. Економічний розвиток регіону
Курсовой проект пополнение в коллекции 11.03.2011

Машинобудування є базовою галуззю в економіці Луганської області. Протягом багатьох років промисловість Луганщини спеціалізувалася саме на виробництві продукції машинобудування: гірського, енергетичного, транспортного, електронного і так далі. Номенклатура машинобудівної продукції включає декілька тисяч найменувань. Луганська область входить до числа провідних регіонів України по виробництву складної і високотехнологічної продукції, включаючи електронно-обчислювальні комплекси, що управляють, дізель- і електропоїзди, залізничні транспортери, металоріжучі верстати, гірничо-шахтне і збагачувальне устаткування, електродвигуни, автомобілі, сільськогосподарську техніку. До складу машинобудівного комплексу області входить більше 130 підприємств з різною формою власності. На більшості підприємств області закріплені позитивні тенденції нарощування обсягів виробництва, при цьому забезпечується сучасний рівень оновлення асортименту продукції, адаптований до умов ринкової кон'юнктури. Конкурентоспроможність машинобудівної продукції забезпечується високим рівнем наукових розробок і технічним оснащенням виробництва. Так, наприклад, на підприємствах машинобудування рівень виробництва в 2008 р. в порівнянні з 2007 р. підвищився на 16,6 %. За цей період росли об'єми продукції по виробництву промислового холодильного і вентиляційного устаткування (на 82,9 %), верстатів, машин і устаткування спеціального призначення, машин і устаткування для виробництва паперу і картону (на 48-55 %), машин і устаткування для добувної промисловості і будівництва, а також транспортних засобів і устаткування (на 14-23 %). В той же час необхідний підкреслити, що в 2008 р. скоротилися об'єми продукції на підприємствах по виробництву побутових приладів і машин і устаткування для переробки сільгосппродукції (на 60-63 %), контрольно-вимірювальних приладів, машин і устаткування для сільського і лісового господарства, апаратури для радіо, телебачення і зв'язку (на 30-35 %). У січні-травні 2009 р. в порівнянні з аналогічним періодом 2008 р. темп промислової продукції на підприємствах машинобудування склав 51,3 %, зокрема по виробництву машин і устаткування для металургії - 70,9 %, для добувної промисловості і будівництва - 63,1 %, контрольно-вимірювальних приладів - 40,9 %, побутових приладів - 38,1 %, машин і устаткування для сільського і лісового господарств - 36,9 %, залізничного рухомого складу - 33,0 %. У січні-травні 2009 р. вироблено 58 насосів отцентрованих для перекачування рідин, 473,6 т вентилів, кранів, клапанів і тому подібне виробів, 11,4 тис. шт. приладів неелектричних побутових і так далі Збільшення витрат на технічне переозброєння пріоритетних виробництв, впровадження нових технологій активізували процеси входження економіки регіону в світовий ринок. В даний час більше 30 підприємств машинобудування здійснюють експортні постачання продукції в десятки країн ближнього і дальнього зарубіжжя, зокрема до Канади, Німеччини, Китаю, США, Росії. Закріплення конкурентних переваг машинобудівного комплексу і всестороня його реструктуризація відкривають сприятливі перспективи для істотного поглиблення ринкових реформ, вирішення нових складних завдань соціально-економічного розвитку регіону.
4709. Економічний розвиток України на початку 20 століття
Информация пополнение в коллекции 24.09.2010

Внаслідок концентрації промисловості утворюються великі монопольні об'єднання, які в першому десятилітті XX ст. займали панівне становище в економіці України. Нагадаємо, що монополія це об'єднання підприємств однієї галузі з метою ведення конкурентної боротьби з іншими монополістичними об'єднаннями. В Україні об'єднання підприємств почали виникати ще наприкінці XIX ст. У 1887 р. у Києві утворилося об'єднання цукрозаводчиків. У 1902 р. підприємці створили синдикат «Продамет» товариство для реалізації виробів металургійних заводів, ядром якого були підприємства Півдня Росії. «Продамет» давав 75 відсотків листового заліза Росії. Також діяли синдикати «Турбопродаж», «Продвагон». 60 відсотків видобутку кам'яного вугілля Донбасу контролював синдикат «Продвугілля», що був організований у 1904 р.
4710. Економічний та правовий зміст власності
Курсовой проект пополнение в коллекции 18.11.2010
1. Бойко А.Н. Общенародная собственность на средства производства: генезис, структура, развитие.- К.-1985.
2. Локк Дж. Сочинения.- М.- Мисль.- 1988.
3. Гольбах П. Избранные произведения в 2-х томах. Соцэкгиз. - Т. 2. 1963.
4. Гегель Г. Философия права.- Соцэкгиз.- 1934.- Т.7.
5. Не все ошибки сделаны.// Бизнес.- №47 (202).- декабрь 1996.
6. Менгер К. Основания политической экономии. Общая часть. (Пер. с немецкого).- Одеса. - 1903.
7. Гальчинский А. Историзм отношений собственности: методологические аспекты анализа.// Экономика Украины. -1993.-№9.
8. Маркс К. Капитал, т.1./ Маркс К., Энгельс Ф. Соч., 2-е издание, т.23
9. Васюнин М.К. Государственная социалистическая собственность на средства производства: содержание, формы реализации, пути развития.- Саратов.- 1973.
10. Жид Ш. Основы политической экономии.-М.-Студенческое издательство. - 1916.
11. Маркс К. Капитал, т.П./ Маркс К., Энгельс Ф. Соч., 2-е издание, т.24
12. Иванюков И.И. Основные положения теории экономической политики с А. Смита до настоящего времени.-СПБ.- 1904.
13. Положення про фінансово-промислові групи в Україні.//Урядовий курєр.- №17-18.- 1995.
14. The economics of property rights. Ed. by Furudoth E. G., Pejovich S., Cambridge.- 1974.
15. Demsetz H. Toward a theory of property rights. - "American Economic Rework".- 1967.- v. 57.- N 2.
16. Pejovich S. Fundamentals of economics: a property rights approach. Dallas.- 1981.
17. Toumanoff P.G. Theory of market failure. - "Kyklos".- 1984.- v. 37.- N 4.
18. Honore A.M. Ownership. - In: Oxford essays in jurisprudence. Ed. by Guest A. W.- Oxford.- 1961.
19. Лазар Я. Собственность в буржуазной правовой теории. - М.- 1985.
20. Becker L.S. Property rights: philosophical foundations. Cambridge.- 1977.
21. Alchian A.A., Demsetz H. The property rights paradigm. - "Journal of Economic History".- 1973.- v. 33.- N 1.
22. Waldorn J. What is private property? - "Oxford Journal of Legal Studies".- 1985.- v. 5.- N 3.
23. Закон України "Про власність" // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 20. - С. 249.
24. Закон України "Про господарські товариства" // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 49. - С. 682.
25. Закон України "Про підприємництво" // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 14. - С. 84.
26. Комах Е. Право коллективной собственности в Украине // Предпринимательство, хозяйство и право 1997. № 6. С. 3-7.
27. Мартемьянов В. С. Хозяйственное право -БЭК.- М.-1994. - Т. 1. 298 с.
28. Правовое регулирование отношений собственности в Украине // Юрид. вестник 1997. № 1. С. 84-89.
29. Шемякин Л. Конституционное обеспечение прав субъектов права собственности и хозяйствования // Юрид. вестник 1997. № 2. С. 62-63.
30. Тягуненко А. Демократизация отношений собственности в ЧСФР//Вопросы экономики. 1991.- №1.
31. Богиня Д., Волынский Г. Приватизация: цели, направления, проблемы//Экономика Украины. -1995.-№3
32. Ехануров Ю. Состояние приватизации в Украине; проблемы и пути решения// Экономика Украины. -1996.-№6
33. Статистичний щорічник України за 1997 рік / Державний комітет статистики України: Відповідальний за випуск О.Г. Осауленко.- К.- Українська енциклопедія. - 1998 - с. 125
34. Кучерявенко П.Х., Максименко Я.А. Роздержавлення власності в перехідній економіці України.- Харків.- 1997.
35. Кучеренко О.В. Науково-методичні основи здійснення масової приватизації в Україні.- К.- Либідь.- 1999.
36. Чижова В.І. Методологічне забезпечення управління приватизаційними процесами в регіонах.- К.- Національний економічний університет.- 1998.
37. Охорона інтелектуальної власності в Україні / С.С.Довгий, В.О. Жаров, В.О. Зайчук та ін. - К.- Форум.- 2002. - 319 с.
38. Цыбулев П.Н. Оценка интеллектуальной собственности. - К.- "Инст. интеллект. собств. и права".- 2003. - 188 с.
39. Гальперин Л.Б., Михайлова А.А. Интеллектуальная собственность: сущность и правовая природа. СГП.- 1991.
4711. Економічний та соціальний розвиток Дніпропетровський області
Курсовой проект пополнение в коллекции 10.07.2010
1. Конституція України.
2. Про систему оподаткування: Закон України від 25 червня 1991р. №1251 ХІІ у редакції від 18 лютого 1997р. №77/97// Відомості Верховної Ради України. 1997. №16. Ст.119.
3. Бюджетний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 21 червня 2001р. №2542Ш// Голос України. 2001. №129
4. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997р. №28097/ВР.// Відомості Верховної Ради України. 1997. №24. Ст.170.
5. ГоликовА.П., Олійник Я.Б., СтепаненкоА.В.Вступ до економічної і соціальної географії: Підручник. К.: Либідь, 1999. С.199206.
6. Дослідження соціально-економічних проблем перехідного періоду// Науковий вісник. 2001. №3
7. Європейська регіональна політика: кордони, які обєднують// Урядовий курєр. 2006. №115.
8. Європейська хартія місцевого самоврядування. Страсбург, 1985.
9. ЖукМ.В. Комерційна географія України. Чернівці: Прут, 1998
10. ЗаблоцькийБ.Ф., КокошкоМ.Ф., СмовженкоТ.С. Економіка України. Львів: ЛБК НБУ, 2005
11. ЗаставнийФ.Д. Географія України. Львів: Світ, 2004
12. С. І. Територіально-виробничий комплекс і економічне районування. Київ, 2006
13. КириленкоО.П. Місцеві бюджети України (історія, теорія, практика). К.: НІОС, 2000. 304с.
14. КравченкоВ.В., Пітцик М.В. Муніципальне право України: Навчальний посібник. К.: Атіка, 2003. 672с.
15. КравченкоВ.І. Місцеві фінанси України: Навч. посібник. К.: Знання, 1999. 487с.
16. Матвієнко А.Розумна регіональна політика та місцеве самоврядування запорука гідного майбутнього// Голос України. 2003. №72.
17. МельникС.А. Управління регіональною економікою. Навчальний посібник. Київ, 2000
18. Михасюк І., Яків М., ЗалогаЗ., СажинецьС. Регіональна економіка. Львів: Українські технології, 2005
19. ПащенкоЮ., Давиденко А. Розвиток, модернізація виробничої системи України// Економіка України. 2003. №9. С.4552.
20. ПетленкоЮ.В., РожкоО.Д. Місцеві фінанси: Опорний конспект лекцій. К.: Кондор, 2003. 282с.
21. Рекомендації парламентських слухань «Децентралізація влади в Україні. Розширення прав місцевого самоврядування». Схвалено постановою Верховної Ради України від 15 грудня 2005 року №3227IV. Гогулан І. К. Розміщення виробництва непродовольчих товарів народного споживання в Україні. Конспект лекцій. Київ, 2006
22. Розміщення продуктивних сил: Навчальний посібник / За ред. В.В.Ковалевського, О.Л.Михайлюк, В.Ф.Семенова. К.: Либідь, 2004, С.369386.
23. РуденкоВ.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. Львів: Світ, 2007
24. СимоненкоВ.Х. Регіони України: проблеми розвитку. Київ, 2007
25. СтеченкоД.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика. Київ: Вікар, 2001
26. СтеченкоД.М. Управління регіональним розвитком. Київ: Вища школа, 2000
4712. Економічні і соціальні наслідки інфляції
Информация пополнение в коллекции 06.06.2010

Подвійно вплинула інфляція і на кредитну систему. З одного боку, під впливом інфляції розвиток кредитних відносин був спрямований у ринкове русло, оскільки інакше кредитні установи не змогли б вижити. Інфляція певною мірою сприяла їхньому розвою та становленню, оскільки початково інфляційна нерівновага викликала значний приплив коштів саме у фінансову сферу. Проте, з іншого боку, інфляція справила і значний негативний ефект на розвиток цієї сфери. Були підірвані засади кредитування - кредит став невигідним, оскільки сума боргу впродовж строку кредиту інтенсивно знецінювалась. Знизилась реальна пропозиція позикових капіталів, зросли відсотки за позиками, скоротились строки їх надання. Під час гіперінфляції не тільки зменшилася частка термінових депозитів, а й відбулось реальне вилучення частини вкладів. Перевищення темпами інфляції темпів зростання відсоткових ставок свідчило про те, що почали знецінюватись не тільки гроші, а й позиковий капітал, суспільні заощадження. Це неминуче призвело до того, що тільки-но організовані українські банки втратили значну частину власного акціонерного капіталу. (майже половину). Реальне поповнення статутних фондів українських банків стримувалось податковою політикою держави. Внаслідок цього ряд комерційних банків взагалі збанкрутував, а десятки інших і тепер переживають серйозні труднощі, які загрожують їхньому існуванню.
4713. Економічні інтереси
Информация пополнение в коллекции 21.11.2010
Та все ж найпоширенішим є поділ економічних інтересів на три групи, відповідно до існування відносин трьох основних типів власності (приватної, колективної і суспільної):
1. Особисті економічні інтереси. Особисті інтереси виражають необхідність задоволення різноманітних потреб окремої людини. Вони є вираженням виробничих відносин індивіда з іншими субєктами суспільного виробництва з метою задоволення своїх потреб. Економічні форми, у яких матеріалізується особистий інтерес, - заробітна плата, премія, прибуток тощо, є водночас і засобами реалізації особистих інтересів і потреб. Так, реалізація інтересу працівника полягає у збільшенні індивідуального доходу (зарплати), реалізація інтересу власника (підприємця) у збільшенні його власності (капіталу) та отриманні від неї гарантованого прибутку (підприємницького доходу). Використовуючи заробітну плату, прибуток та інші форми доходів на придбання речей, власники доходів присвоюють речі та задовольняють ними свої особисті потреби.
2. Колективні економічні інтереси. Виявлення потреб групи людей, обєднаних однаковим становищем у системі суспільного виробництва, що створює спільні інтереси конкретного колективу, соціальної групи. Обєктом колективних економічних інтересів є величина і якість кінцевого продукту, величина валового доходу підприємства, його соціальних фондів тощо, їх максимізація. Колективні інтереси також існують у двох основних формах: 1) трудові колективні інтереси, тобто інтереси працівників, які викупили підприємство (значна кількість таких підприємств формально існує і в Україні після переходу частини державної власності до рук трудових колективів через створення закритих акціонерних товариств або викуп за приватизаційні сертифікати); 2) колективні капіталістичні інтереси.
3. Суспільні економічні інтереси. Це виявлення потреб усього суспільства. Матеріалізацією суспільного інтересу є національний дохід. Його максимальне збільшення та оптимальний розподіл на фонди споживання і нагромадження основні засоби реалізації суспільного інтересу. Основний інтерес суспільства повинен відповідати таким критеріям: а) віддзеркалювати сутність економічної системи, найхарактерніші її риси; б) бути рушійною силою економічного розвитку всієї системи.
4714. Економічні погляди моїстів. Українська економічна думка 60-х років ХХ ст.
Контрольная работа пополнение в коллекции 27.10.2010

Чому в теорії класів К. Маркса мова йде про два класи, які взаємодіють в історичній драмі капіталізму? Згідно з Марксом, судячи з останнього розділу третього тому "Капіталу", який називається "Класи", хоч "наймані робітники, капіталісти, землевласники утворюють три великі класи сучасного суспільства, яке грунтується на капіталістичному способі виробництва", і їхні доходи заробітна плата, прибуток, рента є "триєдиною формулою, яка охоплює всі таємниці суспільного процесу виробництва", та все ж таки ознакам основних класів відповідають два, а не три класи. Справа в тому, що з розвитком капіталізму, вважає автор "Капіталу", значення ренти як джерела доходу через зростаючу індустріалізацію всієї економіки буде зменшуватись, тому залишається два великі джерела доходів прибуток і заробітна плата і два великі класи пролетарій, що являє собою робочу силу, і капіталіст, який привласнює додаткову вартість. До того ж останній у К. Маркса, як і у А. Сміта та Д. Рікардо, є одночасно організатором праці, керівником технічного прогресу і власником .засобів виробництва, тобто поєднує у собі і функції капіталіста, і функції підприємця. Нарешті, з позицій К. Маркса, не кожна суспільна група може характеризуватися як клас. Якщо у представників якої-небудь групи людей, як, наприклад, у "парцельних селян", про яких писав він ще у 1852 р. у роботі "Вісімнадцяте брюмера Луї Бонапарта", " існує лише місцевий зв'язок, оскільки тотожність їх інтересів не створює між ними ніякої спільності, ніякого національного зв'язку, ніякої політичної організації, вони не утворюють класу".
4715. Економічні погляди Ф. Лассаля
Информация пополнение в коллекции 01.11.2010

Заслуга Лассаля як агітатора і організатора робочого класу Німеччини безперечна. Щодо аналізу приватновласницького, капіталістичного господарства Ф. Лассаль не вніс до економічної науки нічого нового. Основну "ставку" він робить на доведенні неможливості за капіталізму скільки-небудь істотного поліпшення становища робітничого класу. Ф.Лассаль виступає як активний пропагандист сформульованої ще Д. Рікардо тези, що розмір заробітної плати зводиться до набору благ, безумовно необхідних згідно зі звичками народу для підтримання життя і розмноження. Навколо цього набору благ, як маятник, коливається оплата праці. Коли вона підвищується, відбувається збільшення числа шлюбів, зростає народжуваність, зростає пропозиція робочих рук і внаслідок перевищення пропозиції над попитом заробітна плата падає. Навпаки, тривале зниження оплати праці спричиняє зменшення числа шлюбів, скорочення народжуваності, зменшення пропозиції робочих рук і відповідне зростання заробітної плати. Ф. Лассаль називає цей взаємозв'язок "залізним законом заробітної плати".
4716. Економічні потреби та інтереси. Економічна система. Способи і типи суспільного виробництва
Контрольная работа пополнение в коллекции 05.12.2010

Об'єднує вказані документи державна науково-технічна політика. У загальнодержавному прогнозі науково-технічного розвитку містяться: техніко-економічна оцінка найважливіших досягнень вітчизняної і світової науки і техніки; виводи про використання науково-технічних досягнень в народному господарстві; визначення пріоритетних напрямів НТП і першочергових міжгалузевих науково-технічних завдань; варіанти доріг і засобів вирішення цих завдань; оцінка соціально-економічних наслідків НТП. Представлені в прогнозі напрями носять глобальний характер в рамках довгострокової стратегії науково-технічного розвитку країни. При розробці приватних науково-технічних прогнозів як об'єкти прогнозування можуть виступати різні напрвленія НТП, а також основні стадії інноваційного циклу. Перспективні (на 5-10 років) і річні приватні науково-технічні прогнози грають важливу роль в державному регулюванні НТП. Вони можуть розроблятися на всіх рівнях управління (народне господарство країни, республіка, край, область, міжгалузевий комплекс, галузь, підприємство). Державні цільові науково-технічні програми розробляються по найважливіших проблемах і найбільш перспективних напрямах науки і техніки, що мають загальнодержавне значення і міжгалузевий характер. Ці програми направлені на створення нових поколінь техніки і базових технологій і розробляються на строк до 10-15 років, що охоплює весь інноваційний цикл нововведень. Виділяють федеральні, галузеві, регіональні і міждержавні науково-технічні програми. Державна науково-технічна політика виражає відношення держави до наукової і науково-технічної діяльності, визначає цілі, напрями і форми діяльності органів державної влади РФ в області науки, техніки і реалізації досягнень науки і техніки.
4717. Економічні системи
Информация пополнение в коллекции 12.01.2009
Основні характеристики системи вільного ринку:
- Приватна власність. Здійснюється право недержавної, приватної власності на економічні ресурси капітал, землю, природні ресурси. Причому значна частина материальних ресурсів знаходиться у приватній власності.
- Вільне підприємництво. Окремі групм людей за своєю ініціативою виступають в якості вільних підприємців, які беруть на себе функцію організації економічних сил: вони мобілізують необхідні ресурси, організують виробництво та реалізацію вироблених товарів. Вони повністю приймають на себе господарський ризик, який є неминучим, так як ніхто заздалегидь не може знати, чи буде проданий товар, яка буде ціна його реалізації. Вільне підприємництво становиться масовим явищем, воно забезпечує більшу частину вироблення національного продукта.
- Особистий інтерес. Економічні субєкти діють згідно зі своїми особистими інтересами. Прагнення найкращим чином реалізувати особистий інтерес є основним мотивом економічних вчинків. Кожний прагне максимізувати свій доход: підприємець прибуток, найманий робітник заробітну плату, землевласник орендну плату та ін.
- “Невидима рука”. За А. Смітом існує “невидима світу рука”, яка спрямовує індивідуальну поведінку, особисті інтереси до суспільних цілей, до задоволення потреб інших економічних субєктів. “Невидима рука” - це ринок, як координаційний механізм, зі своїми елементами: попитом, пропозицією, ціною. В попиті проявляються наміри споживачів, в пропозиції можливості та бажання виробників, ціна інструмент погодження їх рішень та дій. За допомогою взаємодії цих елементів передаються та узгоджуються рішення виробників та споживачів. Це саморегульована система, яка не потребує ніякого втручання.
- Вільна конкуренція. Вона припускає наявність багатьох незалежних як продавців, так і покупців кожного ресурсу та кінцевого товару або послуги. Кожний з цих економічних субєктів сам по собі не взмозі вплинути на ціну, за якою реалізується той чи інший товар.
- Мінімальне державне втручання. Державне втручання в економіку в основному обмежується захистом приватної власності та формуванням правового середовища діяльності економічних субєктів через закони, укази, постанови.
4718. Економічні системи та їх риси
Контрольная работа пополнение в коллекции 12.10.2010

В економічній науці склалися два підходи до вивчення сучасного суспільства: формаційний і цивілізаційний. Суть формаційного підходу полягає в тому, що в якості глибинної причини розвитку людського суспільства розглядається зміна його виробничої основи і відповідної їй форми власності на економічні ресурси, які й визначають весь комплекс економічних, політичних, правових та інших форм людського спілкування на різних етапах розвитку суспільства. Слід зазначити, що до формаційного підходу притаманний ряд недоліків. Це, зокрема, відноситься до твердження про обов'язковість проходження у своєму розвитку всіх країн і народів через п'ять формацій: первіснообщинну, рабовласницьку, феодальну, капіталістичну і комуністичну, а також надмірного акценту на антагоністичний характер відносин між власниками і не власника засобів виробництва.
4719. Економічні теорії національної економіки
Информация пополнение в коллекции 14.03.2011

В. Ойкен - духовний батько “соціального ринкового господарства”, найбільш значний німецький економіст ХХ ст. Народився він у дуже інтелігентній родині: батько Рудольф Ойкен, відомий філософ, лауреат Нобелівської (1908) премії з літератури, мати художниця. У 22 роки, за рік до початку Першої світової війни, він захищає в Боннському університеті свою першу докторську дисертацію “Утворення союзів у морському судноплавстві”. Під час війни перебуває на фронті, отримує нагороду за хоробрість. Після війни в 1921 р. захищає другу докторську дисертацію “Забезпечення азотом у світі”. З 1927 р. працює у Фрайбурзькому університеті (до речі, німецька школа неолібералізму має саме таку назву - фрайбурзька). Лише наприкінці 20-х рр. він звертається до методологічних проблем економічних досліджень. В. Ойкен зненавидів гітлерівський режим з першого дня, був навіть арештований після замаху на Гітлера 20.07.1944, але гестапо не знайшло достатніх доказів його провини. Його основні книги: “Основи національної економіки” (1940), “Основні принципи економічної політики” (1952 після смерті підготовлена до друку дружиною Едітою Ойкен). Перша книга знаменує собою початок повороту німецької економічної науки від “історичної школи” до неокласичного напрямку.
4720. Економічны погляди І.Я. Франка
Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

Цілком правильно, з марксистських позицій він показував історичні умови виникнення і існування капіталу. Процес виникнення і основи існування капіталу розглядав Франко на грунті товарного виробництва, а також товарного і грошового обігу, виходячи з Марксової трудової теорії. Разом з тим, товарне виробництво, товарний і грошовий обіг Франко, виходячи з вчення Маркса, вважав історичною передумовою виникнення і умовою існування капіталу. Метою простого товарного виробництва, зокрема цехового ремесла, на думку Франка, було виробництво товарів на замовлення, безпосередньо для вжитку покупців. Капіталістичний спосіб виробництва, писав він, передбачає виробництво для торгівлі, а значить, передбачає вже купця, який купує не для задоволення своїх потреб, а для продажу. До цих положень у праці «Мислі о еволюції в історії людськості» Франко зробив важливу примітку. «Цю різницю, писав він, показав докладно Маркс в ось якій формулі... Звичайний чоловік, щоб добути грошей, продає якийсь свій виріб потребуючому, а за виручені гроші купує собі товар, котрого йому потрібно для вжитку. ТГТ. Гроші тут затим тільки огниво, посередник при обміні двох товарів, двох ужиткових вартостей. У торговця-капіталіста не так. Він купує від фабриканта товар за гроші і відтак перепродує за гроші жГТГ тут затим товар є огнивом, посередником при заміні грошей на гроші. Очевидна річ, каже далі Маркс, що така формула була б безмислицею і що значення одержує вона аж тоді, коли в ній перше Г не буде рівне другому Г, т. є., коли тота заміна принесе торгівцю зиск». Як видно з цих слів, Франко глибоко зрозумів також істотну сторону відмінностей Марксового аналізу обігу грошей як засобів обігу і обігу грошей як капіталу. Ця особливість, вказував Франко, полягає в тому, що первісне авансовані гроші не тільки зберігаються в обігу, а й зростають. Цей рух якраз і перетворює їх в капітал. Перетворення грошей в капітал, перехід від формули простого товарного обігу ТГТ до другої формули, характерної для капіталістичного обігу, ГТГ є перехід від одної історичної епохи суспільного розвитку до іншої Історичної епохи суспільного розвитку.

Blog

Экономика