Книги по разным темам Pages:     | 1 |   ...   | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 |   ...   | 101 |

Каразинские естественнонаучные студии Каразнськ природознавч студ Karazin natural science studios ЛТЕРАТУРА База данных Адвентивные виды растений Восточной Европы: виды ( dbases/plants/species.html) Введенский А. И., Кречетович В. И., Невский С. А., Сочава В. Б. Костер - Bromus L. // Флора СССР / Под ред. Комарова В.Л. - Л.: АН СССР, 1934. - Т. 2. - С. 554 - 584.

Дубовик Д. В. Современное состояние и тенденции изменения флоры сосудистых растений восточной части Беларуси (таксономический состав, хорологические особенности, вопросы охраны). Автореф.

дисс. на соиск. уч. ст. канд. биол. наук. - Минск, 2009. - 23 с.

Прокудин Ю. Н. Злаки // Вульф Е. В. Флора Крыма / Под. ред. С. С. Станкова. - М.: Гос. изд-во сельскохоз. лит., 1951. - Т. 4. - Вып. 4. - С. 96 - 106.

Слюсаренко Л.П. Bromeae Dum. - Костровые // Злаки Украины. - К.: Наукова думка, 1977. - С. - 153.

Цвелев Н.Н. Злаки СССР. - Л.: ЛО Изд-ва УНаукаФ, 1976. - С. 207 - 235.

Цвелев Н. Н. Краткий конспект злаков (Poaceae) Восточной Европы: начало системы (трибы Bambuseae - Bromeae) // Новости систематики высших растений. - 2006. - Т. 38. - С. 100 - 112.

Bor N. L. Bromus L. // Flora Iranica / Reschinger K. H. (ed.). - Graz, Akademische Druck u. Verlagsanstalt, Austria, 1970. - №. 70. - P.105 - 141.

Hegi G. Illustrierte Flora von Mitteleuropa. - Berlin & Hamburg, 1980. - Bd. 1. - Teil 3. - P. 355 - 369.

Mosyakin S., Fedoronchuk M. Vascular plants of Ukraine: a nomenclatural cheklist. - Kiev, 1999. - 345 p.

Pavlick L. E., Anderton L. K. Bromus L. // Grass Manual on the Web ( treatments/Bromus.htm) Scholz H. Some comments on the genus Bromus (Poaceae) and three new species // Willdenowia. - 2008.

Ц Vol. 38. - P. 411 - 422.

Smith P. M. Bromus L. // Flora Europaea / Tutin T. G. et al. (ed.). - Cambridge, Univ. Press, 1980. - Vol.

5. - P. 182 - 189.

BIoSyStEMatIC StUDy oF GEnUS oF aLopECUrUS L. ( poaCEaE ) By LEaF anatoMICaL CharaCtErS In Iran khatabakhsh M.

Department of Biology, Islamic Azad University, Falavarjan Branch, Esfahan, Iran e-mail: khatabakhsh@iaufala.ac.ir This study investigated leaf anatomical characters in seven species of Alopecurus L. Biosysytematic studies of this genus have not been performed in Iran. Specimens of seven species of this genus were investigated by morphological, leaf sections and leaf epidermis characters. The 38 morphological and 18 anatomical diagnostic characters specialized. This study confirms the natural>

Leaf anatomical characters are often applied in taxonomy of Poaceae (Metcalf 1963, Stancik 2004). The genus of Alopecurus L. is a member of Agrostideae. The species of this genus have mostly distributed in North and West of Iran. The 144 papulations of seven species were studied for morphological characters and the 62 papulations of specimens used for studing anatomical leaf. The examination of leaf anatomy indicated that studied species were festucoid type. The large vascular bundles with metaxylem, small bundles without metaxylem, sclerenchyma state, double bundles sheaths, buliform cells in a fan- shaped group and chloranchyma not radiat, epidermis cells state, stomata type and frequency, prickle- hairs state and silica- bodies were almost similar (Metcalf, 1960). The keel of narrow leaves was conspicuous in A. aucheri Boiss. The narrow leaves did not have girders and sclerenchyma strands in A. vaginatus Pall. The narrow leaves were specified with cospicuous keel, large bundles with girders alternated with small bundles, prickle- like macro- hairs in adaxial surface, not rounded ribs in two surfaces in A.

textilis Boiss. and square- shaped silica- bodies attached to short cells were conspicuous in this species in adaxial surface of tow types of leaves. The leaves of A. aequalis Sobol. exhibited triangular ribs, absence of sclerenchyma strands and girders and inflated papillae cells in tow surfaces. The leaves of A. myosuroides Hud. specified with semicircular ribs, sclerenchyma strands in adaxial surface and lack of girders and thick- wall papilla- shape long cells in ribs. The leaf anatomical characters were similar in A. arundinaceus Poir. and A. pratensis L.

Phenetic studies using 38 morphological and 18 anatomical, totally 56, characters were performed.The anatomical studies accomplish morphological>

Каразинские естественнонаучные студии Каразнськ природознавч студ Karazin natural science studios The resulted>

References:

1. Metcalf, C.R. Anatomy of the monocotyledons I. Gramineae. Oxford. - 1960, 2. Metcalf, C.R. Comparative anatomy as a modern botanical discipline with special reference to recent advances in the systematic of monocotyledons // Adv. Bot. Res. - 1963. - 1. - P. 101- 147.

3. Stancik, D. Festuca dinirica and F. guaramacalana( Poaceae ), Two new species from the Venezuelan Andes // Novon. - 2004. - (4) 3. - P. 341- ОСОБЛИВОСТ СЕЗОННОГО РОЗВИТКУ РОДУ PERSICA VULGARIS MILL.

Голубкова . М.

Нацональний ботанчний сад м. М. М. Гришка НАН Украни, Кив Бологчне рзноманття - одна з базових складових, що визнача характер направлення еволюцйних процесв в босфер. Без його збереження неможливий стйкий розвиток босфери, вд чого в свою чергу, залежить виршення глобально проблеми стабльного розвитку суспльства. Для розширення та збереження садових фтоценозв плодових рослин необхдне як збагачення видового рзноманття так пдвищення стйкост продуктивност нових культур. В сучасному свт снування людства залежить вд можливостей виршення проблем збереження та ощадного використання природних ресурсв [1].

Персик - цнна скороплдна, високоврожайна культура батьквщиною яко Китай. Проте вн швидко поширються на рзних континентах вд Китаю, Япон, Пвнчно нд до кран СередземноморТя, Африки, Австрал, Америки та н. Завдяки селекцйнй робот його вирощування стало можливе в Лсостепу Украни [3]. Завдяки селекцйнй робот вирощування персика стало можливим в Лсостепу Украни. У вддл аклматизац плодових рослин Нацонального ботанчного саду м. М.М. Гришка НАН Украни виведено 11 сортв персика з пдвищеною зимостйкстю, як занесен в державний Рестр сортв рослин Украни.

Метою наших дослджень було вивчення бологчних особливостей видв, гбридв та сортв персика, стйкост перспективност х для промислового любительського використання.

Найбльш морозостйк гбриди були виведен, при використовуванн дикорослого персика, а саме, виду Persica vulgaris Mill., форма Mao-тха-oр P.davidiana Carr. Один з донорв морозостйкост для гбридизац - сорт Полський (Кащенко 163 x Mao-тхa-oр).

Проведення фенологчних спостережень показало, що настання фази бутонзац у сортв Полський, Днпровський, Антоцановий проходить в другй декад квтня, тод, як у Супутника персика Давида - в першй декад. Масове цвтння - вдповдно третя та друга декади квтня. Загальна тривалсть даного пероду становила 20 - 25 днв. Квтков бруньки цього року не мали пошкодження весняними заморозками.

Весняне вдростання пагонв дослджуваних рослин спостергалося в першй декад травня в цей перод починають розгортатися листки. Таким чином, наведен плодов породи за строками цвтння можна вднести до весняноквтучих рослин. Перод вд початку до кнця вегетац дослджуваних видв (вд розкриття брунькових лусок до настання морозв) склада за нашими спостереженнями 160 днв.

Проведений дослд репродуктивно стратег представникв роду Persica показав, що основним способом розмноження насннве. Вегетативне розмноження з використанням стимулятору росту не дало бажаних результатв так, як дослджуван рослини загинули не утворивши коренево системи.

Порвняльний аналз бометричних даних показав, що розмри вегетативних генеративних органв рослин персика мало вдрзняються по сортах. В загальному довжина листя склада вд 11до 16см, ширина: 3,5 - 4,1см, що пдтверджуться тературними даними [2,3].

Спостереження за фазами розвитку показали, що персик в Лсостеповй зон почина вегетувати в залежност вд суми ефективних температур, в 2010 роц першй декад квтня, коли середньодобова температура повтря становила 7 - 10С, в минул роки значно пзнше - кнець квтня-травень.

Таким чином, в умовах НБС м. М.М. Гришка НАН Украни дослджуван види характеризуються сильним ростом галуженням, здатнстю до самосву. Вивчення сезонного ритму росту и розвитку представникв роду Persica в НБС м. М. М. Гришка свдчить про те, що ритмчнсть проходження представниками всх дослджуваних стадй та життздатне насння дозволя зробити висновки про успшнсть х нтродукц в состеповй зон.

Каразинские естественнонаучные студии Каразнськ природознавч студ Karazin natural science studios 1. нтродукця рослинна початку XXI столття: досягнення перспективи (До 120-рччя з дня народження академка Вавилова М. . ) матерали мжнародно науково конференц, ( Кив, 2 - 4 жовтня) / НАНУ, рада ботанчних садв та дендропаркв Украни, Нацональний ботанчний сад м. М. М. Гришка, Укранське ботанчне товариство. - К.: Фтосоцоцентр, 2007. - 360 с.

2. Ильина В. В., Черников Г. М. Фенологические наблюдения в ботанических садах СССР., 1966.

Ц 120 с 3. Помология / научные редакторы Чиж А. Д., Павлюк В. В. - [ том 3] Абрикос, персик, алыча. К.:

Урожай, 1997. - 265с.

МОРФОЛОГЯ СПОчИВАЮчИХ КЛТИН У ДЕЯКИХ ПРЕДСТАВНИКВ ВОЛЬВОКАЛЬНИХ ВОДОРОСТЕЙ (ChLorophyta) Демченко Е.М.

Кивський Нацональний унверситет мен Тараса Шевченко, м. Кив Вольвокальн водорост типовими мешканцями водних ботопв та грунтв, значна кльксть цих представникв поширена в ботопах з екстремальними умовами снування - ефемерних та гпергалнних водоймах, засолених грунтах, на поверхн снгу в грських регонах тощо. Нестабльн умови водного, сольового, температурного, солярного та нших факторв, що дють у цих ботопах, призводять до формування спецалзованих стадй життвого циклу, як дають органзмам змогу пережити несприятлив пероди - висихання, засолення, промерзання, опромнення ультрафолетом та н. Так стад отримали назву спецалзованих клтин спокою, що виникають у звТязку з перодом дапаузи, який продовжуться протягом часу д несприятливих факторв.

Спочиваючий стан невдТмною складовою життвих циклв багатьох груп водоростей.

Це повТязано з циклчнстю багатьох процесв у природ необхднстю збереження популяц у несприятлив для вегетац пероди. Морфологя спецалзованих клтин спокою - цист, акнет, гпнозигот, використовуться в систематиц певних груп водоростей (наприклад, едогонвих, зигнемових, харових, частково родв Chlorococcum, Tetracystis та нш.), тод як у вольвокальних водоростей ця ознака не вважаться таксономчно вагомою. В той же час, вдомо, що морфологя спочиваючих клтин у деяких представникв зелених фтомонад видоспецифчною (Коршков, 1938; Ettl, 1983). Слд вдзначити також певн проблеми термнолог та неоднозначност трактовки у сучаснй альгологчнй тератур понять стосовно УакнетиФ, УцистиФ, УапланоспориФ, УзиготиФ, УгпнозиготиФ. Для багатьох видв вольвокальних водоростей не наводяться описи спочиваючих клтин або ц стани просто невдом, часто, через морфологчну подбнсть акнет та зигот, х просто плутають, хоча за бологчною функцю ц клтини рзн. Отже, на сьогодн чтко ясност з даного питання нема. Крм того, досить слабко дослдженими залишаються особливост формування спочиваючих клтин, тривалсть цих станв, х проростання.

Незважаючи на рзне походження клтин спокою, вони мають ряд спльних морфологчних ознак, оскльки виконують одну спльну функцю - збереження органзму у несприятливих умовах. По перше, вони подбн морфологчно, тобто, як правило, мають товст багатошаров оболонки, часто з рзномантними виростами та нкрустацями солями залза, марганцю тощо. Енергетика спочиваючих клтин змнються:

якщо вегетативн клтини переважно синтезують крохмаль, то клтини спокою переходять до синтезу та вдкладання у значнй клькост бльш енерговмстно ол. Вдкладання ол також зумовлю ДвиштовхуванняФ води з клтини, що сприя подальшому х непромерзанню при вдТмних температурах. Перехд клтини до стану спокою призводить до редукц хлоропласту, хоча вдом випадки, коли клтини з акнетоподбною морфологю залишаються фотосинтетично активними, що вдомо для вольвокальних водоростей, що викликають ДцвтнняФ снгу (Remias & all, 2010), або навдь, на деякий час можуть ставати фотосинтетично активними у деяких гетеротрофних представникв (Коршков, 1938; Демченко, 2005).

Досить часто вмст спочиваючих клтин набува рзних вдтнкв жовтого та помаранчевого кольору, що спричинено накопиченням каротинодв, розчинених у пдних глобулах. Забарвлення вмсту клтин через накопичення каротинодв чи х покривв через нкрустацю оболонок солями металв надйним захистом протопласту вд впливу ультрафолету. Вс ц змни сприяють збереженню клтин протягом довготривалого несприятливого пероду, пд час якого вс життв процеси клтини уповльнюються. Хоча морфологчно та функцонально цисти, акнети та гпнозиготи подбними, але бологчне значення х досить рзне, адже зиготи несуть рекомбинативну функцю розмноження, тод як цисти та акнети забезпечують збереження геному вегетативних клтин.

Дослджуючи вольвокальн водорост, нами, за морфологчною характеристикою та особливостями Каразинские естественнонаучные студии Каразнськ природознавч студ Karazin natural science studios х формування, видлено три основн групи спочиваючих клтин. До першо групи увйшли види, як формують, як правило, гпнозиготи, з гладенькою, дещо горбкуватою, мцною оболонкою. Вмст цих клтин виповнений краплинами ол рзного вдтнку жовтого кольору, але не яскраво помаранчевого. Гпнозиготи тако будови мають види водоростей, не схильн до пальмелзац або для яких пальмели взагал не вдом.

Ц представники переважно мешкають у водоймах, а гпнозиготи утворюються при х пересиханн або промерзанн. Тако будови гпнозиготи характерн для типових видв невеликих стоячих водойм, в т.ч. тимчасових - Chlamydomonas monadina, Ch. applanata, Ch. pertusa та н.

Pages:     | 1 |   ...   | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 |   ...   | 101 |    Книги по разным темам