Книги по разным темам Pages:     | 1 |   ...   | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 |   ...   | 101 |

Тверетинова В.В. Род Festuca L. // Злаки Украины. - К.: Наук. думка, 1977. - С. 265-320.

Каразинские естественнонаучные студии Каразнськ природознавч студ Karazin natural science studios РД BoLBoSChoEnUS (aSChErS.) paLLa (CypEraCEaE) В УКРАН Данилик .М.

нститут еколог Карпат НАН Украни, м. Львв Родина Cyperaceae Juss. вдзначаться великою клькстю таксонв пдпорядкованих рангв, зокрема, у склад налчуться за вдомостями рзних авторв [5, 9] вд 104 до 120 родв. Серед нших, рд Bolboschoenus (Aschers.) Palla належить до числа маловивчених таксонв свтово флори [4]. Незважаючи на те, що вн був вдособлений вд збрно групи роду Scirpus L. s. l. ще в 1905 роц Е. Паллою [13] на пдстав надання груп видв Bolboschoenus Aschers., яка була описана П. Ашерсоном [6] без зазначення рангу, родового статусу на основ анатомо-морфологчних особливостей, до 1980 року включно в авторитетних виданнях, а саме УFlora EuropaeaФ [8] його розглядали в склад роду Scirpus.

У втчизняних виданнях - УФлорахФ УВизначникахФ Bolboschoenus розглядався переважно як окремий рд з невеликою таксономчною рзномантнстю внутршньородових таксонв, унаслдок недостатньо належного стану розробки системи цього роду. У УФлор УкраниФ [3] рд Scirpus прийнятий в широкому розумнн, вмщуючи один вид - Scirpus maritimus L. (Bolboschoenus maritimus (L.) Palla) з шстьма рзновидностями. В УОпределителеЕФ [1] А.. Барбарич наводить Bolboschoenus як окремий рд з двома видами Bolboschoenus maritimus B. compactus (Hoffm.) Drob. Зокрема, другий з наведених ним видв сучасними дослдниками цього роду [4, 7, 10] розглядаться як синонм першого. За даними С.Л. Мосякна й М.М. Федорончука [12] рд Bolboschoenus у флор Украни представлений двома видами B. koshevnikovii (Litv.) A.E. Kozhevnikov (тепер зведений у синонми до B. planiculmis (F.Schmidt) T.V.Egorova), B. maritimus з двома рзновидностями - var. compactus (Hoffm.) T.V. Egorova var. macrostachys (Willd.) T.V. Egorova (тепер - синонм B. glaucus (Lam.) S.G.Smith). У звТязку з такими рзнобчними даними поста проблема узагальнення вдомостей щодо таксоном та систематики роду Bolboschoenus у флор Украни.

Дослдження проводились упродовж двох десяткв рокв з проведенням критичного опрацювання тературних джерел, гербарних колекцй (CHER, DNZ, DSU, KHER, KRAM, KRW, KW, KWU, LE, LW, LWKS, LWS, MSUD, UU, YALT та н.), а також польових робт. Система та номенклатура роду прийнята за .В. Татановим [4].

Хоча рд Bolboschoenus був описаний ще на початку XX столття, активне його дослдження припада на кнець XX початок XXI столття [2, 4, 7, 10, 11, 14]. Детальна сторя вивчення цього роду наведена в статт .В. Татанова [4], де автором проаналзована рзномантна тература вд окремих спецальних робт, до узагальнюючих праць. Незважаючи на довол високий ступнь нтересу до роду Bolboschoenus, система його в свтовому масштаб розроблена .В. Татановим уперше, включаючи 3 секц, 5 пдсекцй 14 видв.

У результат критико-таксономчних хорологчних дослджень ми встановили, що у флор Украни рд Bolboschoenus представлений 3-ма секцями та 5-ма видами, як поширен в межах крани досить нервномрно. Нижче наводимо конспект системи дослдженого роду флори Украни:

Genus Bolboschoenus (Aschers.) Palla, 1905, in Hallier u. Brand, KochТs Syn. Deutsch. Schweiz. Fl., Aufl. 3, 3: 2531. - Рд бульбокомиш.

Sectio 1. Browningia Tatanov, 2004, в Новост. систем. высш. раст. 36: 86.

1. B. glaucus (Lam.) S.G.Smith, 1995, Novon, 5: 101. - Scirpus glaucus Lam. 1791, Tabl. Encycl. Mth.

Bot. 1: 142. - S. macrostachys Willd. 1809, Enum. Pl. Horti Bot. Berol. 1: 78. - S. maritimus L. var. glaucus (Lam.) Nees, 1834, in Wight, Contr. Bot. Ind.: 111. - S. maritimus var. macrostachys (Willd.) Vis. 1842, Fl. Dalm.

1: 109, nom. illeg. - Bolboschoenus maritimus (L.) Palla var. macrostachys (Willd.) T.V.Egorova, 1976, во Фл.

европ. части СССР, 2: 94, comb. illeg. - B. maritimus auct. non (L.) Palla: Рожевиц, 1935, во Фл. СССР, 3: 56, р. р. - Б. сизий.

2. B. yagara (Ohwi) Y.C.Yang et M.Zhan, 1987, Acta Biol. Plateau Sin. 7: 14. - Scirpus yagara Ohwi, 1944, Met. Coll. Sci. Kyoto Univ. Ser. B. 18, 1: 110. - Bolboschoenus maritimus L. var. desoulavii Drob. 1913, Тр. Бот. муз. Акад. наук 11: 91. - Scirpus fluviatilis Torrey var. yagara (Ohwi) T.Koyama, 1958, Journ. Fac. Sci.

Univ. Tokyo (Bot.) 7, 6: 334, fig. 15. - Bolboschoenus fluviatilis (Torrey) Sojk subsp. yagara (Ohwi) T.Koyama, 1980, Acta Phytotax. Geobot. (Kyoto) 31: 140. - B. yagara (Ohwi) A.E.Kozhevnikov, 1988, в Сосуд. раст. сов.

Дальн. Вост. 3: 187. - B. desoulavii (Drob.) A.E.Kozhevnikov, 1988, в Сосуд. раст. сов. Дальн. Вост. 3: 188. - B. maritimus auct. non (L.) Palla: Рожевиц, 1935, во Фл. СССР, 3: 56, р. р. - Б. Ягара.

Sectio 2. Bolboschoenus 3. B. maritimus (L.) Palla, 1907, in Hallier u. Wohlf., KochТs Syn. Deutsch. Fl., Aufl. 3, 3: 2532. - Scirpus maritimus L. 1753, Sp. Pl.: 50. - S. compactus Hoffm. 1804, Deutsch. Fl. 2: 25. - Bolboschoenus maritimus var.

compactus (Hoffm.) T.V.Egorova, 1976, во Фл. сев.-вост. европ. части СССР, 2: 18. - Б. приморський.

Каразинские естественнонаучные студии Каразнськ природознавч студ Karazin natural science studios 4. B. planiculmis (F.Schmidt) T.V.Egorova, 1967, в Раст. Центр. Азии 3: 20. - Scirpus planiculmis F.Schmidt, 1868, Mt. Acad. Sci. Ptersb. sr. 7, 12: 190. - S. koshewnikowii Litv. ex Zinger, 1882, Bull. Soc.

Nat. Moscou, 58, 2: 220. - Bolboschoenus compactus (Hoffm.) Drob. 1913, Тр. Бот. музея Акад. наук, 11: 92, p. p., excl. typo. - B. biconcavus Ohwi, 1944, Mem. Coll. Sci. Kyoto Univ., ser. B, 18, 1: 109. - B. planiculmis (F.Schmidt) T.Koyama, 1978, Fl. Taiwan 5: 207. - B. koshewnikowii (Litv. ex Zinger) A.E.Kozhevnikov, 1988, в Сосуд. раст. сов. Дальн. Вост. 3: 189. - B. maritimus auct. non (L.) Palla: Рожевиц, 1935, во Фл. СССР, 3: 56, р. р. - B. compactus auct. non (Hoffm.) Drob.: Рожевиц, 1935, во Фл. СССР, 3: 57, р. р.Ц Б. плоскостебловий.

Sectio 3. Mediani Tatanov, 2004, в Новост. систем. высш. раст. 36: 90.

5. B. laticarpus Marhold, Hroudov, Duchek & Zkravsk, 2004, Phyton (Horn), 44, 1: 7. - Б.

широкоплодий.

Наведена синонмка проритетних видв роду Bolboschoenus у флор Украни дозволя орнтуватися в розумнн того чи ншого таксону внутршньовидового рангу. Це важливо для зведення синонмки незалежно вд наведено назви або регону дослдження, що дозволить однозначне трактування видово рзномантност т чи ншо територ.

Результати хорологчного аналзу видв роду Bolboschoenus на територ Украни свдчать про деяк закономрност поширення окремих видв. Так B. glaucus вдомий лише з Криму та Пвнчного ПричорноморТя, однак не виключен знахдки цього виду й у значно пвнчнших регонах нашо крани.

ише у Льввськй та Харквськй областях Украни виявлений нещодавно описаний B. laticarpus, який потребу подальших дослджень у звТязку з хорологю та екологю. Цкавим щодо поширення B. yagara, який вдомий з небагатьох мсцезнаходжень у схдно-захдному напрямку в окол нижче 50 пвнчно широти Украни. Спорадично по всй територ Украни поширений B. planiculmis, який знайдений також на Полсс та Закарпатт. Найпоширеншим на дослдженй територ B. maritimus, що звичайно повТязано з його широкою екологчною амплтудою, а також ступенем дентифкац.

Пдсумовуючи висвтлене вище, доходимо висновку щодо необхдност подальших комплексних дослджень роду Bolboschoenus на територ Украни, перш за все, хорологчних та екологчних. Так дослдження стануть основою для вивчення популяцйних, карологчних созологчних особливостей таксономчного рзноманття роду.

Список тератури Барбарич А.И. Род 7. Клубнекамыш (Бульбокомиш) - Bolboschoenus (Aschers.) Palla // Опред. высш.

раст. Украины. - Киев: Наук. думка, 1987. - С. 418.

Егорова Т.В. Сем. 178. Cyperaceae Juss. - Осоковые // Флора европейской части СССР. - Л.: Наука, 1976. - Т. 2. - С. 83-219.

Кречетович В.. Рд 122. Scirpus (Tourn.) L. - Комиш // Флора УРСР. - К.: Вид-во АН УРСР, 1940. - Т.

2. - С. 401-417.

Татанов И.В. Система рода Bolboschoenus (Aschers.) Palla (Cyperaceae). - Новости сист. высш. растений. - 2006. - Т. 36. - С. 80-95.

Тахтаджян А.Л. Система магнолиофитов. - М.: Наука, 1987. - 439 с.

Ascherson P.F.A. Flora der Provinz Brandenburg, der Altmark und des Herzogthums Magdeburg. - Berlin, 1859-1864. - Abt. 1. - 1034 S.

Browning J., Gordon-Gray K.D. Patterns of fruit morphology in Bolboschoenus (Cyperaceae) and their global distribution // S. Afr. J. Bot. - 2000. - 66 (1). - P. 63-71.

De Filipps R.A. Scirpus L. // Flora Europaea / T.G. Tutin et all. (eds.). - Cambridge, 1980. - Vol. 5. - P.

277-280.

Goetghebeur P. Cyperaceae. // The Families and Genera of Vascular Plants. / K. Kubitzki (ed.). - Berlin:

Springer, 1998. - Vol. 4. - P. 141-190.

Hroudov Z., Zkravsk P., Duchek M., Marhold K. Taxonomy, distribution and ecology of Bolboschoenus in Europe. - Ann. Bot. Fennici. - 2007. - 44. - P. 81-102.

Kukkonen I. Bolboschoenus // S.I. Ali & M. Quaiser. Flora of Pakistan. - Karachi; St. Louis, 2001. - N 206. - P. 9-12.

Mosyakin S.L., Fedoronchuk M.M. Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist. - Kiev, 1999.

Ц I-XXIV, 1-346 p.

Palla E. Cyperaceae. // Synopsis der Deutschen und Schweizer Flora. / E. Hallier, A. Brand (eds.).

W.D.J. Koch. - Leipzig, 1905. - 3 Aufl., Bd. 3. - S. 2515-2680.

Каразинские естественнонаучные студии Каразнськ природознавч студ Karazin natural science studios Smith S.G. Bolboschoenus (Aschers.) Palla // Flora of North America north of Mexico. / Flora of North America Editorial Committee (ed.). - New York, Oxford, 2002. - Vol. 23. - P. 37-44.

КРИТИчНИЙ ПЕРЕГЛЯД ДАГНОСТИчНИХ ОЗНАК ДЕЯКИХ ВИДВ РОДУ BROMUS L. S. Str.

Красняк О..

нститут ботанки м. М.Г.Холодного НАН Украни, м. Кив Згдно з наявними нин тературними даними, в межах роду Bromus L. s. str. наводиться рзна кльксть видв, залежно вд особливостей встановлення х меж таксономчно нтерпретац морфологчно мнливост ознак. За останнм номенклатурним зведенням для флори Украни [10] наводяться, крм найбльш вдомих Bromus japonicus Thunb. i B. squarrosus L., також B. anatolicus Boiss. et Heldr. та B. wolgensis Fisch.

ex Jacq. fil. Ранг двох останнх таксонв не визначеним рзними авторами вони приймаються за види, пдвиди або рзновиди [2, 6 - 8, 11, 13].

За численними тературними джерелами дагностичними на видовому рвн часто використовуються ознаки генеративно сфери, зокрема, розмри квткових лусок колоскв [2, 5, 6, 8, 9, 13]. Особливост будови суцвття також вважаються важливими при розмежуванн видв, проте при цьому звертаться увага на його значну фенотипчну мнливсть здатнсть редукуватися до одного колоска [9]. Лтературн дан з морфолог B. anatolicus та B. wolgensis нечисленними досить суперечливими. У описах цих видв деяк автори наводять наявнсть опушення на нижнй квтковй лусц вважають важливою дагностичною ознакою [7], нш ж автори не вдрзняють х вд B. japonicus B. squarrosus [4, 5, 13] або визнають можливсть снування для B. japonicus, B. anatolicus та B. squarrosus альтернативних форм з голими опушеними нижнми квтковими лусками, таким чином не надають цй ознац дагностичного значення видового рвня [6, 8, 13].

У бльшост морфологчних описв B. anatolicus розглядають як дуже подбний до B. japonicus, проте з дещо бльшими колосками нижнми квтковими лусками, слабко вираженим кутом нижньо квтково луски надають рангу пдвиду чи рзновиду [11, 12, 13]. За морфометричними показниками B. japonicus, B. anatolicus та B. squarrosus можна розташувати в ряд за порядком зростання кльксних показникв структурних елементв колоскв х квток. Bromus wolgensis у переважнй бльшост праць наводиться у списку синонмв до B. squarrosus або як форма з опушеними нижнми квтковими лусками [2, 6, 13]. В тератур про цей вид наводяться переважно хорологчн вдомост [1, 3]. Морфометричних характеристик його в тератур ми не бачили. Через невизначенсть важливост ознаки опушення ми дослджували спочатку особини з голими колосками, залишивши другу частину рослинного матералу для окремого вивчення.

Метою нашого дослдження було переглянути таксономчну значущсть морфометричних ознак для B. japonicus, B. anatolicus та B. squarrosus.

Рослинний матерал нами був вдбраний з гербарю нституту ботанки м. М.Г. Холодного НАНУ (KW), а також використан власн збори. З кожно особини вдбирали по два колоски з першого другого зверху вузла у суцвтт з найдовших глочок. Вимрювали луски третьо знизу квтки у колоску. Був опрацьований матерал з 16 адмнстративних областей Украни АР Крим.

Отриман результати показали значне перекривання переважно бльшост дослджених ознак: довжина нижньо верхньо квткових лусок, довжина ширина колоскв, ширина верхньо квтково луски, довжина ост, довжина зубцв нижньо квтково луски, вдстань вд верхвки луски до мсця вдходження остюка, кльксть вйок на клях верхньо квтково луски. Дуже малий розрив у ланцюгу кльксних показникв мала ширина нижньо квтково луски (3,1 - 4,95 мм у B. japonicus 5 - 8,25 мм у B. squarrosus).

Вдсутнсть перекривання спостергалась у вдношенн ширини верхньо нижньо квткових лусок (2,Ц 3,4 у B. japonicus 3,4 - 4,4 у B. squarrosus) деякий розрив мала така ознака, як ширина плвчасто облямвки нижньо квтково луски (0,30 - 0,60 мм у B. japonicus 0,71 - 1,09 мм у B. squarrosus). В ряду мнливост ознак B. japonicus нам не вдалося виявити розриву, який би дозволив розбити цей вид на два:

B. japonicus s.str. та B. anatolicus.

Таким чином, таксономчно вагомою при розмежуванн видв B. japonicus B. squarrosus ширина плвчасто облямвки нижньо квтково луски. Пдпорядковане значення мають показники ширини нижньо квтково луски вдношення ширини верхньо та нижньо квткових лусок. Решта ж вище перерахованих ознак може бути корисна лише при перебуванн поза зоною перекривання. Лише найбльш крайн значення з дослджених ознак можуть характеризувати B. japonicus s.str. та B. anatolicus.

Pages:     | 1 |   ...   | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 |   ...   | 101 |    Книги по разным темам