І некласичних

21 Аристотель. Там само. – С. 117.

22 Там само. - С. 69 (1280а, 30).

23 Там само. – С. 83 (1281в, 35)

24 Там само. – С. 88 (1284а).

25 Там само. – С. 100 (1289а, 15).

26 Там само. – С. 195 (1330а).

27 Себайн Дж. Г., Торсон Т. Л. Історія політичної думки. – К.: Основи, 1997. – С. 130.

28 McLean G. F. Philosophy and Civil Society: Its Nature, Its Past and Its Future // Civil Society and Social Reconstruction. Ed. G. McLean. The Council for Research in Values and Philosophy. – Washington, D. C., 1997. – P. 14.

29 Ціцерон Марк Тулій. Про державу. Про закони. Про природу Богів. – К.: Основи, 1998. – С. 169.

30 Там само. – С. 167.

31 Там само. – С. 174.

32 Там само. – С. 48.

33 Там само. – С. 52.

34 Там само. – С. 53.

35 Там само. – С. 53.

36 Там само.

37 Себайн Дж., Торсон Т. Історія політичної думки. – С. 170.

38 Ціцерон Марк Тулій. Про державу. – С. 123.

39 Там само.

40 Там само. – С. 109-110.

41 Там само. – С. 116.

42 У “Євангелії” від св. Луки народження Ісуса провіщується словами: “Слава Богу на висоті, і на землі спокій, у людях добра воля!” (2, 14).

43 Арендт Г. Названа праця. – С. 180.

44 Святий Августин. Сповідь. – К.: Основи, 1996. – С. 118.

45 Елштайн Дж. Б. Громадський чоловік... – С. 78.

46 Коплстон Ф. Середньовічна філософія. – К.: Jet-Set, 1997. – С. 137.

47 Тома Аквінський. Коментарі до Арістотелевої “Політики”. – К.: Основи,
2000. – С. 96.

48 Там само. – С. 97.

49 Там само. – С. 99.

50 Там само. – С. 309.

51 Там само.

52 Там само. – С. 702.

53 Там само. – С. 600.

54 Там само. - С. 601.

55 Котусенко В. Тома Аквінський і його філософія. Передмова // Тома Аквінський. Коментарі до Аристотелевої “Політики”. – С. 22.

56 McLean G. F. Philosophy and Civil Society… - P. 20.

57 Ibid.

58 Елштайн Дж. Б. Громадський чоловік, приватна жінка. Жінки у соціальній і політичній думці. – К.:Альтернативи, 2002. – С. 70.

59 Пашук А. Християнство і свобода // Київська Церква. Альманах християнської думки. – Київ-Львів. - № 5 (11), 2000. – С. 39.

60 Royal Robert. Why put the West in the Western Civilisation? // The Intercollegiate Review. Spring, 1998. – P. 8.

61 Ширше про роль християнського світосприйняття йдеться в статті: Карась А.Ф. Християнство, Західна Цивілізація і соціальна трансформація України // Київська Церква, №5 (11), 2000. – С. 44-45.

62 Коплстон Ф. Середньовічна філософія. – С. 150.

63 Себайн Дж., Торсон Т. Історія політичної думки. – С. 294.

64 Див.: Карась А. Християнство, Західна цивілізація і соціальна трансформація України // Київська Церква. Альманах християнської думки. Київ-Львів.- № 5 (11), 2000. – С. 42.

65 Hall J. A. In Search of Civil Society // Civil Society: Theory, History, and Comparison. – Ed. by J. Hall. - Polity Press: Cambridge MA, USA, 1995. - P. 5.

66 Рашидов С. Ф. Афінський поліс як зародок громадянського суспільства // Мультиверсум. Філософський альманах. Випуск 23. – К.: Український центр духовної культури, 2001. – С. 52.

67 Alexander Jeffrey C. Core Solidarity, Ethnic Out-Groups, and Social Differentiation / In: Differentiation Theory and Social Change. Comparative and Historical Perspective. Ed. by Jeffrey C. Alexander and Paul Colomy. – New York: Columbia University Press, 1990. – P. 268 -272.

68 Шаповал М. Загальна соціологія. – К.: Український центр духовної культури, 1996. – С. 266.

69 Ф. Бродель наводить приклад, що, скажімо, в Марселі XVI ст., “аби отримати скупо дароване громадянство, слід було мати “десять років постійного проживання, володіти нерухомим майном, одружитися на міській дівчині”. Інакше людина залишалася в загальній масі негромадян міста, manas, селюків. Така концепція громадянства була правилом скрізь”. – Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм XV-VIII ст. – Т.1. – К., 1995. – С. 448. Інший дослідник, Лауро Мартінес, вважає, що політичні права чи право голосу в різних містах-громадах (комунах) мали від 2% до 12% мешканців. Також існують твердження, що кожний п’ятий чоловік мав громадянство Флоренції. – Див.: Lauro Martines. Power and Imagination: City-States in Renaissance Italy. Baltimore: John Hopkins University Press, 1988. – P. 148.

70 Вебер М. Избранное. Образ общества. – М.: Прогресс, 1994. – С. 418.

71 Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм. – С. 441.

72 Павленко Ю. В. История мировой цивилизации. Философский анализ. – К.: Фенікс, 2002. – С. 556.

73 Панейко Ю. Теоретичні основи самоврядування. – Львів: Літопис, 2002. – С. 25.

74 Див: Hyde J. K. Society and Politics in Medieval Italy: The Evolution of Civil Life, 1000-1300. London: Macmillan, 1973. – Р. 14.

75 Себайн Дж., Торсон Т. Історія політичного думки. – С. 307.

76 Див.: Мак’явеллі Нікколо. Флорентійські хроніки. Державець. – К.: Основи, 1998. – С. 396.

77 Жан-Жак Руссо в “Емілі” значно пізніше за Мак’явеллі говорив, що “великі міста” виснажують державу і є її слабкістю: багатство, яке вони виробляють, – це багатство уявне й ілюзорне, багато грошей з малим ефектом... Хто зміг би побачити, що Франція була б куди могутніша, коли б знищити Париж”.

78 Щодо змісту терміна віртуальна солідарність, то я дотримуюся поглядів Бенедикта Андерсона. Див.: Андерсон Б. Уявні спільноти. Міркування щодо походження й поширення націоналізму. – К.: Критика, 2001. – С. 22.

79 Гоббс Т. Сочинения в 2 т. Т.1. – М.: Мысль, 1989. – С. 287.

80 Там само. – С. 374.

81 Гоббс Т. О свободе и необходимости // Сочинения в 2 т.- Т.1. – С. 582.

82 Там само. – С. 607.

83 Там само. – С. 598.

84 Там само. – С. 608.

85 Там само.

86 Там само. – С.373.

87 Там само. – С.330.

88 Там само. – С.331.

89 Там само.

90 Там само. – С.409.

91 Там само. – С.415.

92 Гоббс Т. Левиафан, или материя, форма и власть государства церковного и гражданского. – Там же.- Т. 2. – М.: Мысль, 1991. – С. 97.

93 Там само. – С. 98.

94 Там само.

95 Там само. – С.111.

96 Там само. – С.121.

97 Арістотель. Політика. – С. 93. (1286а Є,5).

98 Там само. – С.95. (1287а, 20).

99 Там само. – С.96. (1287а, 30)

100 Див.: Гаєк Ф. А. Конституція свободи. – Львів: Літопис, 2002. – С. 173.

101 Гоббс Т. Левіафан, або суть, будова і повноваження держави церковної та цивільної. – К.: Дух і літера, 2000. – С. 84.

102 Там само. – С. 85.

103 Себайн Дж. Г., Торсон Т. Л. Історія політичної думки. – С. 417.

104 Гоббс Т. Левіафан. – К., 2000. – С. 216.

105 Гоббс Т. О свободе и необходимости / Сочинения в 2-х т. – Т.1. - М., 1989. – С. 596.

106Традиційне тлумачення праці Лока “Essay concerning Humane Understanding” з ключовим перекладом поняття розуміння як пізнання не може вважатися адекватним щодо ідеї твору. Річ у тім, що метою дослідження розуміння (understanding, “разумения” – рос.), за Локом, є “вияснення походження, достовірності й обсягу людського розуміння разом з основами і ступенями віри, гадки і згоди...” Тобто, йдеться про те, що розуміння, на відміну від пізнання, не зводиться до знань і пов’язане з ширшим комплексом чинників, зокрема з вірою. – Див.: Лок Дж. Опыт о человеческом разумении. – Сочинение в трех томах. – Т.1. – М.: Мысль, 1995. – С. 91-92.

107 Там само. – С. 94.

108 Там само. – С. 103. Висловлена думка Лока дуже близька до поглядів на природу розуму Ф. Гаєка. Див.: Конституція свободи. – Л.: Літопис, 2002. – С. 64, 73,187.

109 Там само. – С. 464.

110 Там само. – С. 471.

111 Там само.

112 Там само. – С. 547.

113 Лок Дж. Об управлении разумом / Соч. в 3-х т. – Т. 2. – М ., 1985. – С. 226.

114 Лок Дж. Опыт о человеческом разумении / Соч. в 3-х т. – Т . 2. – С. 200.

115 Там само. – С. 201.

116 Ділі Дж. Основи семіотики. – Л.: Арсенал, 2000. – С. 168.

117 У 1662 р. у Франції виходить книга А. Арно і П. Ніколь, послідовників Р. Декарта, що мала вплив як керівництво з логіки правильно мислити. – Див.: Арно А. и Николь П. Логика или искусство мыслить. – М.: Наука, 1991. – 414 с.

118 Лок Дж. Опыты о законе природы – Соч. в трех томах. – Т.З. – М.: Мысль, 1988. – С. 4.

119 Там само.

120 Там само. – С. 8.

121 Там само. – С. 33.

122 Там само. – С. 53.

123 Лок Дж. Два трактати про врядування. – К.: Основи, 2001. – С. 131.

124 Там само. – С. 132.

125 Там само. – С. 135.

126 Там само. – С. 159.

127 Там само. – С. 159.

128 Там само. – С. 160.

129 Там само. – С. 161.

130 Поняття “commonwealth” є ключовим для соціальної теорії Лока. Підтримую думку перекладачів українською мовою “Двох трактатів” О. Тереха та Р. Ди­мирця в тому, що дане англійське поняття увібрало в себе тогочасну традицію передачі значення римського поняття “respublica”, що позначало “справу народу”, “загальну справу” і не було тотожним значенню будь-якої держави. На відміну від імперської чи деспотичної держави “commonwealth” конституюється народом, чи спільнотою, яка в сенсі “спільнотвореної держави” сама стає єдиним соціальним цілим. Головним чинником такої єдності виступає здатність людей спільно дотримуватися законів, що гарантують рівну міру свободи громадянам. Очевидно, переклад “commonwealth” словом “держава” не відповідатиме духові поглядів Лока на соціальне утворення і спотворюватиме послідовність інтелектуального розвитку західної цивілізації щодо її витоків з концептів і традицій римського права. (Див.: Там само. – С. 262).

131 Там само. – С. 162.

132 Там само. – С. 173.

133 Там само.

134 Там само. – С.39.

135 Там само. – С. 65.

136 Визнання гідності людини Лок пов’язує зі „схильністю шукати спілкування й товаришувати з іншими”, вважаючи їх, вслід за Гукером, “першою причиною об’єднання людей у політичні суспільства”. Див.: Там само. – С. 137.

137 Там само. – С. 145.

138 Там само. – С. 151.

139 Там само. – С. 153.

140 Там само. – С. 175.

141 Там само. – С. 176.

142 Там само. – С. 179.

143 Там само. – С. 44.

144 Див.: Лок Дж. Опыт о веротерпимости / Соч. в 3-х т. – Т. 3. – С. 66.

145 Там само.

146 Лок. Опыты о законе природы. – С. 31.

147 Там само. – С. 40.

148 Лок Дж. Два трактати про врядування. – С. 180.

149 Там само.

150 Елштайн Дж. Громадський чоловік, приватна жінка. – С. 120.

151 Див.: Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості. Дослідження категорії громадянське суспільство. – Л.: Літопис, 2000. – С. 79. Щодо значення слова публіка, Габермас зауважує, що “у Франції XVII ст. le public (публікою) називають lecteurs (читачів), spectatenas (глядачів) та auditeurs (слухачів) як адресатів, споживачів і критиків мистецтва та літератури”. – С. 75.

152 Думка Г.Гадамера подана за вказаною працею Ю. Габермаса. – С. 53.

153 Locke John. A Letter Concerning Toleration. Hackett Publishing Company, Indianapolis, Indiana, 1983. – Р. 21.

154 Ibid. – Р. 28.

155 Ibid. - С. 26.

156 Ibid. - С. 50.

157 Ibid. - С. 51.

158 Лок Дж. Опыт о веротерпимости / Соч. в 3-х т. – Т.3. – М., 1988. – С. 81.

159 Locke John. A Letter Concerning Toleration. – Р. 43.

160 Лок Дж. Два трактати... – С. 183.

161 Там само. – С. 198.

162 Там само. – С. 207.

163 Лок Дж. Опыт о человеческом разумении. – С. 299. (В українському виданні праці Лока “хотіння” перекладено як “вподобання”).

164 Там само. – С. 300.

165 Див.: Там само. – С. 291 – 293.

166 Там само. – С. 333.

167 Russell Bertrand. Skeptical Essays. London: Georgia. Allen and Unwin, 1952. – Р. 169.

168 Schlick Moritz. Problems of Ethics. New York: Prentice – Hall, 1939. – р. 150.

169 Лок Дж. Опыт о человеческом разумении. Книга четвертая. – Соч. в трех томах. – Т. 2. – М.: Мысль, 1985. – С. 174.

170 Там само.

171 Там само. – С. 171.

172 Лок Дж. Опыт о человеческом разумении. Книга четвертая. – Соч. в трех томах. – Т. 1. – М.: Мысль, 1985. – С. 318.

173 Adler Mortimer. The Idea of Freedom. A Dialectical Examination of the Conceptions of Freedom. – Carden City, New York. Doubleday and Company, INC, 1958. – Р. 248.

174 Лок Дж. Два трактати про врядування. – С. 159.

175 Adler M. The Idea of Freedom. – P. 249.

176 Melean George. Philosophy and Civil Society – in Civil Society and Social Reconstruction. The Council for Research in Values and Philosophy. Washington, D. C., 1997. – P. 27.

177 Seligman Adam B. The Idea of Civil Society. Princeton University Press, Princeton, New Jerscy, 1992. – Р. 24.

178 Лок називає справедливість „головним законом природи, на якому тримається суспільство”. – Лок Дж. Опыты о законе природы. – С. 31.

179 Лок Дж. Два трактати про врядування. – С. 231.

180 Там само. – С. 247.

181 Див.: Taylor Charles. Invoking Civil Society / In: Contemporary Political Philosophy. An Antology. Ed. By R. E. Goodin and P. Pettit. – Oxford: Blackwell Publishers, 1997. – Р. 69.

182 Тейлор Ч. Непорозуміння: дебати між лібералами та комунітаристами // Сучасна політична філософія. Антологія. Упорядник Янош Кіш. Перекл. з англ. – К.: Основи, 1998. – С. 544.

183 Там само. – С. 552.

184 Seligman A. The Idea of Civil Society. – Р. 36-37.

185 Скратон Р. Коротка історія новітньої філософії. – К.: Основи, 1988. – С.144.

186 Рорти Р. Философия и зеркало природы / Пер. с англ. – Изд-во Новосибир. ун – та , 1997. – С. 103.

187 Див.: Лучицкий И. В. Адам Ферґюсон и его историческая теория // Университетские известия. Киев, 1868. - № 9, 11, 12; 1869. - № 1.

188 Ferguson Adam. An Essay on the History of Civil Society. Cambridge University Press, 1995. – Р.7.

189 Там само. – С. 18.

190 Там само. – С. 59.

191 Gellner E. Condition of Liberty. Civil Society and its Rivals. Penguin Вooks. 1996. – Р. 63.

192 Ibid.

193 Ferguson A. An Essay… - Р. 173.

194 Ibid.

195 Ibid. – Р. 176.

196 Ibid.

197 Ibid. – Р. 173.

198 Ibid. – Р. 176.

199 Ibid.

200 Ibid.

201 Ibid.

202 Seligman A. The Idea of a Civil Society. – P. 31.

203 Ferguson A. An Essay on the History… - P. 38.

204 Ibid.

205 Ibid. – Р. 39.

206 Ibid. – Р. 40-41.

207 Ibid. – Р. 41.

208 Варто взяти до уваги, що мовою давніх священних текстів – гебрейською – значення серце і розум позначалися одним словом.

209 Зауважимо, що Ферґюсон випередив проблематику другої половини ХХ ст., пов’язавши свободу, щирість і правдивість у спільному контексті ідентичності особи. Річ у тім, що щирість має своє покликання виявляти правдивість людини щодо самої себе, перебуваючи перед лицем іншої людини. Нещирість, навпаки, стає виявом неправдивості перед самим собою; хоча вона може виявлятися не цілком свідомо.

210 Ibid. – Р. 43.

211 Ibid.

212 Ibid. – Р. 66.

213 Ibid. – Р.145.

214 Ibid. – Р. 73.

215 Ibid. – Р. 68.

216 Ibid. – Р. 70.

217 Ibid. – Р. 150.

218 Ibid. – Р. 151.

219 “Rorty Richard. Solidarity or Objectivity?”// From Modernist to Postmodernism. An Antology. Blackwell Publishers 1996. – Р.573.

220 Ferguson A. Ibid. – Р. 151.

221 Seligman A. The Idea of Civil Society. – Р. 33.

222 Ferguson A. An Essay on… - Р. 207.

223 Seligman A. The idea of Civil Society. – Р.37.

224 Ibid. – Р. 36.

225 MсLean G. Philosophy and Civil Society. – Р.31.

226 Gellner E. Nations and Nationalism. Cornell University Press. ITHACA, New York, 1983. – Р. 39.

227 Макінтайр Е. Після чесноти. – С. 289.

228 Ferguson A. An Essay… – Р.180-181.

229 Гаєк Ф. Конституція свободи. – Львів: Літопис, 2002. – С. 64.

230 Див.: Там само.

231 Там само. – С. 68.

232 Берк Е. Свобода і влада // Консерватизм. Антологія. – К.: Смолоскип, 1998. – С. 287.

233 Там само.

234 Берк Е. Права людини // Консерватизм. – С. 282.

235 Там само. – С. 285.

236 Там само. – С. 281.

* Томас Пейн народився в Англії 1737р. 1774р. емігрував до Америки, ставши поборником її незалежності. Опинившись у політичній немилості, п’ятнадцять років провів в Англії і Франції, там стає свідком Великої Французької революції. У 1802р. повернувся до США, де в 1809р. помирає. Книжка «Права людини» - бестселер, найбільший на той час від початку книгодрукування.

237 Пейн Т. Права людини. Л.: Літопис, 2000. – С. 51.

238 Там само. – С. 46.

239 Там само. – С. 48.

240 Там само.

241 Там само. – С. 49.

242 Цитування подано за книгою: Гаєк Ф. Конституція свободи. – С.182.

243 Пейн Т. Права людини. – С. 52.

244 Другою стороною проблеми адекватності суспільства з державою є взаємодія на рівні