Рення та продовження людського роду, вона виступає джерелом духовного росту, морального та інтелектуального, емоційного розвитку, матеріального добробуту людини
| Вид материала | Документы |
- Проектна діяльність як засіб формування життєвих компетентностей молодших школярів, 32.03kb.
- Права, обов'язки та віповідальність батьків за виховання та розвиток дитини, 45.8kb.
- Пам’ятати, що культура поведінки є складовою частиною культури людини, вона виступає, 71.86kb.
- Яка має забезпечити умови для морального, інтелектуального, фізичного, художньо естетичного, 264.74kb.
- DO11 проблеми та перспективи розвитку людського капіталу в світі та в україні, 131.81kb.
- Програма співбесіди для вступників на історичний факультет Київського національного, 251.6kb.
- Питання прав та свобод людини І громадянина на сьогодні є найважливішою проблемою внутрішньої, 45.21kb.
- В. М., Пузь І. В. Дистанційне навчання як форма освіти сучасної людини, 39.68kb.
- План вступ 2 Людина як об’єкт філософської антропології 3 Філософське розуміння особи, 107.7kb.
- Мовлення є основним засобом людського спілкування, 71.43kb.
РОЛЬ СІМ’Ї У СТАНОВЛЕННІ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ
МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА
Сім’я як основа суспільства забезпечує відтворення та продовження людського роду, вона виступає джерелом духовного росту, морального та інтелектуального, емоційного розвитку, матеріального добробуту людини. Важко переоцінити роль сім’ї і у емоційному житті дитини. Оскільки сімейне виховання за своїм характером більш емоційне, ніж будь-який вид виховання: його підґрунтям є батьківська любов до дітей і безмежна довіра дитини до батьків. Створюючи певний соціально-психологічний клімат, сім’я багато в чому визначає розвиток дитини в майбутньому.
Про значення і роль емоцій та почуттів у формуванні особистості зазначали: П. К. Анохін, Арнольд, Л. С. Виготський, В. К. Вілюнас, Н. В. Вітт, Б. І. Додонов, О. М. Леонтьєв, Р. У. Ліпер, Г. О. Люблінська, К. Ізард, Я. Рейковський, С. Л. Рубінштейн, О. П. Санникова, П. В. Симонов, Б. Спіноза, З. Фрейд, О. Я. Чебикін, П. М. Якобсон та інші. Безумовно, емоції і почуття часто формують поведінку дитини, впливають на поставлені нею ті чи інші життєві цілі. Досліджуючи емоційну сферу молодшого школяра, зазначимо, що цей вік вважається «емоційно насиченим». Дитина зберігає багато дитячих якостей – наївність, легковажність, погляд на дорослого “знизу вгору”, проте зі вступом дитини до школи змінюються її інтереси, цінності, увесь устрій життя. Емоційна вразливість доповнюється подальшою диференціацією сором’язливості, яка виявляється у тому, як діти реагують на людину, оцінка якої має певне значення для них. Розвивається почуття самолюбства, що виявляється в гнівному реагуванні на будь-яке приниження їх особистості й позитивному емоційному переживанні, коли визнають ті чи ті особистісні властивості.
В умовах сучасного нестабільного сьогодення з його соціально-економічними негараздами, невпевненістю у завтрашньому дні, ростом насилля у суспільстві усе частіше зустрічаються неблагополучні сімї. Для опису сімейного неблагополуччя використовуються терміни «функціонально-неспроможна», «сім’я у кризовій ситуації», «аморальна сім’я», «сім’я з насильством щодо членів родини», «сімї, де є серйозні помилки і прорахунки у вихованні дітей», «конфліктна сім’я» тощо.
У випадку дисгармонії сімейних взаємовідносин виникає небезпека формування у дитини емоційних порушень, високого показника тривожності, переживання депресивних станів, домінування негативних емоцій тощо.
Мета нашого дослідження полягала у вивченні особливостей розвитку емоційної сфери молодшого школяра з неблагополучної сім’ї. Для емпіричного дослідження ми обрали: неповні сім’ї; сім’ї, де батьки виїхали за кордон; сім’ї, де батьки ведуть аморальний спосіб життя, а також зовні благополучні сім’ї. У дослідженні використали тест «Тривожність» (за Р. Теммл, М. Дорка, В. Амен) та проективну методику для діагностики шкільної тривожності А.М. Прихожан.
Результати емпіричного вивчення засвідчують про певну проблематику емоційного стану окремих дітей з неблагополучних сімей. Зокрема, спостерігається високий рівень тривожності, невпевненість, замкнутість, агресивність, деяка неадекватність у поведінці в класі з іншими дітьми тощо.
Отож, проблема емоційного здоров’я дітей є нагальною проблемою сьогодення, емоції та почуття часто формують поведінку дитини, вони впливають на перебіг різних психічних процесів – сприймання, пам’яті, мислення, зумовлюють формування певних рис характеру особистості. Позитивні емоції активізують різні види діяльності, негативні – знижують активність. Звичайно, одержані результати можна віднести лише до певного вікового етапу – вони лише частково визначають подальший розвиток особистості дітей, хоча, можливо, вплив сімейного середовища і є визначальним. Всі ці негативи, які дитина бере з оточення в майбутньому можуть перерости в патологію від чого буде страждати, як сама дитина, так і оточуючі її люди.
Список використаних джерел.
- Алферов А.Д. Психология развития школьников: Учебное пособие по психологии./ А.Д. Алферов. – Ростов н/Д: изд-во Феникс, 2000. – С. 102- 111
- Обухова Л.Ф. Детская психология: теория, факты, проблемы. / Л.Ф. Обухова. – М.: Тривола, 1995. – С. 34-65
- Шнейдер Л.Б. Психология семейных отношений. Курс лекций. / Б.Л. Шнейдер. – М.: Апрель-Пресс, Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000. – 512с.