Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською

Вид материала

Документы

Содержание Пропедевтичний блок КЛАС ( 53 год., 1,5 год. на тиждень) Народна казка Брати Грімм. "Пані Метелиця". Літературна казка Шарль Перро (1628 – 1703) Ганс Крістіан Андерсен Література і світ природи Алкман (VII ст. до н. є.). Мацуо Басьо Світ дитинства й моральні цінності в літературі Основні вимоги до знань і вмінь учнів 5 класу 6 КЛАС ( 35 год., 1 год. на тиждень) Міф і література Байка у світовій літературі Жан де Лафонтен (1621—1695). Література і моральне вдо­сконалення людини Людина в життєвих випро­буваннях Шандор Петефі (1823—1849). Роберт Луїс Стівенсон (1850—1894). ... Полное содержание

Подобный материал:

• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 2950.56kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 2778.79kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 1209.62kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 2719.13kb.
• Атики в 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів вивчатиметься за програмами,, 164.05kb.
• Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання, 889.57kb.
• Програми Програми для середньої загальноосвітньої школи 1-4, 1641.86kb.
• Особливості навчальної програми для учнів 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, 602.24kb.
• Програми Програми для середньої загальноосвітньої школи 1-4, 1499.91kb.
• Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням, 717.77kb.

Програму складено на основі

Програми для загальноосвітніх

навчальних закладів з українською

мовою навчання ( для 12-річної школи)

під редакцією

члена-кореспондента НАН України,

доктора філологічних наук

Д.С. Наливайка


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


Предмет “Зарубіжна література” – важлива складова літературної освіти. Об’єктом вивчення курсу є кращі твори зарубіжних авторів.

Пропонуючи кращі зразки художньої літератури, курс зарубіжної літератури має дати загальне уявлення про перебіг літературного процесу, репрезентувати найважливіші етапи розвитку культури, а також ознайомити з національною своєрідністю та загальнолюдською цінністю включених до програми творів. Відповідно до сучасних пріоритетів в українській школі предмет “Зарубіжна література” покликаний сприяти формуванню особистості, її духовно-ціннісних орієнтацій, культурно-пізнавальних інтересів, естетичного смаку.

Курс зарубіжної літератури вечірньої (змінної) загальноосвітньої школи з очною та заочною формами навчання будується за блоками:

I (5 – 7 класи) - пропедевтичний;

II (8 – 12 класи) – систематичний.

Саме такі блоки відповідають Положенню про вечірню (змінну) загальноосвітню школу (п.1.2.); що передбачає можливість навчання учнів із п’ятого класу.

^ Пропедевтичний блок у 5 – 7 класах вивчає твори, згруповані за жанрово-тематичним принципом, причому у 7 класі дається мініатюрна модель літературного процесу, що в доступній формі репрезентує найважливіші фази його розвитку. Саме це дає змогу на якісно новому рівні узагальнити вивчене у 5 – 7 класах та закласти фундамент під наступний етап вивчення систематичного курсу.

Матеріал систематичного блоку розподілено таким чином: у 8 класі вивчають період від найдавніших пам’яток світової літератури до першої половини УІІ ст.; у 9 – 12 класах – від другої половини УІІ століття до літератури XXІ століття. Такий розподіл зумовлений пізнавальними можливостями й інтересами учнів 8 – 12 класів: духовно-естетичний досвід людства останніх двох століть їм ближчий, ніж той, що міститься у пам’ятках літератури античності чи середньовіччя. Ось чому саме його доцільно у 9 – 12 класах вивчати докладніше.

Ґрунтуючись на репрезентивному принципі, програми 8 – 12 класів представляють систематичний курс як послідовний ланцюг монографічних і оглядових тем.

У процесі вивчення зарубіжної літератури у вечірній школі (очній чи заочній формах) особливу увагу слід звернути на вивчення особливостей літературного процесу, на узагальненнях світового літературного процесу, на порівнянні літератури світу і України. Необхідно навчити школярів застосовувати вихідні положення курсу для самостійного засвоєння літературних явищ. Виділення основного матеріалу в кожному розділі курсу зарубіжної літератури допомагає добитися глибокого і міцного його засвоєння.

Розв’язання навчально-виховних і пізнавальних завдань досягається на уроках поєднанням різноманітних форм і методів навчання. Велике значення надається самостійній роботі учнів. Цілі такої роботи різноманітні: активізація навчально-пізнавальної діяльності; повторення і закріплення матеріалу; узагальнення і систематизація знань.

У 8 – 12 класах рекомендується проведення семінарів узагальнюючого характеру; різнорівневі контрольні роботи; тестування.

При очній формі навчання основний навчальний матеріал повинен бути засвоєний учнями на уроці. Це вимагає від учителя постійного продумування методики організації уроку, застосування різноманітних форм навчальної діяльності: викладу матеріалу в формі бесід або лекцій, висунення навчальних проблем; організації самостійної роботи учнів на уроці з підручником. Під час роботи з підручником необхідно формувати уміння виділяти в тексті головне; бачити і розуміти літературні особливості стилю письменників.

Міжпредметні зв’язки та зіставлення певних літературних і мистецьких явищ має здійснюватися постійно; при цьому особливу увагу слід приділяти зв’язкам між українською та зарубіжною літературами.


У програмах визначено години:

• для програмових розділів, окремих тем і текстуального вивчення творів;
  
• для уроків повторення й узагальнення вивченого матеріалу;
  
• для уроків розвитку мовлення;
  
• для уроків додаткового читання;
  
• для уроків виразного читання ( у 5 – 8 класах);
  
• для проведення тематичного оцінювання (заліків).
  

До програмових анотацій додаються рубрики:

- “Теорія літератури”, що окреслює мінімум теоретико-літературних понять, необхідних учням для розуміння, аналізу та оцінки художнього твору; її зміст визначено з урахуванням тих знань і вмінь, які учні набувають, вивчаючи українську літературу;

- “Виразне читання”, що орієнтується на відпрацювання основних елементів логіки та техніки читання, сприяє розвитку уважного вчитування в текст і творчому ставленню до прочитаного;

- “Вивчення напам’ять”, що слугує збагаченню читацької ерудиції учнів;

- “Рекомендована література для додаткового читання”, що виступає ланкою, яка поєднує вивчення програмових текстів та самостійне читання учнів, а також є резервом для можливої заміни одного твору іншим (на вибір учителя)

Домашнє завдання при очній формі навчання використовується в основному для закріплення вивченого матеріалу, відпрацювання відповідних умінь і навичок. Для заочної форми навчання воно повинно мати вигляд системи навчальних завдань, які дають змогу керувати самостійною роботою учнів. Можуть бути і опереджуючі домашні завдання. Мета їх – перевірка вміння учнів самостійно виділити головне; підібрати матеріал для розкриття поставленого завдання. Проте домашні завдання необхідно строго дозувати, супроводжувати чіткими роз’ясненнями і вказівками, враховуючи пізнавальні інтереси та можливості учнів.

Головним об’єктом вивчення на уроках зарубіжної літератури повинні залишатись тексти літературних творів, які здебільшого є перекладними. Працюючи з вершинними творами світової літератури в найкращих українських перекладах, учні опановуватимуть нормативну літературну мову, чого вельми бракує сучасному українському суспільстві (особливо учням-вечірникам).

У Програмі представлені різні національні літератури світу. Тому використання на уроках літератури оригінальних текстів сприятиме опануванню школярами іноземного мовлення, що також є потребою відкритого європейського суспільства, яке будує Україна.

Програма враховує вимоги до Типового навчального плану вечірньої загальноосвітньої школи із заочною формою навчання (групові консультації та заліки); додаток 24.

5. ^ КЛАС
   

( 53 год., 1,5 год. на тиждень)

( 8 год. – тематична атестація; 7 год. – резервний час )

№ п/п	Кількість годин	Зміст навчального матеріалу
1	3	ВСТУП Література і фольклор — скарбниця духовних багатств людства. Фольклор — усна народна творчість. Прислів'я та приказки — малі жанри фольклору, джерело народної мудрості. ТЛ: малі жанри фольклору: прислів’я, приказки.
2	4	^ НАРОДНА КАЗКА
	2	Казка як жанр фольклору. Зобра­ження в ній життя, поглядів і характеру народів, мрій, бажань і сподівань її творців. Боротьба добра зі злом — головний конфлікт народної казки. Реальне та фантас­тичне в ній. Казка про тварин — один із найдав­ніших різновидів казки.
	2	^ Брати Грімм. "Пані Метелиця". Брати Грімм — відомі збирачі німецьких народних казок. Уславлення любові до праці та інших людських чеснот у казці «Пані Метелиця». ТЛ: будова казки: зачин, кінцівка, повтори; оригінал і переклад, народна казка, «мандрівний сюжет».
3	11	^ ЛІТЕРАТУРНА КАЗКА
	1	Олександр Пушкін (1799—1837). "Руслан і Людмила". Вступ до поеми. О. Пушкін — видатний російський поет, шанувальник народної казки. Уславлення народної казки у вступі до поеми "Руслан і Людмила".
	3	^ Шарль Перро (1628 – 1703) «Попелюшка». Перро як основоположник європейської літературної казки. Збірка "Казки моєї матінки Гуски, або Історії минулих часів із повчаннями" та її найпопулярніші сюжети. "Попелюшка". Поетизація працьовитості та скромності, ідея винагороди за людські чесноти та страждання, віра в перемогу добра над злом.
	3	^ Ганс Крістіан Андерсен (1805—1875). "Снігова королева". Поєднання побутовості й фантастики у казках Андерсена. Перемога щирих людських стосунків над багатствами Снігової королеви. Авторська оцінка героїв твору. ТЛ: антитеза.
	4	Самуїл Маршак (1887—1964). "Дванадцять місяців". Казкові мотиви у п'єсі. Протистав­лення образів пасербиці, з одного боку, та мачухи і її рідної дочки — з другого як втілення конфлікту добра та зла. Підлабузництво підлеглих та необмежена влада — головні причини спотворення характеру Королеви. Особливості драматичного твору. Діалог як засіб розкриття змісту та ідеї п'єси. ТЛ: драматичний твір.
4	9	^ ЛІТЕРАТУРА І СВІТ ПРИРОДИ
	4	Редьярд Кіплінг (1865-1936). "Мауглі". Історія Мауглі, вихованця джунглів. Основні персонажі казки та їхня характеристика. Головний закон джунглів і світ людей.
	2	^ Алкман (VII ст. до н. є.). "Сплять усі верховини гірські...". Йоганн Вольфганг Гете (1749—1832). "Нічна пісня подорожнього".
	1	Михайло Лермонтов (1814—1841). Із Гете ("Горные вершини..."). Зображення природи різними поетами: спільне та відмінне в описах. Взаємозв'язок стану людської душі та опису природи. "Олюднення" природи у віршах. ТЛ: використання епітетів у текстах поезії.
	1	Федір Тютчев (1803-1873). "Я знаю в праосені пору...". Тонкий ліризм поезії Тютчева. Замилування осінньою природою і майстерність поетичного вислову.
	1	^ Мацуо Басьо (1644 —1694). Хоку. Одухотворення природи — характерна ознака японської культури. Природа як джерело натхнення, а її зображення — засіб вираження почуттів японців. Характерні ознаки хоку. ТЛ: хоку, його жанрові ознаки.
5	6	^ СВІТ ДИТИНСТВА Й МОРАЛЬНІ ЦІННОСТІ В ЛІТЕРАТУРІ
	1	Роберт Бернс (1759—1796). "Чесна бідність". Уславлення у вірші справжніх людських чеснот. Віра у світове братерство — основна ідея твору. Антитеза як основа його будови.
	5	Марк Твен (1835—1910). "Пригоди Том а Сойєра". Сонячний, радісно-бешкетний світ дитинства в повісті. Том Сойєр і Гекльберрі Фіни. Цінності дитин­ства та їхня доля в дорослому житті. Вплив світу дорослих на дитячі стосунки. ТЛ: повість.
6	2	ІЗ ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ ХХ-ХХІ століття Дитяча література XX—XXI ст. (огляд). Найвідоміші письменники та найпопулярніші твори для дітей.
7	3	ПІДСУМОК Узагальнення та систематизація вивченого протягом року матеріалу.

Для вивчення напам'ять:

1. Вірш про природу (за вибором учня).
   
2. О. Пушкін. Вступ до поеми "Руслан і Людмила".
   
3. Р. Бернс. "Чесна бідність".
   

^ ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ 5 КЛАСУ


Учні повинні знати:

• назви вивчених творів та їх авторів;
  
• основні події та героїв вивчених творів;
  
• передбачені програмою поняття теорії літератури;
  
• тексти, рекомендовані програмою для вивчення напам'ять.
  

Учні повинні вміти:

• вдумливо виразно читати художні тексти, використовуючи паузи та логічні наголоси, розуміти зміст прочитаного;
  
• переказувати усно та письмово (переказ), докладно, вибірково і стисло невеликі за обсягом епічні твори або фрагменти з них;
  
• встановлювати зв’язки між подіями твору;
  
• характеризувати героїв твору на основі їхніх вчинків;
  
• знаходити в тексті зображувальні та виражальні засоби мови, пояснювати їхню художню роль;
  
• складати простий план вивченого твору;
  
• складати усний і письмовий твір про літературного героя, відгук про самостійно прочитаний літературний твір.
  

^ 6 КЛАС

( 35 год., 1 год. на тиждень)

( 3 год. – тематична атестація; 4 год. – резервний час )

№ п/п	Кількість годин	Зміст навчального матеріалу
1	1	ВСТУП Пізнавальне значення світової літератури: зображення в ній життя, побуту, звичаїв, світогляду, духов­них і моральних цінностей різних народів світу.
2	5	^ МІФ І ЛІТЕРАТУРА
	2	Міф про виникнення світу в різних народів. Причини появи схожих елементів у міфах різних народів. Взаємопов'я­зане та паралельне виникнення цих елементів. ТЛ: міф, відмінність міфу від казки.
	1	Міф про Прометея. Велич подвигу Прометея, його самопожертва заради людей. Уславлення цивілізації в міфі. Причини популярності образу Прометея.
	2	Міфи про Геракла. (1-2 міфи за вибором учителя). Геракл — улюблений герой старо­давніх греків. Причини надзвичай­ної популярності його образу.
3	3	^ БАЙКА У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ
	3	Езоп (VI ст. до н. є.). "Вовк і Ягня", "Крук і Лисиця", "Мурашки і Цикада", "Хліборобові діти". ^ Жан де Лафонтен (1621—1695). "Зачумлені звірі". Іван Крилов (1769—1844). "Вовк і Ягня". Байка як жанр літератури та її особливості. Алегоричний та повчальний зміст байки, відображення в ній законів життя людей, народної мудрості: осуд свавілля та насильства, різноманітних людських вад; уславлення працьовитості, розу­му, доброти та інших людських чеснот. ТЛ: байка, алегорія, езопова мова.
4	3	^ ЛІТЕРАТУРА І МОРАЛЬНЕ ВДО­СКОНАЛЕННЯ ЛЮДИНИ
	2	Антон Чехов (1860—1904). "Хамелеон", "Товстий і тонкий". Висміювання підлабузництва, самоприниження, чиношанування, запопадливості та малодушності у творі. Головні засоби творення комічного та їхня роль у характери­стиці персонажів і розкритті ідеї твору. Функції художньої деталі у прозі Чехова. Антитеза як художній засіб і композиційний прийом. ТЛ: оповідання як епічний жанр.
	1	Чарлз Діккенс (1812-1870). "Різдвяна пісня у прозі". Гуманістичний зміст і висока людяність твору. Життя знедоленої родини Кретчитів. Подорож Скруджа різдвяної ночі в часі й просторі як можливість осягнути своє життя. Причини деградації його як особи­стості. Переродження Скруджа — наслідок осмислення власного життя. Реальне й фантастичне у повісті. Щасливий фінал як особ­ливість різдвяного оповідання. Композиція твору.
5	10	^ ЛЮДИНА В ЖИТТЄВИХ ВИПРО­БУВАННЯХ
	2	Даніель Дефо (бл. 1660—1731). "Робінзон Крузо". Гімн цивілізованій прагматичній людині та її праці. Пригоди та екзотика в романі. Роман Дефо як започаткування "робінзонад".
	4	Жуль Верн (1828-1905). "П'ятнадцятирічний капітан". Уславлення сили людського харак­теру в творі. Привабливість образу Діка Сенда. Образ Геркулеса в романі. Засудження рабства. Романтика подорожей, велич науки та знань як основний пафос творів Ж. Берна. ТЛ: роман.
	1	Джек Лондон (1876—1916). "Жага до життя". Сильний людський характер в екстремальній ситуації. Анонімність головного героя оповідання та її зв'язок з ідеєю твору. Особливості сюжету та ідеї оповідання. Довкілля у зв'язках з головним героєм твору
	1	^ Шандор Петефі (1823—1849). "Коли ти муж, будь мужнім...". Уславлення людської гідності, самоповаги та мужності, засудження приниження й внутрішнього рабства у віршах Ш. Петефі.
	2	^ Роберт Луїс Стівенсон (1850—1894). "Острів скарбів". Романтика подорожей і пригод у романі "Острів скарбів". Уславлен­ня сміливості, винахідливості, порядності (Джім Хокінс і його товариші). Засудження жаги до збагачення, зрадливості, підступ­ності (пірат Сільвер і його по­плічники).
6	4	^ ЛЮДИНА ТА її СВІТ
	1	Рей Дуглас Бредбері (нар. 1920). "Усмішка". Зневіра автора в майбутньому технократичної цивілізації. Зни­щення природи, цивілізації і культури як наслідок бездуховного науково-технічного прогресу. Трагічний оптимізм письменника: символічне значення фіналу "Усмі­шки" (дитина, ранок — символи Майбутнього). Несподіваний фінал як формальна ознака новели.
	3	^ Антуан де Сент-Екзюпері (1900—1944). "Маленький принц". "Маленький принц" — філософська алегорична казка-притча. Поетиза­ція в ній краси чистих людських взаємин. Сенс подорожі Маленько­го принца Всесвітом. Алегоричні образи. Головні життєві цінності у казці.
7	2	ПІДСУМОК Узагальнення та систематизація вивченого протягом року матеріа­лу.