Методичні рекомендації по виконанню дипломних проектів для студентів спеціальності 0804 "Інформаційні технології проектування" окр "Спеціаліст"

Вид материала

Методичні рекомендації

Содержание Стисла характеристика розділів Зміст основної частини Аналітичний розділ Проектний розділ

Подобный материал:

• Всеукраїнський конкурс дипломних робіт студентів навчальних закладів освіти із спеціальності, 718.26kb.
• Робоча програма з курсу «Інтелектуальна власність» для студентів спеціальності 03060101, 576.49kb.
• Н. І. Гомза Рецензент: канд екон наук, доцент В. О. Костюк Рекомендовано кафедрою «Прикладна, 856.34kb.
• Робоча програма по курсу «Корпоративне управління» для студентів спеціальності 03060101, 683.7kb.
• Методичні рекомендації до виконання курсової роботи для студентів освітньо-кваліфікаційного, 631.23kb.
• Методичні вказівки, 671.16kb.
• Методичні вказівки до виконання дипломних проектів (робіт) для студентів всіх спеціальностей, 506.98kb.
• Методичні рекомендації по виконанню бакалаврських робіт для студентів спеціальності, 341.96kb.
• Методичні рекомендації до виконання дипломних проектів, 439.76kb.
• Рекомендації до виконання проекту Порядок допуску дипломних проектів до захисту, 668.05kb.

Стисла характеристика розділів

Титульний аркуш

Титульний аркуш є першим аркушем пояснювальної записки і виконується за зразком, приведеному в додатку Г. Заповнення полів титульного аркушу – відповідно до додатка Д.

Завдання на проектування

Видається студенту керівником ДП (ДР). Приклад бланка завдання на проектування приведений у додатку В.


Відомість проекту

Відноситься до документів, розбитих на графи і виконується відповідно до ГОСТ 2.106.96. Приклад виконання приведений у [3].


Реферат (анотація)

Реферат виконується відповідно до вимог ГОСТ 7.9 і ГОСТ 7.32.

Реферат повинний містити відомості про обсяг пояснювальної записки, кількість ілюстрацій, таблиць, використаних джерел, додатків.

Крім цей текст реферату в короткій формі повинний відбивати:

• об'єкт проектування;
  
• ціль роботи;
  
• отримані результати і їхню новизну;
  
• ступінь впровадження;
  
• ефективність;
  
• область застосування.
  

Зміст

Зміст пояснювальної записки виконують відповідно до ГОСТ 2.105–95


Висновки

Цей розділ дипломного проекту містить остаточні висновки по всій роботі і показує ступінь виконання поставлених перед студентом-дипломником задач. Висновки даються на основі порівняння техніко-економічних показників діючої системи (чи підсистеми) і запропонованого варіанта. Крім цього необхідно показати й інші переваги, пов'язані з реалізацією проектних рішень (підвищення рівня виробництва, ріст кваліфікації кадрів і т.д.), а також охарактеризувати зміст і методи проведення підготовчих робіт.

Якщо при рішенні поставленої задачі дипломник за якимись причинами не прийняв найбільш оптимальне рішення, то у висновку треба вказати причини, що обумовили вибір проміжного варіанта та охарактеризувати перспективи розвитку робіт у даній області.


Список літератури

У списку літератури повинна бути зазначена уся використана література, при цьому в тексті пояснювальної записки повинні бути посилання на неї. Усі перераховані в списку літературні джерела нумеруються. Допускається два варіанти розташування джерел: у порядку появи посилань у тексті і за алфавітом.

Додатки

У додатки варто включати допоміжні матеріали, необхідні для повноти викладення результатів дипломного проектування в пояснювальній записці.

До таких матеріалів можна віднести:

• проміжні математичні докази, розрахунки, формули;
  
• допоміжні таблиці даних;
  
• допоміжні ілюстрації;
  
• тексти програм;
  
• керівництва користувача;
  
• технологічні інструкції;
  
• результати тестування і т.д.
  

Додатки виконують як продовження пояснювальної записки на наступних сторінках, розташовуючи їх у порядку появи посилань у тексті.

6. Зміст основної частини

До складу основної частини пояснювальної записки входять:

1. аналітичний розділ;
   
2. проектний розділ;
   
3. розділ реалізації проектних рішень;
   
4. експлуатаційно-технологічний розділ.
   

1. Аналітичний розділ

Аналітичний розділ, як правило, містить у собі наступні підрозділи:

1.1 Коротка характеристика предметної області, об'єкта керування, проектування або наукового дослідження.

1.2 Характеристика і аналіз існуючої системи, програмного комплексу і т.д., перспективи їх розвитку.

1.3 Огляд і аналіз відомих проектних рішень за даною тематикою. Узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду. Указівка можливих шляхів рішення задач, що стоять перед розроблювачем проекту.

1.4 Змістовна постановка задач, що розв'язуються у дипломному проекті. Взаємозв'язок розв'язуваних задач одна з одною і більш загальною задачею (задачею більш високого рівня).

Примітка – Точні назви аналітичного розділу і його підрозділів формулюються відповідно до розроблювальної теми проекту.

Матеріали аналітичного розділу розробляються за результатами переддипломної практики а також за результатами самостійно проведеної студентом учбово-дослідницької роботи з даної тематики дипломного проектування.

2. Проектний розділ

Після формулювання найбільш важливих задач дипломного проекту (див. п. 1.4 аналітичного розділу) необхідно прийняти обґрунтовані рішення по їх реалізації. Для цього в проектному розділі по кожній задачі робиться короткий аналіз відомих рішень, програмних засобів, математичних і алгоритмічних методів, придатних для її рішення.

Якщо в результаті виявляються недоліки, які можна усунути, то приймається рішення про доробку або модифікацію розглянутих методів і засобів.

Якщо в проекті пропонуються нові методи або модифікації відомих методів то вони повинні бути обґрунтовані на підставі:

• математичних висновків;
  
• формального викладу й аналізу методу (алгоритм, порядок виконання етапів);
  
• аналізу очікуваних результатів;
  
• розрахунку необхідних характеристик апаратного забезпечення (обсяг оперативної і дискової пам'яті, продуктивність процесора і т.д.);
  
• розрахунками очікуваних характеристик програми (системи або підсистеми);
  
• власними експериментальними дослідженнями.
  

При розробці загальної архітектури створюваного програмного засобу (системи) рекомендується дати опис взаємодії окремих елементів програми. Опис обов'язково ілюструється загальною схемою алгоритму програми на рівні її елементів або схемою, що показує процес обробки інформації елементами програми.

Детальна розробка алгоритмів окремих підзадач може викладатися у вигляді опису інтерфейсних частин модулів, опису призначення і типів формальних параметрів процедур і функцій і т.д.

Рекомендується розробку алгоритму рішення задачі робити в два етапи. На першому етапі розробляється інформаційна схема рішення задачі, де показуються джерела і приймачі інформації задачі, потоки документованої інформації, задані користувачем процедури по перетворенню вхідної і вихідної інформації, блоки перетворення даних периферійними пристроями, блоки перетворення інформації за допомогою комп'ютера. На другому етапі відбувається уточнення інформаційної схеми і розробка алгоритму задачі. Для наочного представлення послідовності рішення задачі можуть бути використані CASE-технології.

Примітка – Вибір тих чи інших проектних рішень повинний бути виконаний з урахуванням вимог, приведених у постановці задачі. Конкретний склад розділу залежить від теми проекту і повинний бути погоджений з керівником ДП (ДР).


Рекомендований зміст розділу для ДП різних напрямків

Для ДП по напрямку “САПР” розділ, як правило, містить:

1. опис структурної і/або функціональної схеми розроблювальної системи або підсистеми;
   
2. опис схеми роботи системи і/або опис процесу проектування з використанням розроблювальної системи;
   
3. рішення з комплексу технічних засобів і роботі в мережі ЕОМ;
   
4. рішення по інформаційному забезпеченню;
   
5. рішення по лінгвістичному забезпеченню;
   
6. рішення по програмному забезпеченню;
   
7. рішення по організаційному забезпеченню;
   

Для ДП по напрямку “Програмування” розділ, як правило, містить:

1. опис схеми інформаційних потоків системи;
   
2. розробку загальної архітектури створюваного програмного засобу;
   
3. розробку функціональної і/або структурної схеми проектованої системи;
   
4. розробку та опис алгоритму функціонування проектованої системи та її найбільш важливих підпрограм (процедур і функцій);
   
5. обґрунтування на вибір апаратних засобів (ЕОМ) та системного програмного забезпечення (операційної системи);
   
6. обґрунтування та вибір мови програмування і середовища розробки;
   
7. розрахунок та експериментальне дослідження технічних характеристик програмного продукту (обсяг пам'яті, діапазони припустимих значень вхідних і вихідних даних, швидкодія в різних режимах роботи та ін.);
   
8. дослідження надійності розробленого програмного забезпечення.