Geum.ru

Методичні рекомендації до курсу "Страхування"

Вид материалаМетодичні рекомендації
Подобный материал:
1   2   3
Тема 10. Перестрахування і співстрахування

Міні-лексикон

Перестрахування, співстрахування, перестраховик, цедент, ретроцедент, цесія, ретроцесія, цедування ризику, цесіонарій, перестрахувальний сліп, перестраховування на базі ексцедента збитку, перестраховування на базі ексцедента, ліміт відповідальності страховика, комісія перестраховувальна, квота у страхуванні, ексцедент ризику, ексцедент збитку, ексцедент збитковості, договір перестрахування, детальний сертифікат, тантьєма, непропорційне перестрахування, пропорційне перестрахування, факультативне

перестрахування, облігаторне перестрахування, факультативно-облігаторне перестрахування.

Для усвідомлення цієї теми, в першу чергу, необхідно зазначити, що перестрахування становить систему економічних відносин, згідно з якою страховик, приймаючи на страхування ризики, частину відповідальності за ними передає на узгоджених умовах іншим страховикам з метою створення збалансованого страхового портфелю, забезпечення фінансової стійкості та рентабельності страхових операцій. Перестрахування не лише захищає страховиків, а сприяє захисту самого страхувальника.

Після розкриття поняття перестрахування, слід визначити, якими принципами керується перестрахування та у чому полягає його специфіка.

Необхідно звернути увагу на те, що передавання ризиків у перестрахування може здійснюватися постійно або одноразово, що зумовлює відміни у методах передавання ризиків у перестрахування та в оформленні правових взаємовідносин сторін (факультативні; облігаторні;

факультативно-облігаторні). Для кращого усвідомлення питання, доцільно зробити порівняльний аналіз методів перестрахування та визначити недоліки та переваги кожного з них.

Окремо у вивченні теми необхідно приділити увагу формам проведення перестрахувальних операцій. Необхідно з'ясувати, що існує безліч різних за формою перестраховувальних договорів та немає стандартного, спільного для всіх страхових компаній договору. У кожному окремому випадку договори перестрахування мають свої певні особливості, різняться частками участі у договорі ставками премії, власним утриманням. Слід зазначити, що визначення частки ризику, яку слід залишати на своєму утриманні е складним питанням для практичного перестрахування. Необхідно звернути увагу на те, що всі договори можна поділити на дві основні групи, які відрізняються системою розподілу ризиків між перестрахувальником і перестраховиком. До них належать пропорційна (квотний договір; договір ексцедента суми; квотно-ексцедентний договір) і непропорційна (договір ексцедента збитку;

договір ексцедента збитковості) форми проведення перестрахувальних операцій. У вивченні цього питання слід визначити, в яких випадках використовується та чи інша форма перестрахування та як проходить розподіл ризиків і премій згідно того чи іншого договору. Доцільно звернути увагу на особливості, які враховуються в укладанні кожного окремого виду договору.

Завершуючи вивчення питання перестрахування необхідно, з'ясувати які особливості притаманні перестрахуванню ризиків у нерезидентів, та вимоги, що ставляться до перестрахування цих ризиків. Для цього

рекомендується ознайомитися з діючим законодавчим та інструктивним матеріалом.

Особлива увага в цьому розділі призначається питанню співстрахування, тобто страхуванню, коли декілька страховиків беруть участь певними частками у страхуванні одного й того ж самого ризику. Для кращого усвідомлення матеріалу доцільно зробити порівняльну характеристику таких категорій, як страхування, перестрахування та співстрахування, визначити відміни між ними та спільні риси.

На завершення теми треба звернути увагу на те, що перестрахові компанії можуть створювати свої об'єднання (пули). У вивченні цього питання слід визначити види таких пулів, головні принципи організації та завдання, які вирішуються шляхом їх створення.

Ключові положення та поняття для засвоєння

1. Мета й економічна сутність перестраховування.

2. Функції перестраховування.

3. Особливості методів перестрахування.

4. Специфіка договорів перестрахування.

5. Зміст факультативного перестрахування.

6. Характеристика облігаторного перестрахування.

7. Особливості факультативно-облігаторного перестрахування.

8. Порівняльний аналіз методів перестрахування.

9. Зміст активного та пасивного перестраховування.

10. Умови пропорційного перестрахування.

11. Характеристика квотного перестрахування.

12. Умови договору ексцедентного перестрахування.

13. Механізм здійснення квотно-ексцедентного договору.

14. Умови використання непропорційного перестраховування.

15. Сутність співстрахування та механізм його застосування.

16. Особливості становлення ринку перестрахування в Україні

Рекомендована література

Основна: 1, б, 7, 8, 9, 14, 16, 17, 19. Додаткова:1, 15, 16, 23. 41.

Розділ 5. Основи фінансової діяльності страховика

Тема 11. Доходи, витрати і прибуток страховика

Міні-лексикон

Валовий дохід страховика, валюта страхування, витрати страховика, доходи від страхової діяльності, збитковість страхової суми, норми доходності, прибуток балансовий, прибуток від діяльності по страхуванню життя, прибуток від інвестицій, прибуток від страхової діяльності, прибуток у тарифах, собівартість страхових операцій, фінансовий результат страхових операцій.

У вивченні цієї теми слід ознайомитися з діючим інструктивним та нормативним матеріалом, який стосується формування доходів, витрат та прибутку страховика. Як відомо з попередніх засвоєних тем курсу, головною особливістю діяльності страхової компанії є те, що страховик спочатку акумулює кошти, які надходять від страхувальника створюючи необхідний страховий фонд, і тільки після цього здійснює витрати, пов'язані з компенсацією збитків за укладеними страховими угодами. Слід відрізняти доходи страховика, які він може отримувати безпосередньо від страхових операцій, інвестиційної діяльності, та доходи, які не належать, ні до страхових ні до інвестиційних, наприклад, доходи від здавання майна в оренду, консультаційної діяльності та ін. Для того, щоб з'ясувати основу формування кожного з цих видів доходу, доцільно повторити раніше вивчені теми третього розділу курсу, згадати, як визначається страхова сума і страховий тариф з кожного виду страхування, та їх залежність від форм проведення.

Після розкриття поняття "доходи" необхідно з'ясувати, що у процесі розподілу страхового фонду формуються витрати страховика, склад і структуру яких визначають два взаємопов'язаних процеси: погашення обов'язків перед страхувальниками та фінансування діяльності страховика. У зв'язку з цим у вітчизняній страховій практиці прийнято наступну класифікацію витрат:
  • виплати страхового відшкодування і страхових сум;
  • відрахування в запасні фонди та резерви внесків;
  • відрахування на попереджувальні міроприємства;
  • витрати на ведення справи;
  • інші витрати, що включаються до собівартості страхових послуг.

Особливу увагу треба звернути на специфіку визначення собівартості страхових операцій. Доцільно визначити, що окрім вищезазначених витрат страхової компанії існують витрати, пов'язані із забезпеченням процесу інвестування та розміщенням тимчасово вільних коштів, і витрати,

пов'язані з одержанням доходів, від інших (крім страхових і інвестиційних) господарських операцій.

Необхідно з'ясувати, що способом порівняння доходів і витрат страховика за певний звітний період визначається фінансовий результат його діяльності, який є головним показником ефективності роботи компанії. Слід зазначити, що під фінансовим результатом страхових операцій розуміють вартісну оцінку підсумків господарювання страховика. Доцільно звернути увагу, що він визначається як по страхових операціях у цілому, так і по кожному виду страхування окремо.

Необхідно з'ясувати, що визначення фінансового результату діяльності страхових компаній має свою специфіку, тобто може набувати форми прибутку або збитку. В опрацюванні цього питання необхідно детально розглянути механізм формування прибутку та чітко усвідомлювати, що балансовий прибуток страховиків поділяється на прибуток від страхової діяльності, від інвестиційної діяльності та прибуток від інших операцій. Балансовий прибуток страховика розподіляється за спільними для всіх суб'єктів підприємницької діяльності принципами. Особливу увагу необхідно звернути на те, що прибуток страховиків для цілей оподаткування не визначається.

Згідно чинного податкового законодавства, страховики, як і будь-який суб'єкт господарювання, повинні сплачувати загальнодержавні та місцеві податки і збори. Слід звернути увагу на їх розміри та джерела сплати. Більш детально необхідно розглянути питання оподаткування прибутку страхової компанії, для опрацювання якого треба звернутися до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Доцільно визначити показники прибутку, ставки податку на прибуток та пільги, передбачені цим Законом.

Ключові положення та поняття для засвоєння

1. Визначення та склад доходів страховика.

2. Класифікація доходів страховика та їх характеристика.

3. Склад та економічний зміст витрат страховика.

4. Поняття собівартості страхової послуги.

5. Визначення та класифікація прибутку страховика.

6. Поняття валового доходу страхової компанії.

7. Особливості оподаткування страхової організації.

Рекомендована література

Основна: 1, 2, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 15, 17, 18, 19.

Додаткова: 9, 10. 12, 13, 18, 20, 25, 26, 33, 36, 37, 38.

Тема 12. Фінансова надійність страхової компанії

Міні-лексикон

Активи страховика, резерви вільні, резерви страхові, резерви технічні, рентабельність страхових операцій, фонд резервний, фонди резервні централізовані, фонд страхових гарантій, нормативний запас платоспроможності.

Тема "Фінансова надійнсть страхової компанії" є заключною підсумковою темою курсу "Страхування". В опрацюванні теми необхідно враховувати специфіку кожного окремого виду страхування. Тому, перш ніж приступити до роботи над матеріалом, доцільно буде повторити попередні засвоєні теми курсу.

Необхідно з'ясувати, що під фінансовою стійкістю страхової компанії розуміють такий стан (кількість та якість) її фінансових ресурсів, який забезпечує платоспроможність та подальший розвиток організації в умовах ризику, пов'язаного зі страховим захистом страхувальників, та дає змогу страховикові виконати всі зобов'язання за будь-яких несприятливих обставин. Слід звернути увагу на те, що стан надійності страхової компанії формується під впливом факторів, різноманітних за характером (економічна політичні, географічні) та за ступенем впливу. Вона пов'язана з тарифною, фінансовою, інвестиційною та перестрахувальною політикою страховика. В основі її забезпечення лежать раціональні величини тарифних ставок (вигідні страховику й прийнятні для страхувальників), необхідний рівень концентрації коштів у страховому фонді, збалансований страховий портфель, величина страхових резервів, адекватних сумі взятих страховиком на себе зобов'язань, розміщення страхових резервів та здійснення перестрахування як методу забезпечення фінансової надійності

Потрібно звернути увагу на те, що зростання прибутковості й рентабельності роботи страхової організації досягається через постійну узгодженість її доходів та витрат у цілому по страховому фонду. Стабільним перевищенням обсягів доходів над витратами досягається фінансова стійкість переважної більшості страхових операцій. Основою фінансової стійкості страхових операцій є збалансований страховий портфель, забезпечення його однорідності за обсягом страхової суми об'єктів та за відповідною їм сукупністю ризиків.

Слід зазначити, що для оцінки фінансового стану та рівня платоспроможності страхових організацій використовується велика кількість показників:

1. Загальні показники платоспроможності

2. Показники достатності власних коштів.

3. Показники достатності величини технічних резервів.

4. Показники, які характеризують ступінь участі перестраховиків у договорах, укладених страховою організацією.

5. Показники ліквідності страхової компанії.

6. Показники, які обмежують відповідальність страховиків за індивідуальним ризиком.

7. Показники, які характеризують динаміку змін обсягів страхових внесків.

8. Результати інвестиційної діяльності страхових організацій.

9. Загальні фінансові результати діяльності за звітний період.

Таким чином, на підставі аналізу та порівняння зазначених показників можна визначити фінансовий стан страхової організації.

Ключові положення та поняття для засвоєння

1. Фінансова структура страхової компанії

2. Формування та структура страхових резервів.

3. Методи забезпечення фінансової стійкості страхової організації.

4. Економічні показники розвитку страхування.

5. Поняття страхового портфелю, його структура й величина.

6. Склад технічних резервів страховика.

7. Визначення мети фінансового планування страхової організації.

8. Характеристика факторів, які впливають на ефективність страхової діяльності

9. Критерії і показники економічної ефективності страхової діяльності

10. Порядок обчислення фактичного та нормативного запасу платоспроможності страховика.

Рекомендована література

Основна: 1, 2, 6, 8, 9, 11, 15, 17, 18, 19.

Додаткова: 7, 10, 18, 20, 24, 26, 29, 34, 36, 38.

Література

Основна:

1. Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Страхова справа. - К.: Тов. "Знання", КОО, 1997. - 216с.

2. Внукова Н.Н. Практика страхового бизнеса. - К.: Либра, 1994. - 75 с.

3. Воблый К.Г. Основы экономики страхования. - М.: АНКИЛ, 1993.- 226 с.

4. Ефимов С.А. Деловая практика страхового агента и брокера: Учебное пособие.-М.: Страховой полис ЮНТНН, 1996.-416с.

5. Ефимов С.Л. Энциклопедический словарь. Экономика и страхование. -М.: Церих-ПЭЛ, 1996, - 528 с.

6. Журавлёв Ю.М. Словарь-справочник терминов по страхованию и перестрахованию. - М.: АНКИЛ, 1992. - 175 с.

7. Журавлёв Ю.М., Секерж И.Г. Страхование и перестрахование: теория и практика. - М.: АНКИЛ, 1993. - 184 с.

8. Законодавство України про страхування //Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - К.: Юрінком, 1997. - 368 с.

9. Заруба О.Д. Страхова справа: Підручник.-К.: Знання, 1998. - 321 с.

10. Клапків М.С. Кредитно-страховий альянс. - Тернопіль: Збруч, 1995. - 135с.

11.Орланюк-Малицкая Л.А. Платежеспособность страховой организации.-М.: АНКИЛ, 1994. - 56 с.

12.Саркисов С.Э. Личное страхование. - М.: Финансы и статистика, 1996. -96с.

13.Семенков А.В., Чернов А.Ю. Медицинское страхование. - М.: Финстатинформ, 1993. - 128 с.

14.Страхование от А до Я. Книга для страхователей /Под ред. Л.И.Корчевской, К.Е. Турбиной. - М.: Инфра-М, 1996. - 624 с.

15.Страховое дело: Учебник /Под ред. Рейтмана Л.И. - М.: Рост, 1992. - 530 с.

16.Страховой портфель: Кн. предпринимателя. Кн. страховщика. Кн. страхового менеджера /Ред. Ю.Б.Рубин, В.И.Солдаткин. - М.: СОМИНТЭК, 1994. - 628 с.

17.Страхування: Підручник/За ред. Осадця С.С. - К.: КНЕУ, 1998. -526 с.

18.Сухов В.А. Государственное регулирование финансовой устойчивости страховщиков. - М.: АНКИЛ, 1995. - 80 с.

19.Шахов В.В. Страхование: Для вузов. - М.: Страховой полис, ЮНИТИ, 1997.-311с.

Додаткова:

1. Александров А.А. Страхование. - М.: Приор, 1998. - 186 с.

2. Александрова Т.Г., Мещерякова О.В. Коммерческое страхование: Справочник. - М.: Ин-т новой экономики, 1996. - 254 с.

3. Аленичев В.В. Страхование кредитных и иных финансовых рисков. Практическое руководство /Изд. 2-е, исп. и доп.-М.: АО "Ист-Сервис", 1994.-192 с.

4. Аленичев В.В., Аленичева Т.Д. Страхование валютных рисков, банковских и экспортных коммерческих рисков. - М.: Ист-Сервис, 1994. -114с.

5. Аленичев В.В. Страхование кредитных и валютных рисков. - М.:ЮНИС,1993.-7бс.

6. Амоша А.И. Дифференциация тарифных ставок обязательного государственного страхования. - Донецк: ИЭП, 1994. - 40 с.

7. Базилевич В.Д. Страховий ринок: Навч. посібник. - К.: КДТЕУ, 1998. -205с.

8. Балабанов И.Т. Риск-менеджмент. - М.: Финансы и статистика, 1996. -192с.

9. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. - К.: МП "ИТЕМ" ЛТД "Юнайтед Трейд Лимитед", 1995. - 448 с.

10.Бурроу К. Основы страховой статистики: Пер. с нем. - М.: АНКИЛ, 1996.-97 с.

11.Вітлінський В.В., Наконечний C.I. Ризик у менеджменті - К.: Борисфен,1996.-336 с.

12.Гвозденко А.А. Основы страхования. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 304 с.

13. В.Ефимов С.Л. Организация управления страховой компанией: теория, практика, зарубежный опыт. - М.: Рос. юридич. издат. "Дом", 1995. -147с.

14. Журавлёв Ю.М. Страхование профессиональной ответственности. - М.: ЮНИС, 1991.-67 с.

15.Журавлёв Ю.М. Формы и методы проведения перестраховочных операций. Основные виды перестраховочных договоров. - М.: ЮНИС,

1993. - 82 с.

16.Журавлев Ю.М. Страхование во внешнеэкономических связях. - М.: СО АНКИЛ, 1993.-74 с.

17.Заруба О.Д. Основи страхування: Посібник. - К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1995. - 180 с.

18.Заруба О.Д. Основи фінансового аналізу та менеджменту. - К.: Пошук, 1995.

19.3убец А.Н. Страховой маркетинг. - М.: АНКИЛ, 1998. - 249 с. 20.Идельсон В.Р. Страховое право. - М.: АНКИЛ, 1994. - 112 с.

21 .Кагаловская Э.Т., Левант Н.А. Справочное пособие по личному страхованию. - М.: ЮНИС, 1993. - 133 с.

22.Кагаловская Э.Т., Левант Н.А. Справочное пособие по медицинскому страхованию в России. - М.: ЮНИС, 1993. - 63 с.

23.Камыкина М.Г., Солнцева Е.Е. Перестрахование. Практическое руководство для страховых компаний. - М.: АО "ДИС", 1994. - 216 с.

24.Клоченко Л.Н., Юлдашев Р.Т. Руководство по организации страховой компании:0пыт зарубежного страхования. - М.: АНКИЛ, 1997. - 110 с.

25.Краснова И.А. Страховые фонды и финансово-кредитные отношения. -М,: АНКИЛ, 1993.-78 с.

26.Кузьминов Н.Н. Особенности бухгалтерского учёта в страховых компаниях. - М.: Финстат-информ, 1997. - 112 с.

27.Манэс А. Основы страхового дела. - М.: АНКИЛ, 1992. - 112 с.

28.Плешков А.П., Орлова И.В. Очерки зарубежного страхования. - М.: АНКИЛ, 1997.-200 с.

29.Рудницкий В.В. Экономика и организация страхового дела. - СПб.: Изд-во СПбУЭФ, 1993. - 136 с.

30.Рябикин В.И. Актуарные расчёты. - М.: Финстатинформ, 1996. - 87 с.

31.Рэдхэн К., Хьюс С. Управление финансовыми рисками: Пер. с англ.-М.: ИНФРА-М,199б.-288с.

32. Турбина К.Е. Общества взаимного страхования.-М.: АНКИЛ, 1994 -56с.

33.Турбина К.Е. Инвестиционный процесс и страхование инвестиций от политических рисков. - М.: АНКИЛ, 1995.

34. Фёдорова Т.А. Страхование в условиях рыночной экономики: принципы и практика: Учеб. пособие. - СПб.: Изд-во СПбУЭФ, 1995. -112с.

35.Фурсов Д.А. Подготовка дела к судебному разбирательству. Страхование: Пособие для судей арбитражных судов. - М.: ИНФРА-М 1997.-240 с.

36. Харитонов С. Бухгалтерский учёт в страховых организациях. - М.: Рос. юрид. издат. "Дом", 1995. - 128 с.

37.Хелферт Э. Техника финансового анализа: Пер. с англ. - М.: Аудит, ФНИТИ,1996.-663с.

38.Хэмптон Д.Д. Финансовое управление в страховых компаниях: Пер. с англ. - М.: АНКИЛ, 1995. - 263 с.

39.Четыркин Е.М. Пенсионные фонды. Зарубежный опыт для отечественных предприятий, актуарные расчёты. - М.: АО "АРГО", 1993.-100 с.

40.Экологическое страхование. Вопросы теории и практики. - М., 1995. -110с.

41 .Экономика страхования и перестрахования. - М.: АНКИЛ, 1996. - 224 с.

42.Юлдашов Р.Т. Страхование в промышленности (опыт страхового рынка ФРГ), - М.: АНКИЛ, 1993. - 123 с.

43.Юлдашов Р.Т. Социальное и личное страхование (опыт страхового рынка ФРГ). - М.: АНКИЛ, 1994. - 124 с.