Правила будови І безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів (зі змінами та доповненнями) Київ 1998 державний нормативний акт про охорону праці

Вид материалаДокументы

Содержание


6. АРМАТУРА, ПРИЛАДИ І ЖИВИЛЬНІ ПРИСТРОЇ 6.1. Загальні положення
6.2. Запобіжні пристрої
Подобный материал:
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   43

6. АРМАТУРА, ПРИЛАДИ І ЖИВИЛЬНІ ПРИСТРОЇ




6.1. Загальні положення



6.1.1. Для управління роботою, забезпечення безпечних умов і розрахункових режимів експлуатації котли повинні бути оснащені:

а) пристроями, які запобігають підвищенню тиску (запобіжними пристроями);

б) покажчиками рівня води;

в) манометрами;

г) приладами для вимірювання температури середовища;

д) запірною і регулюючою арматурою;

е) приладами безпеки;

ж) живильними пристроями.

6.1.2. Крім вказаного в ст. 6.1.1 в проекті котла повинна бути передбачена така кількість арматури, засобів вимірювання, автома­тики і захистів, яка необхідна для забезпечення регулювання режимів, контролю параметрів, відключення котла, надійної експ­луатації, безпечного обслуговування, ремонту.

6.1.3. Оснащення контрольно-вимірювальними приладами котлів теплових електростанцій повинно відповідати вимогам галузевої НД, погодженої з Держнаглядохоронпраці України.

6.2. Запобіжні пристрої



6.2.1. Кожний елемент котла, внутрішній об’єм якого обмежений запірними органами, повинен бути захищений запобіжними пристро­ями, які автоматично запобігають підвищенню понад допустимий тиск шляхом випуску робочого середовища в атмосферу або утилізаційну систему.

6.2.2. На прямоточних парових котлах, у яких перша (по ходу води) частина поверхні нагріву відключається під час розпалювання або зупинки котла від решти поверхні нагріву запірними органами, необхідність встановлення, кількість і розміри запобіжних клапанів для першої частини визначаються підприємством – виготовлювачем котла.

6.2.3. Як запобіжні пристрої допускається використовувати:

а) важільно -вантажні запобіжні клапани прямої дії;

б) пружинні запобіжні клапани прямої дії;

в) імпульсні запобіжні пристрої (ІЗП), які складаються з імпульсного клапана (ІК) і головного запобіжного клапана (ГЗК).

Використання інших захисних пристроїв допускається після погодження з Держнаглядохоронпраці України.

6.2.4. На парових котлах тиском більше 4 МПа (40 кгс/см2) (за винятком пересувних котлів) повинні встановлюватись тільки імпульсні запобіжні клапани; на пересувних котлах повинні встановлюватись пружинні запобіжні клапани.

Діаметр проходу (умовний) важільно-вантажних і пружинних клапанів повинен бути не менше 20 мм.

Допускається зменшення умовного проходу клапанів до 15 мм для котлів паропродуктивністю до 0,2 т/год і тиском до 0,8 МПа (8 кгс/см2) при встановленні двох клапанів.

6.2.5. На кожному паровому і водогрійному котлі і пароперегрівачі, який відключається по робочому середовищі, повинно бути встановлено не менше двох запобіжних пристроїв.

Допускається не встановлювати запобіжні клапани і ІЗП на водогрійних котлах з камерним спалюванням палива, які об­ладнані автоматичними пристроями згідно зі ст. 6.7.4.

6.2.6. Умовний прохід трубок, що з’єднують імпульсний клапан з головним запобіжним клапаном ІЗП, повинен бути не менше 15 мм.

6.2.7. Сумарна пропускна спроможність запобіжних пристроїв, що встановлюються на паровому котлі, повинна бути не менше номінальної паропродуктивності котла.

Розрахунок пропускної спроможності запобіжних пристроїв паро­вих і водогрійних котлів повинен проводитись згідно з ГОСТ 24570-81.

6.2.8. Пропускна спроможність запобіжних клапанів повинна бути підтверджена відповідними випробуваннями головного зразка клапа­на даної конструкції, які проведені заводом – виготовлювачем кла­панів, і вказана в паспорті клапана.

6.2.9. Запобіжні пристрої повинні встановлюватись:

а) у парових котлах з природною циркуляцією без пароперегрівача – на верхньому барабані або сухопарнику;

б) у парових прямоточних котлах, а також у котлах з примусовою циркуляцією – на вихідних колекторах або вихідному паропроводі;

в) у водогрійних котлах – на вихідних колекторах або на барабані;

г) у проміжних пароперегрівачів допускається встановлення всіх запобіжних пристроїв пароперегрівача – на стороні входу пари;

д) у економайзерів, які відключаються по воді,– не менше ніж по одному запобіжному пристрою на вході і виході води.

6.2.10. При наявності у котла пароперегрівача, який не відключається, частина запобіжних клапанів з пропускною спро­можністю не менше як 50 % сумарної пропускної спроможності всіх клапанів повинна бути встановлена на вихідному колекторі пароперегрівача.

6.2.11. В парових котлах з робочим тиском більше 4 МПа (40 кгс/см2) імпульсні запобіжні клапани (непрямої дії) повинні бути встановлені на вихідному колекторі пароперегрівача, який не відключається, або на паропроводі до головного запірного органу, при цьому у барабанних котлах для 50 % клапанів від сумарної пропускної спроможності відбір пари для імпульсів повинен прово­дитися від барабана котла.

При непарному числі однакових клапанів допускається відбір пари для імпульсів від барабана не менше ніж для 1/3 і не більше ніж 1/2 встановлених на котлі клапанів.

В блочних установках у випадку розміщення клапанів на паропроводі безпосередньо біля турбін допускається для імпульсів всіх клапанів використовувати перегріту пару, при цьому для 50 % клапанів повинен подаватись додатковий електричний імпульс від контактного манометра, підключеного до барабана котла.

При непарному числі однакових клапанів допускається подавати додатковий електричний імпульс від контактного манометра, підклю­ченого до барабана котла, не менше ніж для 1/3 і не більше 1/2 клапанів.

6.2.12. В енергетичних блоках з проміжним перегрівом пари після циліндра високого тиску турбіни (ЦВТ) повинні встановлюватись запобіжні клапани з пропускною спроможністю не менше макси­мальної кількості пари, яка надходить в проміжний пароперегрівач. При наявності за ЦВТ арматури відключення повинні бути встановлені додаткові запобіжні клапани. Ці клапани повинні розраховуватись з врахуванням як сумарної пропускної спроможності трубопроводів, що зв’язують систему проміжного пароперегрівача з джерелами більш високого тиску, які не захищені своїми за­побіжними клапанами на вході в систему проміжного перегріву, так і можливих перетоків пари, які можуть виникнути при пошкодженні труб високого тиску парових і газопарових теплообмінних апаратів регулювання температури пари.

6.2.13. Для економайзерів, які відключаються, місця встановлення запобіжних клапанів, методика їх регулювання і зазначення тиску відкриття повинні бути вказані підприємством-виготовлювачем у паспорті економайзера.

6.2.14. Методика і періодичність регулювання запобіжних кла­панів на котлах, пароперегрівачах, економайзерах, тиск початку їх відкриття повинні бути вказані підприємством-виготовлювачем в Інструкції з монтажу і експлуатації котла.

За розрахунковий тиск для визначення початку відкриття запобіжних клапанів, встановлених на паропроводах холодного промперегріву, належить приймати найменший розрахунковий тиск для низькотемпературних елементів системи промперегріву.

6.2.15. Запобіжні клапани повинні захищати котли, пароперегрівачі і економайзери від перевищення в них тиску більш як на 10 % розрахункового (дозволеного).

Перевищення тиску при повному відкритті запобіжних клапанів більш як на 10% розрахункового може бути допущено лише в тому випадку, якщо це передбачено розрахунком на міцність котла, пароперегрівача і економайзера.

6.2.16. Відбір середовища від патрубка або трубопроводу, які з’єднують запобіжний пристрій з елементом, що захищається, не допускається,

6.2.17. Запобіжні пристрої повинні встановлюватись на патрубках або трубопроводах, які безпосередньо приєднані до об’єкта, що захищається. Опір трубопроводу на ділянці від місця приєднання до місця встановлення запобіжного клапана прямої дії не повинен перевищувати 3 % значення тиску початку відкриття клапана; для ІЗП ця величина встановлюється НД, погодженою з Держнаглядохоронпраці України.

6.2.18. Встановлення запірних органів на підведенні пари до клапанів і на трубопроводах між імпульсним і головним клапанами імпульсних запобіжних пристроїв забороняється.

6.2.19. Конструкція вантажного або пружинного клапана повинна передбачати пристрій для перевірки справності дії клапана під час роботи котла шляхом його примусового відкриття. ІЗП повинні бути обладнані пристроєм, який дозволяє проводити примусове відкриття клапана дистанційно із щита управління.

6.2.20. Конструкція пружинних клапанів повинна виключати можливість затяжки пружини понад встановлену величину. Пружи­ни клапанів повинні бути захищені від прямої дії струменю пари, яка виходить.

6.2.21. Запобіжні клапани повинні мати відвідні трубопроводи, які захищають персонал від опіків при спрацюванні клапанів. Ці трубопроводи повинні бути захищені від замерзання і обладнані дренажами для зливу конденсату, який в них збирається. Встанов­лення запірних пристроїв на дренажах не допускається.

6.2.22. Водовідвідна труба від запобіжних клапанів водогрійного котла, економайзера повинна бути приєднана до лінії вільного зливу води, причому як на ній, так і на зливній лінії не повинно бути ніяких запірних органів; системи водовідвідних труб і ліній вільного зливу повинні бути влаштовані так, щоб виключалась можливість опіку людей.

6.2.23. Запобіжний клапан повинен поставлятись замовнику з паспортом, в якому вказується характеристика його пропускної спроможності.