Курсова робота з рпс

Вид материала

Подобный материал:

1 2 3 4 5

- визначення можливості застосування у

складі сухих сумішей полімермінеральних композицій із сировини, що є в Україні;

- організацію спеціалізованих виробництв полімермінеральних сухих будівельних сумішей з високими фізико-механічними, технологічними і експлуатаційними характеристиками;

- розробка ресурсо- і енергозберігаючих технологій і технічних рішень виконання оздоблювальних, мурувальних, відбудовних, гідро- та теплоізоляційних робіт і використання ефективних сухих сумішей;

- розробка нормативно-технічної документації на виробництво і застосування розроблених полімермінеральних матеріалів у будівництві.

Для вирішення цих завдань необхідно було провести наукові і прикладні дослідження за такими напрямками:

- встановлення особливостей поведінки дисперсних полімерних порошків з різним вмістом інгредієнтів (вінілацетат-етилен, вінілацетат-етилен-вініл-лаурат, полівінілхлорид-етилен-силан-силаксан та ін.) у сухих будівельних сумішах;

- дослідження впливу інгредієнтів на фізико-механічні і технологічні властивості сухих полімермінеральних сумішей;

- застосування у складі полімермінеральних сухих композицій компонентів, що є в Україні (цемент, гіпс, вапно, крейда, доломіт, зола-винос, піски, в тому числі унікальні за властивостями з родовищ Харківської обл. та

ін.);

- оптимізація рецептур і технології виготовлення полімермінеральних композицій з використанням експериментально-статичного моделювання;

- оцінка токсиколого-гігієнічних, радіологічних і екологічних властивостей полімермінеральних сухих сумішей, технології їх виробництва і застосування у будівництві. Принциповою відмінністю полімермінеральних композицій від звичайних розчинів і бетонів є можливість їх використання при нанесенні тонкими шарами. Ці покриття, як правило, працюють з основою як єдина конструкція. Тому такі показники як адгезія, деформативність, тріщиностійкість, міцність на розтяг при згині, ударна міцність, здатність до стирання та ін. є визначальними в процесі експлуатації.

Проведені за допомогою електронної мікроскопії дослідження взаємодії порошкових полімерів, зокрема вінілацетату, модифікованого етиленом, полівінілхлориду в сполученні з етиленом і вініллауратом з мінеральними зв'язуючими і наповнювачами підтвердили їх ефективну взаємодію. Утворення плівок (шарнірів) полімеру між частками наповнювачів і мінеральних зв'язуючих додає системі цілий ряд позитивних властивостей, характерних для тонкошарових покриттів. Використовуючи цей ефект, були встановлені залежності впливу кількісного і якісного складу полімерів на основні фізико-механічні показники полімермінеральних композицій. Зміна кількості та якості полімерів дала можливість регулювати ад-гезійну міцність покриттів у межах 0,5 - 2,0 МПа практично до будь-яких поверхонь (бетон, цегла, метал, скло, дерево та ін.), що значно розширило галузь застосування полімермінеральних композицій і дало змогу розробити принципово нові конструктивно-технологічні рішення тепло- і гідроізоляції конструкцій, обробки поверхонь, влаштування підлог, відновлення конструкцій спеціального призначення. Значне поліпшення таких показників як міцність на розтяг при згині, ударна міцність, паропроникність, здатність до стирання і цілий ряд реологічних показників дало змогу принципово змінити традиційні технології ведення оздоблювальних, теплоізоляційних, гідроізоляційних, відбудовних і реставраційних робіт.

Вперше у вітчизняній практиці при розробці рецептур полімермінеральних композицій з визначеною галуззю застосування досліджено і враховано не тільки ефект впливу полімеру на властивості цих матеріалів, але й ефект взаємодії на межіі між матрицею адгезиву і основи. Особливо цей ефект проявився на основах з підвищеним водопоглинанням (керамічна плитка, цементно-піщаний розчин та ін.). Полімер проникає всередину основи, забезпечуючи механічне анкерування. При цьому відбувається зрощування мінеральних в'яжучих покриття і основи і, як наслідок, значне поліпшення експлуатаційних властивостей тонкошарових покриттів.

Також вперше в Україні для одержання конкурентоспроможних полімерних композицій із заданими властивостями застосовано метод експериментально-статичного моделювання. Особливо ефективним цей метод виявився при розробці полімерних композицій спеціального призначення, зокрема для покриттів, що постійно піддаються динамічним навантаженням (аеродроми, бруківки, паркінги, гідроспоруди та ін.). Слід наголосити, що рецептури полімерних покриттів підсилено поліпропіленовою фіброю. В такому сполученні вихідних компонентів вдалося одержати покриття з дуже високим опором до удару, стирання і дії перемінних навантажень. Об'ємне армування в сполученні з порошковими полімерами цілком забезпечує технологічні та експлуатаційні вимоги.

Проведені дослідження з оцінки експлуатаційних параметрів полімермінеральних матеріалів дали змогу створити оригінальні методики оцінки як самих матеріалів, так і покриттів на їхній основі.Комплекс досліджень з проблеми створення ефективної технологи виробництва сухих будівельних сумішей дав змогу розробити ряд принципово нових техно-I логічних схем з використанням серійного і нестандартного вітчизняного устаткування. Продуктивність таких виробничих ліній може варіюватися від 5 до 100 тис. тонн за рік.

Отримані авторами закономірності стали теоретичною основою для створення високоефективних полімермінеральних сумішей з використанням в якості в'яжучих і наповнювачів вітчизняних інгредієнтів (цемент, гіпс, вапно, вапнякове борошно, доломіт, слюдяний концентрат, пісок, каолін, перліт, бентонітова глина, відходи гірничо-збагачувальних комбінатів та ін.).

Результати проведених комплексних лабораторних, натурних і технологічних досліджень розроблених сухих полімермінеральних сумішей свідчать про їхні високі фізико-механічні та експлуатаційні характеристики. У зв'язку із цим сухі суміші знаходять широке застосування у будівництві в Україні при проведенні оздоблювальних, гідро- і теплоізоляційних, відбудовних і реставраційних робіт.

Полімермінеральні сухі суміші і технологія їх виробництва і застосування в практиці будівництва пройшли санітарно-гігієнічну і радіологічну оцінку у ведучих науково-гігієнічних центрах, погоджені Міністерством охорони здоров'я України і рекомендовані до використання у будівництві. Ці суміші і матеріали на їхній основі є конкурентоздатними і за своїми споживчими властивостями не поступаються аналогічним матеріалам з ближнього і далекого зарубіжжя.

Запропонована технологія виготовлення сухих сумішей складається з підготовки матеріалів, їх дозування, примусового перемішування і розфасування.

На діючих в Україні підприємствах-виробниках сухих полімермінеральних сумішей використовується електронне дозування і комп'ютерне забезпечення технологічного процесу. Це дає змогу здійснювати контроль за точним відтворенням рецептур, черговістю подачі компонентів і дотриманням режимів їх переробки. Також здійснено керування процесом підготовки сировини (сушка, транспортування і сортування наповнювачів, в'яжучих і добавок), подачі готової продукції до пакувально-навантажувальних ліній, системою вентиляції і пиловидалення, що забезпечує контроль за технічними і технологічними параметрами виробництва. Лінії упаковки продукції в біг-бени, в паперові мішки, ділянка підготовки і подачі стиснутого повітря забезпечені власними локальними блоками логіки. Запропоновані авторами міні-установки потужністю до 5 тис.тонн мають невисоку вартість, не вимагають значних виробничих і складських приміщень. Планування їх може бути виконано як за вертикальною, так і за горизонтальною схемами, що дає можливість розміщувати їх у приміщеннях висотою 5-7 м і площею 150-250 м2. Установки такого типу можуть оснащуватися електричними сушильними агрегатами або працювати на готовій сировині. Технологічна лінія включає таке основне устаткування як змішувач для готування сухих сумішей, бункери для просіювання компонентів і наповнювачів, транспортери для подачі компонентів у змішувач і подачі готової продукції в бункер фасувальної машини, фасувальну машину.

Позитивними якостями розроблених технологій виготовлення сухих сумішей є контроль сировини і готової продукції на всіх стадіях виробництва, автоматизоване керування процесом, відсутність стічних вод, викиди в атмосферу шкідливих речовин не перевищують граничних концентрацій.

З метою організації масового впровадження полімермінеральних композицій на будівельних об'єктах розроблено і передано будівельникам технології і технічні рішення улаштування покриттів із застосуванням сухих сумішей.

В основі технологічних рішень лежить концепція, яка полягає в тому, що оптимальні технологічні результати досягаються при можливості регулювання структурно-реологічних, адгезійно-деформаційних, технологічних параметрів і параметрів по міцності полімермінеральних композицій шляхом введення дисперсних полімерних порошків, поверхневоактивних речовин, наповнювачів, суперпластифікаторів, прискорювачів та сповільнювачів твердіння, піногасників, гідрофобізаторів. Ці технологічні рішення знайшли відображення в проекті державних будівельних норм "Влаштування покритпв із застосуванням сухих будівельних сумішей", у довідковому посібнику "Сухі будівельні суміші" та інших технологічних матеріалах, в яких регламентується технологія виконання ізоляційних, оздоблювальних, мурувальних, відбудовних робіт. На сьогодні є все необхідне для повного забезпечення капітального будівництва України вітчизняними сухими будівельними сумішами і відмови від постачання аналогічних імпортних матеріалів.

Тема №1: Будівельників запрошують на все готове

Сухі будівельні суміші зводять приготування розчину до «просто додай води»

Сухі будівельні суміші, за спостереженнями фахівців, протягом 80-х років завоювали ринок Західної Європи з двох причин. По-перше, будівельникам не потрібно було вручну замішувати розчини для шпаклювання, штукатурки чи укладення плитки і весь час тримати в голові тонкощі їхньої рецептури.

По-друге, нові технології дозволили їм виконувати той же обсяг роботи втричі швидше. Зараз переваги сухих сумішей оцінив український споживач.

Ринок окуповують місцеві велетні

У ціновій конкуренції перемагає найближчий до споживача виробник

Швидкому розвитку індустрії сухих будівельних сумішей сприяє транспортний фактор — що далі виробник від споживача, то дорожчі його суміші. Тому левову пайку ринку зайняли українські заводи. Випускаючи найходовіші універсальні суміші, вони мирно співіснуватимуть з імпортерами, які займуть нішу високотехнологічної продукції.

Перехід на сухі суміші збільшує прибутки будівельників у кілька разів

Сухі будівельні суміші почали масово застосовувати в Європі 20 років тому. Перенесення процесу приготування сумішей безпосередньо з будівництва на завод вирішувало відразу дві проблеми. По-перше, якість приготування розчинів для ремонтно-оздоблювальних робіт перестала залежати від досвідченості чи недосвідченості конкретного працівника на будівництві. Змішування компонентів у заводських умовах давало змогу точніше дотримуватися рецептури і застосовувати хімічні добавки, які надавали сумішам нових властивостей — морозо- чи вологостійкості, міцності на стиснення, прискорювали чи сповільнювали тверднення суміші тощо. По-друге, будівельники перестали витрачати час на замішування вручну лопатою невеликих порцій штукатурного чи шпаклювального розчину. У результаті, за спостереженнями фахівців, витрати шпаклівки на квадратний метр знизилися втричі. При цьому будівельники збільшували обсяг виконаних протягом дня робіт у 6—10 разів, а ті, хто працював на штукатурних машинах, — у 15—20 разів.

Щоправда, застосування сухих будівельних сумішей обходилось дорожче. Так, якщо класти плитку за допомогою традиційно приготованого розчину, на квадратний метр площі витрачається матеріалу на 0,8 грн, тоді як плиткового клею потрібно на 2,5 грн. Позаяк розцінки на роботу не залежать від застосованого матеріалу, то досвідченим майстрам-індивідуалам вигідніше класти плитку за допомогою клею. Через це сухі суміші почали застосовувати для всіх можливих будівельних робіт — шпаклювальних, штукатурних, гідроізоляційних, заливання підлоги, приклеювання гіпсокартону і теплоізоляційних матеріалів, затирання швів і стиків і навіть для укладання облицювальної цегли.

Споживачі переходять на сухі суміші, щойно їхні доходи перевищують $100—150 на місяць

Висока якість робіт і простота застосування стимулювали попит на сухі будівельні суміші і в нашій країні, хоча ще 10 років тому масовий споживач не був знайомий з цією продукцією. Торік споживання сухих будівельних сумішей в Україні, за статистикою, сягло 350 тис. т — 7 кг на особу в рік. Та забудовників, які цінують свій час, у нас ще небагато — у Росії і Польщі споживається по 20 кг сухих будівельних сумішей на людину в рік, а на Заході — по 50—70 кг.

За спостереженнями директора фірми «Мікс» Олександра Тимка, індивідуали переходять з традиційних розчинів на сухі суміші, коли рівень їхніх доходів перевищує $100 на місяць, а «шабашники» — коли заробляють не менше $150 на місяць. «Тому зараз сухі будівельні суміші недоступні для 75% споживачів», — підсумовує Олександр Тимко.

Відповідно й у структурі українського ринку 60—70% продажу (у тоннах) припадає на плитковий клей — найдешевший з-поміж сухих будівельних сумішей (від 0,6 грн/кг). Так само 70—85% ринку штукатурок і шпаклівок займають дешевші суміші на цементній основі, тоді як на Заході частка сумішей на гіпсовій основі сягає 40%.

Специфічною рисою ринку сухих будівельних сумішей є суттєва залежність ціни від транспортних витрат, бо 98% (за масою) сировини становлять цемент, гіпс, вапно, пісок і крейда, тобто дешеві матеріали, родовища яких є в кожній країні. Тому навіть дешевий клей для плитки, перевезений через пів-України, автоматично дорожчає на 15%. Так само дорожчає й елітна імпортна продукція.

Тож у ціновій конкуренції завжди перемагає місцевий виробник. А через те, що конкуренція на українському ринку досить гостра і відбувається переважно за рахунок ціни, вітчизняні виробники за кілька років завоювали близько 70% українського ринку і випустили торік, за даними Асоціації виробників сухих будівельних сумішей, близько 250 тис. т продукції. Однак транспортний фактор зумовлює відмінності в структурі ринку за регіонами: на Півдні провідну роль відіграє турецький Satengips, на Заході понад половина ринку належить сумішам, завезеним з Туреччини й Польщі.

Вітчизняна продукція займає нижню цінову нішу. Наприклад, вітчизняний клей для кахлів для використання всередині приміщення (хіба що крім Ceresit) коштує 0,6—0,85 грн/кг, тоді як Ceresit і польський Atlas — 1—1,15 грн/кг, а дорогі — 1,4—1,6 грн/кг і більше. Винятком є гіпсові шпаклівки. Тут найнижчі ціни (1—1,2 грн/кг) утримує турецький Satengips, а вітчизняні — трохи дорожчі (1,1—1,8 грн/кг).

В Україні, за оцінками галузевої асоціації, зараз працюють майже 100 виробників сухих будівельних сумішей, але 75—80% вітчизняного виробництва припадає на «велику п’ятірку» — Henkel (Вишгород), «Фомальгаут» і «Полірем» (Київ), «Геліос» (Львів) і «Павлограджитлобуд».

До спеціальної продукції інтерес наразі невеликий

До середньої цінової групи можна зарахувати марки Ceresit і Atlas, а також гіпсові шпаклівки і штукатурки Knauf, які імпортують з Молдови. Елітна продукція на українському ринку займає близько 20% і представлена насамперед маркою Vetonit, а також марками Semin (Франція), Mapei, Kerakoll (Італія), Uzin, Sopra (Німеччина). Споживачами цих матеріалів, за даними фірми «СОМ», є великі й середні будівельні компанії, які займаються дорогими офісними і промисловими об’єктами та елітними ремонтами, тобто роботами, замовники яких вимагають від будівельників серйозних гарантій (до 5 років). Це, як правило, продукція спеціального призначення (наливні підлоги для промислових і офісних приміщень, гідроізоляція, висушувальні розчини, водостійкі клеї для застосування в басейнах), яка в Україні або не випускається, або не дотягує за якістю до західної.

Загалом перспектива розширення ринку більш ніж райдужна. Адже зараз попитом в українського споживача користується лише невелике коло досить універсальних продуктів.

На ринку Європейського Союзу фахівці нараховують близько 300 видів сухих будівельних сумішей, максимально пристосованих до тих чи інших видів робіт. А в Україні зараз 95% ринку припадає на два десятки видів сумішей. У глибинці в магазинах присутні переважно два види сухих будівельних сумішей — найдешевший клей і найдешевша гіпсова шпаклівка та штукатурка для внутрішніх робіт, якою там примудряються штукатурити фасади. В обласних містах уже з’являється попит на якісніші шпаклівки, а також на спеціальні клеї і наливні підлоги. Така продукція, як декоративні фасадні штукатурки, має збут лише в Києві.

Борис ТКАЧЕНКО

Тенденції

Цього року споживання сухих будівельних сумішей в Україні зросте на 30% і досягне 500 тис. т

Збільшення продажу забезпечать насамперед індивідуальні покупці середнього достатку

Найактивніше зростатиме попит на недорогі універсальні клеї для плитки і шпаклівки вітчизняного виробництва

Близько половини ринку контролюватимуть 5 найбільших вітчизняних виробників, які нарощуватимуть свої частки

Ринок сухих сумішей на порозі великого стрибка

Протягом цього і кількох наступних років споживання сухих будівельних сумішей може зрости в 3—4 рази

У сухих будівельних сумішей з’явився масовий споживач — покупці недорогого житла, переважно нового, а також різноманітні бюджетники. Протягом 2—3 років до них, напевне, приєднаються й потужні будівельні організації, які досі здебільшого працюють по-старому. Тому ринок сухих будівельних сумішей уже починає зростати швидкими темпами. Особливо ринок досить універсальної недорогої продукції для найпоширеніших робіт — шпаклювання, штукатурки, укладання плитки.

У цьому сезоні ставлять на індивідуала

Оператори ринку сухих будівельних сумішей сподіваються, що в цьому сезоні ринок зросте на 30% — до 500 тис. т. На збільшення споживання сухих сумішей сподіваються всі — потужні й невеликі виробники, імпортери і торговці. Оптимістично налаштовані виробники, які орієнтуються на приватника. Вони прогнозують 40—50-відсоткове зростання ринку. Водночас виробники, які орієнтуються на будівельні організації і на випуск спеціалізованої продукції, дивляться в майбутнє з обережним оптимізмом і говорять не про бум, а лише про помітну активізацію на ринку сухих будівельних сумішей. Їхня впевненість базується на початку масового застосування сухих сумішей під час ремонту й будівництва бюджетних об’єктів, адже бюджет, як виявилося, — далеко не найбідніший замовник.

Така ситуація зумовлена особливостями будівництва. Потужні будівельні компанії дедалі частіше будують масове недороге житло без оздоблювальних робіт. У результаті останні лягають на плечі покупців, які або виконують їх самотужки, або звертаються до майстрів-індивідуалів чи невеликих будівельних бригад. Проте в будь-якому разі роботи виконуються з використанням сухих будівельних сумішей. Адже покупці такого житла — це перші представники середнього класу, люди, у яких гроші з’явилися тому, що вони навчилися ці гроші ретельно рахувати. Відтак більшість покупців житла зупиняють свій вибір на недорогих універсальних сумішах вітчизняного виробництва.

Саме між виробниками і точиться конкурентна боротьба за покупця-індивідуала. Виробники суттєво знизили ціни — на 10—15% за останні два-три роки. Тепер цінова конкуренція настільки гостра, що різниця в 10—15 копійок на 25-кілограмовому мішку може вплинути на вибір покупця.

Також виробники відчутно підвищили якість продукції. Як зазначають будівельники, ще два роки тому серед вітчизняної продукції траплялось чимало низькоякісної, а тепер таке буває рідко. Не маючи змоги придбати гіпс чи крейду потрібної якості в Україні, вони купують їх відповідно в Росії та Молдові або ж влаштовують власні дільниці з підготовки сировини. Крім того, вони розраховують на поліпшення вітчизняної сировини вже найближчим часом. За словами президента Асоціації виробників сухих будівельних сумішей Юрія Спектора, кращою стала якість продукції кам’янець-подільського «Гіпсовика», а артемівський «Стромгіпс» напевне модернізує новий власник — французька група Lafarge.

Перехід на вітчизняну сировину, у 1,5—2 рази дешевшу за імпортну, дасть змогу виробникам знизити ціни ще на 10—30% і почати витіснення з українського ринку турецької продукції.

Зовнішня реклама діє й на будівельників

Зараз вітчизняні виробники зосереджують свої зусилля саме на індивідуалах. Два роки тому це були насамперед консультації, роз’яснення переваг сухих будівельних сумішей. Згодом почалися масовані рекламні кампанії. «У більшості будівельних магазинів рівень продавців-консультантів досить низький, а якщо покупцеві до пуття нічого не можуть розповісти про певні матеріали, то він купує ту марку, про яку вже щось чув», — розповідає Олександр Тимко. Тож не випадково найоптимістичніші прогнози роблять найбільші виробники «великої п’ятірки», кожен з яких має власний розкручений бренд — Ceresit у Henkel, «Полірем» у «Фомальгаут», «Ферозіт» у «Геліос», «БудМайстер» у «Павлограджитлобуду». Намагаються створювати свої торгові марки і середні за обсягами виробники. Проте деякі з них, за їхніми словами, потерпають від того, що найбільші вітчизняні підприємства не так розширюють ринок, як відвойовують його у дрібніших конкурентів. Тому протягом найближчих років можна очікувати на збільшення інвестицій у рекламу сухих будівельних сумішей.

Найдієвішою виробники сухих будівельних сумішей вважають зовнішню рекламу — біг-борди, на транспорті тощо. Оскільки майстри-індивідуали і працівники невеликих самодіяльних будівельних бригад мають багато спільних рис з аудиторією пересічних покупців. Водночас вони купують сухі суміші регулярно, а не від ремонту до ремонту, і мають повноваження вибору, яку суміш застосовувати, звісно, у межах коштів, виділених замовником. Тому ця категорія покупців для постачальників сухих сумішей ще цікавіша, ніж індивідуали. Крім того, як зазначає директор фірми «Фомальгаут» Сергій Єршов, майстри легше змінюють постачальника, ніж, наприклад, будівельники. Отже, виробники сумішей інтенсивно шукатимуть підходи до цієї групи покупців.

Blog

Курсова робота з рпс