Коли виникає право на віднесення сплачених банку процентів по кредиту до валових витрат? Відповідь
| Вид материала | Закон |
- Варіанти контрольних робіт з дисципліни Податкова система Берка Валентина Іванівна, 347.03kb.
- Методика та організація обліку, аналізу та контролю витрат підприємства Бухгалтерська, 39.21kb.
- Чи включаються до складу валових витрат підприємства витрати на придбання товарів (робіт,, 5.26kb.
- Чи відноситься відсоткова позика від нерезидента, що не є банківською та фінансовою, 4.36kb.
- План вступ формування доходів, витрат та прибутку банку 1 Склад І формування доходів, 459.79kb.
- Чи можна нараховану І невиплачену заробітну плату включати до валових витрат? Відповідь, 8.43kb.
- Кабінетом Міністрів України на підставі норм закон, 21.15kb.
- Ризик кредитних операцій комерційного банку, 693.39kb.
- Г. П. Переведенцева Національний університет кораблебудування, м. Миколаїв, 27.18kb.
- Назва реферату: Облік валових витрат І валових доходів Розділ, 178.09kb.
Коли виникає право на віднесення сплачених банку процентів по кредиту до валових витрат?
Відповідь: Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями, далі – Закон № 334) під терміном «господарська діяльність» слід розуміти будь-яку діяльність особи, спрямовану на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону №334 кошти, які надаються резидентами або нерезидентами у користування юридичним або фізичним особам на визначений строк та під процент є кредитом і підлягають оподаткуванню у порядку, встановленому п. 7.9 ст. 7 цього Закону.
Відповідно до визначення, наведеного у пп.1.11.1 п.1.11 ст.1 Закону № 334, під фінансовим кредитом розуміють кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземним урядом або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент. Проценти – це дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна.
Відповідно до п. 7.9 ст. 7 Закону № 334 платник податку, який одержав фінансовий кредит, не включає його суму до валового доходу при отриманні та не враховує у складі валових витрат при поверненні.
При цьому відповідно до пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону № 334 до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.
Виходячи з викладеного сума процентів включається до складу валових витрат згідно з пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 334 за правилом першої події, за винятком випадків, коли позикодавцем є нерезидент – у цьому випадку резидент-позичальник збільшує валові витрати при нарахуванні процентів.
ДПІ у Солом’янському районі м. Києва