Кабінетом Міністрів України на підставі норм закон

Вид материалаЗакон
Подобный материал:
Підприємство здійснює реалізацію побутової техніки з безкоштовним технічним обслуговуванням протягом року. Чи має право підприємство включати витрати на таке технічне обслуговування до складу валових витрат?


Відповідь: Відповідно до підпункту 5.4.3 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 28.12.1994 р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями) до валових витрат включаються будь-які витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, проданих платником податку, вартість яких не компенсується за рахунок покупців таких товарів, але не більше від суми, яка відповідає рівню гарантійних замін, прийнятих (оприлюднених) платником податку, але не вище 10 відсотків від сукупної вартості таких товарів, що були продані, та по яких не закінчився строк гарантійного обслуговування.

У разі здійснення гарантійних замін товарів платник податку зобов'язаний вести окремий облік бракованих товарів, повернутих покупцями, а також облік покупців, що отримали таку заміну або послуги з ремонту (обслуговування), у порядку, встановленому центральним податковим органом. Такий Порядок обліку бракованих товарів, повернених покупцями, у разі здійснення гарантійних замін товарів, а також обліку покупців, що отримали таку заміну або послуги з ремонту (обслуговування) затверджений наказом ДПА України від 27.06.1997 р. №203.

Здійснення заміни товару без зворотного отримання бракованого товару або без належного ведення зазначеного обліку не дає права на збільшення валових витрат продавця такого товару на вартість замін.

Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійних замін, а також перелік товарів, на які встановлюється гарантійне обслуговування, визначаються Кабінетом Міністрів України на підставі норм законодавства з питань захисту прав споживачів.

Відповідно до пункту 22 «Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів» (зі змінами та доповненнями), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 р. №506, технічне обслуговування полягає у виконанні робіт, пов’язаних із забезпеченням використання товару за призначенням, його зберігання та транспортування.

Такі витрати платника податку пов’язані зі збутом і мають враховуватися при визначенні ціни товарів, тобто компенсуються за рахунок покупців.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону визначено, що суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 – 5.7 цієї статті, включаються до складу валових витрат платника податку.

Таким чином, у разі якщо договором на поставку товару передбачено його наступне безкоштовне технічне обслуговування, то платник податку – продавець може віднести до складу валових витрат витрати, пов’язані з таким безоплатним технічним обслуговуванням.


ДПІ у Оболонському районі м. Києва