Інструкція
| Вид материала | Документы |
- Інструкція з організації та впровадження системи інфекційного контролю в акушерських, 776.73kb.
- Посадова інструкція бухгалтера, 119.77kb.
- Інструкція з приймання, зберігання, відпуску, транспортування та обліку спирту етилового, 1089.8kb.
- Інструкція з питань діловодства у відділі освіти Зміївської райдержадміністрації, 300.97kb.
- Посадова інструкція вчителя початкових класів, 41.49kb.
- Інструкція з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, 867.7kb.
- Моз україни 02. 09. 2009 №657 Інструкція щодо заповнення форми первинної облікової, 36.23kb.
- Інструкція з обліку необоротних активів бюджетних установ Затверджено наказом Державного, 339.37kb.
- Типова інструкція про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ, 196.34kb.
- 1. Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан І доходи, 1054.67kb.
4.1. Операції з унесення на рахунки та отримання з рахунків готівкових коштів за допомогою платіжних карток здійснюються згідно з правилами внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем через каси банку або банкомати.
Банкомати можуть встановлюватись як на території банку, так і за його межами.
4.2. Видача коштів виконується в межах їх залишку на рахунку клієнта чи витратного ліміту, або його частки на консолідованому картковому рахунку. За договором між клієнтом та банком про надання кредиту видача коштів може виконуватися в межах залишку коштів на рахунку та/або визначеного договором ліміту кредитування.
4.3. Після завершення операцій з видачі готівки або внесення її на рахунок клієнту видається відповідно оформлений документ на паперовому носії (сліп, квитанція термінала, чек банкомата або виписка за операціями), який складається за місцем проведення операції та має містити реквізити, визначені нормативно-правовими актами. Чек банкомата може друкуватися і надаватися держателю платіжної картки за його вимогою.
4.4. У разі застосування банкоматів у внутрішньобанківських системах автоматизації касових операцій чек може не видаватися. У цьому разі обов'язково з періодичністю, визначеною в договорі між клієнтом і банком, клієнту надається виписка за операціями, здійсненими через банкомат.
4.5. Облік прибуткових та видаткових операцій, здійснених із застосуванням платіжних карток через касу банку, формування облікових документів та передавання інформації для відображення операцій на відповідних рахунках здійснюється засобами САБ.
4.6. У разі виконання касових операцій можуть застосовуватися САБ, що функціонують автономно. Інформація про здійснені в цих системах операції передається каналами зв'язку або через проміжні носії інформації.
4.7. Усі операції, що виконуються через касу банку, мають фіксуватися в протоколі роботи САБ у формі, що не допускає зміни його змісту, який має бути збережений у касових документах дня.
Глава 5. Визначення платіжності та порядок обміну
не придатних до обігу банкнот (монет) національної валюти
5.1. Виготовлені на замовлення Національного банку України банкноти та монети, що перебувають в обігу, залежно від зовнішнього вигляду внаслідок зношення можуть бути платіжними (придатними та не придатними до обігу) і неплатіжними. Про основні елементи дизайну та захисту банкнот і монет Національний банк України повідомляє при введенні їх у обіг. Платіжність банкнот і монет національної валюти визначається за правилами та методикою, встановленими Національним банком України (додатки 20, 22).
5.2. Банки зобов’язані без будь-яких обмежень приймати від клієнтів для обміну не придатні до обігу банкноти (монети) національної валюти, а також здійснювати обмін клієнтам банкнот на монети, монети на банкноти, банкнот (монет) одного номіналу на банкноти (монети) іншого номіналу.
Обмін не придатних до обігу банкнот (монет) національної валюти на придатні здійснюється за таких умов:
якщо не виникає сумніву в їх справжності та платіжності;
якщо відсутня частина банкноти не може бути прийнята для обміну.
5.3. Обмін клієнтам не придатної до обігу готівки, справжність і платіжність якої не викликає сумніву (уключаючи банкноти, пошкоджені вогнем або агресивними речовинами), якщо площа найбільшої необвугленої частини кожної з пред`явлених банкнот є не меншою ніж 55% початкової площі банкноти, а також обмін банкнот на монети, монет на банкноти, банкнот (монет) одного номіналу на банкноти (монети) іншого номіналу здійснюється в банках безпосередньо під час приймання без проводок за бухгалтерським обліком.
5.4. Обмін банкнот, пошкоджених вогнем або агресивиними речовинами, необвуглена частина яких менша ніж 55% початкової площі банкноти, банки не здійснюють. Порядок, за яким вирішується можливість обміну таких банкнот, визначено правилами, встановленими Національним банком України (додаток 20). Працівник банку, до якого звернувся власник таких банкнот, зобов`язаний надати відповідні роз`яснення.
5.5. Банкноти і монети, що викликали сумнів щодо справжності і платіжності, банки передають для досліджень до територіального управління Національного банку за місцезнаходженням у порядку, встановленому цією Інструкцією.
5.6. Банки та їх службові особи несуть відповідальність за порушення правил визначення платіжності та порядку обміну банкнот і монет Національного банку згідно з чинним законодавством України.
Глава 65. Порядок вилучення з обігу, передавання на дослідження сумнівних банкнот (монет) та відшкодування (повернення) платіжних банкнот (монет)
6.1. Сумнівні банкноти (монети) банки мають вилучати та у встановленому порядку передавати на дослідження до відповідних територіальних управлінь Національного банку.
65.21. Про кожний факт виявлення сумнівних щодо справжності банкнот та монет банк має письмово повідомити правоохоронні органи за місцем знаходження банку. До повідомлення в обов`язковому порядку має додаватися копія Довідки про вилучення (прийняття) банкнот (монет) на дослідження (додаток 171620).
56.32. Дослідження сумнівних банкнот (монет) національної валюти здійснюють експерти територіальних управлінь, Центрального сховища та Департаменту готівково-грошового обігу.
Дослідження сумнівних щодо справжності банкнот іноземної валюти здійснюють експерти Департаменту готівково-грошового обігу (банкноти надсилаються банком безпосередньо до Операційного управління Національного банку (далі - Операційне управління) або до відповідного територіального управління, яке в свою чергу пересилає банкноти до Операційного управління).
6.4. 5.3. Дослідження сумнівних банкнот (монет) проводиться безкоштовно протягом п`яти робочих днів з дня їх надходження до відповідної установи Національного банку, якщо немає необхідності у додаткових дослідженнях іншою установою Національного банку або банком-емітентом.
За результатами досліджень сумнівних банкнот (монет) установи Національного банку оформляють акт про дослідження банкнот (монет).
65.54. Установи Національного банку повідомляють правоохоронні органи України про вилучення з обігу банкнот (монет), які згідно з актом про дослідження визнані підробленими, та передають їм підроблені банкноти (монети) у встановленому порядку.
56.56. У разі виявлення сумнівних щодо справжності банкнот (монет) під час приймання, видачі, оброблення грошових знаків національної та банкнот іноземної валюти банк має вилучити їх з оформленням довідки про вилучення (прийняття) банкнот (монет) на дослідження (додаток 17620) у трьох примірниках. або акта розбіжностей (додаток 5….) у двох примірниках.
Справжні банкноти (монети) національної валюти, що пред’явлені для платежу або обміну і викликали сумнів банку щодо платіжності, приймаються для досліджень за бажанням пред’явника. на підставі заяви (додаток 1719).
6.7. 5.6. Банкам категорично забороняється повертати або тимчасово передавати клієнтам виявлені в них сумнівні щодо справжності банкноти (монети) як національної, так і іноземної валюти.
6.8. 5.7. Банки мають також приймати для проведення досліджень сумнівні банкноти (монети) національної та сумнівні банкноти іноземної валюти, які пред`являються тільки з метою отримання висновку установи Національного банку. Фізичні та юридичні особи, які пред`являють такі банкноти (монети) до банку, заповнюють заяву встановленої форми (додаток 16719). На підставі цієї заяви оформляється довідка про вилучення (прийняття) банкнот (монет) для проведення досліджень в трьох примірниках.
6.9. 5.8. На підставі першого примірника довідки про вилучення банкнот (монет) для проведення досліджень або акта розбіжностей оформляється прибутковий позабалансовий ордер для зарахування сумнівних банкнот (монет) на позабалансовий рахунок.
Перші примірники прибуткового позабалансового ордера та довідки про вилучення банкнот (монет) для проведення досліджень або акта розбіжностей залишаються в касових документах дня.
Другі примірники позабалансового ордера, засвідченого відбитком печатки або штампа працівника банку, та довідки про вилучення банкнот (монет) видаються клієнту, який пред’явив до банку банкноти (монети) для проведення досліджень. Допускається вручення довідки без позабалансового ордера, якщо пред’явник не бажає чекати на його оформлення.
Третій примірник довідки або другий примірник акта розбіжностей та у необхідних випадках заява пред’явника разом із сумнівними банкнотами (монетами) підлягаєють передаванню на дослідження.
6.10
Сумнівні банкноти (монети) мають бути відправлені для проведення досліджень до відповідного територіального управління або Операційного управління банками, що знаходяться в обласних центрах, не пізніше наступного робочого дня з дня їх вилучення, а для банків у інших населених пунктах, не рідше одного разу в три дні.
6.11
Перший примірник опису залишається в касових документах дня разом з відповідним позабалансовим ордером.
Другий та третій примірники опису, довідки про вилучення банкнот (монет) або акти розбіжностей, а у необхідних випадках і заява пред’явника разом із банкнотами (монетами) та відповідними довідками про вилучення банкнот (монет) укладаються до конверта (пакета) або мішечка, які опечатуються або пломбуються у встановленому порядку. На конверті або ярлику мішечка зазначається “Цінності на дослідження”.
Четвертий примірник опису разом з відповідним конвертом або мішечком “Цінності на дослідження” надається службі інкасації.
Доставка конвертів на дослідження до територіальних управлінь здійснюється через службу інкасації, власними силами або після потрібної додаткової упаковки спецзв’язком.
6.12
про виявлені підроблені банкноти (монети) проінформувати правоохоронні органи;
повернути банкам згідно з результатами досліджень другі примірники описів банкнот (монет) та надіслати разом з цими описами відповідні акти;
у разі визнання банкноти (монети) національної валюти неплатіжною повернути її банку разом з відповідно оформленими документами (банкноти повертаються із зазначенням з обох боків слова “НЕПЛАТІЖНА”);
повернути банкам або зарахувати на їх відповідні рахунки суму платіжних банкнот (монет) національної валюти;
повернути банкам справжні банкноти іноземної валюти незалежно від ступеня їх зношеності (Національний банк не обмінює зношені банкноти іноземної валюти).
6.13
списати підроблені банкноти (монети) з відповідних позабалансових рахунків;
проінформувати пред`явників про результати досліджень та за їх бажанням ознайомити під розпис з відповідним актом;
повністю відшкодувати пред’явникам суму платіжних банкнот (монет) національної валюти;
повернути пред’явникам справжні банкноти іноземної валюти або обміняти їх, якщо банк здійснює обмін зношених банкнот іноземної валюти;
повернути пред’явникам неплатіжні банкноти (монети).
6.14
Глава 76. Приймання на відповідальне зберігання цінностей від юридичних осіб
67.1. Банки приймають від юридичних осіб на відповідальне зберігання на підставі укладених договорів, у яких обумовлюється термін зберігання, такі цінності:
дорогоцінні метали та каміння, вироби з умістом дорогоцінного, напівдорогоцінного каміння і перлів, банківські метали, готівку національної валюти, яка є речовим доказом, іноземну валюту та платіжні документи, виписані в іноземній валюті, цінні папери тощо.
67.2. Цінності приймаються за заявами-описами, у яких зазначається найменування цінностей та сума оцінки кожного виду цінностей у такому порядку:
від органів і посадових осіб, які вчиняють нотаріальні дії, та інших юридичних осіб - з перевіркою наявності всіх цінностей відповідно до заяви-опису;
від слідчих та митних органів - в опечатаних цими органами пакетах або інших упаковках без перевірки вкладення, але з обов'язковою перевіркою цілісності упаковки і печаток.
Під час приймання цінностей на зберігання працівник банку оформляє прибутковий позабалансовий ордер, один примірник якого з підписом працівника банку та відбитком печатки (штампа) надається клієнту.
67.3. Цінності, що прийняті на відповідальне зберігання, обліковуються на позабалансовому рахунку в оцінці, обумовленій банком із здавачами цінностей, і зберігаються у сховищі цінностей. Предмети, які мають умовну цінність приймаються і обліковуються в умовній оцінці 1 гривня.
76.4. Видача цінностей, прийнятих банком на відповідальне зберігання, здійснюється за видатковим позабалансовим ордером:
юридичній особі або його правонаступнику на підставі листа з вимогою про повернення, довіренності та документа банку про прийняття цінностей на відповідальне зберігання;
спадкоємцям - за пред'явленими посвідченнями нотаріального органу про право на спадщину і документа банку, виданого під час приймання цінностей на відповідальне зберігання;
державним виконавцям - за письмовим зверненням.
76.5. Повернення частини цінностей, прийнятих банком на відповідальне зберігання, не допускається. У разі потреби вилучення частини цінностей, посилка з цінностями повертається органу, який здав їх, або його правонаступнику.
76.6. Порядок складання описів, здавання на відповідальне зберігання до банку вилучених слідчими чи митними органами цінностей, повернення цінностей або передавання їх у дохід держави регулюється законодавством України.
Глава 8.7. Порядок встановлення лімітів каси в національній валюті та строків здавання готівкової виручки
87.1. Банки, виходячи з потреби в прискоренні обігу готівки і своєчасного її надходження до кас банків, установлюють клієнтам-юридичним особам такі строки здавання готівкової виручки, що відображаються в заявці-розрахунку для встановлення загального ліміту залишку готівки в касі, порядку і строків здавання готівкової виручки (далі - заявка-розрахунок) (додаток 23):
для юридичних осіб, що розташовані в населених пунктах, де є банки і готівкова виручка здається до банків (а за відсутності банків - на підприємства поштового зв'язку,
для юридичних осіб, які через специфіку діяльності чи режим роботи, а також за відсутності відповідної домовленості із службами інкасації на інкасацію виручки не можуть щодня здавати готівкову виручку, - наступного дня;
для юридичних осіб, що знаходяться в населених пунктах, де немає банку чи підприємств поштового зв'язку, - не рідше ніж один раз за п'ять робочих днів.
78.2.При укладанні договору на розрахунково-касове обслуговування банк має одержати від юридичної особи заявку-розрахунок у двох примірниках для встановлення загального ліміту каси в національній валюті (з урахуванням потреби її відокремлених підрозділів), строків та порядку здавання готівкової виручки, яка є невід'ємною частиною цього договору і оформляється як додаток до цього договору, або копію заявки-розрахунку, засвідчену підписом уповноваженого працівника та відбитком печатки банку, що встановив ліміт каси, або копію документа про самостійно встановлений юридичною особою ліміт каси для внесення розміру цього ліміту в договір на розрахунково-касове обслуговування, що є невід'ємною умовою цього договору.
Відповідальність за достовірність даних у заявці-розрахунку даним касової книги та бухгалтерського обліку несе юридична особа.
78.3. У разі звернення юридичної особи (за наявності обгрунтованих причин - зміни розмірів касових оборотів, режиму функціонування, умов здавання виручки тощо) або з ініціативи банку, який установив загальний ліміт каси, він може переглядатися. Для цього юридична особа подає до банку заявку-розрахунок, яка і є підставою для перегляду діючого ліміту каси (у разі обгрунтованості її даних) та оформляється додатковою угодою до договору на розрахунково-касове обслуговування.
78.4. Відповідальність за невстановлення лімітів каси юридичним особам згідно з чинним законодавством України покладається на банки лише в тому разі, якщо за наявності поданої юридичною особою заявки-розрахунку ліміт каси не був установлений.
Банки не несуть відповідальності за неповідомлення юридичною особою своїм відокремленим підрозділам розміру установленого банком ліміту каси і строків здавання готівкової виручки.
78.5. Ліміт каси для кожної юридичної особи визначається банком з урахуванням режиму і специфіки роботи юридичної особи, її віддаленості від банку, обсягу касових оборотів (надходжень і видатків) за всіма рахунками, установлених строків і порядку здавання готівкової виручки, тривалості операційного часу банку, наявності відповідної домовленості на інкасацію готівкової виручки тощо:
для юридичних осіб, які мають готівкову виручку зі строком здавання її в банк щодня в день надходження до каси підприємства,- у розмірах, що потрібні для забезпечення їх роботи ранком наступного дня;
для юридичних осіб, які мають готівкову виручку зі строком здавання її наступного дня, - у межах середньоденної готівкової виручки;
для юридичних осіб, що мають готівкову виручку з іншим строком здавання її в банк (передбачених абзацом четвертим пункту 8.1 цієї Інструкції), - у розмірах, що залежать від установлених строків здавання виручки та її суми;
для юридичних осіб, ліміти каси яким установлюються згідно з фактичними витратами готівки (крім виплат, пов'язаних з оплатою праці, стипендій, пенсій, дивідендів), - у межах середньоденної видачі готівки.
87.6. Ліміт каси юридичним особам (крім підприємств торгівлі, громадського харчування та послуг) установлюється банками за погодженням із керівниками юридичних осіб на підставі розрахунку середньоденного надходження готівкової виручки або середньоденної видачі готівки.
У деяких випадках згідно з особливостями діяльності юридичних осіб та на підставі їх відповідних обгрунтувань за письмовим рішенням керівників банків цим юридичним особам може встановлюватися ліміт каси в розмірах більших, ніж середньоденна готівкова виручка чи середньоденна видача готівки.
78.7. Під час затвердження ліміту каси банк має право вимагати від юридичної особи подання документів, що обгрунтовують розміри касових оборотів, наведених у заявці-розрахунку юридичної особи.
78.8. Банк з урахуванням специфіки виробництва та переробки сільськогосподарської продукції може за пропозицією сільськогосподарських товаровиробників різних організаційно-правових форм (акціонерні товариства, агрофірми та інші виробники сільськогосподарської продукції) і переробних підприємств установлювати (переглядати) їм ліміт каси на період заготівлі та перероблення сільськогосподарської продукції згідно з фактичними показниками їх касових оборотів (надходжень або видачі готівки) за будь-які три місяці сезону виробництва (перероблення) сільськогосподарської продукції попереднього року.
78.9. Ліміт каси для підприємств грального бізнесу, включаючи гральні будинки, казино, ігрові автомати з грошовим виграшем тощо, установлюється з урахуванням особливостей діяльності та режиму роботи цих закладів відповідно до переліку та правил ведення азартних ігор та затвердженого юридичною особою положення про призовий фонд у межах середньоденної видачі готівки, але не більше максимально можливого виграшу відвідувача.
78.10. Для новостворених юридичних осіб або їх відокремлених підрозділів, що розпочинають свою діяльність, на перші три місяці їх роботи ліміт каси має встановлюватися банками, виходячи з наданих цими юридичними особами прогнозних розрахунків. Установлений ліміт каси з урахуванням представлених розрахунків переглядається та затверджується за фактичними показниками діяльності юридичної особи,її відокремленого підрозділу за три календарних місяці в установленому порядку.
87.11. Ліміт каси в національній валюті банком не встановлюється:
фінансовим установам (кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг);
підприємствам поштового зв'язку;
Державному казначейству, його територіальним органам та бюджетним установам і організаціям, що ними обслуговуються;
релігійним організаціям (релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади), які не здійснюють виробничу або інші види підприємницької діяльності;
фізичним особам – суб‘єктам підприємницької діяльності;
страховим агентам,
селянським (фермерським) господарствам.
Директор Департаменту
готівково-грошового обігу Н.В.Дорофєєва
ПОГОДЖЕНО
Заступник Голови
Національного банку України В.Л.Кротюк
Виконавець:
Начальник відділу К.В. Солошенко