Законодавство про основні політичні

Вид материала

Закон

Содержание За темою дисертації автором опубліковані такі роботи Ключові слова Ключевые слова Key words

Подобный материал:

• Законодавство україни про видавничу справу, 150.62kb.
• Типові тематичний план І програма навчання посадових осіб І спеціалістів з питань охорони, 193.21kb.
• Політичні партії та їх участь у державному апараті, 179.27kb.
• «Екологічне законодавство України», 205.05kb.
• Тарас Андрусяк історія політичних та правових вчень, 3273.38kb.
• Історія політичних та правових вчень лекції ЗмІст, 3260.43kb.
• План. Вступ. Політичні вчення епохи Реформації. Вчення про політику Н. Мак’явелі. Політичні, 94.16kb.
• О. В. Михайлов господарське законодавство (право) Курс лекцій, 7599.32kb.
• Закону України «Про доступ до публічної інформації», 100.6kb.
• Тема предмет вивчення курсу, основні поняття, методи та основні цілі курсу Предмет, 60.95kb.

Висновки:

У висновках узагальнюються результати дисертаційного дослідження, підведені його підсумки. Встановлена вперше якість комплексу основних громадянських і політичних прав, модель його законодавчого закріплення.

1. В другій половині XІХ - початку ХХ століття в законодавстві Російської імперії вперше в історії держави громадянські і політичні права і волі підданих знайшли своє комплексне нормативне закріплення.

2. Прогресивні зміни, що відбулися в російському законодавстві того часу, зв'язані з захистом прав і свобод людини багато в чому минулому визначені розвитком суспільно-політичної і правової думки, як у центрі Росії, так і в її регіонах, зокрема, в Україні. Видні державні діячі, філософи, правознавці, письменники XVІІ - XІХ ст. переконливо доводили необхідність надання громадянам Росії елементарних прав і свобод. Їхнім зусиллям була підготовлена теоретична база для проведення глибоких реформ у цій сфері.

3. Законодавство російської імперії в другій половині XІХ - початку XX ст. містило детальну регламентацію правового положення підданих ("Звід законів про стани", "Статути про військові і земські повинності" і ін.). Однак законодавці при визначенні норм права, що регулюють права і свободи особи, враховували величезні географічні розміри, строкате по етнічному, релігійно-конфесіональному складі населення Росії і зберегли найважливіший принцип державного керування - централізацію, сильну верховну владу в особі абсолютного монарха.

4. На формування інституту громадянських і політичних прав і свобод істотний вплив зробили російські традиції пануючої ролі держави у взаєминах з особистістю, неповага до прав і свобод особи з боку державних чиновників. А з іншого боку - сумнів громадян у можливості реального використання цих прав.

5. Формування законодавства про громадянські і політичні права громадян проходило в умовах гострої ідеологічної і політичної боротьби прихильників реформ і їхніх супротивників, консервативно набудованих суб'єктів і революціонерів. Тому, нормативні акти за даними питанням, нерідко носили "усереднений", половинчатий характер і залишалися предметом дискусій по їхньому удосконалюванню.

6. Визначена обмеженість і уповільнений розвиток комплексу громадянських прав і свобод у другій половині XІХ - початку XX ст. зв'язано з прагненням верховної влади Росії зберегти непорушні основи державної системи, уберегти її від недостатньо підготовлених і небезпечних для влади масштабних змін. Звідси - і істотні обмеження таких прав, як свобода пересування, свобода зборів і асоціацій, право печатки і т.д.

7. В другій половині XІХ - початку ХХ ст. були закріплені істотно чи видозмінені такі права і свободи підданих Російської імперії, як: право на особисту недоторканність, свобода пересування і зміна постійного місця проживання, право власності, свобода економічної діяльності, свобода зборів і асоціацій, право на подачу петицій, свобода віросповідання, свобода печатки. Усі перераховані права і свободи або відповідали західним стандартам, або були близькі до них.

8. Головним елементом, серцевиною всього комплексу громадянських і політичних прав було право на особисту недоторканність. Скасування кріпацької залежності царським маніфестом 1861 р., наступне законодавче закріплення права на особисту недоторканність під час судової реформи 1864 р. оцінювалося сучасниками як одне з найбільш революційних правових норм XІХ ст. у Росії. Законодавчо були закріплені найважливіші принципи, що обмежують каральні повноваження державних органів. Позбавити особистість свободи міг тільки суд, що керувався правилами, що забезпечують його неупередженість і об'єктивність.

9. Звертає на себе увагу існуюча в той період думка, що в Російській імперії майже не існувало законодавства по охороні права недоторканості особи. Доказом того, що визначені права по недоторканості особи охоронялися царським урядом, служать широко розповсюджені дискусії, обнародування ідей письменників, філософів, правознавців, що відстоюють права і свободи підданих Російської імперії. Переконливим доказом служить виправданий судовий процес над народницею Вірою Засулич, що замірялася на життя петербурзького градоначальника Трепова.

10. Особливістю законодавства про права і свободи підданих Російської імперії ІІ-й половини ХІХ - початку ХХ століття є строге обмеження свободи друку. Цензурі підлягали будь-як добутки духовного і світського змісту (аж до газетних і театральних афіш), призначених для опублікування усередині країни і що привозились з-за кордону. При цьому духовна цензура носила більш строгий характер, чим світська.

11. На відміну від ряду держав, у Російській імперії, як абсолютної монархії, існувало особливе законодавство у відношенні прав і свобод зборів, суспільств і петицій. Тільки на початку ХХ століття в Основних державних законах від 23 квітня 1906 року російським підданим надане право влаштовувати мирні збори з певними обмеженнями.

12. Незважаючи на серйозні, якісні зміни в законодавстві в другій половині XІХ - початку ХХ ст. усвідомлення й особливе реалізація нових демократичних правових норм проходило надзвичайно важко. Монархічна законодавча влада, з одного боку, проголошувала і захищала ті права і свободи особи, користування якими не торкалося державного ладу, суспільний порядок і спокій. Тут законодавці ретельно стежили і піклувалися про непорушність недоторканності цих прав. Але, з іншого боку, якщо ж користування цими правами в цій чи іншій мері суперечило державній владі, суспільній стабільності і порядку - усі законодавчі гарантії недоторканності особистих прав і свобод утрачали своє значення і їхнє місце займало розсуд адміністрації. Та й багатьма підзаконними актами їхня цінність або обмежувалася, або взагалі зводилася до мінімуму.

13. Аналізуючи розвиток російського законодавства другої половини XІХ - початку ХХ ст. можна зробити загальний висновок: при усіх, у тому числі й істотних, недоліках, воно йшло в руслі загальнолюдських традицій, послідовно закріплюючи ідеї прав і свобод людини на вітчизняному ґрунті. Російський підхід до проблеми прав і свобод людини вплинув не тільки на власний історичний шлях розвитку демократії, але і мав визначене міжнародне значення.


За темою дисертації автором опубліковані такі роботи:

1. Лизогуб В.А. Інститут підданства в законодавстві Російської імперії // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 1999. – Вип. 39. – С. 19-24.
   
2. Лизогуб В.А. Понятие сословия и состояния по Своду законов Российской империи // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2000. – Вип. 43. – С. 9-13.
   
3. Лизогуб В.А. Право майнової недоторканності в законодавстві Російської імперії // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2001. – Вип. 46. – С. 38-43.
   
4. Лизогуб В.А. Правове становище населення України у складі Російської імперії у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття // Актуальні проблеми формування правової держави в Україні: Тези доп. та наук. повід. Всеукраїнської наук.-практ. конф. молодих вчених, 27 грудня 2000 р. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2000. – С. 12-14.
   
5. Лизогуб В.А. Правове становище населення України у складі Російської імперії у другий половині ХІХ – на початку ХХ століття // Актуальні проблеми історії держави і права України: Круглий стіл (16 травня 2000, Нац. юрид. акад. України): Тези доп. // Вісник акад. прав. наук України. – Х.: Право, 2000. – № 3(22). – С. 298.
   
6. Лизогуб В.А. Законодавство про політичні та громадянські права населення України на початку ХХ століття // Возз’єднання українських земель в єдиній Українській державі: Круглий стіл (3 листопада 1999 р. Нац. юрид. акад. України): Тези доп. // Вісн. акад. прав. наук України. – Х.: Право, 2000. – № 4(19). – С. 252.
   
7. Лизогуб В.А. Правове становище населення України в складі Російської імперії у другий половині ХІХ – на початку ХХ століття // Актуальні проблеми історії держави і права: Круглий стіл (25 квітня 2001, Нац. юрид. акад. України): Тези доп. // Вісн. акад. прав. наук України. – Х.: Право, 2001. – № 4(27). – С. 255.
   
8. Лизогуб В.А. Основні громадські та політичні права населення Російської імперії в кінці ХІХ – на початку ХХ століття // Актуальні проблеми українського право- і державотворення: Круглий стіл (15 травня 2002 р., Нац. юрид. акад. України): Тези доп. // Вісн. акад. прав. наук України. – Х.: Право, 2002. – № 4(31). – С. 236.
   
9. Лизогуб В.А. Роль суб’єктивного фактора в радикальних змінах виборчої системи в Росії в ХІХ – на початку ХХ ст. // Особистість в умовах сучасних політичних відносин: Зб. наук. ст. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2003. – С. 101, 102.
   

АНОТАЦІЯ

Лизогуб В.А. „Законодавство про основні політичні і громадянські права та свободи підданих Російської імперії з другої половини ХІХ – на початку ХХ століття”.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень – Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, Харків, 2004 р.

У дисертації розглядається інститут основних політичних і громадянських прав підданих Російської імперії періоду утвердження і розвитку буржуазних відносин – друга половина ХІХ – початок ХХ століття. Аналізуються основні етапи розвитку інституту основних політичних і громадянських прав підданих у Російській імперії у зв’язку з політичними подіями і розвитком суспільно політичної та юридичної думки. Встановлено якість комплексу основних політичних і громадянських прав, виникнення яких пов’язується з періодом буржуазних реформ другої половини ХІХ століття.

Зроблено висновок, що законодавство Російської імперії в другій половині ХІХ – початку ХХ століття містить детальну регламентацію правового положення підданих. Однак законодавці при визначенні норм права, що регулюють права і свободи особи, врахували величезні географічні розміри по етнічному, релігійно-конфесійному, складі населення імперії і зберегти найважливіший принцип державного керування – централізацію, сильну верховну владу в особі монарха.

Ключові слова: основні громадянські і політичні права і свободи, права людини, підданство, стан, право на недоторканість особи, свобода пересування, майнова недоторканість, свобода зборів і асоціацій, право на подачу петицій, свобода віросповідання, свобода друку.


АННОТАЦИЯ

Лизогуб В.А. "Законодательство про основные политические и гражданские права и свободы подданных Российской империи во второй половине ХІХ - в начале ХХ столетия".

Диссертация на получение научной степени кандидата юридических наук за специальностью 12.00.01 - теория и история государства и права; история политических и правовых учений – Национальная юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого, Харьков, 2004 г.

В диссертации рассматривается институт основных политических и гражданских прав подданных Российской империи периода установления и развития буржуазных отношений - вторая половина ХІХ - начало ХХ столетия. Анализируются основные этапы развития института основных политических и гражданских прав подданных в Российской империи в связи с политическими событиями и развитием общественно политической и юридической мысли. Установлено качество комплекса основных политических и гражданских прав, возникновение которых связывается с периодом буржуазных реформ второй половины ХІХ столетия.

Сделан вывод, что законодательство Российской империи в второй половине ХІХ - начале ХХ столетия содержит детальную регламентацию правового положения подданных. Однако законодатели при определении норм права, которые регулируют права и свободы личности, учли огромные географические размеры по этническому, религиозно-конфессионному, составу население империи и сохранить важнейший принцип государственное управление - централизацию, сильную верховную власть в лице монарха.

Ключевые слова: основные гражданские и политические права и свободы, права человека, подданство, состояние, право на неприкосновенность личности, свобода передвижения, имущественная неприкосновенность, свобода собрания и ассоциаций, право на подачу петиций, свобода вероисповедания, свобода печати.


ANNOTATION

Lizohub V.A. “The legislation on basic civil and political rights and freedoms for citizens of Russians Empire from the second half XIX to the beginning of XX century”.

The dissertation for granting the candidate’s degree of juridical sciences, specialty 12.00.01. – the theory and history of the state and rights; history of the political and legal sciences – National legal academy of Ukraine of a name Yaroslav Wise, Kharkov, 2004.

The dissertation considers the institute of main political and civil rights for the citizens of Russian Empire during the period of formation and development of bourgeois relationships from the second half of the ХІХ to the beginning ХХ century.

The main stages of development institute of the basic political and civil rights citizens in Russian Empire is analyzed in connection with political events and progress social-political and juridical ideas. The quality of main political and civil rights has been determined and it’s is connected appearing the with period of bourgeois reforms in the second half ХІХ century.

It’s concluded that the legislation of the Russian Empire from the second half ХІХ to the beginning of ХХ century contains detailed regulation of the citizens legal state.

However while determining the standard of low that regulates the right and freedoms of a person, the legislators took account the population of Empire and persevered the most important principle of state regulation – centralization, strong sovereign power of the monarch.

Key words: the main civil and political rights and freedoms, human rights, citizenship, status (state), right of the personal immunity, freedom of moving, the property immunity, freedom of assembly and associations, right of the giving petitions, freedom of press, freedom of the religion.


Відповідальний за випуск

кандидат юридичних наук, доцент

Власенко С.І..


Підписано до друку 23.09.04 р. Формат 60х90/16.

Папір офсетний. Віддруковано на ризографі.

Умов.друк.арк. 0,7. Облік вид. арк. 0,9.

Тираж 100 прим. Зам. № 2101


__________________________________________________

Друкарня Національної юридичної академії України

імені Ярослава Мудрого

61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77/