Довідник для вступників до державного вищого навчального закладу “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського” у 2007 році

Вид материала

Документы

Содержание варіант шифр Листок-бланк відповідей комплексної тестової роботи Програма з української мови Словотвір будова слова Культура мовлення і стилістика

Подобный материал:

• Правила прийому до Державного вищого навчального закладу "Івано-Франківський національний, 822.07kb.
• Тернопільський державний технічний університет імені Івана Пулюя, 135.66kb.
• Правила прийому до магістратури Державного вищого навчального закладу "Київський національний, 72.88kb.
• А. Ф. Павленко " " 2009 р. Правила прийому до Державного вищого навчального закладу, 45.01kb.
• Правила прийому до Приватного вищого навчального закладу „Європейський університет, 378.3kb.
• Міністерство освіти І науки україни красноармійський індустріальний інститут державного, 463.16kb.
• Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет, 1205.27kb.
• Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського Бібліотека., 80.45kb.
• Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет, 186.38kb.
• Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка, 61.93kb.

варіант шифр

Листок-бланк відповідей комплексної тестової роботи


хімія біологія українська мова

	A	B	C	D			A	B	C	D			A	B	C	D
1						1						1
2						2						2
3						3						3
4						4						4
5						5						5
6						6						6
7						7						7
8						8						8
9						9						9
10						10						10
11						11						11
12						12						12
13						13						13
14						14						14
15						15						15
16						16						16
17						17						17
18						18						18
19						19						19
20						20						20
21						21						21
22						22						22
23						23						23
24						24						24
25						25						25
26						26						26
27						27						27
28						28						28
29						29						29
30						30						30
31						31						31
32						32						32
33						33						33
34						34						34
35						35						35
36						36						36
37						37						37
38						38						38
39						39						39
40						40						40
41						41						41
42						42						42
43						43						43
44						44						44
45						45						45
46						46						46
47						47						47
48						48						48
49						49						49
50						50						50

Кількість балів ___ Кількість балів ___ Кількість балів ___

________________ ________________ ________________

(підпис) (підпис) (підпис)

ПРОГРАМА З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ


ВСТУП

1. Українська мова – національна мова українського народу.

2. Українська літературна мова як унормована форма загальнонародної мови.

3. Сучасна українська літературна мова як цілісна система.

4. Книжно-писемний та усно-розмовний різновиди сучасної української літературної мови.

5. Функціональні стилі сучасної української літературної мови.

6. Місце української мови серед інших слов’янських мов.

7. Сучасна українська літературна мова як предмет наукового вивчення.


ФОНЕТИКА

1. Поняття про звуковий склад. Фонетичний аспект вивчення звукового складу.

2. Предмет і завдання фонетики як мовознавчої дисципліни.

3. звуки мови, їх класифікація.

4. Голосні звуки мови, їх роль і значення.

5. Поділ голосних звуків за місцем творення.

6. Йотовані голосні я, ю, є, ї, їх роль і місце.

7. Приголосні звуки, їх класифікація:

а) за місцем творення;

б) за способом творення;

в) за участю голосу.

8. Протиставлення приголосних звуків за твердістю-м”якістю

9. Дзвінкі та глухі приголосні.

10. Подовжений приголосний як поєднання двох звуків. Специфічні випадки подовження приголосних.

11. Фонетична транскрипція. Знаки фонетичної транскрипції.

12. Основні фонетичні одиниці мовлення: звук, склад, фонетичне слово, фраза.

13. Чергування голосних. Типи чергувань.

14. Позиційне чергування у-в, і-й.

15. Чергування приголосних.

16. Зміни приголосних перед суфіксами –ськ, -ств, - ин(а), -енк(о), -ук.

17. Поняття складу. Основні закономірності складоподілу.

18. Типи складів. Складоподіл.

19. Особливості наголосу в українській мові.

20.Роль наголосу в розрізненні слів.

21. Головний та побічний наголоси.

22. Рухомий та нерухомий наголоси.


ОРФОЕПІЯ


1. Орфоепія як розділ мовознавчої науки.

2. Вимова та правопис.

3. Орфоепія та культура усного мовлення.

4. Сучасні орфоепічні норми.

5. Суспільне значення орфоепічних норм.

6. Вимова голосних у ненаголошеній та наголошеній позиції.

7. Вимова дзвінких та глухих приголосних.

8. Уживання літери г. Розрізнення літер г і ґ.

9. Вимова твердих і м’яких приголосних.

10. Вимова сполучень кількох приголосних.

11. Спрощення у групах приголосних в українській мові.

12. Вимова шиплячих приголосних.

13. Особливості вимови слів чужомовного походження.

14. Норми українського наголосу.

15. Причини відхилень від орфоепічних норм.


ГРАФІКА


1. Графіка.

2. Абетка.

3. Позначення на письмі голосних і приголосних звуків.

4. Знаки, що використовуються в українському письмі ( апостроф, знак наголосу, пунктуаційні знаки).

5. Співвідношення між літерами абетки та звуками.

6. Позначення м’якості приголосних на письмі.


ОРФОГРАФІЯ


1. Орфографія як розділ мовознавчої науки.

2. Співвідношення між орфографією, графікою та орфоепією.

3. Різновиди орфограм. Орфографічна помилка.

4. Правопис складних слів.

5. Правила вживання апострофа, знака пом’якшення.

6. Принципи вживання великої літери.

7. Правопис прізвищ і географічних назв.

8. Подвоєння літер.

9. Загальний огляд правопису слів чужомовного походження.

10. Фонетичні та морфологічні правила переносу слів.

11. Орфографічні і технічні правила переносу.

12. Графічні скорочення слів.


ЛЕКСИКОЛОГІЯ


1. Предмет і значення лексикології.

2. Слово як основна одиниця лексичної системи.

3. Слово та поняття.

4. Лексика.

5. Лексичне значення слова.

6. Типи лексичних значень слів.

7. Однозначні слова.

8. Багатозначні слова.

9. Пряме та переносне значення слова.

10. Омоніми – поняття і значення:

а) омоніми;

б) омографи;

в) омофони;

г) омоформи.

11. Міжмовні омоніми.

12. Використання омонімів.

13. Пароніми – поняття, значення і використання.

14. Синоніми – поняття, значення і використання.

15. Основні типи синонімів (абсолютні, семантичні, стилістичні, однокореневі, різнокореневі, загально мовні, контекстуальні).

16. Антоніми – поняття. Значення і використання.

17. Склад лексики української мови за походженням і використанням (загальновживані слова, діалектні слова, професійні слова, неологізми, архаїзми, історизми ).

18. Запозичення з інших слов’янських мов.

19. Запозичення з неслов’янських мов.

20. Джерела та способи засвоєння чужомовних слів.

21. Активна та пасивна лексика.

22. Розмовно-побутова лексика.

23. Книжна лексика.

24. Термінологічна лексика.

25. Емоційно-експресивна лексика. Жаргонізми.


ФРАЗЕОЛОГІЯ


1. Фразеологічна система української мови.

2. Фразеологія як розділ мовознавства.

3. Фразеологізми.

4. Співвідношення між лексичним значенням слова та значенням фразеологізму.

5. Багатозначність фразеологізмів.

6. Джерела формування фразеологізмів в українській мові.

7. Використання фразеологізмів у різних стилях мови.


СЛОВОТВІР БУДОВА СЛОВА


1. Словотвір як вчення про творення слів. Словотвірне значення.

2. Спільнокореневі слова і форми слова.

3. Поняття про основу слова.

4. Способи словотвору.

5. Вимова й написання префіксів з-, с-, роз-, без-, воз-, через-, пре-, при-, прі-, пере-.

6. Зміни приголосних при творенні слів.

7. Словотвір як джерело збагачення лексичного складу мови.

8. Завдання та принципи словотвірного аналізу слова.

9. Правопис складних і складноскорочених слів.


ГРАМАТИКА

Загальні питання


1. Граматика української мови як учення про її морфологічну та синтаксичну будову.

2. Морфологія та синтаксис як розділи граматики.

3. Граматичне значення слова у його відношенні до лексичного.

4. Способи вираження граматичних значень слів.

5. Граматична форма слова.


Морфологія


1. Морфологія як граматичне вчення.

2. Частини мови та принципи їх визначення.

3. Самостійні та службові частини мови.


Частини мови

Іменник

1. Іменник як частина мови.

2. Лексико-граматичні розряди іменника.

3. Загальне значення іменника.

4. Морфологічні ознаки іменника.

5. Синтаксична роль іменника.

6. Категорія роду, її значення, морфологічне, синтаксичне та лексичне вираження. Формально-граматичні та значеннєві принципи в розподілі іменників за родами.

7. Категорія числа, її значення та граматичні засоби вираження.

8. Іменники, що вживаються у формах однини і множини. Іменники, які мають форми лише однини або лише множини.

9. Роль наголосу у виражені категорії числа.

10. Категорія відмінка. Відмінкова система мови.

11. Основні значення відмінків. Особливості кличного відмінка.

12.Словозаміна іменників. Принципи поділу іменників на відміни та групи.

13. Невідмінювані іменники .

14. Відмінювання іменників.

15. Словотвір іменників.


Прикметник

1. Прикметник як частина мови.

2. Загальне значення, морфологічні ознаки та синтаксична роль прикметників.

3. Специфіка граматичних категорій прикметників.

4. Лексико-граматичні розряди прикметників.

5. Формальне та функціональне співвідношення між короткими та повними прикметниками.

6. Ступені порівняння якісних прикметників.

7. Відмінювання прикметників.

8. Словотвір прикметників.

9. Творення прикметників від географічних назв.

10. Прикметники, утворені складанням основ, їх правопис.

11.Наголос при словозміні та словотворенні.


Числівник

1. Числівник як частина мови.

2. Загальне значення, морфологічні ознаки та синтаксична роль числівника.

3. Розмежування числівників та інших слів з кількісним значенням.

4. Функціональні розряди числівників, особливості їх вживання.

5. Морфологічні групи числівників.

6. Відмінювання різних розрядів числівників.

7. Особливості наголошування числівників.

8. Зв’язок числівника з іменником.


Займенник

1. Займенник як частина мови.

2. Співвідношення займенників за значенням, морфологічними ознаками та синтаксичною роллю в реченні з іншими частинами мови.

3. Лексико-граматичні розряди займенників.

4. Граматичні категорії займенників, їх відмінювання.

5. Особливості наголошування займенників.


Дієслово

1. Дієслово як частина мови.

2. Система дієслівних утворювань: особові форми, неозначена форма, дієприкметник, дієприслівник.

3. Неозначена форма дієслова.

4. Поділ дієслів на дієвідміни.

5. Категорія виду дієслова, способи творення форм доконаного і недоконаного виду.

6. Категорія особи та числа. Значення форм особи.

7. Безособові дієслова.

8. Категорія часу. Система дієслівних часів. Пряме та переносне вживання часових форм дієслова.

9. Категорія способу дієслова.

10. Словотвір дієслів.


Дієприкметник

1. Дієприкметник як особлива форма дієслова.

2. Загальне значення дієприкметника.

3. Морфологічні ознаки дієприкметника.

4. Синтаксична роль дієприкметника.

5. Дієслівні та прикметникові характеристики дієприкметника.

6. Активні та пасивні дієприкметники.

7. Граматичні категорії дієприкметника.

8. Творення дієприкметників.

9. Відмінювання дієприкметників.

10. Дієприкметниковий зворот.


Дієприслівник

1. Дієприслівник як особлива форма дієслова.

2. Загальне значення, морфологічні ознаки та синтаксична роль дієприслівника.

3. Дієслівні та прислівникові характеристики дієприслівника.

4. Значення та творення дієприслівників доконаного та недоконаного виду.

5. Дієприслівниковий зворот.


Прислівник

1. Прислівник як частина мови.

2. Загальне значення, синтаксична роль та морфологічні ознаки прислівників.

3. Значення і роль прислівників у мові.

4. Ступені порівняння прислівників. Способи творення прислівників.

5. Правопис складних прислівників.


Прийменник

1. Прийменник як службова частина мови.

2. Непохідні і похідні прийменники.

3. Аналіз службової функції та вживання прийменників із відповідними відмінковими формами іменників.

4. Правопис складних прийменників.


Сполучник

1. Сполучник як службова частина мови.

2. Сполучники сурядності і підрядності.

3. Правопис складних сполучників.


Частка

1. Частка як службова частина мови.

2. Функціонально-комунікативний аналіз розрядів часток.

3. Правопис часток.


Вигук

1. Вигук як частина мови.

2. Поділ вигуків за семантикою.

3. Синтаксична роль вигуків.

4. Правопис вигуків.


Синтаксис


1. Предмет синтаксису як граматичного рівня сучасної мови.

2. Типи синтаксичних одиниць.

3. Зв’язок синтаксису з лексикою та морфологією.


Словосполучення

1. Словосполучення як одиниця синтаксису.

2. Типи словосполучень за видами синтаксичного зв’язку між одиницями.

3. Принципи класифікації підрядних словосполучень.

4. Різновиди підрядних словосполучень за категоріально-морфологічним характером головного компонента.

5. Граматичні зв’язки між компонентами словосполучень.

6. Види підрядного зв’язку у словосполученнях.

7. Прості та складні словосполучення.

8. Розмежування словосполучень і фразеологізмів.


Речення

1. Речення як основна одиниця синтаксису.

2. Просте і складне речення. Граматичні принципи їх розмежування.

3. Типи речень за комунікативним призначенням.

4. Стверджувальні та заперечні речення.


Просте речення

1. Двоскладне речення.

2. Головні члени речення.

3. Другорядні члени речення.

4. Підмет. Засоби його вираження.

5. Присудок. Засоби його вираження.

6. Присудок простий і складений.

7. Односкладне речення.

8. Різновиди односкладних речень.

9. Непоширені та поширені речення.

10. Повні та неповні речення.

11. Другорядні члени речення та їх функції в поширенні двоскладного речення.

12. Принцип класифікації другорядних членів речення.

13. Прямий і непрямий додаток.

14. Узгоджене та неузгоджене означення.

15. Прикладка як різновид означення.

16. Однорідні й неоднорідні означення.

17. Різновиди обставин, їх роль в організації двоскладного речення.

18. Тире в неповних реченнях.

19. Просте ускладнене речення. Основні різновиди.

20. Речення з однорідними членами. Узагальнюючі слова при однорідних членах речення.

21. Речення з відокремленими другорядними членами.

22. Основні умови відокремлення другорядних членів речення. Пунктуація при відокремлених членах речення.

23. Засоби вираження прикладок.

24. Уточнюючі слова і звороти у складі простого речення.

25. Пунктуація в реченнях з уточнюючими членами.

26. Вставні конструкції у складі поширеного речення.

27. Вставлені конструкції у складі поширеного речення.

28. Звертання, способи його вираження, місце в реченні.

29. Порядок слів у простому реченні.


Складне речення

1. Складне речення як синтаксична одиниця. Граматичні ознаки складного речення.

2. Засоби зв’язку частин складного речення.

3. Складносурядне сполучникове речення, засоби вираження синтаксичних зв”язків ї змістових відношень між частинами.

4. Відношення у складносурядних реченнях.

5. Складнопідрядне речення. Головна та підрядна частини складнопідрядного речення.

6. Функції сполучних слів та сполучників у складнопідрядному реченні.

7. Основні види підрядних речень.

8. Складне речення з кількома підрядними.

9. Співвідношення підрядних частин та другорядних членів речення.

10. Безсполучникові складні речення. Пунктуація.

11. Засоби синтаксичного зв’язку в безсполучникових реченнях.

12. Співвідношення між безсполучниковими і складносурядними та складнопідрядними реченнями.

13. Складне речення з різними видами сполучникового і безсполучникового зв’язку. Розділові знаки в ньому.

14. Схема речення.

15. Засоби передачі чужого мовлення: пряма і непряма мова, цитата, діалог. Розділові знаки при прямій мові, цитаті, діалозі.


Пунктуація

1. Основи сучасної української пунктуації.

2. Система розділових знаків.

3. Структура речення і пунктуація.

4. Інтонація і пунктуація.

5. Використання засобів пунктуації для вираження емоційно-змістових відтінків речення.

6. Вживання розділових знаків у простому і складному реченні.


КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ І СТИЛІСТИКА


1. Поняття про спілкування і мовлення.

2. Ситуація спілкування: адресати і адресанти мовлення, мета й умови спілкування, повідомлення, його зміст, форма.

3. Тема і основна думка висловлювання.

4. Різновиди мовленнєвої діяльності: говоріння, писання, читання, слухання.

5. Основні вимоги до мовлення.

6. Мовленнєві помилки.

7. Етика спілкування й етикет.

8. Поняття про текст.

9. Поділ тексту на абзаци.

10. Мовні засоби зв’язку речень у тексті.

11. Поняття про стилі мовлення.

12. Поняття про типи мовлення.


Приклади тестових завдань з української мови


(збірник всіх тестових завдань можна придбати у книжковому кіоску університету)

1. Сучасна українська літературна мова поєднує в собі підсистеми:
   

А. Фонологічну, граматичну.

В. Граматичну, стилістичну.

С. Фонологічну, граматичну, лексико-граматичну, стилістичну.

D. Фонологічну, стилістичну.

2. Лексикологія – це:
   

А. Розділ мовознавчої науки, що вивчає словниковий склад мови.

В. Розділ науки про мову, що вивчає і встановлює правила вимови слів.

С. Розділ науки про мову, що вивчає стилі мовлення, їх розвиток.

D. Розділ науки про мову, що вивчає будову слів.


3. Словотвір – це розділ мовознавчої науки, який вивчає...

A. Словниковий склад української мови.

B. Похідні і непохідні основи.

C. Способи творення слів.

D. Розбір слова за будовою.

4. Граматика української мови – це...
   

A. Вчення про будову слова.

B. Вчення про її морфологічну та синтаксичну будову.

C. Вчення про засоби її вираження.

D. Вчення про вимову звуків.

4. Прикметник – це ...
   

А. Самостійна частина мови, яка називає ознаку предмета і відповідає на питання хто? що?

В. Самостійна частина мови, яка називає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий?

С. Службова частина мови.

D. Самостійна частина мови, яка називає предмет і відповідає на питання який? чий? котрий?

4. Числівник – це...
   

A. Службова частина мови, яка означає кількість предметів.

B. Самостійна частина мови, яка означає число, кількість і порядок предметів при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?.

C. Самостійна частина мови, яка означає число і відповідає на питання скільки?

D. Службова частина мови, яка означає число, кількість і порядок предметів при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?.

4. Займенник – це:
   

А. Самостійна частина мови, що вказує на предмет і відповідає на питання хто? що?

В. Самостійна частина мови, що вказує на ознаки, кількість, але не називає їх.

С. Самостійна частина мови, що вказує на ознаку.

D. Службова частина мови, що вказує на предмет, ознаки, кількість, але не називає їх.

4. Орфографія – це:
   

A. Розділ науки про мову, що вивчає і встановлює правила вимови слів.

B. Система загальноприйнятих правил написання слів, частин слів, висловів.

C. Розділ науки про мову, що вивчає словниковий склад мови.

D. Розділ науки про мову, що вивчає правила переносу слів.

4. Синтаксис – це...
   

А. Система правил уживання на письмі розділових знаків, будову речення.

В. Розділ граматики, що будову та значення словосполучень і речень, способи зв’язку слів у словосполученні, речень у тексті.

С. Розділ мовознавчої науки, що вивчає словосполучення, його будову.

D. Розділ мовознавчої науки про вживання розділових знаків у реченні.


10. У котрому рядку допущено помилки при написанні частки НЕ?

А. Невістка, негативний, небезпека ,ще не оголошений вирок.

В. Неславити, непокоїтися, неблизький світ, немічний.

С. Не засаджений лан, зовсім невідомий, іще непроспівана пісня.

D. Незвичайний, не переспівав, не скінчиться, не прибуде.


Програма з біології


На іспиті з біології вступник до вищого навчального закладу повинен виявити:

а) знання найголовніших понять, закономірностей і законів, що стосуються будови, життя і розвитку рослинного, тваринного, людського організмів, розвитку живої природи;

б) знання будови, життєдіяльності вірусів, прокаріотів, рослин, грибів, тварин, людини, їх класифікацію;

в) уміння обґрунтувати висновки, оперувати поняттями при поясненні явищ природи з наведенням прикладів із практики сільськогосподарського і промислового виробництва, охорони здоров’я тощо. Цьому вмінню надається особливого значення, тому що воно буде свідчити про усвідомлення знань, про розуміння абітурієнтом матеріалу, що викладається.


Вступ до біології


Біологія - наука про живу природу. Місце біології в системі природничих наук. Різноманітність живих організмів. Основні царства живої природи: Дроб’янки, Рослини, Гриби, Тварини.

Рослинний світ – складова частина природи, його різноманітність. Ботаніка – наука про рослинний світ. Роль рослин у природі, значення в житті людини, господарстві. Охорона живої природи.