Міністерство охорони навколищнього природного середовища україни державне управління охорони навколишнього природного середовища в одеській області регіональна доповідь
| Вид материала | Документы |
- Міністерство екології та природних ресурсів україни державне управління охорони навколишнього, 6497kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління, 6929.63kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління, 2953.07kb.
- Охорони навколишнього природного середовища україни Державне управління охорони навколишнього, 3996.75kb.
- Довідка про підсумки роботи Держуправління охорони навколишнього природного середовища, 888.56kb.
- Про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2009, 7430.66kb.
- Матеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища, 4184.82kb.
- Регіональний центр моніторингу довкілля, 1839.28kb.
- України " Екологічні проблеми сучасності " І всеукраїнська науково-практична конференція, 3070.86kb.
- Програма охорони навколишнього природного середовища Дергачівського району, 160.12kb.
11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
В структуру промислового потенціалу області значний внесок у викиди від стаціонарних джерел вносять підприємства, які виробляють електроенергію, так за даними Головного управління статистики в Одеській області в середньому одним підприємством викинуто забруднюючих речовин в атмосферне повітря 62,1т в рік. Загальний обсяг викидів по регіону склав 10,672 тис. т., що на 72,5% менше ніж у 2008 році. Основні шкідливі речовини, що надходять в атмосферне повітря діоксид азоту, оксид вуглецю та сірки діоксид та твердих речовин.
11.4. Використання альтернативних джерел енергії
Важливим фактором у комплексі заходів з енергозбереження має бути широкомасштабне залучення до використання у паливно-енергетичному комплексі поновлювальних, а також нетрадиційних для сучасної енергетики джерел енергії.
У місті Одесі впроваджено три пілотні проекти по переведенню об’єктів соціальної сфери та житлово-комунального господарства на електричне опалення та гаряче водопостачання.
Також плануються до переведення на електричне опалення загальноосвітні школи у селі Антонюки Миколаївського району, у селі Фурманівка Кілійського району, у с. Вільшанка Савранського району, Одеську загальноосвітню санаторну школу-інтернат № 3 для дітей із захворюванням серцево-судинної системи.
З метою використання тепла побутових стоків в місті Одеса розроблена теплоутилізаційна теплонасосна система гарячого водопостачання з використанням тепла стічних вод для п’ятиповерхового житлового будинку по вул. Генерала Петрова, 76. Прийнята в експлуатацію і теплонасосна система гарячого водопостачання з використанням тепла зовнішнього повітря у смт Лиманське Роздільнянського району.
На території Одеського припортового заводу змонтовано шість вітроустановок, потужність кожної складає 107 кВт. Впровадження вітроустановок дозволить замістити приблизно 70 % споживання електроенергії якою забезпечується завод та інші споживачі, які живляться від заводу.
Потенціал сонячної енергії на території Одещині є достатньо великим для широкого впровадження як геліо- так і фотоенергетичного обладнання, яке може використовуватись з квітня по жовтень, так розроблена та впроваджена у дитячому дошкільному закладі № 275 по вул. Королева, 108 сонячна система гарячого водопостачання потужністю 1 куб. Метр гарячої води на добу.
В Усть-Дунайському морському торгівельному порту експлуатуються сонячні фотоелектричні панелі виробництва німецької фірми "Siemens", які забезпечують електроенергією об`єкти порту, що не мають централізованого електропостачання. Успішно функціонують фотовольтажні системи в інформаційно-аналітичному центрі обласної державної адміністрації в м. Одесі.
Один з пріоритетів державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища є використання альтернативних джерел моторного палива, одним з яких є біопаливо.
У смт Сарата Саратського району введено в експлуатацію завод по виробництву дизельного біопалива ТОВ „Біодизель Бессарабії”, потужність – 7 тисяч тонн на рік, в якості сировини використовуються маслянисті культури.
Ведеться будівництво комплексу по виробництву біоетанолу в Котовського району, с. Борщі.
Проведена реконструкція електропостачання підприємства ПАТ «Лукойл - Одеський нафтопереробний завод». Будівництво власного енерго джерела – енергоблоку (когенераційна установка з комбінованого виробництва теплової і електричної енергії з утилізацією атмосферного залишку вісбрекінгу). У якості основного палива використовується залишок процесу вісбрекінгу.
Розглядається питання щодо розвитку альтернативного джерела енергії – енергії повітря, а саме будівництво установок з використанням енергії повітря в Татарбунарському, Овідіопольському, Арцизькому та Болградському районах.
12. ВПЛИВ ТРАНСПОРТУ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ
12.1. Транспортна система Одеської області
Одеська область - приморський прикордонний район, розташований на південному заході України. У стратегічному плані територія області розташована дуже вигідно - на перетинанні найважливіших міжнародних водяних шляхів: дунайського, дністровського, дніпровського. Загальна довжина залізничної мережі області майже 1,100 км, її обслуговує 100 залізничних станцій. Одещину перетинає також 7 автомагістралей. Усе це в сполученні з приморським розташуванням області, її транспортно-географічною своєрідністю робить Одещину могутнім експортно-імпортним потенціалом, що не може не враховуватися в проектах створення міжнародних транспортних коридорів Європейської комунікаційної інфраструктури єдиної транспортної системи країн-членів Чорноморського економічного співробітництва. Одеська область виділяється серед інших областей ведучим міжгалузевим морегосподарським комплексом, ступінь розвитку якого відображає рівень соціально-економічного розвитку регіону.
Морегосподарський комплекс області включає в себе 7 морських портів, 5 судноремонтних заводів (64,8 %), найкрупніші державні судноплавні компанії (ДСК “ЧМП”, ВАТ “Українське Дунайське пароплавство”, СК “Укрферрі”, ДСК «Укртанкер», ДСК «Укрріфер», ДСК «УМП») та багато приватних судноплавних компаній, приватних крюїнгових та експедиторських і агентських компаній.
Систему морських торговельних портів утворюють 7 виробничих одиниць розташованих по всьому морському узбережжю області, і у гирлі ріки Дунай. За географічним розміщенням і роллю в транспортному обслуговуванні економіки регіону і її зовнішньоекономічних зв'язків, а також за місцем розташування портів у системі міжнародних транспортних шляхів морські порти області можна розділити на дві основні групи. Дунайські порти: Рені, Ізмаїл, Усть-Дунайськ; регіон Чорного моря: Білгород-Дністровський, Іллічівськ, Одеса, Южний.
Одеська область розташована на перетинанні найважливіших міжнародних водних шляхів: Дунайський водний шлях після завершення будівництва каналу Дунай-Майн-Рейн є найкоротшим виходом із країн Європи в Чорне море, далі - у Закавказзя, Середню Азію, на Близький Схід; ріка Дністер зв'язує регіон з Молдовою, а Дніпро - з Центральною Україною і Білоруссю, а після завершення реконструкції Дніпровсько-Бузького і Дніровско-Неманського каналів - з Польщею і країнами Балтії. Волго-Донська система зв'язує Азово-Чорноморський басейн із Росією (аж до Санкт-Петербурга і Мурманська), Казахстаном, Туркменістаном, Азербайджаном, Іраном, забезпечуючи виходи до Каспійського, Балтійського і Білого морів.