Міністерство охорони навколищнього природного середовища україни державне управління охорони навколишнього природного середовища в одеській області регіональна доповідь

Вид материала

Документы

Содержание 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод 4.3. Якість поверхневих вод 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками

Подобный материал:

• Міністерство екології та природних ресурсів україни державне управління охорони навколишнього, 6497kb.
• Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління, 6929.63kb.
• Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління, 2953.07kb.
• Охорони навколишнього природного середовища україни Державне управління охорони навколишнього, 3996.75kb.
• Довідка про підсумки роботи Держуправління охорони навколишнього природного середовища, 888.56kb.
• Про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2009, 7430.66kb.
• Матеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища, 4184.82kb.
• Регіональний центр моніторингу довкілля, 1839.28kb.
• України " Екологічні проблеми сучасності " І всеукраїнська науково-практична конференція, 3070.86kb.
• Програма охорони навколишнього природного середовища Дергачівського району, 160.12kb.

4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод

У 2009 році відбулося забруднення річки Киргиж-Китай з боку Республіки Молдова. У травні-червні і жовтні-листопаді 2009 року з боку с. Твардица Республіки Молдова відбулося скидання забруднюючих речовин в р. Киргиж-Китай (басейн р. Дунай) у вигляді рідини молочно-білого кольору з різким задушливим запахом.

Для визначення ступеня забруднення річки Одеською гідрогеолого-меліоративної експедицією (ГГМЕ) були відібрані додаткові проби води з річки. У 2009 році з р. Киргиж-Китай був здійснений відбір і гідрохіманаліз 11 проб води: з яких, 7 додаткових у зв'язку із забрудненням річки. Окрім цього, 14 травня 2009 року в селі Малоярославець-1 Тарутинського району було організовано проведення сумісного з представниками Сторони Молдови обстеження і відбору проб води з річки Киргиж-Китай. Аналіз результатів лабораторних вимірювань проб води р. Киргиж-Китай показав значне перевищення гранично допустимих концентрацій по багатьом показникам.

Необхідно відзначити, що в 2009 році стан річки значно погіршав навіть в порівнянні з 2008 роком, коли також з боку Молдови періодично скидалися стічні води в річку Киргиж-Китай. У 2009 році зафіксована тенденція збільшення концентрації нафтопродуктів від 0,038 мг/дм³ до 4,59 мг/дм³ (ГДК 0,3 мг/дм³), тобто перевищення в 15 разів, і показника ХПК від 91,3 мг/дм³ до 355,2 мг/дм³ (ГДК 30 мг/дм³), тобто перевищення в 12 разів. У пробах води виявлені сульфіди і алюміній, концентрації яких раніше дорівнювали нулю.

Концентрація фосфатів у природних водах складає сотні або тисячні долі міліграм на дециметр кубічний, а в забруднених водах до декількох міліграм. З початку 2009 року концентрація фосфатів складала більше 1,0 мг/дм³.

Показник розчиненого кисню протягом 2009 року складав 0-5 мг/дм³. Згідно СанПіН 4630-88 концентрація розчиненого кисню не має бути менше 4 мг/дм³. В період скидання забруднюючих речовин в річку, концентрація розчиненого кисню була мінімальна в порівнянні з іншими аналізами протягом року.

Слід відмітити, що в пробах, які були відібрані 6 і 14 травня, 18 червня 2009 року, було виявлено незначну кількість алюмінію, який також свідчить про забруднення річки в цей період.

4.3. Якість поверхневих вод

4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками

В порядку санітарно-епідеміологічного нагляду санепідслужбою області з водоймищ госппитного водопостачання населення протягом 2009 року було досліджено на санітарно-хімічні показники 670 проб води, з яких не відповідали нормативним вимогам 129 проб, що становить 19,25% і на 3,3% нижче порівняно з 2008 роком.

Морської води на санітарно-хімічні показники досліджено 968 проб, з них не відповідають нормативним вимогам – 30 досліджених проб (3,1%).

Географічне положення південно-західної частини Чорного моря характеризується обширною вразливою мілководною шельфовою зоною, яка відчуває на собі потужний вплив стоку рік Дніпра, Дунаю, Дністра і Південного Бугу. Значний водозабірний басейн та річковий стік цих основних європейських рік формує понад 80% забруднення морського середовища. Річкові води привносять до морського середовища забруднюючі речовини, серед яких речовини природного та антропогенного походження (завислі речовини, біогенні речовини, органічні сполуки, нафтопродукти, промислові відходи, тощо).

За останні роки спостережень по основним регіонам Чорного моря зберігається тенденція стабілізації вмісту нафтопродуктів у морській воді на задовільному рівні нижче граничнодопустимих концентрацій (ГДК для нафтопродуктів – 0,05 мг/дм³). Показники забруднення нафтопродуктами акваторій основних чорноморських портів знаходиться на рівні ГДК та нижче. Проведення портами постійного відомчого моніторингу стану якості морських вод в своїх акваторіях дозволяє водокористувачам управляти виробничою діяльністю порту для мінімізації негативного впливу на морське середовище.

Згідно даних моніторингу за 2009 рік, вміст у воді основних біогенних речовин знаходиться на постійному рівні, який значно нижче ГДК для амонію сольового, нітратів, нітритів та фосфатів.

Рівень біогенних речовин у морських водах має незначні сезонні коливання (для амонію сольового 0,01-0,20 мг/дм³, для нітратів 0,1-0,5 мг/дм³). Дещо підвищений рівень біогенів спостерігається в зонах впливу муніципальних очисних споруд, слід зазначити, що за останні роки дещо підвищився рівень фосфатів у морських водах Північно-Західного регіону Чорного моря, що пов’язано зі збільшенням рівня фосфатів, які поступають у морські води від очисних споруд та річковим стоком.

Стійкий рівень вмісту біогенних речовин в прибережних водах на рівнях нижче ГДК сприятливо впливає на стан всієї екосистеми відкритих частин моря. Як позитивний фактор слід відмітити відсутність в останні роки явища глобального “цвітіння ” морської води у відкритих частинах прибережних вод, що спостерігається лише при значних концентраціях біогенних речовин.

В поверхневих прошарках морських вод і акваторіях портів концентрації заліза у воді стабілізувались на рівні близькому ГДК. Концентрації фенолів в поверхневих водах Чорного моря знаходяться на рівні нижче ГДК.

Аніонні поверхнево-активні речовини (АПАРи) як і раніше, відмічаються в концентраціях, не перевищуючих ГДК.

На узмор’ї р. Дунай підвищений вміст нафтопродуктів (0,07–0,08 мг.л^-1) був відмічений в поверхневому горизонті в місцях розвантаження річкових вод через Стамбульське та Старостамбульське гирла. В придонному горизонті максимальний вміст нафтопродуктів склав 0,09 мг.л^-1 в районі розвантаження річкових вод через гирло Новостамбульське. Розподіл нафтопродуктів в придонному горизонті носив більш рівномірний характер, чим в поверхневих водах.

В донних відкладах річок можна виділити область підвищеного накопичення нафтопродуктів (1,61–2,31 мг.г^-1) в зоні змішування річкових та морських вод, витягнутих паралельно береговій лінії, в бік до моря від Новостамбульського, Східного та Стамбульського гирл. Можна уявити, що цей процес пов’язаний з сорбційною активністю завислої речовини, що відкладається за рахунок зменшення швидкості потоку в цьому районі.

У 2009 р. відмічалася загальна тенденція до зниження середнього вмісту міді в поверхневих водах порівняно з 2008 р. При достатньо рівному характері розподілу Cu Ni и Cd в поверхневих водах, з деяким підвищенням їх вмісту в бік мористої зони змішування річкових та морських вод, звертає на себе увагу різке збільшення вмісту Zn в зоні розвантаження річкових вод через Стамбульське гирло. Вміст Zn в поверхневому горизонті також показує загальну тенденцію до зменшення порівняно з 2008 р. Вміст Ni в поверхневому горизонті находилося практично на рівні минулого року В цілому, вміст важких металів в поверхневих водах не викликав занепокоєння і знаходився в межах чи нижче ГДК.