Geum.ru

Реферат на тему надзвичайні ситуації

Вид материалаРеферат

Содержание


Надзвичайна ситуація
Подобный материал:


РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ

Надзвичайні ситуації




План
  1. Вплив науково-технічного прогресу на природу.
  2. Безпека і небезпека.
  3. Вихід з кризових ситуацій.


Науково-технічний прогрес крокує планетою все впевненіше і впевненіше. У XX ст. наука досягла нечуваних висот. Життя людини у зв'язку із цим кардинально змінилося. Але і стосунки природи і людини змінилися також. Людина своєю діяльністю активно вносить зміни у навколишнє середовище, застосовуючи для цього найдосконаліші технічні засоби, прагне підвищити комфортність навколишнього середовища, захистити себе від негативних впливів. Це тією чи іншою мірою призвело до підвищеного забруднення нав­колишнього середовища, виникли зони забруднення біосфери, а іноді відбу­вається повна деградація того чи іншого природного регіону.

Таким негативним змінам багато у чому сприяли:
  • зростання споживання і концентрація енергетичних ресурсів;
  • інтенсивний розвиток промислового і сільськогосподарського вироб­ництва;

> масове використання транспортних засобів;
> зростання витрат на військові цілі;

> високі темпи росту чисельності населення Землі і різке переміщення
його у міста.

У життя людини увійшли такі шкідливі явища, як хімічне і радіаційне забруднення, смог, кислотні дощі, парниковий ефект, руйнування озонового шару Землі, забруднення водойм, ґрунтів тощо. Навколишнє середовище стає дедалі небезпечнішим для людини, хоча можна сформулювати й зворотну думку: людина дедалі стає небезпечнішою для навколишнього середовища.

Що ж таке безпека і небезпека?

Безпека — це зважений стан небезпечних чинників стосовно людини, сус­пільства, природних чи соціальних систем. Безпека потребує забезпечення, тобто встановлення жорстких правил, алгоритмів життєдіяльності.

Небезпека — це здатність об'єктів, процесів чи живих істот за певних умов завдавати шкоди здоров'ю або життю людини. Небезпеки можуть мати характер об'єктивний (природні катаклізми, техногенні катастрофи) і суб'єктивний (викликані поводженням окремої особи чи групи осіб).

Об'єктивні небезпеки не мають вибіркової дії і впливають на всіх однако­во; суб'єктивним небезпекам властива вибірковість, яка залежить від обста­вин, що складаються, і дій конкретної людини.

Щоб уникнути важких наслідків небезпеки, потрібно вміти діяти при її виникненні. Перш за все людина має проаналізувати ситуацію, відтак склас­ти план, як уникнути важких наслідків.

Отже, потрібно оцінити рівень небезпеки. Це можливо лише тоді, коли людина володіє певним рівнем знань. Знання — це те, що, як кажуть у на­роді, за плечима не носити, а лише вони допомагають швидко знайти вихід з небезпечної ситуації. Якщо ж не знаєш напевне, як правильно діяти, іноді буває краще взагалі нічого не робити. Тому що неграмотні дії можуть спри­чинити ще більшу небезпеку. Якщо під час пожежі заливати палаючий елек­тропровід водою, то можна отримати ураження електричним струмом тощо. Жодна інтуїція, жодна хоробрість не можуть замінити знання. Сміливець, який не має необхідних знань, більш небезпечний, ніж боягуз, який знає, що треба робити.

Потрібно вміти самостійно прийняти оптимальне рішення, тому що у небезпечних ситуаціях здебільшого поруч немає вчителів, батьків, старших товаришів. Після цього слід скласти план дій. Тут у пригоді можуть стати різного плану пам'ятки, короткі інструкції, іноді навіть стислі конспекти з предмету «Основи безпеки життєдіяльності». План запобігання та виходу з небезпечних ситуацій має бути постійно у свідомості людини, і виконання його потрібно довести до автоматизму. Усі знають з раннього віку, що пе­реходити дорогу на червоне світло не можна, але виконують його лише ті, хто виробив умовний рефлекс: переходити дорогу лише на зелений сигнал світлофору, незалежно від того, є на проїжджій частині рухомий транспорт, чи немає. Або ще такий приклад: усі знають, що шкідливо курити, вживати алкоголь, наркотичні речовини. Але не роблять цього лише ті, хто з раннього віку виробив звичку піклуватися понад усе про своє здоров'я і за жодних умов не пристає на будь-які спокусливі пропозиції.

Світ наповнений різного роду небезпеками, надзвичайними ситуаціями (НС). Зазвичай у розвинених країнах про безпеку під час виникнення екстре­мальних, надзвичайних ситуацій піклується держава: створюються відповід­ні рятівні служби, діями яких керує Міністерство з надзвичайних ситуацій, розробляються і втілюються у життя відповідні закони та інструкції.

Надзвичайна ситуація — це порушення нормальних умов життя і діяль­ності людей, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом тощо, яке може призвести до загибелі людей та значних матеріальних втрат.

Аварія — це небезпечна подія техногенного характеру, що створює загро­зу для життя і здоров'я людини, призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, завдає шкоди довкіллю.

Катастрофа — великомасштабна аварія чи інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків.

Надзвичайні ситуації за походженням бувають:
  • природні — землетруси, повені, пожежі, епідемії, виверження вул­канів, смерчі, урагани тощо;
  • техногенні — катастрофи транспортних засобів, які перевозять хімічні та радіаційні речовини; вибухи, обвали споруд, електроенергетичні та інші аварії;
  • екологічні — деградація ґрунтів, зміни клімату, руйнування озонового шару, нестача прісної води, зникнення видів рослин і тварин;
  • антропогенні — травми, промислове та сільськогосподарське забруд­нення, побутові, виробничі та інші надзвичайні чинники;
  • соціально-політичні та соціально-психологічні — війни, міжнаціональні конфлікти, економічні труднощі, негативні емоції, стреси, шкідливі звички.

Надзвичайні ситуації за своїм характером можуть бути техногенними, природними, соціально-політичними, воєнними.

НС воєнного характеру пов'язані із застосуванням зброї масового уражен­ня, наслідками дії якої можуть бути руйнування атомних і гідроелектрич­них станцій, сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, складів нафтопродуктів, вибухівки тощо, які самі по собі є потужними джерелами виникнення НС.

НС соціально-політичні спричиняються протиправними діями терористич­них угруповань: збройні напади, захоплення і утримання важливих об'єктів, ядерних установок, викрадення чи знищення суден, літаків, захоплення за­ручників, виявлення застарілих боєприпасів тощо.

Природні НС — небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація надр, природні пожежі, інфекційні захворювання людей чи тварин тощо.

НС техногенного характеру — транспортні аварії, пожежі, неспровоковані вибухи аварії на інженерних спорудах життєзабезпечення тощо.

Отже, кожна людина стикається з небезпечними факторами, часом пот­рапляє у надзвичайні ситуації різного походження і характеру. Задля забез­печення власної безпеки та безпеки близьких вона повинна мати розробле­ний нею самою та зафіксований у свідомості, відпрацьований до автоматизму план виходу з кризової ситуації, якого вона буде дотримувати з певними корективами у тій чи іншій надзвичайній ситуації.