Методичні рекомендації щодо проведення навчання населення правилам пожежної безпеки Загальні положення
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- Закону України "Про пожежну безпеку", 181.57kb.
- Методичні рекомендації щодо визначення предмета охорони об'єктів історії Загальні положення, 117.95kb.
- І. Загальні положення, 79.83kb.
- Методичні рекомендації щодо визначення предмета охорони об'єктів монументального мистецтва, 121.88kb.
- Методичні рекомендації щодо визначення предмета охорони об'єктів археологічної спадщини, 59.62kb.
- Методичні рекомендації щодо організації та проведення навчальних, виробничих та педагогічних, 191.25kb.
- Методичні рекомендації щодо організації та проведення індивідуального навчання вдома, 195.38kb.
- Методичні рекомендації щодо застосування регістрів журнально-ордерної форми обліку, 844.2kb.
- Методичні рекомендації щодо організації та проведення індивідуального навчання вдома, 1026.08kb.
- Методичні рекомендації щодо застосування Положення про проведення атестації державних, 94.85kb.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо проведення навчання населення правилам
пожежної безпеки
1.Загальні положення
Пожежа – це та надзвичайна ситуація, у яку може потрапити кожна без виключення людина, до того ж будь-де: вдома, на виробництві, у навчальному чи виховному закладі, у транспорті, на відпочинку тощо. Пожежа не дає часу на роздуми, вимагає дій – термінових, свідомих, грамотних. Навчити громадян уникати пожеж, а у разі надзвичайних подій з вогнем діяти правильно – саме у цьому полягає основне завдання профілактичної роботи пожежних.
Як свідчить статистика, найбільша кількість пожеж виникає у житловому секторі. Так, щорічно в Україні виникає майже 50 тисяч пожеж та загорянь, які завдають матеріальних збитків на суму понад 550 млн. гривень. Більш як 40 тисяч цих надзвичайних подій (або 80% від загальної кількості) припадає на житло. У житловому секторі гине й отримує травми 90% від загальної кількості загиблих і травмованих у вогні.
Щодня в житловому секторі нашої держави трапляється до 110 пожеж, вогонь знищує близько 50 житлових будівель. Кожна друга пожежа виникає внаслідок необережного поводження з вогнем, кожна четверта пов’язана з порушенням вимог пожежної безпеки під час експлуатації електропобутових чи опалювальних приладів.
На Дніпропетровщині щороку виникає понад 3,5 тис. пожеж, що завдають матеріальних збитків на суму біля 30 млн. гривень. Майже 2,6 тис. пожеж та загорянь трапляється у житловому секторі. У вогні гине понад 200 осіб.
Сучасне житло потенційно пожежонебезпечне через наявність різноманітних джерел виникнення пожежі й сприятливих умов для її поширення.
До пожежонебезпечних джерел належать електропобутові нагрівальні прилади з відкритими спіралями, газові плити, електромережі, пічне опалення, побутова електротехніка тощо.
Швидкому поширенню вогню сприяє значна кількість виробів з поролону, синтетичних матеріалів, які, до речі, при горінні виділяють дуже небезпечний, отруйний для людини продукт. Так, якщо горить лише сам-один телевізор таких речовин достатньо, щоб уже на початку пожежі людський організм дістав смертельну дозу.
На протипожежному стані сучасного житла негативно позначається й матеріальні негаразди, від яких потерпає переважна більшість населення України: у квартирах та будинках практично не оновлюються старі електромережі, через брак коштів не кожен спроможний у разі потреби придбати електропобутові нагрівальні прилади фабричного виробництва, новий холодильник, телевізор тощо.
Зрозуміло, що за таких умов небезпека виникнення пожеж у житлі значно зростає, а проблема забезпечення протипожежного захисту житлових будинків, попри всі намагання вогнеборців, не втрачає своєї актуальності.
Аби убезпечити наших громадян та їх майно від руйнівної сили вогню, у Дніпропетровській області серед населення ведеться роз`яснювальна робота щодо необхідності дотримання правил пожежної безпеки у побуті.
Проте наведені вище факти свідчать про нагальну потребу оновити її форми та методи. Сьогодні для дієвої профілактики пожеж у житлових будинках уже недостатньо самих лише публікацій про заходи пожежної безпеки на шпальтах газет, передач по радіо та на телебаченні. На часі – планомірне й усеохоплююче навчання населення правилам пожежної безпеки за місцем проживання.
Ст. 8 Закону України “ Про пожежну безпеку” містить таку вимогу: “ Місцеві органи державної виконавчої влади, органи місцевого та регіонального самоуправління, житлові установи й організації зобов’язані за місцем проживання організувати навчання населення правилам пожежної безпеки в побуті та у громадських місцях”.
У пункті 8 Постанови Кабінету Міністрів України №508 від 26 липня 1994 року “Про заходи щодо виконання Закону України “Про пожежну безпеку “ визначено:
“Міністерству внутрішніх справ, Державному комітетові по житлово-комунальному господарству спільно з виконкомами місцевих Рад забезпечити роз’яснення за місцем проживання громадян та у громадських місцях правил пожежної безпеки.
Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи розробити протягом 1994 року програми, методичні вказівки та наочні матеріали для проведення цієї роботи”.
Отже, саме навчання населення правилам пожежної безпеки за місцем проживання сьогодні має стати одним із головних напрямків профілактичної роботи, напавленої на зменьшення кількості пожеж та загиблих на них.
2. Документи, що визначають хід організації та ступінь відповідальності
за навчання населення правилам пожежної безпеки в побуті та громадських місцях
1. Закон України “Про пожежну безпеку” від 17.12.1993 р. (стаття 8).
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 26.07.1994 року № 508 (пункт 8).
3. Доручення голови облдержадміністрації № 07-30/0/35-11 від 22.03.2011 “Про вжиття організаційних та практичних заходів щодо забезпечення пожежної безпеки об’єктів соціальної сфери, та організацію і проведення навчання населення правилам пожежної безпеки в побуті та громадських місцях на території Дніпропетровської області”.
3. Послідовність проведення роботи з навчання населення
Усю роботу з навчання населення міст та сільських населених пунктів області правилам пожежної безпеки в побуті та громадських місцях умовно можна розподілити на три етапи.
Перший етап – “організаційний”.
Порушити перед місцевими органами влади питання щодо необхідності організації навчання населення правилам пожежної безпеки в побуті й громадських місцях, винісши на розгляд проект відповідного рішення із зазначенням програми навчання, його терміни та форм. Сприяти ухваленню місцевими органами влади постанов, розпоряджень про навчання населення правилам пожежної безпеки в побуті й громадських місцях.
Другий етап – “підготовчий”.
З числа керівників органів місцевого самоврядування, підприємств і організацій, які мають житловий фонд призначити організаторів навчання. Здійснити за участю органів місцевого самоврядування, житлово-комунальних організацій відбір кандидатур найбільш підготовлених техніків, доглядачів будинків, комендантів, голів квартальних, вуличних та домових комітетів, начальників добровільних пожежних дружин та голів сільських рад, інженерів з охорони праці; затвердження списків інструкторів навчання, а також їх підготовку.
Закріпити за інструкторами навчання житлові будинки по вулицях (населених пунктах), приділивши особливу увагу тим, що найбільше потерпають від пожеж.
Беручи до уваги, що весь житловий фонд у районах ділиться на дільниці (для сільських та селищних рад), а в містах - по ЖО, МЖУ, УЖКГ, ЖЕО, ЖЕК, ВОЖКГ, а також по кварталах та вуличних комітетах (для житлових будинків, що належать громадянам на правах приватної власності), закріплення здійснювати таким чином:
- у сільській місцевості: один або декілька невеликих сільських населених пунктів, частин населеного пункту;
- у містах: місто розбити на дільниці чи зони – вулиці, квартали, мікрорайони, домоуправління ЖО, ЖЕК тощо.
Спільно з керівництвом житлово-комунальних організацій визначити місця проведення занять, обладнати їх необхідними методичними засобами, наочною агітацією та спеціальною літературою.
Розробити та затвердити “Графік проведення навчання населення правилам пожежної безпеки” (додатки №2, 3) таким чином, щоб з травня 2011 року по червень 2012 року охопити навчанням 100% населення міста (району). Облік роботи з навчання населення вести в спеціальному журналі (додаток №1).
Розробити та направити в житлово-комунальні організації, організації та підприємства, які мають житловий фонд, методичні рекомендації щодо організації та проведення навчання населення правилам пожежної безпеки в побуті та громадських місцях.
Для організації роботи на другому етапі необхідно скласти (розробити) і завердити:
- списки організатарів та інструкторів навчання;
- плани-графіки проведення навчання;
списки місць проведення занять;
методичні рекомендації щодо організації та проведення навчання населення правилам пожежної безпеки в побуті та громадських місцях.
Третій етап – “навчальний”.
Передбачає основні заходи щодо безпосереднього навчання населення правилам пожежної безпеки згідно із затвердженим планом-графіком. Форма навчання - групове інструкційне заняття.
Найрезультативнішими є заняття, що тривають не більше 1 ї години і проходять у формі невимушеної бесіди чи запитань і відповідей на них.
Під час проведення занять особлива увага має приділятися дотриманню вимог пожежної безпеки мешканцями багатоповерхових будинків. Інструктовані повинні мати чітке уявлення про ті інженерні пристрої, що у разі пожежі дозволяють уникнути задимлення під’їздів, дають можливість забезпечити швидку та безпечну евакуацію людей з верхніх поверхів, використати внутрішній водопровід для гасіння пожежі. Важливо, щоб люди добре засвоїли правила поведінки на випадок пожежі, а також уміли у разі потреби користуватися системами протипожежного захисту.
Присутні на заняттях мають бути зареєстровані в журналі обліку навчання населення. Кожного присутнього на інструктажі слід відмічати окремо, щоб у подальшому провести з ним додаткові заняття.
Для проведення групових навчань при управліннях будинками та житлово-експлуатаційних конторах необхідно обладнати пожежно-технічні кімнати або куточки комплектом брошур, плакатів, фотознімків та іншими наочними матеріалами. У разі відсутності таких приміщень бесіди й інструктажі можуть проводитися у навчальних закладах чи закладах культури, розташованих поблизу.
Про день та місце проведення протипожежних занять населення інформується завчасно - як правило, через працівників місцевих поштових відділень, що доставляють кореспонденцію, або ж за допомогою відповідних оголошень, вивішених на будинках. Цю справу можна також покласти на житлові організації.
При проведенні навчання слід зважати на те, що суха, шаблонна, без характерних прикладів бесіда сприймається погано. І навпаки: та, що містить факти реальних пожеж та проілюстрована наочними матеріалами, значно підвищує ефективність навчання.
Кожен інструктор повинен обов’язково мати у своїй робочій папці навчальний та ілюстративний матеріали, а саме :
- копію рішення (або витяг із нього) виконкому місцевої держадміністрації (чи розпорядження іншого органу) про проведення навчання правилам пожежної безпеки за місцем проживання;
- типові правила пожежної безпеки для житлових будинків;
- програму навчання (плани-графіки проведення навчання);
- методичні посібники-розробки з викладом змісту тем за програмою навчання;
- описи характерних для житлових будинків прикладів пожеж;
- фотознімки чи інший ілюстративний матеріал про наслідки пожеж від основних причин (з пояснювальними текстами);
- набір плакатів з правил пожежної безпеки в побуті.
Добре було б у процесі навчання використовувати кіно- та відеофільми, слайди тощо.
Навчання населення правилам пожежної безпеки доцільно супроводжувати широкою пропагандою заходів пожежної безпеки за допомогою засобів масової інформації (радіо, телебачення, преси, інтернет видань).
Довідки про кількість людей, що пройшли навчання, мають складатися інструктором на ім"я голови комісії не рідше, ніж один раз на місяць.
На основі цих даних голова комісії готує довідку про хід навчання населення (додаток №4) в місці (районі), звітуючи до територіального органу МНС.
ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Мета підготовки
Ця програма розрахована на навчання населення правилам пожежної безпеки за місцем проживання.
Метод проведення занять - класно-груповий.
Місце занять – спеціально обладнані приміщення (класи) або аудиторії навчально-виховних закладів чи закладів культури.
Тема 1.
Заходи пожежної безпеки при експлуатації опалювальних приладів
Через порушення правил улаштування печей та інших опалювальних приладів (АГВ, котлів тощо), а також неправильне користування ними зазвичай виникає чимало пожеж та загорянь, особливо у осінньо-зимовий період.
Як же запобігти лиху?
Передусім, слід пам"ятати, що перед початком опалювального сезону всі опалювальні прилади необхідно ретельно перевіряти, а у разі виявлення пошкоджень чи несправностей - ремонтувати.
Чищення димоходів та самих опалювальних приладів від накопиченої сажі потрібно здійснювати перед початком опалювального сезону та впродовж нього, а саме:
- опалювальні печі періодичної дії на твердому та рідкому паливі - не рідше одного разу на три місяці;
- печі та осередки вогню безперервної дії - не рідше одного разу на два місяці;
- кухонні плити та кип"ятильники - щомісяця.
Ці вимоги, насамперед, пов`язані із здатністю сажі (вуглецю) самозагорятися під дією вологи.
Пам`ятайте, що димарі на горищах слід білити вапном чи глиною. Димарі будівель, що мають покрівлю з легкозаймистих матеріалів, повинні обладнуватися надійними іскрогасниками.
Печі та інші опалювальні прилади повинні мати протипожежні розподіли (відступи) від спалимих конструкцій, виконані згідно з вимогами будівельних норм.
Біля кожного опалювального приладу перед топковим отвором на дерев"яній підлозі слід прибити металевий лист розміром не менше 0,5м х 0,7 м.
Відстань від опалювальних приладів до домашніх речей (шаф, стільців, столів, ліжок) повинна перевищувати 0,7 м, а від топкових отворів - 1,25 м.
Грубки печей слід припиняти топити до того часу, як родина вкладатиметься спати, адже у разі виникнення пожежі біду практично ніхто вчасно не помітить.
Під час експлуатації пічного опалення не дозволяється:
- залишати без нагляду печі, що топляться, або ж доручати наглядати за ними малюкам;
- користуватися печами й осередками вогню, що мають тріщини:
- розміщувати паливо та легкозаймисті матеріали й речовини безпосередньо перед топковим отвором;
- зберігати незагашені вуглини та золу в металевому посуді, встановленому на дерев"яній підлозі або у спалимій підставці:
- сушити та складати на печах одяг, дрова, легкозаймисті матеріали та предмети;
- використовувати для розпалювання печей ЛЗР та ГР, топити вугіллям, коксом і газом печі, не пристосовані для цього;
- використовувати дрова, довжина яких перевищує розміри паливника або топити печі з відкритими дверцятами;
- використовувати вентиляційні та газові канали як димоходи:
- улаштовувати на димових трубах антени телевізорів, радіоприймачів тощо;
- допускати перекал печі;
- улаштовувати в помешканні тимчасові печі.
Тема 2.
Заходи пожежної безпеки при експлуатації електрообладнання
Жодна людина вже не мислить свого життя без побутових електроприладів.Але не слід забувати, що неправильно прокладений електродріт, несправності електромережі й електроприладів, а також недотримання правил пожежної безпеки під час користування ними призводить до пожеж.
Щорічно в Україні через порушення правил монтажу та експлуатації електроустановок, побутових електроприладів виникає понад 10 тис. пожеж та загорянь, тобто 21% від загальної кількості. У Дніпропетровській області щороку з цієї причини маємо майже 1 тис. надзвичайних подій.
Найчастіше пожежі виникають від короткого замикання, перевантаження електромережі, утворення великих перехідних опорів підключених до електромережі і залишених без нагляду електроприладів (чайників, плиток, прасок, електроплит тощо).
Призвести до пожежі може й користування цими приладами без неспалимих підставок або вмикання їх в електромережу поблизу легкозаймистих предметів.
Розглянемо найпоширеніші причини виникнення пожеж при експлуатації електрообладнання.
Коротке замикання, тобто зіткнення двох дротів, може статися через порушення їх ізоляції, неправильну ізоляцію стикових місць, механічне пошкодження дротів. Воно може бути викликане несправністю розеток, попаданням на електропроводку води тощо.При короткому замиканні опір у мережі різко зменшується, а сила струму збільшується, що призводить до значного зростання тепловиділення й наступного загоряння електроізоляція та дроту.
Пожежа виникає і від перевантаження електромережі. У побутових умовах воно може трапитись при одночасному паралельному вмиканні у мережу багатьох споживачів струму (праски, плитки, телевізора тощо), а також подовжувачів з кількома розетками.
Щоб не допустити пожежі внаслідок короткого замикання, слід стежити за справністю електромережі, оберігати від пошкоджень ізоляцію, своєчасно замінювати пошкоджену проводку новою.
Не можна зав’язувати електродріт вузлами, прибивати його цвяхами або підвішувати на цвяхи.
З»єднувати дроти слід тільки за допомогою пайки, зварювання, опресування, а також спецзатискувачами.
Необхідно створити умови для охолодження електродротів та приладів. Саме тому не можна розміщувати телевізори та радіоапаратуру у глухих меблевих нішах, близько до стіни тощо.
Небезпечно порушувати правила користування електричними прасками, електрочайниками, електрокип’ятильниками тощо. Так, якщо ввімкнений електрокип’ятильник залишити без нагляду, то вода википає повністю, від високої температури розжареного нагрівача виникає займання, що переходить у пожежу.
Якщо електрочайник не має автоматичного вимикача, то у разі википання води корпус чайника нагрівається до високої температури й плавиться, що призводить до пожежі.
Електрична плитка в разі порушення правил експлуатації також може спричинити пожежу, особливо, коли безпосередньо біля розжарених спіралей сушать білизну, складають папір, інші легкозаймисті предмети.
Головне, що призводить до виникнення пожежі при користуванні електричною праскою, коли праска залишається ввімкненою в електромережу і стоїть «підошвою» на тканині, що прасується.
Дуже небезпечні й обігрівальні прилади з відкритими спіралями, особливо виготовлені власноруч, так звані «козли». Коротке замикання дротів у таких електроприладах нерідко стає причиною виникнення пожеж.
Категорично забороняється замість електричних запобіжників використовувати саморобні “жучки”, а також каміни, електроплитки кустарного виробництва.
Будь-які електротехнічні роботи має виконувати кваліфікований електрик.
У разі загоряння електроприладів чи електропроводки під напругою ні в якому разі не можна використовувати воду для гасіння, бо вода проводить електричний струм, тож можна тяжко травмуватися. Коли виникла така ситуація, слід негайно вимкнути електромережу, а потім загасити вогонь, що розповсюджується по проводці чи прилеглих легкоспалимих матеріалах.
Тема 3.
Попередження пожеж через дитячі пустощі з вогнем
Дуже часто винуватцями пожеж є діти. На жаль, реалії сьогодення такі, що більшість батьків, аби задовольнити потреби сім»ї, змушена багато працювати і не приділяє достатньо уваги своїм дітям. Залишені без нагляду дорослих, дітлахи обирають собі за іграшку сірники, що приваблюють яскравими обгортками та гучним торохканням зсередини, чи залишені будь-де запальнички.
В основі дитячих пустощів із вогнем лежить безмежна допитливість, бажання пізнати навколишній світ, наслідування дорослим, які щоденно користуються вогнем, відсутність страху перед можливою загибеллю. Додайте сюди відсутність нагляду з боку дорослих та невмілі дії в екстремальних ситуаціях – і є усі чинник для трагедії.
Бажання виховувати у дітей самостійність уже з раннього віку зрозуміле й заслуговує схвалення. Проте ризикує той, хто пов’язує її з непосильними завданнями, коли малечі дозволяють розпалювати печі, користуватися без нагляду дорослих газовими приладами, вмикати електричні праски, плитки, радіоприймачі та телевізори, дають до рук сірники та запальнички.
У своїх іграх та забавах діти завжди копіюють дорослих, які пораються біля печі, газової плитки, палять цигарки. Часто ці спроби закінчуються трагічно.
Щороку в Україні, від дитячої пустощі чи необережним поводженням із вогнем, від вогню гине 120-140 дітей. На Дніпропетровщині з року в рік вогонь забирає життя у 5-10 неповнолітніх, травмує 5-7.
Щоб уникнути біди, слід пам`ятати, що дітям категорично заборонено:
- бавитися із сірниками, палити папір та інші предмети у приміщеннях;
- переносити відкритий вогонь з одного місця на інше;
- без нагляду дорослих запалювати вогнища із сухого листя, сміття, різних відходів та інших матеріалів, а також залишати їх непогашеними після пікніків на природі;
- чіпати гаряче вугілля у плиті;
- вмикати електричні та газові прилади: дітям молодшого віку - без дорослих, старшим - якщо вони не оволоділи правилами експлуатації побутових електроприладів;
- класти іграшки та інші предмети на гарячі плити або ж на опалювальні електроприлади;
- запалювати легкозаймисті предмети чи рідини.
Додамо, що не слід суміщати прогляд фільму, скажімо, із приготуванням смаженої картоплі. А коли вже нестерпно кортить підкріпитися, то телевізор у сусідній кімнаті варто-таки вимкнути. Перед тим, як запалити сірник, слід переконатися, що горілки газової плити були попередньо вимкнені. А вирушаючи з дому, - перевірити, чи не залишено працюючими магнітофон, праску, фен та інші побутові електроприлади.
Тема 4.
Попередження пожеж від необережного поводження з вогнем і паління
Причини пожеж майже завжди пов`язані з діяльністю людини і в більшості випадків залежать від того, наскільки точно вона дотримується всіх вимог безпеки.
Аналіз свідчить, що понад 50% пожеж та загорянь у державі виникає від необережного поводження з вогнем, а це більше ніж 26 тисяч надзвичайних подій на рік. Тільки прямі збитки від них перевищують 70 млн.гривень. На Дніпропетровщині через необережність у поводженні з вогнем щороку трапляється до 2 тис.пожеж та загорянь, що знищують матеріальних цінностей на суму близько 2 млн.гривень.
Біди можуть завдати звичайні сірники, якщо користуватися ними недбало. Необхідно пам’ятати, що не можна брати їх до рук у місцях, де є легкозаймисті матеріали чи рідини (бензин, гас, папір, сіно, солома тощо). Трапляється, що при запалюванні сірника відлітає запалена сірчана голівка. Помітити, куди вона впала непросто, проте ця «крихітка» може спричинити велику біду, призвести до значних матеріальних збитків чи навіть загибелі людей. Тож використані сірники не слід кидати будь-де, слід переконатись в тому, що полум’я згасло, і покласти в попільницю чи пристосовану під неї бляшанку.
Чималу загрозу становлять курці. Залишаючи поза увагою те, що паління шкодить здоров`ю самих любителів тютюну й оточуючих їх людей, яких лікарі звуть пасивними курцями, воно нерідко стає причиною пожеж та загорянь у житлі. А якщо паління суміщати з розпиттям спиртних напоїв, біда рано чи пізно неминуча. Статистика свідчить, що 75% усіх загиблих і травмованих у вогні – це особи, що перебували у стані алкогольного сп`яніння.
Необхідно бути уважним під час користування свічками. Забороняється закріпляти їх на столах, на паперових коробках, на стільцях чи підвіконні, використовуючи розтоплений віск чи стеарин, адже у разі якщо свічка впаде чи догорить, вона може спричинити пожежу. Для свічок потрібно мати спеціальні невисокі металеві підсвічники або ж ставити їх на неспалимі матеріали. Дуже небезпечно використовувати свічки на горищах, у коморах, у тісних приміщеннях, де може загорітися павутиння, пил, папір, речі, що тут зберігаються. У цих випадках слід користуватися ліхтарем.
Практично у кожному домі є газові прилади (плити, колонки, газобалонні установки тощо). Вони потребують надзвичайної обережності при користуванні, адже наслідки порушень правил пожежної безпеки можуть бути просто катастрофічними.
Не можна залишати відкритими крани газових приладів та газопроводів, запалювати горілки, не переконавшись, що вони були попередньо закриті. Все це може призвести до вибуху внаслідок скупчення газу в приміщенні.
Внутрішню газову проводку необхідно виконувати зі сталевих труб. Приєднання газових плит дозволяється і за допомогою гумових чи гумовотканинних рукавів. Проте вони повинні мати сертифікат якості. Це надзвичайно актуально, оскільки останнім часом широко використовуються імпортні газові плити та комплектуючі до них, зокрема пластмасові з`єднувальні трубки чи шланги у металевім обплетенні, що дуже небезпечно. У них можуть утворюватися тріщини, через які у приміщення надходитиме газ.
Газові колонки для нагріву води (водонагрівачі) не можна кріпити безпосередньо на спалимі конструкції, тільки на оштукатурені, облицьовані неспалимими чи важкозаймистими матеріалами, до того ж на відстані не менш як 3 см від стіни.
Важливо у приміщеннях, де є газові прилади, мати природну чи штучну вентиляцію для запобігання скупченню газу та його вибуху.
Залишені на газовій плиті без нагляду чайник чи каструля нерідко спричинюють пожежу.
Установку газових приладів, монтаж чи ремонт газопроводів повинні виконувати тільки фахівці.
У разі виявлення в приміщенні запаху газу слід негайно припинити користування газовим приладом, не можна запалювати сірників, палити, вмикати в мережу електроприлади. Необхідно прочинити вікна і викликати аварійну газову службу.
Тема 5.
Протипожежні вимоги до житлових будинків та квартир
Щоб уникнути пожежі в житловому будинку, квартирі чи на подвір’ї, необхідно дотримуватись таких правил пожежної безпеки:
- утримувати в справному стані електромережі, електричні, газові та опалювальні прилади і дотримуватися заходів безпеки при їх експлуатації;
- дотримуватися заходів безпеки при користуванні предметами побутової хімії при проведенні ремонту у квартирах із застосуванням лаків, фарб;
додержуватися у будівлях підвищеної поверховості встановленого протипожежного режиму (утримувати вільними евакуаційні виходи на балконах та лоджах, утримувати в справному стані обладнання, яке входить до системи протидимного захисту будинку);
не захаращувати драбини, холи, коридори загального користування та підходи до засобів пожежогасіння, евакуаційні люки верхніх поверхів;
не дозволяти будівництво сараїв, гаражів та інших будівель у протипожежних розривах;
не дозволяється складувати в квартирі пально-мастильні та інші ЛЗР і ГР речовини й матеріали;
- не дозволяється захаращувати протипожежні розриви між будівлями, проїзди до житлових будинків, під’їзди до джерел протипожежного водопостачання, запасних евакуаційних виходів і пожежних драбин.
Пожежа виникне, якщо ви:
- залишаєте дітей без нагляду серед побутових електро-, газових приладів, а також зберігаєте у доступних малечі місцях сірники чи запальнички;
- палите у ліжку, особливо напідпитку, кидаєте недопалки чи використані сірники будь-де;
- розміщуєте електро- та освітлювальні прилади біля штор, шпалер, дерев»яних конструкцій;
- вмикаєте в розетку одночасно кілька електроприладів, використовуєте без потреби «трійники», забуваючи, що сумарна потужність проводки розрахована на 1,5 кВт;
- використовуєте бензин, побутові чи технічні розчинники для чищення одягу поблизу джерел відкритого вогню чи сушите білизну над піччю, газовою плитою з увімкненими горілками;
- невірно, із порушеннями правил пожежної безпеки влаштували електромережу у квартирі чи надвірних побутових приміщеннях або ж вона несправна.
Тема 6.
Дії населення у разі виникнення пожежі
Якщо пожежа виникла, слід:
- негайно викликати пожежну охорону по телефону 101. При цьому необхідно назвати адресу, кількість поверхів у будинку або висоту споруди, місце виникнення пожежі, обстановку, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;
- по можливості вжити заходи до евакуації людей;
- по можливості знеструмити місце події;
- зустріти пожежних, що поспішають на допомогу.
Якщо пожежа виникла в квартирі:
- негайно викличте пожежних - самі або попросіть допомоги у сусідів чи перехожих;
- повідомте про надзвичайну подію сусідів, що мешкають на одному з вами поверсі та поверхами вище;
- прийміть заходи щодо евакуації з небезпечної зони людей – насамперед, дітей та осіб похилого віку;
- не чекаючи приїзду пожежних, починайте за допомогою підручних засобів (вогнегасників, цупкої зволоженої тканини, води з внутрішніх пожежних кранів на сходах) гасити пожежу, проте будьте надзвичайно обережні, не зневажайте небезпеку;
- знеструмте електромережу у квартирі, щоб уникнути ураження електричним струмом.
Якщо пожежа виникла у під”їзді:
- негайно викличте пожежних, повідомте про пожежу сусідів, вийдіть разом з ними на сходові клітини, захопивши відра з водою, цупку тканину, вогнегасники;
- спробуйте визначити, де осередок загоряння (у квартирі, поштових скриньках, сміттєпроводі, ліфтовій шахті чи кабіні тощо);
- у разі сильного задимлення сходових клітин, ввімкніть вентиляцію, щільно зачиніть двері квартири, щілини затуліть зволоженою тканиною (цупкою - на зразок ковдри), щоб уникнути поширення диму по квартирі.
Якщо пожежа виникла у ліфті:
- при перших ознаках пожежі у кабіні ліфта або ліфтовій шахті негайно повідомте про це диспетчера, натиснувши кнопку “виклик” у кабіні;
- якщо ліфт рухається, не намагайтеся зупинити його – дочекайтеся зупинки. Виходячи з кабіни, заблокуйте двері, аби ніхто інший не зміг скористатися ним і потрапити в пастку;
- попросіть сусідів викликати пожежних або по можливості допомогти загасити пожежу. - при гасінні вогню не заходьте до кабіни, адже через коротке замикання дротів вона може почати рухатися;
- пам”ятайте, що кабіна знаходиться під напругою, тому небезпечно гасити її водою: слід користуватися порошковим чи вуглекислотним вогнегасником, сухим піском, цупкою тканиною тощо;
- якщо внаслідок короткого замикання ліфт зупинився між поверхами, а пожежа сталася поза ліфтовою кабіною, здійміть галас, привертаючи увагу перехожих чи сусідів, стукайте по стінах кабіни. Спробуйте за допомогою підручних засобів (ключів, парасольки тощо) прочинити автоматичні двері ліфта і вибратися з нього самотужки чи за сторонньою допомогою. Зважайте на небезпеку впасти в ліфтову шахту;
- якщо залишити кабіну ліфта самотужки не вдається, до прибуття допомоги прикрийте ніс та рот хусткою, рукавом, носовичком, зволоженим водою, молоком, слиною, будь-якою іншою рідиною, зберігайте витримку та спокій.
Тема 7.
Правила, яких слід дотримуватися при гасінні пожежі та рятуванні потерпілих на ній:
- перед тим, як увійти до палаючого приміщення, треба накритися з головою мокрим простирадлом, пальтом, цупкою тканиною;
- двері у задимлене приміщення слід прочиняти обережно, поволі, залишаючись під надійним захистом стіни, інакше полум”я, що спалахнуло від різкого припливу повітря, завдасть вам опіків та травм;
- у сильно задимленому приміщенні пересуватися треба поповзом чи низько схилившись;
- для захисту від чадного газу по можливості слід дихати крізь зволожену тканину;
- якщо сталося займання одягу, треба лягти на підлогу (землю) та перекачуватися для збиття вогню. Ні в якому разі не можна бігти – полум”я від цього тільки збільшиться;
- побачивши людину у палаючому одязі, треба накинути на неї пальто, плащ чи будь-яку цупку тканину та щільно притиснути;
- при гасінні пожежі слід використовувати вогнегасники, пожежні крани, а також воду, пісок, землю, простирадла тощо;
- для ефективного гасіння речовини слід спрямовувати в осередок горіння, до того ж не на саме полум”я, а на поверхню, що горить;
- якщо горить вертикальна поверхня, воду треба лити на її верхню частину;
- перша допомога має бути спрямована на припинення впливу на потерпілого високої температури. Пам”ятайте, що вертикальне положення тіла сприяє поширенню опіків.
Малі діти у разі виникнення пожежі часто від страху ховаються під ліжка, у шафах, забиваються у куток. Тому у їх пошуках варто оглянути насамперед ці місця.
Під час пожежі небезпечно:
- боротися з вогнем самотужки, не покликавши на допомогу пожежних;
- намагатися залишити приміщення через задимлений довгий коридор чи сходами (продукти горіння надзвичайно токсичні, кількох хвилин перебування у зоні задимлення досить, щоб отримати смертельну дозу. До того ж можна отримати опіки легенів);
- спускатися по водостічних трубах або з вікон за допомогою простирадл та мотузок – падіння неминуче;
- стрибати з вікон: кожен другий стрибок із висоти 4-го поверху закінчився загибеллю людини;
- забувати, що перший ворог не вогонь, а дим, який сліпить та ускладнює (перекриває) дихання;
- гасити водою легкозаймисті рідини;
- відчиняти вікна чи двері, що призводить до поширення вогню;
- користуватися ліфтом, якщо горить ліфтова шахта чи задимлений під`їзд, а ви не знаєте, де осередок вогню.
Перелік додатків
Додаток 1. Журнал обліку навчання населення правилам пожежної безпеки.
Додаток 2. Графік навчання населення правилам пожежної безпеки (райони сільської місцевості).
Додаток 3. Графік навчання населення правилам пожежної безпеки (міста\району міста).
Додаток 4. Довідка про хід навчання населення правилам пожежної безпеки на дільницях.
Додаток №1
Журнал
обліку навчання населення правилам пожежної безпеки
інструктор_____________________________________
(прізвище, ім’я та по батькові)
по ____________________________________________________________
(найменування закріпленої дільниці)
| № з/п | Назва вулиці, № будинку (у чисельнику) № квартири (у знаменнику) | Прізвище, ім’я та по батькові осіб, що навчаються | Дата та місце проведення навчання | Розпис квартиронаймача (володаря будинку) та осіб, що проходили навчання |
| 1.1 1.2 2.1 2.2 2.3 | вул. Суворова 14/11 вул. Красна 26/19 | Іванов Микола Федорович Іванова Тамара Петрівна Петров Іван Кузьмич Петрова Ганна Василівна Петрова Тетяна Кирилівна | 16.10.02 р. ЖЕУ Красногвардійського р-ну 16.10.02 р. ЖЕУ Красногвардійського р-ну | |
Навчено правилам пожежної безпеки ________________________________осіб
Інструктор ____________________________________ _____________ ________________
(посада) (підпис) (ПІБ)
Проходження населенням навчання правилам пожежної безпеки підтверджую:
Організатор навчання___________________________ ____________ _________________
(посада) (підпис) (ПІБ)
Додаток №2
“ ПОГОДЖЕНО” “ЗАТВЕРДЖУЮ”
Начальник органу державного
пожежного нагляду __________________________ Голова с/ради ______________________
(району)
“___” ____________ 201_р. “___” ____________ 201_р.
Графік
навчання населення правилам пожежної безпеки
по_____________________________________с/раді
______________________________________району
| № з/п | Прізвище, ім’я та по батькові інструктора | Закріплена дільниця | Кількість приватних будинків (квартир) | Підлягає навчанню чоловік за квартал по роках | | ||||
| 2011 р. | 2012 р. | всього | |||||||
| IІ | ІІІ | IV | I | IІ | |||||
| | | | | | | | | | |
Організатор навчання___________________________ _____________ ________________
(посада) (підпис) (ПІБ)
Додаток №3
“ПОГОДЖЕНО” “ЗАТВЕРДЖУЮ”
Начальник органу державного
пожежного нагляду ________________________ Голова міськ(рай) виконкому_____________
(міста, району)
“___” ____________ 201_р. “___” ____________ 201_р.
Графік
навчання населення правилам пожежної безпеки
_______________________________________________________
(місто, район)
| № з/п | Прізвище, ім’я та по батькові інструктора | Закріплена дільниця | Кількість приватних будинків (квартир) | Підлягає навчанню чоловік за квартал по роках | | ||||
| 2011 р. | 2012 р. | всього | |||||||
| IІ | ІІІ | IV | I | IІ | |||||
| | | | | | | | | | |
Організатор навчання____________________________ _____________ ________________
(посада) (підпис) (ПІБ)
Додаток № 4
Начальнику органу державного
пожежного нагляду ____________________
(міста, району)
Довідка
про хід навчання населення на дільниці
організатора __________________________________________________________
( прізвище, ім’я та по батькові )
Організатор навчання___________________________ _____________ ________________
| № з/п | Прізвище, ім’я та по батькові інструктора | Закріплена дільниця | Кількість приватних будинків (квартир) | Підлягає навчанню чоловік за квартал по роках | | ||||
| 2011 р. | 2012 р. | всього | |||||||
| IІ | ІІІ | IV | I | IІ | |||||
| | | | | | | | | | |
________________________ ____________________ _______________________
(посада) (підпис) (ПІБ)
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Заступник начальника Головного управління з питань державного нагляду у сфері пожежної безпеки і державного нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки ГУ МНС України в Дніпропетровській області
полковник служби цивільного захисту
О.П. Кузьмінський
ГУ МНС України в Дніпропетровській області
Методичні рекомендації
щодо проведення навчання населення
правилам пожежної безпеки
Дніпропетровськ, 2011 рік