Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни "Кримінальне право України" (Загальна частина)
| Вид материала | Навчально-методичний посібник |
- Витяг із програми навчальної дисципліни Кримінальне право України (Особлива частина), 1510.32kb.
- Навчально-методичний посібник для самостійної роботи І практичних занять з навчальної, 1896.1kb.
- Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної, 939.6kb.
- О. Г. Кушніренко Рекомендовано до видання редакційно-видавничою радою академії (протокол, 741.53kb.
- Тематика І методичні рекомендації курсових робіт з дисципліни «Кримінальне право України», 691.05kb.
- Навчально-методичний посібник (друге видання), 1764.23kb.
- Програма навчальної дисципліни робоча програма навчальної дисципліни кваліфкаційні, 680.22kb.
- Міжнародний соломонів університет, 1714.43kb.
- Методичні вказівки до виконання практичних занять І самостійної роботи з дисципліни, 583.93kb.
- Національна академія внутрішніх справ навчально-науковий інститут права та психології, 450.68kb.
Методичні рекомендації
При підготовці до даної теми необхідно звернути увагу на наступні запитання: поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності; поняття передумови та підстави звільнення; порядок звільнення, його кримінально-правові наслідки; звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям; передумови та підстава звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим; передумова та матеріально-правові підстави звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки, умовний характер звільнення; передумова та підстави звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки, поняття та види зміни обстановки; звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності: передумова звільнення, розміри строків давності та їх залежність від класифікації злочинів за тяжкістю призначення та переривання строків давності, особливості застосування давності до особи, яка вчинила особо тяжкий злочин, а також злочини, щодо яких давність не застосовується.
Для поглибленного засвоєння викладених раніше питань доцільно ознайомитися з приведеними завданнями і самостійно вирішити з них 2-3.
З а в д а н н я
107. Адвокатом винного у вчиненні зґвалтуванні Петренко (ч. 1 ст. 152 КК) була подана скарга на дії слідчого, який відмовив у звільненні його підзахисного від кримінальної відповідальності. В скарзі на ім’я прокурора наведено, що Петренко вчинив злочин вперше, щиро покаявся, вагітна потерпіла ніяких претензій до нього не має і до органів РАКСу подана заява про вступ винного і потерпілої до шлюбу.
Чи є підстави для звільнення Петренка від кримінальної відповідальності?
108. Винний у вчиненні побоїв (ч. 1 ст. 126 КК) Ігнатов був звільнений від кримінальної відповідальності за ст. 48 КК, оскільки він на момент розгляду справи в суді не міг бути визнаний суспільно небезпечним. Суд мотивував це рішення тим, що Ігнатов проходить строкову військову службу, після вчинення побоїв з’явився з повинною, щиро покаявся, а також те, що він раніше не судимий.
Чи мав суд підстави для застосування положень ст. 48 КК?
109. Робітник маслозаводу Кротов, який раніш був засуджений за умисне нанесення тілесних ушкоджень середньої тяжкості (ч. 1 ст. 122 КК), але судимість за які погашена в законному порядку, знову вчинив злочин – хуліганство, передбачене ч. 1 ст. 296 КК. Прокурор, враховуючи клопотання адміністрації ЖЕКу за місцем постійного проживання Кротова, а також щире його покаяння передав Кротова на поруки адміністрації ЖЕКу для виправлення. Але протягом двох місяців Кротов звільнився з підприємства за сімейними обставинами і від’їхав до іншого міста.
Дайте ґрунтовний висновок по справі. Є чи ні в даному випадку підстави для застосування ч. 1 ст. 47 КК?
110. Слідчий відмовив в клопотанні колективу автопідприємства в передачі на поруки обвинуваченого за ч. 1 ст. 286 КК шофера Ведишева на тій підставі, що останній 5 років тому вже передавався на поруки за вчинення крадіжки (ч. 1 ст. 185).
Чи правомірні дії слідчого? Які умови звільнення від кримінальної відповідальності з передачею на поруки?
111. Коломійця було затримано за вчинення кишенькової крадіжки (ст. 185 КК). При перевірці його особи встановлено, що 5 років тому він був затриманий за такий самий злочин, але тоді під час слідства йому вдалось втекти.
Чи підлягає Коломієць кримінальній відповідальності до першої крадіжки?
112. Сагал, працюючи у середній школі, в 1981 р. вніс завідомо неправдиві записи про свою роботу в чистий бланк трудової книжки. Далі він використовував цей завідомо підроблений документ при вступі на роботу до різних шкіл м. Харкова, зокрема, 1 вересня 1985р. – до школи № 295 і 1 вересня 2001 р. – до школи № 197.
У грудні 2001 р. злочинна діяльність Сагала була розкрита і він був притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. 1 і 3 ст. 358 КК. Адвокат у своїй скарзі прохав звільнити Сагала від кримінальної відповідальності відповідно до ст. 49 КК у зв’язку із закінченням строків давності.
Підлягає чи ні скарга адвоката задоволенню? Як обчислюються строки давності притягнення до кримінальної відповідальності при триваючих та продовжуваних злочинах?
113. В жовтні 1992 р. вироком суду Головко був засуджений за розбій (ч. 1 ст. 187 КК) до 6 років позбавлення волі. Під час відбування покарання, в квітні 1996р., використовуючи незаконно виготовлений фінський ніж, він втік з місць позбавлення волі (ч. 2 ст. 393 КК). Однак протягом 7 років Головко був затриманий і притягнутий до кримінальної відповідальності. При розслідуванні справи слідчий виключив з частини обвинувачення факт незаконного виготовлення фінського ножа (ч. 2 ст. 263 КК) у зв’язку з закінченням строків давності.
Дайте оцінку рішенню, яке прийняв слідчий. Чи можна вважати злочин, передбачений ч. 2 ст. 263 КК, триваючим? Які умови припинення та переривання давності?
Додаткова література вивчається студентом самостійно
за рекомендаціями кафедри
- Баулін Ю.В. Звільнення від кримінальної відповідальності. К.: Атака. – 2004. – 296 с.
ХІІ. Теми № 16-17: Поняття покарання, його ознаки
Класифікація видів покарань
Практичне заняття (2 год.)
Методичні рекомендації
При вивченні цих тем, насамперед, потрібно ознайомитись з положеннями ст.ст. 28, 41, 43, 61-63, 124 Конституції України і усвідомити їх значення для визначення соціальної природи покарання та його поняття. Розглядаючи поняття покарання потрібно визначити всі його ознаки. Проблема мети покарання повинна бути вивчена з врахуванням історії її розвитку і усвідомленням основних поглядів науковців.
Далі потрібно дослідити систему покарань та порядок розташування в цій системі видів покарань. Необхідно встановити закономірності, за якими сконструйована система покарань.
Особливу увагу потрібно приділити поділу всіх покарань на основні, додаткові та такі, що можуть застосовуватися як основні, так і як додаткові покарання. Крім цього, необхідно дослідити класифікації: за суб’єктом, до якого застосовуються покарання; за можливістю визначення строку покарання.
Обов’язкове потрібно звернути увагу на такой вид як строкові покарання, особливість яких полягає в тому, що вийти за межі строків, які встановлені для них у нормах Загальної части КК, суд права не має, за винятком випадків застосування ч. 2 ст. 71 КК щодо максимального строку позбавлення волі.
З а в д а н н я
114. Суд засудив Бібіка за ст. 227 КК за реалізацію споживачам недоброякісних сигарет до основного покарання у вигляді штрафу в розмірі двісті мінімальних заробітних плат.
Адвокат в апеляційній скарзі вказав, що максимальний розмір штрафу в цьому випадку є дуже суворим покаранням для підсудного, оскільки він вчинив злочин уперше, позитивно характеризується, отримує невелику зарплату (185 грн.), має на утриманні дружину-інваліда і трьох неповнолітніх дітей.
Проаналізуйте всі доводи адвоката. Чи вірне рішення прийняв суд?
115. Суд засудив слідчого прокуратури Кравченко за отримання хабара за ч. 2 ст. 368 КК до 7 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах протягом 3 років і позбавив його класного чину (молодший радник юстиції) в якості додаткового покарання. Конфіскацію майна суд не призначив, мотивуючи це тим, що до моменту проголошення вироку у підсудного не було виявлене майно, що підлягає конфіскації.
У апеляційній скарзі підсудний вказав, що, по-перше, суд міг призначити йому тільки одне додаткове покарання з тих декількох, які фігурують в санкції ч. 2 ст. 368 КК, і, по-друге, позбавлення його класного чину є необґрунтованим, оскільки в санкції ч. 2 ст. 368 КК таке додаткове покарання взагалі не вказане.
Дайте розгорнений висновок по апеляційній скарзі та оцінку рішенню суду про відмову від призначення конфіскації майна.
116. За привласнення ввіреного йому майна Левшин був засуджений за ч. 1 ст. 191 КК до 2 років виправних робіт з позбавленням права працювати в торгівельній мережі як додаткове покарання, яке, як вказано у вироку, засуджений повинен відбувати після закінчення строку основного покарання.
Чи допустив суд помилки при призначенні додаткового покарання?
117. Луценко засуджений за ч. 4 ст. 190 КК до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна: 1) отриманого Луценко по спадщині житлового будинку, який знаходився в сільській місцевості і в якому постійно проживали підсудний і його сім'я; 2) грошей в сумі 10 тисяч грн., які знаходилися в ощадбанку на рахунку його тестя Данілова; 3) підроблених документів, які Луценко використав для вчинення шахрайства; 4) грошей в сумі 25 тисяч грн., якими заволодів Луценко шляхом шахрайства; 5) належного підсудному на праві власності автомобіля.
Визначте, чи правильно призначене підсудному додаткове покарання? Чим відрізняється конфіскація майна як вид додаткового покарання від так званої спеціальної конфіскації? Для відповіді на поставлені питання ознайомтеся з положеннями ст. 78 і 81 КПК України.
118. Вироком суду Агафонова було засуджено за ч. 5 ст. 27 і ч. 1 ст. 212 КК України як посібника в умисному ухиленні від сплати податків. Суд призначив Агафонову покарання у вигляді позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю на строк один рік.
Адвокат в апеляційній скарзі вказав, що суд без достатніх підстав призначив Агафонову покарання у вигляді позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю, оскільки в матеріалах справи немає доказів того, що він у встановленому законом порядку отримував такий дозвіл, тобто був суб'єктом підприємницької діяльності згідно з чинним законодавством. Тому рішення суду про застосування до Агафонова зазначеної міри покарання підлягає скасуванню, а суд повинен призначити покарання у вигляді штрафу в межах, що зазначені в ч. 1 ст. 212 КК.
Чи вірне рішення прийняв суд і чи підлягає задоволенню скарга адвоката? Які правила призначення покарання у вигляді позбавлення права займатися певною діяльністю?
119. Приватний підприємець Стасюк, що здійснював торгівлю товарами народного споживання систематично закуповував та перепродував тютюнові вироби, що завідомо для нього незаконно виготовлялись в Україні. Після викриття незаконної діяльності підпільного цеху та Стасюка суд визнав Стасюка винним у злочині, що передбачений ч. 1 ст. 204 КК і призначив йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 1050 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю строком на 2 роки.
Визначте, чи вірно суд призначив Стасюку вид та міру покарання.
Додаткова література вивчається студентом самостійно
за рекомендаціями кафедри
- Маляренко В.Т. Про покарання за новим Кримінальним кодексом України. – К.: Фонд «Правова ініциатива», 2003. – 156 с.
- Уголовное наказание (Лановенко И.П., Заросинский Ю.Л., Костенко А.Н. и др.). – Киев-Донецк: ИГПАН НАН Украины-Донецк.ин-т внутр.дел МВД Украины, 1997. –312 с.
- Фролова Е.Г. Понятие наказания, его цели и система в советском уголовном праве: Лекция. – Донецк: Изд. Дон.ГУ, 1991. – 127 с.
- Фролова Е.Г. Система уголовных наказаний зарубежных стран: Лекция. – Донецк: Изд. Дон.ГУ, 1992. – 172 с.
- Фролова О.Г. Злочинність і система кримінальних покарань (соціальні, правові та кримінологічні проблеми й шляхи їх вирішення за допомогою логіко-математичних методів): Навч. посібник. – К.: Вид. АртЕк, 1997. – 208 с.
- Тютюгин В.И. Лишение права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью как вид наказания по советскому уголовному праву. – Х.: Вища школа, 1982. – 145 с.
ХІІІ. Тема № 18: Призначення покарання
Практичні заняття (4 год.), з них:
за темою: «Загальні засади призначення покарання» (2 год.):
Методичні рекомендації
Призначення покарання ґрунтується на певних принципах, тому, в першу чергу, потрібно вивчити такі принципи, як законність покарання; визначеність покарання в судовому вироку; обґрунтованість і обов’язковість мотивування покарання у вироку; гуманність покарання; індивідуалізація і справедливість покарання.
Керуючись положеннями ст. 65 КК потрібно визначити загальні засади призначення покарання. Велике значення при призначенні покарання мають обставини, які пом’якшують і обтяжують покарання. Тому потрібно уважно вивчити кожну з таких обставин та встановити правила їх врахування при призначенні покарання.
Далі потрібно вивчити підстави та порядок призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.
Окремої уваги потребують особливості призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин, вчинений у співучасті.
З а в д а н н я
120. Гуртовий, раніше судимий за розбій, засуджений за п.п. 2, 4 і 6 ч. 2 ст. 115 КК за вбивство своєї малолітньої дочки, вчинене з особливою жорстокістю з корисливих мотивів. При призначенні покарання як обтяжуючі обставини суд врахував те, що підсудний не визнав своєї вини, не покаявся в скоєному, а також послався у вироку на п.п. 1, 6 і 10 ст. 67 КК України.
Дайте аргументований висновок у справі і визначте, чи правильно вирішив суд, пославшись при призначенні покарання на вказані обставини, як на обтяжуючі покарання?
121. Головний бухгалтер кондитерської фабрики Гарбуз, маючи вільний доступ до готової продукції і сировини, таємно викрала з цеху коньяк, спирт, і інші товари і була засуджена за ч. 1 ст. 185 КК до 2 років виправних робіт з позбавленням права займати матеріально-відповідальні посади і посаду бухгалтера, строком на 4 роки. Як додаткове покарання суд також призначив штраф в розмірі 2 тисяч грн.
Адвокат приніс апеляційну скаргу на вирок суду, вважаючи, що при призначенні покарання суд порушив вимоги ч. 3 ст. 53, ч. 1 і 2 ст. 55, п.п.1, 2 ч. 1 і ч. 4 ст. 65 і санкції ч. 1 ст. 185 КК.
Вивчивши вказані норми, дайте аргументований висновок по апеляційній скарзі адвоката.
122. Колесник, що працював на посаді заступника декана інституту, засуджений за повторне отримання хабара за ч. 2 ст. 368 КК до 7 років позбавлення волі з позбавленням права працювати в учбових закладах, строком на 5 років і з конфіскацією усього цінного майна, що знаходиться в його квартирі на момент арешту і описаного слідчим. Вироком суду Колесник також позбавлений наукового ступеня кандидата наук і наукового звання доцента.
Вивчивши санкцію ч. 2 ст. 368 КК, дайте аргументований висновок у справі в частині призначення покарання.
123. За участь в озброєній банді, що вчинювала зґвалтування, Нурієв за ст. 257 КК був засуджений до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
У апеляційній скарзі підсудний просив виключити з вироку конфіскацію майна, оскільки напади, в яких він брав участь, не переслідували корисливої мети.
Апеляційна інстанція своєю ухвалою відмовила в задоволенні скарги, пославшись на те, що в санкції ст. 257 КК конфіскація майна вказана як обов'язкове додаткове покарання, а підстав для застосування ч. 2 ст. 69 в справі немає.
Вивчивши санкцію ст. 257 КК, дайте висновок по скарзі і ухвалі апеляційної інстанції.
124. При засудженні Князевої за ст. 128 КК суд, враховуючи, що злочин вона вчинила вперше, в стані вагітності, добровільно відшкодувала потерпілій кошти на лікування, застосував до неї ч. 1 ст. 69 КК і призначив їй замість покарання, вказаного в санкції ст. 128 КК, інше, більш м'яке основне покарання – штраф.
Визначте, чи мав право суд застосувати в цьому випадку ст. 69 КК? Вкажіть підстави і порядок застосування ст. 69 КК.
Додаткова література вивчається студентом самостійно
за рекомендаціями кафедри
- Бажанов М.И. Назначение наказания по советскому уголовному праву. – К.: Вища школа, 1980. – 216 с.
- Тютюгін В.І. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом: Конспект лекції. – Х.: УЮА, 1993. – 18 с.
- Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24. 10. 2003 року № 7.
За темою: «Призначення покарання за сукупністю злочинів
та сукупністю вироків» (2 год.):
Методичні рекомендації
Звернути увагу на особливий порядок призначення покарання за сукупністю злочинів та сукупності вироків. При розгляді питань теми насамперед необхідно: звернутися до законодавчого визначення поняття «сукупність злочинів» (ст. 33 КК): визначити поняття сукупності вироків; зрозуміти відмінності цих понять.
Вивчивши положення ст.ст. 70 і 71 КК, потрібно засвоїти підстави і межі призначення покарання при сукупності злочинів і при сукупності вироків. Звернувшись до ст. 72 КК, треба вивчити правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення, а до ст. 73 КК – правила обчислення строків покарання.
Потрібно чітко знати і відмежовувати законодавчі системи призначення покарання при сукупності: систему повного (абсолютного) складання покарань, систему обмеженого складання покарань, систему поглинення, систему обов’язкового або факультативного підвищення покарання, змішані системи призначення покарання при сукупності.
З а в д а н н я
125. Кучер засуджений за хуліганство за ч. 1 ст. 296 КК до 5 років обмеження волі. По відбутті двох років він вчинив в кримінально-виконавчій установі умисне вбивство з використанням незаконно виготовленого ним фінського ножа. У ході розслідування було встановлено, що ще до засудження за хуліганство Кучер вчинив крадіжку.
Суд засудив Кучера за крадіжку за ч. 1 ст. 185 КК до 2 років виправних робіт; за вбивство за ч. 1 ст. 115 КК – до 9 років позбавлення волі і за виготовлення фінського ножа за ч. 2 ст. 263 КК до 3 років позбавлення волі.
Детально опишіть порядок (етапи) призначення остаточного покарання в цьому випадку, вказуючи на ті норми (статті і частини статей) КК, на підставі яких повинне бути призначене покарання.
126. Кретов визнаний винним в тому, що в березні 2002 року вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 186 КК, а через місяць – злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК. Суд засудив Кретова за ч. 5 ст. 186 КК до 13 років позбавлення волі, а за ч. 1 ст. 286 КК – до 3 років обмеження волі. За сукупністю злочинів суд призначив Кретову шляхом повного складання 16 років позбавлення волі з конфіскацією майна і позбавленням права керувати транспортними засобами.
Дайте аргументований висновок у справі і визначте, чи правильно суд застосував положення ст. 70 і 72 КК відносно основного і додаткових покарань. Укажіть, які помилки допущені судом і яке остаточне покарання може бути призначене Кретову за сукупністю злочинів?
127. Зубов, будучи засудженим за ст. 196 КК до одного року виправних робіт з утриманням із заробітку 10%, після закінчення 6 місяців вчинив злочин, передбачений ст. 128 КК, за який суд призначив йому 2 роки виправних робіт з утриманням із заробітку 20%. На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків Зубову було призначено 2 роки і 6 місяців виправних робіт з утриманням із заробітку 30%.
Вивчивши положення ст. 71 і 72 КК, дайте висновок у справі.
128. Зуйко, засуджений за ч. 1 ст. 152 КК до 4 років позбавлення волі, по відбутті 2 років позбавлення волі вчинив у виправній установі корисливе вбивство, за яке суд призначив йому за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК 15 років позбавлення волі. Застосовуючи ст. 71 КК, суд до 15 років позбавлення волі за вбивство приєднав 4 року за зґвалтування і остаточно визначив за сукупністю вироків 19 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Адвокат в апеляційній скарзі вказав, що суд мав право не приєднувати покарання, призначене за попереднім вироком, а повинен був поглинути його покаранням, призначеним за останнім вироком. Крім того, в скарзі зазначалось, що суд порушив вимоги ч. 3 ст. 71 КК, коли приєднав до основного покарання, призначеного за сукупністю вироків, конфіскацію майна.
Однак апеляційна інстанція залишила скаргу адвоката без задоволення, мотивуючи це тим, що ст. 71 КК не передбачає можливості поглинання покарання, якщо за сукупністю вироків остаточне покарання призначається у вигляді позбавлення волі на певний строк. Відносно конфіскації майна апеляційний суд відмітив, що ст. 71 КК вказує на можливість приєднання додаткових покарань до основного покарання, що остаточно призначено за сукупністю вироків, а конфіскація майна прямо передбачена в санкції ч. 2 ст. 115 КК.
Дайте аргументований висновок у справі. Вивчивши положення ст. 71 КК, детально проаналізуйте доводи адвоката і апеляційної інстанції.
129. Синюкову, засудженому за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК до довічного позбавлення волі, на підставі ч. 2 ст. 87 КК в порядку помилування довічне позбавлення волі замінене 25 роками позбавлення волі. Відбуваючи покарання, Синюков через 6 місяців спричинив умисні тяжкі тілесні ушкодження іншому засудженому, за що був засуджений за ч. 2 ст. 121 КК до 10 років позбавлення волі.
Визначте, яке остаточне покарання повинне бути призначене Синюкову за сукупністю вироків?
Додаткова література (вивчається студентом самостійно
за рекомендаціями кафедри) та матеріали судової практики
- Бажанов М.И. Назначение наказания по совокупности преступлений и совокупности приговоров: Уч. пособие. – Х.: Юрид. ин-т, 1977. – 50 с.
- Тютюгін В.І. Призначення покарання при вчиненні кількох злочинів та за кількома вироками: Конспект лекцій. – Х.: УЮА, 1992. – 22 с.
- Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24. 10. 2003 року № 7.
ХІV. Тема № 19: Звільнення від покарання та його відбування
Практичне заняття (4 год, з них:
за темою: «Поняття, підстави та види звільнення від покарання та його відбування» (2 год):
Методичні рекомендації
Звертаємо увагу, що необхідно відмежовувати: звільнення від кримінальної відповідальності; звільнення від покарання та його відбування; звільнення від покарання; звільнення від відбування покарання; підстави їх застосування та кримінально-правові наслідки.
Потрібно засвоїти, що на відміну від звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від покарання застосовується до вже засуджених осіб. Звільнення від покарання здійснюється тільки судом (крім звільнення від покарання на підставі закону України про амністію чи акта про помилування).
КК передбачає різні види звільнення від покарання. Найчастіше їх об’єднують у групи: звільнення безумовне і звільнення умовне. Особливим видом звільнення від покарання є звільнення у разі прийняття нового закону, що виключає або пом’якшує призначене особі покарання (частини 2, 3 ст. 74 КК).
Далі потрібно окремо зупинитись і детально проаналізувати такі види звільнення: звільнення від відбування покарання з випробуванням; звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років; звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку; заміна невідбутої частини покарання більш м'яким; звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; звільнення від покарання за хворобою; амністія; помилування.
З а в д а н н я
130. Трухіна засуджена за ч. 2 ст. 194 КК за умисне знищення майна в особливо великих розмірах до 4 років позбавлення волі. Беручи до уваги, що Трухина з'явилася з повинною, а також враховуючи стан її здоров'я, матеріальний і сімейний стан (вона хвора туберкульозом, має невеликий заробіток і одна виховує малолітню дитину) і, пославшись на її обіцянку своїми силами і коштами усунути заподіяну шкоду, суд на підставі ст. 75 КК звільнив підсудну від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки.
Прокурор приніс апеляцію на вирок суду, в якій указав, що суд не мав права застосовувати ст. 75 КК, оскільки вчинений Трухіною злочин у відповідності з ч. 5 ст. 12 КК відноситься до числа особливо тяжких, а заподіяна злочином велика матеріальна шкода свідчить про наявність в справі обтяжуючої покарання обставини, вказаної в п. 5 ч. 1 ст. 67 КК.
Дайте аргументований висновок у справі, обговоривши доводи викладені у вироку суду і апеляційній скарзі прокурора.
131. Шмигля був засуджений за ч. 2 ст. 125 КК до 2 років обмеження волі і на підставі ст. 75 КК звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік. Після закінчення 1 року і одного місяця Шмигля вчинив дрібне хуліганство, за яке був притягнений до адміністративного арешту. Органи внутрішніх справ направили в суд подання про це правопорушення і суд на підставі ч. 2 ст. 78 КК скасував засудження з випробуванням і направив Шмиглю для реального відбування призначених йому 2 років обмеження волі.
Детально аргументуйте, чи мав право суд застосувати в цьому випадку ч. 2 ст. 78 КК?
Як би вирішувалося це питання, якби дрібне хуліганство засуджений вчинив після закінчення 9 місяців?
Що розуміє закон (ч. 2 ст. 78 КК) під систематичним здійсненням правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення і що свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення?
132. Штефан була засуджена за ч. 1 ст. 226 КК до виправних робіт строком на 2 роки. Після закінчення 6 місяців від дня вступу вироку в силу вона звільнилася і виїхала за межі України. Через півтори року вона була затримана після повернення в Україну.
Використовуючи положення ст. 80 КК, обчисліть строк давності в цьому випадку.
Як би вирішувалося питання про строк давності, якби після закінчення 6 місяців від дня вступу вироку в силу Штефан вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 125 КК або ч. 1 ст. 122 КК?
Чим відрізняється припинення від перерви перебігу строків давності?
133. Геращенко був засуджений за ч. 2 ст. 185 КК до 4 років позбавлення волі. Перебуваючи в слідчому ізоляторі після винесення вироку, засуджений захворів відкритою формою туберкульозу. На думку лікарів, ця хвороба перешкоджала відбуванню засудженим покарання у вигляді позбавлення волі. Враховуючи це, суд на підставі ч. 2 ст. 84 КК звільнив Геращенко від покарання. Після закінчення 6 місяців Геращенко вилікувався від хвороби. Посилаючись на ч. 4 ст. 84 КК суд направив засудженого для відбування призначеного йому вироком покарання. При цьому в строк покарання з розрахунку день за день було зараховано 2 місяця перебування Геращенко в слідчому ізоляторі і 6 місяців – на лікуванні туберкульозу.
Використовуючи положення ст. 84, а також статей 92-96 КК, дайте аргументований висновок у справі.