Закону України "Про енергетичну ефективність будівель"

Вид материала

Закон

Содержание Визначення цілей державного регулювання Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення поставлених цілей Механізми та заходи, що пропонуються для розв‘язання проблеми Можливість досягнення поставлених цілей у разі прийняття акта Визначення очікуваних результатів прийняття регуляторного акта, аналіз очікуваних вигод і витрат від його прийняття Об‘єкт впливу Обґрунтування строку дії регуляторного акта Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта в разі його прийняття

Подобный материал:

• Постанова від 5 жовтня 2011 р. N 1031 Київ, 5427.94kb.
• Кабінет міністрів україни постанова, 52.7kb.
• Правила забудови та використання територій міста вінниці частина, 1271.92kb.
• Теребовлянська районна, 20.48kb.
• Україна дубенська міська рада рівненської області розпорядження міського голови, 62.86kb.
• Україна дубенська міська рада рівненської області розпорядження міського голови, 61.88kb.
• Україна, 2248.45kb.
• Згідно Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993р. №56-93 «Про міс­цеві, 333.35kb.
• Договір між роботодавцем І творцем про винагороду, 142.26kb.
• Чернігова щодо розміщення багатоквартирної житлової забудови на території військового, 20.3kb.

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ

до проекту Закону України “Про енергетичну ефективність будівель”

1. Визначення проблеми, яку пропонується розв‘язати шляхом прийняття запропонованого законопроекту
   

В Україні відсутнє спеціальне законодавство в сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель

Правові, економічні, соціальні та екологічні основи енергозбереження для всіх підприємств, об‘єднань та організацій, розташованих на території України, а також для громадян в Україні визначені у Законі України “Про енергозбереження” від 01 липня 1994 року №74/94-ВР. На реалізацію положень цього Закону прийнято низку підзаконних нормативно-правових актів. Проте, положення цього Закону та підзаконних нормативно-правових актів не регламентують відносини в сфері енергетичної ефективності будівель. Зокрема, у ч. 1 ст. 24-1 цього Закону визначено лише цілі проведення енергетичного аудиту, тоді як у частині 2 статті закріплено, що порядок проведення енергетичного аудиту встановлюється законом. Однак, спеціальний закон, який би регулював суспільні відносини в сфері енергетичного аудиту, досі не прийнято. Правовий статус енергетичних аудиторів та порядок проведення енергетичного аудиту врегульовано на підзаконному нормативно-правовому рівні – наказами Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів. Однак, цими нормативно-правовими актами врегульовано лише відносини в сфері енергетичного аудиту підприємств різних галузей промисловості. Вони не поширюються на суспільні відносини в сфері енергетичного аудиту будівель. Крім того, зазначеними актами передбачено вимоги до осіб, які мають намір займатися діяльністю в сфері енергетичного аудиту, тобто, запроваджено певні обмеження щодо здійснення господарської діяльності у зазначеній сфері. Проте, відповідно до статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Відповідно до статті 6 Господарського кодексу України одним із основних принципів господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності в межах, визначених законом. Таким чином, вимоги до осіб, які можуть займатися діяльністю в сфері енергетичного аудиту будівель мають визначатися, в першу чергу, законом. Крім того, для проведення енергетичного аудиту будівель вимагається наявність комплексних знань як в сфері енергетики, так і в сфері будівництва. У зв’язку з цим, особливості організації та проведення енергетичного аудиту будівель мають визначатися у спеціальному законодавчому акті.

Незважаючи на відсутність спеціальних законів та підзаконних нормативно-правових актів з питань енергоефективності будівель, в Україні затверджені нормативні документи (державні будівельні норми та національні стандарти) щодо енергетичного аудиту та енергетичного паспорту будівель, зокрема: ДБН В.2.6-31:2006. Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція будівель; ДСТУ 4065-2001. Енергозбереження. Енергетичний аудит. Загальні технічні вимоги. Однак, зазначеними документами встановлено вимоги лише щодо теплової ізоляції будівель, всі терміни (енергетична характеристика будівлі, клас енергетичної ефективності будівлі, енергетичний паспорт будівлі) визначені в них лише щодо теплової ізоляції. Тоді як відповідно до Директиви ЄС про енергетичні характеристики будівель енергетичний сертифікат будівлі повинен включати всі енергетичні характеристики будівлі, а не тільки показники теплоізоляції. Крім того, нормативні акти встановлюють технічні правила реалізації тих чи інших положень законів та підзаконних нормативно-правових актів. Вони приймаються на їх основі, на їх виконання і не можуть їх замінювати, тобто, містити норми права.

Відповідно до Закону України “Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” до пріоритетних сфер адаптації законодавства України до законодавства ЄС відносяться, зокрема, довкілля та енергетика, включаючи ядерну. Однією зі складових енергетичної політики ЄС є сфера енергозбереження, яка включає, у тому числі напрямок забезпечення енергетичної ефективності будівель.

З метою покращення енергетичних характеристик будівель Європейським Парламентом та Радою Європейського Союзу 16 грудня 2002 року було прийнято Директиву Європейського Союзу 2002/91/ЄС про енергетичні характеристики будівель.

Зазначеною Директивою встановлено, зокрема, вимоги щодо загальної схеми для методології обчислення комплексних енергетичних характеристик будівель; застосування мінімальних вимог щодо енергетичних характеристик нових будівель; застосування мінімальних вимог щодо енергетичних характеристик існуючих великих будівель, які підлягають значній реконструкції; енергетичної паспортизації будівель.

Покращення енергетичних характеристик будівель є неможливим без адекватного державного регулювання. Зокрема, однією з вимог Директиви є забезпечення проведення енергетичного аудиту та енергетичної паспортизації будівель незалежними компетентними експертами. У зв‘язку з цим держава має забезпечити належну професійну підготовку, перевірку кваліфікації експертів з енергетичного аудиту будівель, ефективний контроль за дотриманням ними встановлених законодавством вимог.

Враховуючи вищевикладене, необхідним є прийняття спеціального закону, який би врегулював суспільні відносини в сфері енергетичної ефективності будівель в цілому, та зокрема, в сфері енергетичного аудиту будівель та паспортизації житлових будівель, офісних будівель та будівель громадської сфери, з урахуванням вимог вищезазначеної Директиви, позитивного досвіду зарубіжних країни та практики, яка склалася в Україні, та формування на його основі необхідної підзаконної нормативно-правової бази.

2. Визначення цілей державного регулювання
   

Основною метою прийняття регуляторного акта є формування ефективної нормативно-правової бази в сфері забезпечення енергетичної ефективності житлових будівель, офісних будівель та будівель громадської сфери, яка на основі вимог законодавства Європейського Союзу, позитивного досвіду зарубіжних країн та вітчизняної практики створить умови для ефективної енергетичної модернізації існуючих будівель, використання поновлювальних джерел енергії в існуючих та нових будівлях, сприятиме економному використанню паливно-енергетичних ресурсів у будівлях, покращанню рівня життя населення внаслідок скорочення витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів, раціональному використанню коштів державного та місцевих бюджетів, які спрямовуються на компенсацію витрат на використання енергетичних ресурсів та впровадження енергозберігаючих заходів, що сприятиме підвищенню енергетичної незалежності та енергетичної безпеки держави в цілому.

3. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення поставлених цілей
   

Під час розробки проекту Закону України “Про енергетичну ефективність будівель” було розглянуто такі альтернативні способи досягнення поставлених цілей:

• Враховуючи, що Закон України “Про енергозбереження” не містить спеціальних положень, які б регулювали суспільні відносини в сфері енергетичної ефективності будівель, внести відповідні зміни до цього Закону, та до нормативно-правових актів, прийнятих з метою реалізації його положень. Цей спосіб визначено як можливий, але не оптимальний, виходячи з таких аргументів. Закон України “Про енергозбереження” є законодавчим актом, який визначає правові основи енергозбереження для всіх підприємств, об‘єднань та організацій, розташованих на території України, а також для громадян. При цьому відповідно до статті 2 цього Закону відносини в сфері енергозбереження на території України регулюються цим Законом, іншими актами законодавства України. Згідно зі статтею 24-1 порядок проведення енергетичного аудиту встановлюється законом. У зв‘язку з цим Закон України “Про енергозбереження” за своєю правовою природою та місцем в ієрархії нормативно-правових актів є загальним законодавчим актом в сфері енергозбереження, на підставі якого різні види однорідних суспільних відносин повинні регулюватися спеціальними законодавчими актами.
  
• Врегулювати порядок проведення енергетичного аудиту будівель виключно в межах загального закону “Про енергетичний аудит”, який знаходиться на розгляді у Верховній Раді України. Цей спосіб визначено як можливий, але не оптимальний, виходячи з того, що енергетичний аудит будівель відрізняється від інших видів енергетичного аудиту за критерієм об’єктів енергетичного аудиту, оскільки він передбачає визначення відповідності встановленим нормативним вимогам енергетичних характеристик не лише відповідних інженерних систем (обладнання тощо), а і енергетичних характеристик будівлі та її конструктивних елементів. Проведення енергетичного аудиту будівель у зв’язку з цим вимагає від осіб, уповноважених здійснювати таку діяльність, комплексних системних знань як в сфері енергетики, так і в сфері будівництва. У зв’язку з цим Закон України “Про енергетичний аудит” має стати загальним законом в сфері енергетичного аудиту, а особливості енергетичного аудиту будівель повинні визначатися спеціальним законом.
  
• Удосконалити нормативно-правове регулювання в сфері енергетичної ефективності будівель шляхом розробки спеціального законодавчого акту, спрямованого на регулювання суспільних відносин в сфері енергетичної ефективності житлових, офісних будівель (у тому числі будівель органів державної влади та органів місцевого самоврядування) та будівель громадської сфери, а також нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацію його положень.
  

Прийняття такого закону дозволить комплексно врегулювати всі суспільні відносини, які виникають в сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель зазначених типів, зокрема, в сфері встановлення мінімальних вимог щодо енергетичних характеристик будівель, здійснення контролю за їх дотриманням, особливостей проведення енергетичного аудиту існуючих будівель, оцінки енергетичної ефективності нових будівель, енергетичної паспортизації будівель, фінансування впровадження енергозберігаючих заходів у будівлях, державної підтримки впровадження енергозберігаючих заходів у будівлях тощо. Вирішення всіх цих питань в межах загального Закону – Закону України “Про енергозбереження” є недоцільним. Крім того, як свідчить досвід Держав-членів Європейського Союзу, положення зазначеної Директиви імплементувалися у національне законодавство Держав-членів ЄС шляхом розробки та прийняття спеціального законодавчого акту з питань енергетичної ефективності будівель, та на його основі – підзаконних нормативно-правових та нормативних актів.

4. Механізми та заходи, що пропонуються для розв‘язання проблеми
   

Для розв‘язання поставленої проблеми пропонується прийняти спеціальний законодавчий акт – Закон України “Про енергетичну ефективність будівель”, у якому, зокрема, визначити: мінімальні вимоги щодо енергетичних характеристик нових та існуючих будівель, загальні підходи до визначення методів обчислення енергетичних характеристик, види та методи контролю за дотриманням встановлених мінімальних вимог щодо енергетичних характеристик будівель, порядок проведення енергетичного аудиту та енергетичної паспортизації будівель, механізми фінансування впровадження енергозберігаючих заходів у будівлях, а також умови та способи державної підтримки впровадження енергозберігаючих заходів у будівлях та загальні засади популяризації енергозберігаючих заходів серед населення.

З метою реалізації положень цього Закону передбачається розробка та прийняття низки підзаконних нормативно-правових актів, зокрема, таких, як:

1. Постанова Кабінету Міністрів України (або наказ уповноваженого ним органу виконавчої влади) “Про затвердження методики обчислення енергетичних характеристик будівель”.
   
2. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру енергетичних паспортів будівель”.
   
3. Постанова Кабінету Міністрів України “Про порядок здійснення моніторингу енергетичних характеристик існуючих будівель”.
   
4. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку проведення пілотних проектів енергетичного аудиту та енергетичної паспортизації будівель, у яких розташовані органи державної влади ”.
   

5. Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про затвердження Переліку будівель, на які не поширюються мінімальні вимоги щодо енергетичних характеристик будівель”.
   

5. Можливість досягнення поставлених цілей у разі прийняття акта
   

Досвід зарубіжних країн, а також практика проведення енергетичного аудиту та енергетичної паспортизації, яка склалася в Україні, свідчать про можливість впровадження та виконання вимог регуляторного акта органами влади та суб‘єктами господарювання на високому рівні. Регуляторний акт містить положення, які стимулюють дотримання його норм органами державної влади та суб‘єктами господарювання.

Очікувані наслідки дії запропонованого регуляторного акта не передбачають нанесення шкоди суб‘єктам господарювання та фізичним особам.

6. Визначення очікуваних результатів прийняття регуляторного акта, аналіз очікуваних вигод і витрат від його прийняття
   

Прийняття Закону України “Про енергетичну ефективність будівель” дозволить забезпечити дієвий контроль за використанням паливно-енергетичних ресурсів у будівлях та їх значну економію.

Опис прогнозованих вигод та витрат у разі прийняття регуляторного акта:

Об‘єкт впливу	Вигоди	Витрати
Інтереси держави	Раціональне використання коштів державного бюджету на фінансування впровадження енергозберігаючих заходів у будівлях за рахунок впровадження альтернативних механізмів фінансування; Скорочення витрат бюджету на субсидії населенню на оплату паливно-енергетичних ресурсів за рахунок скорочення їх споживання.	Додаткові витрати: витрати на фінансування впровадження енергозберігаючих заходів у будівлях; на організацію та здійснення контролю за дотриманням встановлених вимог щодо енергетичних характеристик будівель.
Інтереси органів місцевого самоврядування	Раціональне використання коштів місцевих бюджетів на фінансування впровадження енергозберігаючих заходів у будівлях за рахунок впровадження альтернативних механізмів фінансування;	Додаткові витрати: витрати на фінансування впровадження енергозберігаючих заходів у будівлях.
Інтереси суб‘єктів господарювання – суб’єктів діяльності з енергетичного аудиту будівель	Підвищення професійного рівня та конкурентноздатності	Додаткові витрати: витрати на набуття статусу енергетичних аудиторів з питань енергетичної ефективності будівель та внесення до Єдиного державного реєстру суб’єктів діяльності з енергетичного аудиту.
Інтереси юридичних осіб та громадян	Отримання якісних, професійних послуг щодо визначення фактичних енергетичних характеристик будівель, їх відповідності встановленим мінімальним вимогам, а також розроблення рекомендацій щодо впровадження ефективних енергозбері-гаючих заходів у будівлях. Здешевлення плати за використання паливно-енергетичних ресурсів у будівлях	Додаткові витрати на впровадження енергозберігаючих заходів у будівлях, а також проведення енергетичного аудиту та енергетичної паспортизації будівель.

7. Обґрунтування строку дії регуляторного акта
   

Обмеження строку дії Закону України “Про енергетичну ефективність будівель” немає, що надасть можливість розв‘язати визначену проблему та досягти цілей державного регулювання. Проектом регуляторного акту передбачено поступовість набрання чинності його положеннями.

8. Визначення показників результативності регуляторного акта
   
   1. Розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов‘язаних з дією акта;
      
   2. Кількість суб‘єктів господарювання, на яких поширюватиметься дія акта, буде чітко встановлено після створення Реєстру суб’єктів з енергетичного аудиту, на підставі його даних.
      
   3. Розмір коштів і час, що витрачатимуться суб‘єктами господарювання та / або фізичними особами, пов‘язаними з виконанням вимог акта.
      
   4. Рівень поінформованості суб‘єктів господарювання та / або фізичних осіб з основних положень акта – для інформування суб‘єктів господарювання та фізичних осіб передбачається проведення роз‘яснень, консультацій, семінарів тощо.
      

9. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта в разі його прийняття
   

Центральними органами державної виконавчої влади, уповноваженими здійснювати управління в сфері енергетичної ефективності будівель, будуть здійснюватися базове, повторне та періодичні відстеження результативності регуляторного акта, у строки, встановлені статтею 10 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”: базове відстеження – до набрання актом чинності; повторне відстеження – через рік з дня набрання актом чинності; періодичні відстеження – кожні три роки починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта. Вид даних для відстежень – дослідження статистичних показників.


Заступник Міністра І.В.Запатріна