Про проект Програми розвитку агропромислового комплексу Лебединського району на
| Вид материала | Документы |
- Про проект Програми розвитку агропромислового комплексу Сумської області на період, 3700.53kb.
- Україна ємільчинська районна державна адміністрація, 113.77kb.
- Про виконання заходів Програми економічного І соціального розвитку Лебединського району, 945.91kb.
- Програма розвитку агропромислового комплексу попільнянського району на 2011-2015 роки, 898.5kb.
- Про затвердження Програми підтримки виставкової діяльності у сфері агропромислового, 10.66kb.
- Про виконання Програми розвитку агропромислового комплексу Теофіпольського району, 107.56kb.
- Програма розвитку агропромислового комплексу малинського району житомирської області, 1476.65kb.
- Про затвердження Програми фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу, 11.42kb.
- Про проект комплексної програми розвитку агропромислового комплексу Тернопільської, 472.85kb.
- Інституту сільського господарства Карпатського регіону наан по розробці моделі розвитку, 37.69kb.
1.Обгрунтування необхідності розробки Програми
1.1. Аналіз стану розвитку агропромислового комплексу Лебединського
району
Агропромисловий сектор є основним народногосподарським комплексом та відіграє важливу роль в економіці регіону. Його значення полягає не лише в забезпеченні населення харчовими продуктами, але і в тому, що він впливає на зайнятість населення та ефективний розвиток регіону.
Агропромисловий комплекс району формують:
суб’єкти сільського господарства, зокрема 19 сільгосппідпрємств різних форм власності та господарювання, 67фермерських господарств та 8,9 тис. особистих селянських господарств. У галузі працює 1268 чоловік.
У 2010 році обсяг виробництва продукції сільського господарства
в усіх категоріях господарств (у порівнянних цінах 2005 року) становив 210,6 млн. гривень, що менше на 12% у порівнянні з 2009 роком.
Обсяг виробництва продукції рослинництва був меншим порівняно з 2009 роком на 12,4%, у тому числі у сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності – на 16,0%, у господарствах населення – на 6,1%.
Обсяг виробництва продукції тваринництва порівняно з 2009 роком зменшились на 10,4%, у тому числі у господарствах населення – на 12,1%, у сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності на 6,9%.
1.2. Основні причини виникнення проблем в агропромисловому комплексі Лебединського району
Основними причинами, що призвели до нинішнього стану в агропромисловому комплексі Лебединського району є:
недостатній рівень технологічного і технічного забезпечення сільськогосподарських підприємств;
зростання витрат та зменшення рівня рентабельності виробництва продукції рослинництва і тваринництва;
неврегульованість відносин між сільськогосподарськими виробниками та переробними підприємствами, іншими суб’єктами індустріального аграрного ринку;
недосконала система ціноутворення на сільськогосподарську продукцію;
недостатній рівень державної підтримки вітчизняного сільськогосподарського виробника;
падіння попиту на сільськогосподарську продукцію на внутрішньому ринку, що пов’язано зі зменшенням платоспроможності населення;
недостатнє фінансове забезпечення сільськогосподарських виробників;
низький рівень заробітної плати у сільському господарстві;
неефективна система банківського кредитування сільськогосподарських виробників.
Необхідно також відмітити і стримуючі фактори розвитку агропромислового комплексу, серед яких:
великий період окупності капіталовкладень;
великі відсотки за користування банківськими кредитами;
нестабільна податкова політика;
недосконалі земельні відносини;
відсутній оптовий ринок сільськогосподарської продукції;
відсутній чіткий та прогнозований механізм надання дотацій сільськогосподарським товаровиробникам;
недостатній рівень соціального розвитку в сільських місцевостях.
Подолання цих обмежень можливо за рахунок таких чинників:
підтримка місцевих органів державної влади;
можливість залучення значних обсягів дешевих інвестиційних ресурсів;
підвищення рівня доходів учасників кластеру та оптимізація витрат;
створення сприятливого мікроклімату в перспективі;
сприяння розвитку суміжних галузей.
За таких умов виникає нагальна потреба розв’язання проблем шляхом розробки та впровадження Програми розвитку агропромислового комплексу в Лебединському районі на найближчі 5 років.
1.3. Потенціал та основні передумови розвитку агропромислового
комплексу Лебединського району
Аграрний сектор району має значний потенціал для розвитку, обумовлений наявністю достатніх земельних, трудових ресурсів, сприятливих природно-кліматичних умов.
Загальна площа сільськогосподарських угідь Лебединського району складає понад 114,7 тис. гектар, з якої 79,8 тис. гектар – рілля. Посівна площа сільськогосподарських культур у 2011 році по всіх категоріях господарств склала 76,0 тис. гектар.
2. Мета Програми
Розробка завдань та шляхів розвитку аграрного сектору регіону, спрямованих на підвищення ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств різних форм власності і господарювання, переробних підприємств з метою повноцінного забезпечення населення продовольством, а промисловості – сировиною шляхом запровадження нових підходів в інноваційному, інвестиційному, організаційному, кадровому забезпеченні галузей агропромислового комплексу та формуванні експортного потенціалу.
3. Обґрунтування шляхів і засобів розв’язання
проблеми (за напрямами)
Базуючись на наявності сприятливих природно-кліматичних умов, достатнього природно-ресурсного потенціалу, накопиченого досвіду інноваційного розвитку, а також необхідності задоволення потреб населення в екологічно безпечних та якісних продуктах харчування, у програмі розвитку району визначено чотири пріоритетні галузі агропромислового комплексу, які мають можливість швидкого і якісного розвитку та значний інвестиційний потенціал, зокрема:
зернове господарство;
молочне скотарство;
цукрова галузь;
свинарство.
Розвиток рослинництва здійснюється шляхом удосконалення земельних відносин і запровадження сучасних технологій, що сприятиме забезпеченню стабільності та ефективності використання земель сільськогосподарського призначення.
Розвиток рослинництва здійснюється за допомогою формування господарських взаємовідносин з урахуванням кластерного підходу шляхом:
адаптації ринкових методів регулювання виробництва продукції рослинництва з урахуванням балансу попиту і пропозиції;
забезпечення проведення посівів сільськогосподарських культур насінням сортів і гібридів високих репродукцій, дотримання вимог сучасних технологій;
підтримки великотоварного виробництва рослинницької продукції через стимулювання створення партнерських об’єднань власників земельних часток (паїв);
стимулювання ведення органічного сільського господарства;
Для розв’язання завдань з розвитку тваринництва необхідно здійснити такі заходи:
стабілізувати поголів’я великої рогатої худоби шляхом виконання державних програм та запровадження регіональної підтримки галузі;
сприяти розвитку конкурентоспроможного виробництва шляхом підтримки формування механізованих тваринницьких ферм і комплексів, укомплектованих високопродуктивним поголів’ям та забезпечених належною кормовою базою;
сприяти концентрації виробництва продукції тваринництва в особистих селянських господарствах шляхом формування кооперативних об’єднань з метою одержання високоякісної сировини та безпечної для здоров’я людини тваринницької продукції, розширення заготівельної інфраструктури, підвищення товарності продукції тваринництва.
4. Використання та охорона земель
Район займає 114,7 тис. гектар сільськогосподарських угідь, в тому числі 79,тис.гектар ріллі, багаторічних насаджень- 1,7 тис. гектар, пасовища – 11,9тис.гектар, сіножаті -21,2 тис. гектар.
Охорона і підвищення родючості ґрунтів
Ґрунти району в основному представлені чорноземами типовими.
Ці ґрунти здатні повністю задовольнити потреби району в виробництві рослинного білку, що використовується безпосередньо для харчування людей та відгодівлі сільськогосподарських тварин.
Важливою задачею сільськогосподарського виробництва є раціональне використання сільськогосподарських угідь та збереження і відтворення їх продуктивності.
Для подальшої оптимізації землеволодінь і землекористувань, підвищення ефективності використання земельних ресурсів передбачається:
запровадження системного підходу до ведення моніторингу земель та комплексний моніторинг якості ґрунтів;
запровадження обов’язкового грунтово-агрохімічного обстеження у випадках укладення договорів оренди землі та обов’язкового включення до договорів оренди інформації про якісні характеристики земель;
проведення повторного ґрунтового обстеження схилових земель у зв’язку з зниженням родючості ґрунтів;
припинення негативних процесів деградації ґрунтів;
додаткове інформування потенційних інвесторів щодо можливих ризиків ведення сільськогосподарського виробництва на території району.
5. Зернопродуктовий підкомплекс
У структурі посівних площ району, при загальній посівні площі у 2010 році 76,0 тис. гектар зернові культури займали 65% .
Основною зерновою культурою в районі, як за площею посіву так і валовим збором посідає кукурудза на зерно. В структурі посівних площ зернових культур кукурудза займає 37,9% при валовому зборі в 62,9 тис. тонн. На другому місці стоїть пшениця – 34% і 33,6 тис. тонн відповідно. На третьому місця ячмінь – 17,6% і 12,0 тис. тонн. Аналіз показників урожайності зернових культур в Лебединському районі за даними 2010 року середня урожайність зернових в районі складала 2,7 тонни з гектара, що на 0,7 тонн з гектара нижче проти 2009 року.
З метою покращення ситуації з формуванням та відтворенням зернового господарства передбачається:
створення високоефективного планового зерновиробництва на основі сучасних технологій, що забезпечить ріст рентабельності і досягнення її у 2015 році на рівні понад 30%;
формування системи замовлень на зернопродукти у межах споживання в районі до 1,9 тис. тонн продовольчого зерна;
6. Олієжировий під комплекс
СОЯ
Площі посіву сої в районі мають тенденцію до збільшення. Під урожай 2011 року в районі посіяно 3007 гектар цієї культури , що на 15 % більше проти 2009 року.
Основні переваги виробництва сої:
- Значний вміст повноцінного білка, що за складом амінокислот не поступається білкам тваринного походження.
- при вирощуванні не потребує спецтехніки та агрегатів, збагачує грунт на азот і є цінним попередником для зернових та технічних культур.
СОНЯШНИК
Лебединський район є одним із не районів області, який може збільшити виробництво олієнасіння соняшника при збереженні науково-обґрунтованого рівня насичення культурою.
На Лебединщині починаючи з 2005 року спостерігається стійке зростання рівня врожайності соняшнику з 0,9 до 1,6 тонн з гектара.
В 2010 році посівні площі під соняшником склали 8,3 тисяч гаектар урожайність 1,6 тонн з гектара та валовий збір 13,5 тис.тонн.
7. Бурякоцукровий підкомплекс
Цукрові буряки – надзвичайно цінна технічна культура. У нашій країні вони є єдиним джерелом для виробництва цукру – життєво необхідного продукту харчування. Грунтово-кліматичні умови району сприятливі для організації цукровобурякового виробництва. За підсумками 2010 року в районі вироблено 8,2 тис.тонн цукрових буряків. Під урожай 2011 року площі посіву цукрових буряків збільшилися більш ніж у 2 рази. В район зайшов потенційний інвестор ТОВ «Угроїдський цукровий завод», який планує збільшення площ посіву буряків.
8. Молокопродуктовий підкомплекс
Молокопродуктовий підкомплекс є одним з провідних в агропромисловому комплексі, завдання якого полягає у забезпеченні виробництва молока в обсягах, що відповідають нормам державної продовольчої безпеки.
Протягом останніх 10 років в районі спостерігається зменшення обсягів виробництва молока. Так, якщо у 2000 році сільгосппідприємствами району було вироблено молока 16,2 тисяч тонн, то у 2010 році – 8,6 тисяч тонн, що майже в половину менше.
У 2000 році чисельність корів в сільгосппідприємствах складала 9,3 тисяч голів, в 2010 році – 2,7 тисяч голів, що більш ніж у 3 рази менше.
Продуктивність корів у сільськогосподарських підприємствах у 2010 році порівняно з 2000 роком збільшилася майже у 2 рази.
З метою підвищення ефективності молокопродуктового підкомплексу регіону, забезпечення переробних підприємств якісною молочною сировиною, а населення – молочними продуктами у межах раціональних норм споживання передбачено вирішити такі завдання:
в молочному скотарстві:
-будівництво 1 молокопроводу у СТОВ ім. Шевченка на 200 голів корів;
-закупівля молодняку в особистих господарствах населення та у племінних заводах і репродукторах регіону;
-сприяння здійсненню збуту молока особистими селянськими господарствами виключно через мережу молочарських збутових кооперативів, оснащених необхідним технологічним обладнанням.
9. М’ясопродуктовий підкомплекс
М’ясопродуктовий підкомплекс займає важливе місце у господарському комплексі району. Він забезпечує населення таким життєво необхідним продуктом, як м’ясо, землеробство – органічними добривами, а промисловість – сировиною.
Протягом ряду останніх років в галузі спостерігається процес скорочення обсягів виробництва, який набуває загрозливого для продовольчої безпеки
характеру.
Причиною, що зумовила виникнення проблеми, є стале зменшення поголів’я великої рогатої худоби, свиней.
Так, кількість великої рогатої худоби у 2010 році порівняно з 2000 роком зменшилась на 67,8 %, поголів’я свиней збільшилось– на 12, 6%.
Не менш суттєвою проблемою, яка на сьогодні характеризує галузь, є вкрай низькі якісні показники молодняку великої рогатої худоби, який надходить на переробку, що унеможливлює виробництво якісної та безпечної продукції.
10. Кормове виробництво
Від забезпечення кормами та їх якості залежить рівень продуктивності тваринництва та конкурентоспроможність продукції на ринку. Створення збалансованої кормової бази є одним з основних факторів у розвитку молочного скотарства, свинарства та інших галузей тваринництва.
У останні роки спостерігається зменшення обсягів виробництва більшості кормових культур. Основними чинниками спаду виробництва кормів була недосконала структура та скорочення посівних площ кормових культур.
Для забезпечення галузі тваринництва збалансованими кормами, підвищення ефективності кормовиробництва передбачається:
впровадження інтенсивних енерго- і ресурсозберігаючих технологій
вирощування кормових культур та заготівлі сіна, силосу, сінажу тощо.
11. Кадрове забезпечення
Формування і реалізація кадрового потенціалу агропромислового комплексу є одним із стратегічних завдань в регіоні від вирішення якого залежить розвиток аграрного сектору та його адаптація до ринкових умов господарювання.
За останні роки значно зменшилося прибуття та закріплення випускників вищих навчальних закладів, що вчилися за державним замовленням для роботи в агроформуваннях регіону.
12. Етапи виконання Програми
Програма виконується у два етапи.
На першому етапі (2011-2013 роки) передбачається призупинення спаду обсягів виробництва сільськогосподарської продукції та продовольства, стабілізація та формування бази для їх поступового нарощування.
На другому етапі (2014-2015 роки) передбачається збільшення виробництва продукції аграрного сектора в обсягах, необхідних для забезпечення внутрішніх потреб регіону, держави та формування експортного потенціалу.
13. Фінансове забезпечення
Фінансування виконання програми планується за рахунок власних джерел.
14. Очікувані результати виконанням Програми
У результаті виконання Програми та реалізації запропонованих заходів очікується:
збільшення виробництва зерна до 149,4 тис.тонн, або на 31,7 тонн до рівня 2010 року;
збільшення виробництва олійних культур, а саме сої до 5,9 тис. тонн або на 78 % більше 2010 року
збільшення виробництва цукрових буряків до 33,6 тис. тонн, що більше у порівнянні з 2010 роком на 25,4 тис. тонн або у 4 рази.
Додаток 1
До Програми розвитку
агропромислового комплексу
Лебединського району на період
до 2015 року
Основні виробничі показники розвитку галузі рослинництва на період до 2015 року
| Показники | Роки | |||||
| 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | |
| Зернові і зернобобові | | | | | | |
| Площа, тис. га | 48,3 | 49,4 | 50,1 | 49,3 | 48,6 | 47,9 |
| Валовий збір, тис. т | 128,1 | 148,5 | 163,8 | 167,8 | 179,9 | 181,9 |
| Урожайність, т/га | 28,5 | 30,0 | 32,7 | 34,0 | 37,0 | 38,0 |
| Соя | | | | | | |
| Площа, тис. га | 2,9 | 3,0 | 3,9 | 4,9 | 5,9 | 6,7 |
| Валовий збір, тис. т | 3,4 | 3,8 | 5,7 | 7,0 | 9,7 | 11,5 |
| Урожайність, т/га | 11,8 | 12,5 | 14,3 | 14,5 | 16,5 | 17,1 |
| Соняшник | | | | | | |
| Площа, тис. га | 8,4 | 8,7 | 8,1 | 8,5 | 8,7 | 9,0 |
| Валовий збір, тис. т | 13,1 | 13,7 | 12,7 | 14,4 | 14,9 | 15,3 |
| Урожайність, т/га | 15,5 | 15,0 | 15,7 | 17,0 | 17,0 | 17,0 |
| Ріпак | | | | | | |
| Площа, тис. га | 0,1 | 0,4 | 2,4 | 2,9 | 3,3 | 3,5 |
| Валовий збір, тис. т | 0,4 | 0,3 | 4,8 | 5,9 | 6,8 | 7,3 |
| Урожайність, т/га | 26,4 | 8,0 | 19,8 | 20,5 | 20,7 | 20,7 |
| Цукровий буряк | | | | | | |
| Площа, тис. га | 0,5 | 1,2 | 0,7 | 0,8 | 0,9 | 1,0 |
| Валовий збір, тис. т | 15,4 | 34,9 | 20,0 | 22,6 | 22,7 | 34,1 |
| Урожайність, т/га | 287 | 283 | 286,0 | 290,0 | 310,0 | 340 |
| Картопля | | | | | | |
| Площа, тис. га | 4,4 | 4,5 | 4,0 | 3,8 | 3,6 | 3,4 |
| Валовий збір, тис. т | 62,1 | 73,1 | 76,0 | 76,0 | 75,6 | 74,7 |
| Урожайність, ц/га | 140 | 160 | 198 | 200 | 210,0 | 220,0 |
| Овочі | | | | | | |
| Площа, тис. га | 0,6 | 0,6 | 0,7 | 0,7 | 0,7 | 0,7 |
| Валовий збір, тис. т | 6,5 | 8,5 | 11,3 | 11,3 | 11,3 | 11,8 |
| Урожайність, т/га | 100 | 122 | 162 | 162 | 162,0 | 168 |
| Плоди та ягоди | | | | | | |
| Площа, тис. га | 1,2 | 1,2 | 1,2 | 1,2 | 1,2 | 1,2 |
| Валовий збір, тис. т | 0,8 | 0,8 | 0,8 | 0,8 | 0,8 | 0,8 |
| Урожайність, т/га | 6,2 | 6,2 | 6,2 | 6,2 | 6,2 | 6,2 |