І. Теоретичні основи організації оплати праці в сільському господарстві
| Вид материала | Документы |
Содержание2.2. Організація праці на збиранні зернових культур 2.3. Визначення відрадних розцінок та додаткової оплати |
- Національний науковий центр «інститут аграрної економіки» української академії аграрних, 930.54kb.
- Назва реферату: Управління агрострахуванням Розділ, 1147.93kb.
- Організація І регулювання оплати праці на підприємстві”, 373.21kb.
- Розділ 1 теоретичні основи систем оплати праці та її вплив на мотивацію працівників, 234.42kb.
- Лекція №25 тема: облік розрахунків із заробітної плати, 257.3kb.
- Батлук Вікторія Арсеніївна Результати навчання: Урезультаті вивчення модуля студент, 88.62kb.
- В сільському господарстві та побудова обліку розрахунків за податками, 1037.51kb.
- Розділ Теоретичні засади аудиту в системі управління зобов'язаннями з оплати праці, 503.61kb.
- Конвенція n 99 про процедуру встановлення мінімальної заробітної плати в сільському, 74.2kb.
- Томаківське районне управління юстиції дніпропетровської області методичні рекомендації, 322.42kb.
2.2. Організація праці на збиранні зернових культур
Однією з основних складових організації праці є визначення сезонного завдання кожному екіпажу жаткарів та комбайнерів, яке розробляється виходячи з фактичної площі збирання, наявності збиральної техніки, продуктивності комбайнів, видової урожайності й оптимальних строків збирання урожаю зернових культур. Важливу складову становить також встановлення режиму праці і відпочинку на період збиральних робіт.
Так, загальна збиральна площа зернових (без кукурудзи) на підприємстві дорівнює 780 га, з них 510 га передбачається обмолочувати з валків. Наявні технічні засоби: комбайни СК-05 "Нива" – 5 од., комбайни "Дон" – 2 од., жниварки ЖРБ-4,2 – 4 од., ЖВН-6А – 3 од. З урахуванням всіх вищезазначених умов на підприємстві розробляється сезонне завдання трактористам-машиністам на період збиральних робіт, приклад якого наведено в табл. 2.4.
2.4.
Сезонне завдання на збиранні зернових культур на ТОВ «Веселка»
Жаткарі
| Прізвище, ініціали жаткаря та помічника | Марка комбайна, трактора, жниварки | Сезонне завдання, га |
| Екіпаж 1 | СК- 5; ЖРБ-4,2 | 90 |
| Екіпаж 2 | МТЗ-82; ЖВН-6А | 100 |
| Екіпаж 3 | Те ж | 110 |
| Екіпаж 4 | " | 110 |
| Екіпаж 5 | СК-5; ЖРБ-4,2 | 100 |
Комбайнери
| Прізвище, ініціали комбайнера та помічника | Марка комбайна, | Сезонне завдання | ||
| урожайність, ц/га | га | т | ||
| Екіпаж 1 | СК-5 "Нива" (ПУН-5), після жниварки ЖРБ – 4,2 | 20 | 100 | 200 |
| Екіпаж 2 | Те ж | 22 | 100 | 220 |
| Екіпаж 3 | " | 22 | 100 | 220 |
| .Екіпаж 4 | " | 22 | 80 | 176 |
| Екіпаж 5 | " | 24 | 100 | 240 |
| Екіпаж 5 | "Дон-1500" | 35 | 150 | 450 |
| Екіпаж 6 | Те ж | 35 | 150 | 450 |
Сезонне завдання конкретизується по культурах та полях.
Враховуючи необхідність проведення збиральних робіт в оптимальні строки при наявних технічній базі та трудових ресурсах, як правило, на підприємствах під час проведення жнив роботи тривають протягом усього світлового дня. Тому важливе значення має встановлення режиму праці і відпочинку з дотриманням норм чинного законодавства з праці.
При неможливості забезпечення нормальної тривалості робочої зміни найоптимальнішим варіантом є запровадження підсумованого обліку робочого часу.
Пунктом 4.8 Галузевої угоди між Міністерством аграрної політики України, галузевими об’єднаннями підприємств та Профспілкою працівників агропромислового комплексу України на 2003-2004 роки визначено, що у зв’язку з особливостями виробництва на окремих підприємствах АПК може застосовуватися підсумований облік робочого часу. Порядок, сфера його застосування, тривалість облікового періоду встановлюються у колективному договорі сільськогосподарського підприємства з тим, щоб тривалість робочого часу облікового періоду не перевищувала нормального числа робочих годин (на 2005 рік нормативна річна тривалість робочого часу при 40 годинному робочому тижні складає 2004 люд.-год).
Загального нормативно-правого акта в чинному законодавстві України, який би визначав порядок застосування підсумованого обліку робочого часу немає.
Для застосування річного підсумованого обліку робочого часу на підприємствах сільського господарства рекомендується користуватися постановою Ради Міністрів СРСР від 24 травня 1962 р. № 475 "Про режим робочого часу працівників радгоспів та інших державних підприємств сільського господарства", якою передбачена можливість встановлення режиму підсумованого обліку робочого часу для працівників, зайнятих у рослинництві. Зокрема, обліковим періодом роботи цієї категорії працівників є календарний рік. Збільшення тривалості роботи даної категорії працівників до 10 год на день у період напружених польових робіт компенсується зменшенням тривалості роботи в інші періоди.
Тому в рослинництві при встановленні режиму підсумованого обліку робочого часу доцільно користуватися нормою зазначеної постанови з встановленням річного підсумованого обліку робочого часу з обмеженням максимальної тривалості робочої зміни до 10 год.
Якщо на підприємстві допущено перевищення, прийнятої у колективному договорі на відповідний період тривалості робочої зміни, цей час вважається надурочним.
КЗпП України (ст. 62, 65) чітко регламентує застосування граничних розмірів надурочних робіт та порядок їх обмеження. Надурочні роботи не мають перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів поспіль і 120 год на рік.
Робота понад установлену норму робочого часу за обліковий період за підсумованого обліку робочого часу не може компенсуватися зменшенням тривалості робочого часу у наступному обліковому періоді. Таку роботу має бути оплачено за нормами, встановленими для надурочних робіт.
При складанні графіка змінності необхідно також враховувати, що відповідно до ст. 62 КЗпП України надурочні роботи, як правило, не допускаються. До виняткових випадків, які дають право застосовувати надурочні роботи в сільському господарстві відповідно до зазначеної статті закону, можна віднести: відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків, за необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її може призвести до псування або загибелі державного чи громадського майна, а також у разі необхідного невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого устаткування, коли несправність їх призводить до припинення робіт для значної кількості працівників.
Для сільськогосподарських підприємств до таких робіт можна віднести закінчення виконання польових робіт, збирання врожаю в оптимальні строки відповідно до визначеного сезонного завдання, які внаслідок непередбачених обставин, зокрема природньо-кліматичних умов чи випадкової затримки з технічних причин не були закінчені в нормальний робочий час та інших об’єктивних причин.
Якщо у колективному договорі підприємства не передбачено підсумований облік робочого часу, то тривалість щоденної роботи повинна відповідати тривалості, передбаченій у ст. 52 КЗпП України, години роботи, виконані понад передбачену норму, вважаються надурочними.
На підприємствах, які у колективному договорі на 2005 рік не передбачили річного підсумованого робочого часу, можуть у встановленому порядку внести зміни до колективного договору і запровадити для працівників, зайнятих на роботах у рослинництві, або лише для трактористів-машиністів підсумований облік робочого часу на півріччя, або квартал.
При запровадженні підсумованого обліку робочого часу час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) на кожен місяць передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку. У період напружених сільськогосподарських робіт, за необхідності запровадження змінної роботи, складаються графіки змінності. Перехід з однієї зміни в іншу, як правило, має відбуватися через кожен робочий тиждень у години, визначені в графіках змінності
2.3. Визначення відрадних розцінок та додаткової оплати
На підставі прийнятих у господарстві тарифних ставок і норм продуктивності та відповідно до умов колективного договору може встановлюватися два види розцінок: за одиницю продукції в тоннах або за одиницю продукції та гектар зібраної площі (в цьому випадку 60-80% фонду оплати праці доцільно направити для розрахунку розцінки за намолочену тонну зерна). На роботах при скошуванні у валки оплата праці здійснюється за 1 га.
Розцінки необхідно розрахувати перед початком масового збирання урожаю, коли є змога з достатньою точністю визначити врожайність, а отже і сезонну норму продуктивності по окремих видах збиральних агрегатів, у тому числі шляхом проведення контрольних обмолотів.
Основою для визначення відрядної розцінки є розмір годинної тарифної ставки. Галузевою угодою передбачено, що окремим висококваліфікованим працівникам, які зайняті на особливо складних, важких та відповідальних роботах, на період їх виконання оплата праці може встановлюватися на основі підвищених тарифних ставок із застосуванням вищих між розрядних коефіцієнтів (до 2,7) до тарифної ставки робітника 1 розряду відповідної категорії працівників на умовах колективного договору.
Враховуючи те, що збирання зернових культур є особливо важливою і відповідальною роботою, та з метою дотримання між розрядного співвідношення рекомендується для визначення годинної тарифної ставки для робіт, що тарифікуються V розрядом, тарифну ставку робітника І розряду тарифної сітки трактористів-машиністів підвищувати на коефіцієнт 2,3, а робіт, що тарифікуються VI розрядом, – на 2,7, конкретний коефіцієнт встановлюється у колективному договорі.
Крім того, при розрахунку відрядної розцінки відповідно до норм Галузевої угоди тарифну ставку рекомендується підвищувати за рахунок доплат за інтенсивність праці та за високу професійну майстерність, встановлювати підвищену оплату в перші дні масового збирання. Приклад розрахунку оплати за змінну норму праці наведено в табл. 2.5.
2.5.
Розрахунок оплати праці для трактористів-машиністів на збиранні урожаю 2005 року (ІІ група підприємств), грн.
| Структура оплати праці за семигодинну змінну норму праці | Роботи, які тарифікуються V розрядом | Роботи, які тарифікуються VI розрядом |
| Тарифна ставка | 2,88 х 2,3 х 7 год = 46,37 | 2,88 х 2,7 х 7 год = 54,43 |
| Доплата за інтенсивність праці (12%) | 46,37 : 100 х 12 = 5,56 | 54,43 : 100 х 12 = 6,53 |
| Доплата за професійну майстерність (24%) | 46,37 : 100 х 24 = 11,13 | 54,43 : 100 х 24 = 13,06 |
| Разом | 63,06 | 74,02 |
Крім того, на збиранні зернових традиційно застосовується рекомендована підвищена оплата у перші дні масового збирання.
Наприклад, оплату праці трактористів-машиністів, що виконують змінні норми продуктивності на обмолочуванні зернових в перші 10 днів, а на скошуванні зернових культур у валки в перші 7 днів масового збирання рекомендується проводити за розцінками, збільшеними на 60%, іншим працівникам – на 15%.
При невиконанні норм продуктивності в цей період, а також у решту обмежених днів збирання врожаю зернових культур оплату праці рекомендується здійснювати за розцінками, збільшеними на 30%.
Конкретні обмежені календарні строки (в днях), на які встановлюються підвищені розцінки на збиранні врожаю, визначаються в господарстві залежно від наявності машин і кадрів механізаторів у межах оптимальних строків, встановлених для відповідних культур.
Підвищені розцінки на збиральних роботах за рішенням керівника (власника, правління) сільськогосподарського підприємства та профспілкового комітету можуть бути зменшені або зовсім не застосовуватись при зниженні якості збиральних робіт чи погіршенні якості продукції з вини працівника.
Приклад розрахунку норм праці та відрядних розцінок жаткарям на скошуванні зернових культур у валки наведено в табл.2.6.
2.6.
Приклад розрахунку норм праці та відрядних розцінок на скошуванні зернових і зернобобових культур у валки, грн.
| Вид механізмів | Марка жниварки | Культура | Норма продуктивності, га | Витрати палива на одиницю роботи, л/га | Розцінка за 1 га в перші 7 днів +60% | Розцінка за 1 га в наступні 5 днів +30% | Розцінка за 1 га в інші дні |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 (гр.8 Ч 1,6) | 7 (гр.8 Ч 1,3) | 8 (63,06 грн : гр. 4) |
| СК-5 "Нива" | ЖРБ-4,2 | Пшениця, ячмінь, овес, жито | 15,5 | 4,4 | 6,51 | 5,29 | 4,07 |
| МТЗ-82 | ЖВН-6А | Те ж | 19,0 | 4,1 | 5,31 | 4,32 | 3,32 |
| СК-5 "Нива" | ЖРБ-4,2 | Зернобобові | 11,2 | 4,8 | 9,01 | 7,32 | 5,63 |
| СК-5 "Нива" | ЖРБ-4,2 | Гречка | 14,2 | 3,9 | 7,10 | 5,77 | 4,44 |
| СК-5 "Нива" | ЖРБ-4,2 | Просо | 14,7 | 3,7 | 6,84 | 5,56 | 4,28 |