Користанням рнр-сценаріїв та створена база даних „osbb db з використанням системи управління реляційними базами даних Mysql, яка ідеально інтегрується з рнр
| Вид материала | Документы |
- Тема. Поняття про бази даних. Системи управління базами даних (субд) Мета, 35.04kb.
- План уроку: Порівняльна характеристика типів баз даних. Особливості реляційних баз, 83.01kb.
- Інтерфейс системи керування базами даних access. Створення бази даних. Таблиці. Запити, 156.05kb.
- Методичні рекомендації до вивчення теми 4 Державний стандарт освіти «Бази даних. Системи, 1008.1kb.
- Вступ. База даних у Access, 257.75kb.
- Системи управління базами даних (субд), 222.23kb.
- Лекція 21 "Інформатика та комп'ютерна техніка" Тема Бази даних та системи керування, 106.88kb.
- Урок 1 тема. Поняття про бази даних. Системи управління базами даних (субд) Мета: показати, 36.11kb.
- "Вычислительные системы" с применением программы pc virtual, 36.24kb.
- Затверджено, 191.24kb.
5.2. Визначення комплексного показника якості
Комплексний показник якості (ПЯ) визначається шляхом порівняння показників якості проектованої системи і вибраного аналогу.
Для визначення Пя використовується система показників технічного рівня і якості, яка містить в собі наступні групи:
- показники призначення:
- об’єм оперативної пам’яті, кбайт.;
- швидкість виконання оптимізації, (днів);
- об’єм оперативної пам’яті, кбайт.;
- показники надійності та безпеки:
- стійкість системи до некоректних дій користувача, (бали);
- ймовірність помилки;
- тривалість безвідмовної роботи;
- стійкість системи до некоректних дій користувача, (бали);
3. ергономічні показники:
3.1 зручність представлених даних, (бали);
3.2 час, що витрачає користувач на вивчення системи, (год.);
3.3 наявність системи підказок, (одиниць).
Комплексний показник якості проектованої системи визначаємо методом арифметичного середньозваженого з формули:
(6.3.1)де m – кількість одиничних показників (параметрів), прийнятих для оцінки якості проектованої системи;
qі – коефіцієнт вагомості кожного з параметрів щодо їхнього впливу на технічний рівень та якість проектованої системи (встановлюється експертним шляхом), причому:
(6.3.2)Сi – часткові показники якості, визначені порівнянням числових значень одиничних показників проектованої системи і аналога за формулами:
(6.3.3)де Ппрі, Паі – кількісні значення і-го одиничного показника якості відповідно проектованої системи і аналога.
Результати розрахунку зводимо в таблицю 6.5.
Таблиця 6.5
Визначення комплексного показника якості проектованої системи
-
Показники
Числове значення показників, бали
Відносний показник якості, Сі
Коефіцієнт вагомості
qi
Ci ×qi
Аналог
Проект.прогр. продукт
об’єм оперативної памяті, кбайт
200
800
4
5
20
швидкість виконання оптимізації, (днів);
4
2
2
25
50
стійкість системи до некоректних дій користувача, (бали);
10
20
2
10
20
ймовірність помилки;
0,01
0,001
0,1
20
2
тривалість безвідмовної роботи;
7
10
1,42
10
14,2
зручність представлених даних, (бали);
5
10
2
10
20
час, що витрачає користувач на вивчення системи, (год.);
10
6
1,6
10
16
наявність системи підказок, (одиниць).
2
8
4
10
40
Всього
100
182,2
Отже, комплексний показник якості дорівнює ПЯ = 1,82
5.3. Визначення експлуатаційних витрат
В експлуатаційні річні витрати включають вартість підготовки даних (Е1) та вартість годин роботи ПК (Е2), які визначаються за формулою:
(6.4.1)де ЕП(А) – одноразові експлуатаційні витрати на проектне рішення (аналог), грн.;
Е1П(А) – вартість підготовки даних для експлуатації проектного рішення (аналогу), грн.;
Е2П(А) – вартість машино-годин роботи ПК для проектного рішення (аналогу), грн.
Річні експлуатаційні витрати визначаються за формулою:
(6.4.2)де
– експлуатаційні річні витрати проектного рішення;
– періодичність експлуатації проектного рішення (аналогу), раз/рік.Вартість підготовки даних для роботи на ПК (Е1) визначаються за формулою:
(6.4.3)де і – номери категорій персоналу, які беруть участь у підготовці даних;
ni – чисельність співробітників і-ї категорії, чол.;
ti – трудомісткість роботи співробітників і-ї категорії, дні;
– середньогодинна ставка робітника і-ї категорії з врахуванням відрахувань до державних цільових фондів, грн./год.Середньогодинна ставка оператора визначається за формулою:
(6.4.4)де
– основна місячна зарплата працівника і-ї категорії, грн.;b – коефіцієнт, який враховує збори до спеціальних державних фондів (b=0,37);
Фг – місячний фонд робочого часу, год.
Проведемо визначення експлуатаційних витрат для розробки програмного забезпечення для проведення економічних розрахунків в межах об’єднання співвласників будинку. Над розробкою працює 3 людей. Обчислюємо середньогодинну ставку кожного з учасників проекту, вона буде відповідно:
грн. 
грн. 
грн.Трудомісткість роботи за проектним рішенням становить 72 дні для кожного з учасників проекту. Тоді вартість підготовки даних для роботи на ПК дорівнює:
грн.Вартість машино-годин роботи ПК для проектного рішення була визначена у п.6.2. і становить 300 грн. Тоді одноразові експлуатаційні витрати на проектне рішення:
грн.А річні експлуатаційні витрати з урахуванням того, що періодичність експлуатації проектного рішення дорівнює 360 раз/рік, становлять:
грн.Над проектом-аналогом працює 1старший науковий співробітник та 2 інженера-програміста. Їх місячні заробітні ставки відповідно 3000 грн. та 1890 грн. Тоді середньогодинна ставка для кожного з них буде:
грн. 
грн.Трудомісткість роботи за проектом-аналогом становить 90 днів для кожного з учасників проекту. Тоді вартість підготовки даних для роботи на ПК дорівнює:
грн.Вартість підготовки даних для експлуатації аналогу, визначаємо згідно формули:
Е1П(А)
(6.4.5)де Sм.г. – вартість однієї години роботи ПК, грн./год (50)
tвід – кількість годин роботи ПК , год (6)
Е1П(А)
грн.Тоді одноразові експлуатаційні витрати на аналог становлять:
грн.А річні експлуатаційні витрати з урахуванням того, що періодичність експлуатації аналогу дорівнює 360раз/рік, становлять:
грн.Вихідні дані та результати розрахунків витрат на підготовку даних для експлуатації на ЕОМ зводяться у таблицю 6.6.
Таблиця 6.6
Розрахунок витрат на підготовку даних для роботи на ЕОМ
| Категорія персоналу | Чисельність співробітників і-ої категорії, чол. | Час роботи співробітників і-ої категорії, год. | Середньогодинна ЗП співробітника і-ої категорії, грн. | Витрати на підготовку даних, грн. |
| Проектне рішення | ||||
| Викладач | 1 | 72 | 13,13 | 945,26 |
| Асистент | 1 | 72 | 7,07 | 508,99 |
| Тестер | 1 | 72 | 18,03 | 1298,44 |
| Всього | | | | 2752,69 |
| Аналог | ||||
| Старший наук. спів-к | 1 | 90 | 21,64 | 1947,66 |
| Інженер-програміст | 2 | 90 | 13,63 | 2454,04 |
| Всього | | | | 4401,70 |
5.4. Розрахунок ціни споживання проектного рішення
Ціна споживання (Цс) – це витрати на придбання і експлуатацію проектного рішення за весь строк його служби:
(6.5.1)де ЦП – ціна придбання проектного рішення, грн.;
– теперішня вартість витрат на експлуатацію проектного рішення (за весь час його експлуатації), грн.:
(6.5.2)де Пр – норматив рентабельності (25%);
Ко – витрати на прив'язку та освоєння проектного рішення на конкретному об'єкті, грн., Ко = 0 грн.;
КК – витрати на доукомплектування технічних засобів на об'єкті, грн., КК = 0 грн.;
СПДВ – ставка податку на додану вартість (20 %).
грн.Теперішня вартість витрат на експлуатацію проектного рішення розраховується за формулою:
(6.5.3)де
– річні експлуатаційні витрати в t-ому році, грн.;Т – строк служби проектного рішення, років;
R – річна ставка проценту банків.
Оскільки впродовж всього строку експлуатації
, то:
(6.5.4)де РV – ставка дисконту на період Т, яка визначається залежно від процентної ставки (R) і періоду експлуатації (Т).При R = 0,08РV має такі значення:
| Т | 0 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| PV | 1,0 | 0,93 | 1,78 | 2,58 | 3,31 | 3,39 | 4,62 | 5,21 |
| Т | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
| PV | 5,75 | 6,25 | 6,71 | 7,14 | 7,5 | 7,9 | 8,24 | 8,56 |
Оскільки термін експлуатації проектного рішення становить 2 роки, тоді РV = 1,78. Отже, теперішня вартість витрат на експлуатацію проектного рішення становить:
грн.Таким чином ціна споживання проектного рішення становить:
грн.Аналогічно визначається ціна споживання для аналогу. Ціна придбання аналога відома і дорівнює 47000 грн.
Визначимо теперішню вартість витрат на експлуатацію аналогу. Термін експлуатації аналогу становить 2 роки, тоді РV = 1,78. Оскільки
, то:
грн.Отже, ціна споживання проекту-аналогу становить:
грн.5.5. Визначення показників економічної ефективності
Оскільки базою для порівняння обрано відповідний програмний засіб, в даному розділі розраховуються такі показники:
Показник конкурентоспроможності:
(6.6.1)
Економічний ефект в сфері експлуатації:
(6.6.2)
грн.Економічний ефект в сфері проектування:
(6.6.3)
грн.Оскільки Епр>0 та Еекс>0, то розраховуємо:
Додатковий економічний ефект в сфері експлуатації:
(6.6.4)R = 0,08, Т=2
530329,28грн.Додатковий економічний ефект в сфері проектування:
(6.6.5)
грн.Термін окупності витрат на проектування рішення:
(6.6.6)
рокуПоказники економічної ефективності зводяться у таблицю 6.7.
Таблиця 6.7
Показники економічної ефективності проектного рішення
| Найменування показників | Одиниці вимірювання | Значення показників | |
| Аналог | Проектне рішення | ||
| 1 Капітальні вкладення | грн. | | 15900 |
| 2 Ціна придбання | грн. | 47000 | 46107,17 |
| 3 Річні експлуатаційні витрати | грн. | 15900013 | 1098968 |
| 4 Ціна споживання | грн. | 2877223,36 | 2002269,30 |
| 5 Економічний ефект в сфері експлуатації | грн. | | 491045,63 |
| 6 Додатковий економічний ефект в сфері експлуатації | грн. | | 530329,28 |
| 7 Економічний ефект в сфері проектування | грн. | | 892,85 |
| 8 Додатковий економічний ефект в сфері проектування | грн. | | 1041,42 |
| 9 Термін окупності витрат на проектування рішення | місяці | | 0,7 |
| 10 Коефіцієнт конкурентоспроможності | | | 1,32 |