Методичні рекомендації
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- Т. Г. Шевченка (методичні рекомендації) м. Вознесенськ, 2011 р. Шановні колеги! Пропонуємо, 68.78kb.
- М.І. Пирогова методичні рекомендації з патофізіологіі для студентів медичного факультету, 726.86kb.
- Методичні рекомендації з питань запобігання та протидії корупції затверджено Наказ, 1727.46kb.
- Методичні рекомендації з питань запобігання та протидії корупції (Затверджені наказом, 651.62kb.
- Методичні рекомендації, 217.67kb.
- Методичні рекомендації, 358.86kb.
- Заступник Голови Служби О. Шейко Додаток методичні рекомендації, 1072.08kb.
- Методичні рекомендації з навчальної дисципліни «актуальні проблеми управління» для, 781.89kb.
- Харківська Національна Академія міського господарства методичні рекомендації, 163.16kb.
- Навчальна програма плани І методичні рекомендації до семінарських занять методичні, 1297.92kb.
Таблиця 2
Огляд спеціальної літератури та нормативно-правової бази з моделювання об’єкту управління як складної системи
| № з/п | Ознака класифікації | Джерело інформації (автор, нормативно-правова база)* | Елементи системи |
| | | | |
| | | | |
* - обов’язкове посилання на список використаної літератури
За допомогою методу наукового пізнання - синтезу, будується матриця взаємозв’язку різних класифікаційних ознак. Об’єкт управління розглядається як цілісне явище.
У кінці кожного підпункту формується узагальнення (яке включає виявлені проблеми, сформульовані авторські пропозиції щодо їх розв’язання і їх значення для теорії і практики.
У підрозділі 1.2. роботи проводиться поглиблений економіко-правовий аналіз діючої нормативної бази та огляд спеціальної літератури з обраної теми. У процесі економіко-правового аналізу нормативної бази вивчаються діючі закони, постанови Верховної Ради, укази Президента України, накази Міністерства фінансів та інших органів державного управління ПСБО, а також МСФЗ тощо.
Результати вивчення нормативних документів узагальнюються у таблиці (табл. 3), яка повинна включати не менше 30 позицій і розміщується у додатках до дипломної магістерської роботи.
Таблиця 3
Характеристика
діючої нормативно - правової бази з обліку та аудиту
| № з/п | Нормативний документ | Проблемні питання | При розкритті яких методів в роботі доцільно використовувати. |
| | | | |
За результатами дослідження нормативної бази необхідно виявити неузгодженості в різних нормативних актах, а також сформулювати конкретні пропозиції щодо їх удосконалення.
Здійснюючи огляд спеціальної літератури, студент опрацьовує сучасну вітчизняну та іноземну літературу за темою магістерської роботи. Систематизація інформації може бути наведена у формі таблиці (табл. 4), яка повинна включати не менше 40 позицій і розташована в додатках до дипломної магістерської роботи.
Таблиця 4
Огляд спеціальної літератури з питань обліку, аналізу і аудиту
| № з/п | Джерело | Проблемні питання | Використання в роботі для удосконалення обліку, аналізу і аудиту |
| | | | |
На основі аналізу джерел необхідно виявити науковий рівень та повноту розробки теми. Рекомендується критично оцінити публікації вітчизняних та зарубіжних авторів. На підставі зіставлення з П(С)БО та МСФЗ, різних точок зору, необхідно окреслити ключові напрямки удосконалення систем обліку, аналізу та аудиту об’єкту дипломної магістерської роботи. Сформулювати узагальнення у кінці підпункту.
У підрозділі 1.3. розкрити галузеві особливості підприємства, що впливають на методику та організацію обліку, аналізу та аудиту на базовому підприємстві. Розробити модель обліку, аналізу та аудиту. Розкрити організаційну та виробничу структури базового підприємства, інформаційні потреби окремих користувачів облікової інформації. Дослідити вплив організаційної та виробничої структур базового підприємства на організацію та методику обліку, аналізу та аудиту. Надати характеристику моделі організації обліку, що застосовує базове підприємство.
Висновком по розділу повинно стати обґрунтування завдань, які слід вирішити в 2 і 3 розділах.
Рекомендований обсяг першого розділу 35-40 стор.
Другий розділ має науково - практичний характер та присвячується проблемам організації та методики обліку досліджуваного об’єкту. Розділ необхідно розкрити на основі даних практичної роботи досліджувального підприємства та міжнародного досвіду організації і методики обліку об’єкту. Особливу увагу слід приділити недолікам притаманним практиці ведення обліку на підприємствах України взагалі, і системі обліку базового підприємства, зокрема, автору необхідно обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення методики та організації обліку. Теоретичні положення окремих підрозділів слід підтвердити конкретними даними з практики роботи підприємства. Одним із прийомів наукового дослідження повинно стати анкетування. Зразок розробленої дослідником анкети доцільно розмістити у додатках до дипломної магістерської роботи.
У підрозділі 2.1. необхідно надати характеристику типових первинних документів використання яких нормативно врегульоване, облікових регістрів синтетичного і аналітичного обліку з точки зору їх відповідності вимогам користувачів облікової інформації.
Побудувати схему узагальнення облікової інформації на матеріальних носіях.
Проаналізувати можливості інформаційної бази підприємства. Розробити та привести в додатках зразки удосконалених первинних документів та регістрів обліку, які автор дипломної магістерської роботи рекомендує до впровадження в практику обліку.
Охарактеризувати рахунки першого порядку, які використовують для обліку об’єкту управління. Відповідно до законодавчої бази України скласти типові кореспонденції бухгалтерського обліку об’єкту дослідження. Порівняти їх з кореспонденціями, які використовують на базовому підприємстві.
Результати дослідження представити в таблиці (табл. 5), яку доцільно винести в додатки.
Таблиця 5
Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку господарських операцій за темою магістерської роботи
| № пор | Зміст операції | Типова кореспонденція рахунків | Кореспонденція рахунків, яку застосовує підприємство | |||
| Дебет | Кредит | Дебет | Кредит | Сума | ||
| | | | | | | |
| | | | | | | |
Надати характеристику МСФЗ з предмету дослідження. Зробити порівняльний аналіз міжнародних та національних стандартів обліку, виявити неузгодженості та рекомендації щодо їх удосконалення.
Дослідити моделі фінансового обліку, що застосовують у світовій практиці.
Підрозділ 2.2. присвятити розгляду методики узагальнення інформації з метою формування фінансової та податкової звітності.
Розглянути форми фінансової звітності відповідно до П(С)БО, методику і техніку їх складання, порядок і термін подання. Проаналізувати структуру та зміст форм фінансової звітності, що застосовують у міжнародній практиці. Надати пропозиції по удосконаленню фінансової звітності, порядок формування якої регламентований національними стандартами обліку.
Дослідити взаємозв’язок та відмінності фінансової та податкової звітності. На підставі проведеного аналізу надати пропозиції щодо їх удосконалення.
У підрозділі 2.3. необхідно надати характеристику обліку об’єкту дослідження, як складової менеджменту. Дослідити сучасні концепції управлінського обліку. Розкрити можливі варіанти організації управлінського обліку на досліджувальному підприємстві. Враховуючи вітчизняний і міжнародний досвід, особливості організаційної та виробничої структури базового підприємства, його господарської діяльності – рекомендувати найбільш раціональну форму організації управлінського обліку предмету дослідження.
На підставі дослідження потреб базового підприємства в поточній інформації, розробити показники, інформаційні моделі та форми внутрішньої звітності щодо потреб в інформації призначені для внутрішнього користування при обґрунтуванні й прийнятті управлінських рішень. Доцільно розробити анкету та провести опитування менеджерів усіх рівнів управління. Визначити періодичність, форми надання і напрямки представлення інформації. Окреслити коло внутрішніх користувачів внутрішніх форм звітності. Розробити форми внутрішньої звітності для різних цілей, використовуючи АВС-CVP функціонально-вартісний аналіз, директ-костинг, стандарт-костинг, АВС калькулювання, розробити облікові моделі для конкретного підприємства.
Скласти Робочий план рахунків для базового підприємства (табл. 6) і запропонувати його в якості рекомендацій, щодо удосконалення.
Таблиця 6
Робочий план рахунків запропонований для базового підприємства
| Шифр та назва рахунків Робочого плану рахунків | Характеристика рахунку за призначенням та структурою | |
| Шифр | Назва | |
| | | |
| | | |
Використовуючи методичні прийоми бюджетування слід розробити пропозиції щодо формування конкретних бюджетів на пракладі базового підприємства (розробити бюджети, варіанти альтернативної моделі для прийняття рішень). На сам кінець сформулювати узагальнення по підпункту.
Підрозділ 2.4. присвячений питанням автоматизації бухгалтерського обліку. Насамперед слід навести критичний аналіз діючих програм, продуктів, сформулювати висновки щодо задоволення на їх основі потреб користувачів з урахуванням практичних потреб досліджувального підприємства, сформулювати завдання автоматизації, розробити математичну модель. Необхідно визначити склад та інформаційне забезпечення задач, організацію обліку в інформаційних системах, надати окремі вихідні документи, розглянути можливості їх використання в управлінні.
Висновком розділу повинні стати пропозиції до поліпшення обліку на базовому підприємстві та рекомендації щодо удосконалення обліку в Україні.
Рекомендований обсяг другого розділу 35-40 стор.
Третій розділ роботи носить аналітико-дослідницький та проектно-рекомендаційний характер. В ньому розкривається: інформаційна база, основні показники та діючі методики аудиту та аналізу. Питання слід розкривати з критичної точки зору та формулювання висновків щодо удосконалення показників та методів аудиту і аналізу. Для цього слід використати вітчизняну і зарубіжну літературу. Зміст розділу залежить від теми, розробленого плану та методики, яку обрано для дослідження. Методика та організація аналізу і аудиту розкривається на основі прикладів практичних матеріалів підприємств України. Головна увага повинна бути приділена показникам діяльності базового підприємства.
У третьому розділі розкривається суть організаційно – інформаційної моделі аналізу та аудиту, її склад і зміст, пропонуються удосконалення методики аналізу та аудиту з обраної теми. При цьому основна увага повинна бути сконцентрована на впровадженні передових ефективних форм та методів організації аналізу та аудиту, використанню сучасних комп’ютерних технологій. Розкривається зміст запропонованих методик, що спрямовані на удосконалення управління об’єктом в цілому та обґрунтування рекомендацій з поліпшенням окремих аспектів господарської діяльності і системи управління нею.
Реальне практичне значення пропозицій і рекомендацій доцільно підтвердити техніко – економічними розрахунками та визначенням розміру очікуваного економічного ефекту, який буде отриманий в результаті впровадження методик і проектів в практику.
Обґрунтовується методика здійснення загального та факторного аналізу об’єкта вивчення в фінансово-господарській діяльності базового підприємства. Для проведення економічного аналізу доцільно використовувати співставлювані показники не менше, ніж за 5 останніх років діяльності підприємства.
Важливими елементами розділу є: розрахунок впливу на зміну показників ефективності окремих факторів, виявлення резервів, обґрунтування варіантів управлінських рішень, прогнозування показників у майбутньому. З цією метою необхідно, за допомогою відповідних методів, обробити інформацію базового підприємства, згрупувати її за суттєвими ознаками та виявити напрями змін та можливого розвитку економічного явища.
У розділі також розробляються основні концепції здійснення зовнішнього або внутрішнього аудиту. Розглядається організація та методика аудиторської перевірки.
У підрозділі 3.1. студентом розкривається питання щодо джерел інформації, показників та методів аудиту і аналізу.
Виконання перевірки повинно супроводжуватись складанням планів, робочих документів, збором аудиторських свідчень, доказів, які в подальшому використовуються для формування досьє аудитора. В процесі виконання аудиту необхідно використовувати ЕОМ: з метою складання таблиць, формулювання пояснень, вибірки, актів звірки.
Здійснюється аудит об’єкту дослідження згідно з поставленою метою, завданням, джерелами аудиту, обґрунтованої методики, описаної у підрозділі 3.2. дипломної магістерської роботи.
Підрозділ 3.3. присвячується аналізу показників, що характеризують стан розвитку об’єкта управління. Необхідно здійснити оцінку досліджуваних показників звітного періоду та проаналізувати їх динаміку за п’ять звітних періодів, розкрити причини відхилень та сформулювати відповідні висновки. Результати аналізу оформити графіками та діаграмами.
У підрозділі 3.3. провести стратегічний аналіз з метою розробки рекомендацій щодо підвищення ефективності управління обраним для дослідження об’єктом. Розрахувати економічний ефект від запровадження розроблених пропозицій.
У кожному підпункті слід сформулювати виявлені недоліки (розбіжності, неузгодженості), запропоновані підходи щодо удосконалення та значення пропозицій для теорії і практики.
У кінці розділу формулюється узагальнюючий висновок про перспективу діяльності підприємства тощо.
Рекомендований обсяг третього розділу - 30-35 стор.
У висновках підводять підсумки дослідження, формулюють та обґрунтовують пропозиції, визначаючи їх вагомість для удосконалення практики та розв’язання проблем, пов’язаних з управлінським, фінансовим та податковим обліком, аналізом і аудитом. Висновки починаються з невеликої преамбули (вступу) та повинні узгоджуватися з метою та завданнями дипломної магістерської роботи. Кожен висновок структурно містить констатуючу та конструктивну частини.
Рекомендований обсяг заключної частини до 10 стор.
До додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти розкриття теми роботи, а саме:
- пояснювальна записка;
- перелік джерел, нормативних документів;
- облікові регістри;
- форми звітності;
- аналітичні (розрахункові) таблиці;
- робочі документи аудиторської перевірки;
- ілюстрації допоміжного характеру;
- розроблені анкети.
Додатки оформлюються як продовження роботи та розташовуються у послідовності їх появи по тексту дипломної магістерської роботи.
Випускна дипломна магістерська робота повинна бути логічно викладена, написана чітко, без пропусків та скорочень слів. Необхідно намагатися щоб обсяг пунктів був приблизно однаковим за розділами, а в середині розділів - за параграфами. Деякі відхилення в обсягах окремих параграфів допустимі.
Зміст роботи потрібно викладати лаконічно, не припускаючи повторень та непотрібних відступів від основної теми, перенавантажувати текст описами, довгими математичними викладками та розрахунками.
4. Методичні рекомендації до структури та змісту реферату до дипломної магістерської роботи
Завершальним етапом виконання дипломної магістерської роботи є написання реферату, який містить загальну характеристику дипломної роботи (інформацію щодо структури роботи, кількості додатків, ілюстрацій, таблиць, використаних джерел; обсяг дипломної роботи у сторінках) та стислий виклад основного змісту (за розділами), висновків та анотації.
В анотації, обсяг якої складає до 800 знаків, зазначається прізвище та ініціали студента, назва дипломної роботи, основний зміст та результати дослідження, ключові слова (слова специфічної термінології за темою, які найчастіше зустрічаються у дипломній роботі) наводяться у називному відмінку. Кількість ключових слів – 5–7.
5. Основні вимоги до оформлення дипломної магістерської роботи
5.1. Вимоги до оформлення основного тексту та використаних джерел
У процесі підготовки магістерської роботи важливим є правила її оформлення, які мають багато спільного з кандидатською дисертацією здобувача наукового ступеня, хоча і є певні відмінності.
Норми наукової комунікації суворо регламентують характер викладу інформації, передбачаючи відмову від висловлювання власної думки від першої особи. У зв’язку з цим краще вживати мовні конструкції, в яких замість особового займенника «я» вживається займенник «ми». Це виправдано, оскільки дослідження магістра здійснюється під постійним керівництвом з боку наукового керівника.
Дипломна магістерська робота має бути написана українською літературною мовою і без зловживання, запозиченими науковими термінами, цитатами зі статей, монографій, підручників та з мережі Інтернет. Оскільки запозичений метеріал з літературних джерел без посилань вважається плагіатом. Вона не повинна мати компілятивний характер.
Написання магістерської роботи іншою ніж державна мова, можливе за поданням факультету та погодженням ректора.
Оформлення дипломної роботи має відповідати загальним вимогам до наукових робіт згідно з державним стандартом ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки та техніки. Структура і правила оформлення».
Набір тексту дипломної роботи здійснюється на комп’ютері через 1,5 міжрядкових інтервали (29–30 рядків на сторінці), друк – на принтері з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210´297 мм); шрифт текстового редактора – Word Times New Roman чорного кольору. Висота шрифту – 14 мм. Поля: зліва – не менше 25 мм, справа – не менше 10 мм, зверху і знизу – не менше 20 мм. Шрифт друку повинен бути чітким, щільність тексту – однаковою.
Кожну структурну частину роботи починають з нової сторінки. Заголовки структурних частин роботи: «Зміст», «Вступ», «Розділ», «Висновки», «Список використаних джерел», «Додатки» друкують великими літерами симетрично до тексту по центру сторінки (без крапки).
Зміст має відповідати плану роботи. На сторінці зі змістом зазначається номер початкової сторінки кожної складової диплому. Якщо у роботі наводяться маловідомі скорочення, нові символи, позначення, то їх перелік надається перед вступом і вноситься до змісту як «Перелік умовних позначень».
Сторінки роботи нумеруються арабськими цифрами (без знака №) у правому верхньому куті аркуша.
Першою сторінкою роботи є титульна, яка включається до нумерації, але не нумерується. На титульному аркуші зазначають повну назву навчального закладу та його відомчу підпорядкованість, кафедру, на якій виконана робота, назву роботи, дані про студента, наукового керівника, місто та рік подання роботи до захисту. Скорочення в назвах навчального закладу та теми роботи не допускаються. Зразок оформлення титульного аркуша наведений в додатку Г.
Після титульної сторінки розміщують завдання на дипломну магістерську роботу (додаток В) яке не входить в обсяг роботи.
Текст основної частини дипломної роботи поділяють на розділи, підрозділи (можливо пункти). Кожний розділ починають з нової сторінки.
Зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел включаються до нумерації, але не нумеруються.
Номер розділу ставлять після слова «Розділ», без крапки, а потім з нового рядка друкують заголовок розділу.
Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. Наприкінці номера підрозділу ставиться крапка. Наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу), за якою у тому ж рядку зазначають заголовок підрозділу. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Наприкінці заголовка крапки не ставлять.
В окремих випадках у дипломних роботах підрозділи можуть бути поділені на пункти, які нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, між якими ставлять крапку. Наприкінці номера ставиться крапка, наприклад: «1.3.2.» (другий пункт третього параграфа першого розділу). Посилання по тексту на джерела наводять у квадратних дужках із зазначенням джерела та сторінки (крім газетних статей і випадків, коли посилаються на джерело в цілому). Перша цифра у квадратних дужках відповідає номеру джерела у списку використаних джерел, друга цифра – номеру сторінки (наприклад, [22, с. 35]).
Фактичні та статистичні дані наводяться в однакових одиницях виміру: абсолютних (грн, дол. США, т, м, шт.) або відносних (%).
Оформлення посилань. При опрацюванні літератури, періодичних видань та складанні записів, слід звернути увагу на те, що вони можуть бути повними і точними (дослівно) або скороченими (короткий виклад). Так, наприклад, можна зробити: детальний запис основних положень робіт, фактичного матеріалу тощо; короткі записи зі своїми роздумами або без них;тлумаченням термінів.
Під час роботи з різними джерелами (наукова та навчальна література, періодичні видання) студент виписує цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення може спотворити зміст, викладений автором. У теоретичній частині на одній сторінці тексту можна наводити 2–3 цитати різних авторів.
Загальні вимоги до цитування такі:
1) текст цитати починається її закінчується лапками і наводиться в граматичній формі, в якій він поданий в джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз «так званий»;
2) цитування має бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні авторського тексту позначається трьома крапками, які можуть ставитися на початку, всередині та в кінці цитати;
3) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;
4) при непрямому цитуванні (переказ, виклад думок інших авторів своїми словами) слід бути максимально точним щодо думок автора, коректним в оцінюванні його результатів і робити відповідні посилання на джерела;
5) цитування повинно бути оптимальним, враховуючи, що надмірне цитування створює враження компілятивності, а недостатнє – знижує наукову цінність викладеного матеріалу.
Рекомендується робити посилання на останні видання авторів, публікації, з яких запозичені матеріали або окремі результати. На більш ранні видання можна посилатися у тих випадках, коли праці, в яких міститься необхідний матеріал, не перевидавалися.
При використанні відомостей, матеріалів з монографій, оглядових статей, інших джерел, що мають велику кількість сторінок, в посиланні слід точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, на які є посилання в роботі.
Ілюстрований матеріал (окремі слова і вирази) наводять курсивом, в лапках (також курсивом) подають цитати з посиланням на автора та через кому на сторінку (прямим шрифтом).
Наприкінці дипломної роботи наводиться список використаних джерел. Рекомендована кількість назв – до 100. До цього списку включаються всі нормативно-правові акти, публікації вітчизняних і зарубіжних авторів, на які є посилання в роботі. Всі джерела вказуються мовою оригіналу, якою вони видані. Неприпустимим є переклад російських видань українською мовою.
Формується список використаних джерел не в алфавітному порядку, а по мірі посилання по тексту дипломної магістерської роботи.
При складанні списку використаних джерел необхідно дотримуватися національного стандарту ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання». Він прийнятий для уніфікації складання бібліографічного опису на міжнародному рівні, забезпечення можливості обміну результатами каталогізації.
Основними елементами бібліографічного опису є інформація про: автора (-ів); назву твору; вид видання (за потреби – про перевидання чи переклад); місце видання, видавництво; рік видання та обсяг публікації.
Авторів, які мають однакові прізвища, наводять за алфавітним порядком їхніх ініціалів, а праці одного автора –за першими буквами назв його праць. Прізвища авторів наводяться у тій послідовності, в якій вони подані у виданні, та розділяються комами. Якщо це робота двох або трьох авторів, то можна подавати лише прізвище та ініціали першого, додаючи слова «та ін.». Книга, яка має понад три автори, може бути записана у двох варіантах – за назвою або за прізвищем першого автора.
Література, яка видана різними мовами, розміщується у такий спосіб: спочатку тексти, написані кирилицею, а потім – латиницею.
Якщо у дипломній роботі використано праці, які розповсюджено на правах рукопису (кандидатські, докторські дисертації, автореферати дисертацій), то при бібліографічному описі використовують інформацію, подану на титульному аркуші.
Журнальні статті описують за схемою: прізвище автора (авторів), назва статті, зона відповідальності, назва журналу, рік видання, номер журналу, сторінки, на яких надрукована стаття.
Газетні статті описуються за схемою: прізвище автора (авторів), назва статті, зона відповідальності, назва газети, рік видання, число і місяць, сторінки, на яких надрукована стаття.
Статті, опубліковані в наукових збірниках, описують за схемою: автор, назва статті, назва збірника, дані про наукового редактора, місце видання, видавництво, рік видання, сторінки.
У списку можуть бути наведені посилання на публікації з мережі Інтернет. Відповідно до стандарту ISO 690-2 бібліографічний опис таких джерел передбачає запис джерела (відповідно до вимог бібліографічного опису книги, статей періодичних видань), після якого у квадратних дужках зазначають слово Цит., дату відвідання сторінки в Інтернеті та зазначають: Доступний з: і в < > URL адресу сторінки.
Приклади бібліографічного опису використаних джерел наведено у додатку Ж.
5.2. Оформлення допоміжних матеріалів
До допоміжних матеріалів відносять: ілюстрації (схеми, графіки, креслення тощо), формули, таблиці, додатки.
Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу та порядкового номера ілюстрації через крапку.
Номер, назва ілюстрації та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією по центру. Наприклад, другий рисунок першого розділу:
Рис. 1.2 __________________
назва
Ілюстрації слід наводити безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації, розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Ілюстрацію, розміри якої більше формату А4, рекомендується розміщувати у додатках. За потреби, ілюстрації доповнюють або поясненнями, або коментарем.
Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць.
Приклад побудови таблиці
Таблиця (номер)
Назва таблиці
| Головка | | | | Заголовки граф | |
| | | | | Підзаголовки граф | |
| | | | | | Рядки (горизонтальні) |
| | | | | | |
| | | | | | |
| Боковик (заголовки рядків) | Графи (колонки) | |
Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання по тексту. При цьому слово «таблиця» пишуть скорочено, наприклад: «... у табл. 2.1». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації скорочено пишуть слово «дивись», наприклад: «див. табл. 3.2».
Таблиці нумерують арабськими цифрами наскрізною нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 2.1 – перша таблиця другого розділу.
Назву таблиці друкують жирним шрифтом малими літерами (крім першої великої) і розміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці. Потрібно уникати повторів тематичного заголовка у заголовках граф. Лаконічності потребують і назви боковика. Слова, що повторюються, слід виносити до узагальнюючих заголовків, об’єднувальних рубрик.
Слово "Таблиця __" вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: "Продовження таблиці __" із зазначенням номера таблиці.
Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її головку і боковик (Наприклад: Продовження табл. 2.1).
При поділі таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці.
Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.
У таблиці слід обов’язково зазначати одиницю виміру (відповідно до стандартів); числові величини повинні мати однакову кількість десяткових знаків.
Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не наводяться, то в ньому ставиться прочерк (–).
Формули нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу та порядкового номера формули в розділі, відокремлених крапкою. Номери формул пишуть біля правого поля сторінки на рівні відповідної формули у круглих дужках, наприклад: (2.1) (перша формула другого розділу). Посилання на формули зазначають порядковим номером формули в дужках, наприклад: «... у формулі (2.1)». Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів формули наводять під нею в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта записують з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.
Кожна формула відокремлюється від тексту одним вільним рядком. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знаків: (=), (+), (-), (´), (:).
Додатки оформлюються як продовження наукової роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті. До обсягу дипломної магістерської роботи вони не включаються, номера сторінок на них не проставляють.
Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. З правого боку рядка малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток __» (але без знака №) і велика літера української абетки, що позначає додаток, за винятком Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад, Додаток А, Додаток Б.
Текст кожного додатка, може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому випадку перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку. Наприклад: А.2 – другий розділ дод. А; В.3.1 – перший підрозділ третього розділу дод. В.
Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка. Наприклад: рис. Д.1.2 – другий рисунок першого розділу дод. Д; формула (А.1) – перша формула дод. А.
У разі якщо зміст додатка не вміщується на одну сторінку, то на наступній сторінці у верхньому правому кутку зазначається «Продовження додатку…».
5.3. Оформлення реферату
Обсяг реферату має бути до 3 сторінок.
Оформлення реферату аналогічно оформленню основного тексту дипломної роботи, за винятком розміру інтервалу. Текст реферату друкують через одиничний інтервал. Нумерація сторінок здійснюється окремо від нумерації сторінок дипломної роботи. Першою сторінкою реферату є його титульний аркуш, який не нумерується (додаток М). Реферат дипломної роботи не потрібно підшивати разом з дипломною роботою у тверду палітурку.
6. Захист дипломної магістерської роботи
6.1. Підготовка дипломної магістерської роботи до захисту та його організація
Державна атестація магістра передбачає захист дипломної роботи, яка є підсумком навчання за магістерською програмою. Захист дипломної роботи завершує навчання студента в університеті.
До захисту дипломної роботи допускаються студенти, які успішно склали заліково-екзаменаційну сесію, завершили переддипломну практику та захистили звіт з неї, склали державний іспит (у разі, якщо він передбачений навчальним планом).
Дипломна робота має бути обов’язково рецензована.
Рецензентами можуть бути: фахівці-практики, науковці, викладачі кафедр університету.
На кафедру студенти здають:
- дипломну магістерську роботу і заповнене завдання зі всіма підписами та висновком наукового керівника;
- зовнішню рецензію науковця іншого вищого навчального заклада чи іншої кафедри університету. (Додаток З);
- зовнішню рецензію фахівця-практика з бухгалтерського обліку підприємства, матеріали якого були використані при написанні роботи. (Додаток И);
- рецензія наукового керівника (Додаток К);
- довідку про впровадження результатів дослідження. (додаток Л).
До захисту подається дипломна магістерська робота, яка оформлена відповідно до вимог і отримала допуск до захисту після попереднього захисту на кафедрі.
Представлена до захисту робота повинна мати на титульній сторінці підписи студента, наукового керівника, та допуск до захисту керівника магістерської програми.
Дипломна магістерська робота подається науковому керівникові для перевірки змісту та структури у строки, визначені у завданні на виконання дипломної роботи, але не пізніше 15 днів до засідання державної екзаменаційної комісії (ДЕК) із захисту дипломних магістерських робіт по КНТЕУ.
Науковий керівник перевіряє відповідність оформлення роботи встановленим вимогам.
Рецензент призначається кафедрою. Склад рецензентів затверджується деканом факультету за поданням завідувача кафедри.
Допущена випусковою кафедрою до захисту дипломна магістерська робота направляється на рецензування деканом факультету.
При рецензуванні дипломної роботи рекомендується визначати:
- новизну постановки і розробки питання;
- використання сучасних методів дослідження;
- аргументованість висновків і обґрунтованість пропозицій;
- особисту участь студента у наведених дослідженнях, теоретичній обробці отриманих результатів, формулюванні наукового положення/ідеї/методиці;
- вміння магістранта чітко, грамотно й аргументовано викладати матеріал, правильно оформлювати його;
- недоліки та зауваження щодо змістової частини роботи, оформлення.
Рецензія надається письмово і повинна містити загальний висновок щодо рекомендації до захисту.
Попередній захист дипломної роботи студент проходить на кафедрі (за окремим графіком, але не пізніше ніж за 10 днів до початку державної атестації). Студенти, дипломні роботи яких на попередньому захисті були оцінені позитивно, допускаються деканом до захисту на засіданні ДЕК (не пізніше ніж за п'ять днів до захисту).
Захист дипломної роботи відбувається прилюдно на засіданні державної екзаменаційної комісії, затвердженої у встановленому порядку. Студент готує виступ до 10 хвилин з використанням необхідного ілюстративного матеріалу (таблиць / графіків / слайдів / формул тощо). Зміст та якість ілюстративного матеріалу, а також підготовлену доповідь перевіряє науковий керівник (віза керівника є обов’язковою). Зразок оформлення титульної сторінки ілюстративного матеріалу наведено у додатку Н.
Доповідь повинна бути стислою і змістовною. На початку потрібно назвати тему магістерської роботи, охарактеризувати ії актуальність та об’єкт дослідження. Більшу частину доповіді необхідно приділити розкриттю сучасного стану проблемних питань роботи (недоліки, виявлені в ході дослідження та аналізу), суті пропозицій, запропонованих магістром для усунення недоліків та оцінити вірогідну ефективність пропонованих рекомендацій.
Основне призначення демонстраційного матеріалу – наочна ілюстрація відповідних тверджень під час доповіді, акцентуючи на них увагу членів ДЕК. Кількість примірників роздаткового матеріалу повинна відповідати кількісному складу комісії.
Захист дипломної роботи може відбуватися як у вищому навчальному закладі, так і на підприємствах, у закладах і організаціях, якщо це передбачено кафедрою. Захист проходить в атмосфері високої вимогливості, принциповості, дотримання наукової етики. Ґрунтовному аналізу повинні піддаватись достовірність усіх висновків та рекомендацій наукового і практичного характеру.
У разі вибору студентом захисту магістерської роботи іноземною мовою, реферат повинен бути підготовлений цією ж мовою.
Для одержання дозволу на захист роботи іноземною мовою студент подає на ім’я декана факультету заяву із візами завідувача кафедри іноземних мов та керівника магістерської роботи. До складу ДЕК у такому випадку має бути додатково включений викладач або фахівець-практик, який вільно володіє даною іноземною мовою.
6.2. Загальні критерії оцінювання дипломної
магістерської роботи
Дипломна магістерська робота автора має продемонструвати: вміння логічно та аргументовано викладати матеріал, коректно використовувати статистичні та математичні методи для аналізу проблем; опановувати сучасні методи наукового дослідження, проводити експерименти, навички робити власні узагальнення і висновки та вміння працювати з літературними джерелами.
Критеріями оцінювання є:
- чіткість, повнота та послідовність розкриття кожного питання плану;
- науковість стилю викладання;
- відсутність орфографічних і синтаксичних помилок;
- правильне оформлення роботи відповідно до державних стандартів (при значних відхиленнях від встановлених вимог робота може бути взагалі недопущена до захисту або це суттєво вплине на загальну оцінку).
Дипломна магістерська робота повинна бути написана літературною мовою, без зловживань: науковими термінами (які транслітеровані з іноземних мов); цитатами, запозиченими зі статей, монографій, підручників та з мережі Інтернет. Вона не повинна мати компілятивний характер.
Дипломна магістерська робота з ознаками плагіату рішенням державної екзаменаційної комісії знімається з розгляду, виставляється незадовільна оцінка, а захист нової (на іншу тему) можливий не раніше ніж через рік. Студенту варто пам’ятати, що плагіатом вважається:
- перефразування частин тексту інших авторів без посилання на джерело;
- оприлюднення твору, написаного третьою особою на замовлення студента;
- копіювання письмових робіт інших студентів, викладачів, аспірантів, наукових співробітників;
- компіляції частин запозиченого тексту без посилання на цитати.
Оцінюючи дипломну роботу, комісія враховує не лише якість самого наукового дослідження, його наукову новизну, практичну значимість, вміння захистити сформульовані положення та висновки, але й відповідність оформлення встановленим вимогам.
Дипломна магістерська робота, в якій розкрито тему, прореферовано використані джерела, здійснено аналіз певної інформаційної та статистичної бази даних, сформульовано висновки без необхідного їх обґрунтування допускається до захисту, але не може бути оцінена вище ніж «задовільно».
Робота, в якій дано власну оцінку використаних джерел, самостійно проаналізовано підібраний статистичний матеріал, звітні дані підприємства / організації, на базі якого досліджувалася тема, сформульовано висновки та пропозиції, але вони не є достатньо аргументованими, може бути оцінена на «добре».
Робота, в якій дано власну оцінку різних джерел, використано кількісні методи дослідження, побудовано формалізовану модель проблеми, проведено власні дослідження, розрахунки і на їх основі – аргументовано висновки та обґрунтовано пропозиції, а студент опублікував результати наукового дослідження у наукових виданнях або матеріалах наукових конференцій, може бути оцінена на «відмінно».
Дипломна робота, яка не відповідає вимогам щодо змісту та оформлення, написана без дотримання затвердженого плану, не містить матеріалів конкретного дослідження теми у реальному підприємстві, організації, обґрунтованих пропозицій, а також не має об’єкта дослідження та зовнішньої рецензії, до захисту не допускається.
Результати захисту дипломних магістерських робіт оцінюються за 100-баловою шкалою КНТЕУ, яка відповідно переводиться в національну шкалу («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») та шкалу ЄКТС.
Рішення щодо підсумкової оцінки приймається більшістю голосів членів ДЕК за результатами публічного захисту з урахуванням висновків наукового керівника та рецензента.
Студент, який не захистив у встановлений термін дипломну магістерську роботу, має право на повторну атестацію в наступний термін роботи ДЕК протягом трьох років після закінчення університету. Якщо захист дипломної магістерської роботи визнається незадовільним, ДЕК встановлює, чи може студент подавати на повторний захист ту саму роботу з доопрацюванням, чи він повинен підготувати дипломну магістерську роботу за новою темою.